Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" травня 2015 р. м. Київ К/800/51442/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Леонтович К.Г.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги виконавчого комітету Одеської міської ради та департаменту комунальної власності Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 11 червня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укроргенергобуд» до виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа департамент комунальної власності Одеської міської ради про визнання нечинним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укроргенергобуд» (далі ТОВ «Укроргенергобуд») пред'явило позов до виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа департамент комунальної власності Одеської міської ради про визнання нечинним та скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 205 від 30 травня 2013 року в частині затвердження акту про стягнення збитків у розмірі 977400,18 грн..

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 11 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року, позовні вимоги задоволено.

Визнано нечинним та скасовано рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 205 від 30 травня 2013 року «Про затвердження актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок» в частині затвердження Акту про стягнення з ТОВ «Укроргенергобуд» збитків в розмірі 977400,18 грн..

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів, скаржники оскаржили їх.

У касаційних скаргах виконавчий комітет Одеської міської ради та департамент комунальної власності Одеської міської ради, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали справи колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Укроргенергобуд» є власником адміністративно-лабораторного корпусу і допоміжних приміщень, розташованих по вул. Сонячна, 5 у м. Одесі на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі від 15 серпня 2007 року.

Земельна ділянка, на якій знаходиться зазначений об'єкт нерухомості, надавалася позивачу під забудову рішеннями виконавчого комітету Одеської міської Ради депутатів трудящих № 608 від 18 серпня 1966 року та № 286 від 01 червня 1972року.

10 липня 2008 року Одеська міська рада рішенням № 3207-V надала згоду ТОВ «Укроргенергобуд» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,7470 га по вул. Сонячна, 5 у м. Одесі в оренду для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих і допоміжних будівель і споруд.

30 травня 2013 року виконавчий комітет Одеської міської ради прийняв рішення № 205, пунктом 1 якого затверджено акти комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок згідно з переліком (додаток 1), пунктом 2 рішення зобов'язано суб'єктів господарювання сплатити збитки, що визначені актами, у місячний термін після прийняття цього рішення (додаток 2).

У додатку 2 до вказаного рішення зазначено, що сума збитків, завданих ТОВ «Укроргенергобуд», складає 977400,18 грн..

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваним пунктом 1 рішення виконкому неправомірно затверджено акт комісії з визначення розміру та відшкодування збитків, що є підставою для його скасування.

Суд апеляційної інстанції із висновками суду першої інстанції погодився та залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією суду апеляційної інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач має право вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Загальні підстави та порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам встановлений статтями 156, 157 Земельного кодексу України.

Відповідно до пункту «д» статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

19 квітня 1993 року постановою Кабінету Міністрів України № 284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (надалі - Порядок).

Відповідно до пункту 1 Порядку власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Пункт 2 Порядку закріплює, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають: інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані (неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Пункт 4 Порядку визначає, що розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.

Відповідно до частини 6 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 156, 157 Земельного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 11 серпня 2011 року № 564 «Про створення комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» було створено зазначену комісію та затверджено Положення про неї (надалі - Положення).

Згідно пункту 1.1. Положення метою діяльності Комісії є визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Пунктом 2.12 Положення передбачено, що акти Комісії затверджуються виконавчим комітетом Одеської міської ради шляхом прийняття відповідного рішення, проект якого готується Комісією.

Пунктом 2.13. Положення визначено, що збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження виконавчим комітетом Одеської міської ради актів Комісії.

Як вбачається із матеріалів справи рішенням Одеської міської ради від 10 липня 2008 року № 3207-V ТОВ «Укроргенергбуд» було надано згоду на розробку проекту землеустрою, щодо відведення в оренду земельної ділянки, площею 0,7470 га по вул. Сонячна, 5 у м. Одеса.

Матеріалами справи підтверджено, що з моменту отримання згоди розроблений та погоджений відповідно до вимог Земельного кодексу України проект землеустрою на розгляд управління та Одеської міської ради не надходив.

Станом на 20 вересня 2012 рік ТОВ «Укроргенергобуд» не виконало вимоги щодо оформлення документів на земельну ділянку, тобто користувалося вказаною земельною ділянкою площею 0,7470 га без достатніх правових підстав в зв'язку із чим територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради отримала збитки, у вигляді неодержаного доходу, який міг би одержати власник земельної ділянки, але не одержав внаслідок її тимчасового зайняття ТОВ «Укроргенергобуд», а тому колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що виконавчий комітет Одеської міської ради правомірно 30 травня 2013 року прийняв рішення № 205 в частині затвердження акту про стягнення збитків у розмірі 977400,18 грн..

Отже виконавчий комітет Одеської міської ради, приймаючи 30 травня 2013 року рішення № 205 в частині затвердження акту комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до неправильного висновку про задоволення позовних вимог та скасування спірного розпорядження.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що завдані збитки можуть бути відшкодовані в добровільному або в судовому порядку, правильність їх обчислення перевіряє суд, який буде розглядати справу про стягнення збитків, а не адміністративний суд при вирішенні спору про повноваження органу місцевого самоврядування при визначенні розміру збитків, завданих незаконним використанням земельної ділянки.

Згідно статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Судами були повно і правильно встановлені обставини справи, однак при ухваленні рішень судами першої та апеляційної інстанцій було допущено порушення норм матеріального права при задоволенні позовних вимог, а тому ухвалені рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги виконавчого комітету Одеської міської ради та департаменту комунальної власності Одеської міської ради задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 11 червня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Укроргенергобуд» до виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа департамент комунальної власності Одеської міської ради про визнання нечинним та скасування рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: