Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" травня 2015 р. м. Київ К/800/46382/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Донця О.Є.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання відмови протиправною та скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 пред'явив позов до Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання відмови в наданні йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 700,00 га з земель резерву та запасу Озерської сільської ради для ведення фермерського господарства протиправною та скасування розпорядження Брусилівської районної державної адміністрації від 25 лютого 2014 року № 23 про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року, позовні вимоги задоволено.

Визнано відмову Брусилівської районної державної адміністрації в наданні дозволу ОСОБА_4 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 700,00 га з земель резерву та запасу Озерської сільської ради для ведення фермерського господарства протиправною.

Скасовано розпорядження голови Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області «Про відмову в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_4.» від 25 лютого 2014 року № 23.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі Брусилівська районна державна адміністрація Житомирської області, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що 24 листопада 2011 року року ОСОБА_4, звернувся до Брусилівської районної державної адміністрації із клопотанням про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва орієнтовною площею 700 га на території Озерської сільської ради Брусилівського району Житомирської області з послідуючою передачею в оренду для ведення фермерського господарства.

19 грудня 2011року Брусилівська райдержадміністрація надала відповідь позивачу про те, що його заява була розглянута на засіданні комісії по розгляду звернень підприємств, організацій, установ і громадян, рішенням комісії рекомендовано райдержадміністрації відмовити ОСОБА_4, у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва орієнтовною площею 700 га на території Озерської сільської ради з послідуючою передачею в оренду для ведення фермерського господарства у зв'язку із відсутністю вільних земель запасу сільськогосподарського призначення на території Озерської сільської ради.

Не погоджуючись із рішенням Брусилівської райдержадміністрації ОСОБА_4 пред'явив позов до суду про визнання відмови незаконною та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2012 року позов ОСОБА_4, було задоволено частково.

Зобов'язано Брусилівську райдержадміністрацію розглянути клопотання ОСОБА_4 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки орієнтовною площею 700 га на території Озерської сільської ради та прийняти рішення у відповідності з вимогами статті 123 Земельного кодексу України.

На виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2012 року клопотання ОСОБА_4 було розглянуто на засіданні комісії по розгляду звернень підприємств, організацій, установ і громадян.

Рішенням комісії було рекомендовано райдержадміністрації відмовити ОСОБА_4 в наданні в довгострокову оренду земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з послідуючою передачею в оренду для ведення фермерського господарства, оскільки відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

На виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2012 року, враховуючи рекомендації комісії по розгляду звернень підприємств, організацій, установ і громадян щодо надання земельних ділянок, заступником голови районної державної адміністрації 08 серпня 2013 року було видано розпорядження № 172 «Про відмову в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_4.».

Не погоджуючись із вказаним розпорядженням Голови районної державної адміністрації від 08 серпня 2013 року, ОСОБА_4 пред'явив позов до суду про його скасування.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2014 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано відмову в наданні йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 700,00 га з земель резерву та запасу Озерської сільської ради для ведення фермерського господарства протиправною та скасовано розпорядження заступника голови Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області Кузьменка В.Й. «Про відмову в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_4.» від 08 серпня 2013 року.

На виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року Головою Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області Шпаковичем В.І. 25 лютого 2014 року було прийнято розпорядження «Про відмову в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_4.».

Розпорядження мотивоване тим, що у районної державної адміністрації відсутні повноваження щодо надання в користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної власності за межами населених пунктів.

Одночасно рекомендовано ОСОБА_4 звернутись з заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду у відділ Держземагенства у Брусилівському районі Житомирської області.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, послався на положення Земельного кодексу України та прийшов до висновку, що у Брусилівської районної державної адміністрації були відсутні правові підстави для відмови ОСОБА_4 в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 700,00 га в довгострокову оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з послідуючою передачею в оренду для ведення фермерського господарства, що розташована за межами населеного пункту Озерської сільської ради Брусилівського району Житомирської області, а відтак розпорядження голови Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області Шпаковича В.І. від 25 лютого 2014 року «Про відмову в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_4.», прийняте з порушенням процедури та порядку, передбаченого Земельним Кодексом України, є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції із висновками суду першої інстанції погодився та залишив постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанції не погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду визначений статтею 124 Земельного кодексу України.

Частинами 1, 3 статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами 2, 3 статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Статтею 123 Земельного кодексу України визначений порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

Частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно частин 2, 3 статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частиною 3 статті 123 Земельного кодексу України (в редакції до 01 січня 2013 року) передбачено, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства;

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини шостої цієї статті.

Частинами 3, 4 статті 123 Земельного кодексу України (в редакції від 01 січня 2013 року) передбачено, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) ведення водного господарства;

б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;

в) індивідуального дачного будівництва.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Із системного аналізу зазначених норм вбачається, що з 01 січня 2013 року питання передачі земельної ділянки державної власності для ведення фермерського господарства належить до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до неправильного висновку, що відповідач, приймаючи 25 лютого 2014 року розпорядження «Про відмову в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_4.» № 23 з підстав відсутності у районної державної адміністрації повноважень щодо надання в користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної власності за межами населених пунктів, діяв протиправно.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки судами були повно і правильно встановлені обставини справи однак при ухваленні рішень було допущено порушення норм матеріального права, ухвалені рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_4 до Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання відмови протиправною, скасування розпорядження відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: