Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" лютого 2015 р. м. Київ К/800/10543/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе»

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 31.10.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2013

у справі №2а-1870/4747/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково- виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе»

до Сумської митниці Державної митної служби України

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе») звернулось до суду з позовом до Сумської митниці Державної митної служби України (далі по тексту - відповідач, Сумська митниця) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.05.2012 №39 та №40.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 31.10.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2013, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що з 14.05.2012 по 18.05.2012 Сумською митницею проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за товари, що надійшли на адресу позивача за вантажними митними деклараціями за 2009-2010 роки, за результатами якої складено акт від 18.05.2012 №н/0009/2/805000008/0005747991.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.05.2012: №39, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: ввізне мито за вантажно-митні декларації (далі по тексту - ВМД) за період з травня 2009 року по червень 2010 року на загальну суму 48025,99 грн. (за основним платежем - 38420,79 грн. та за штрафними санкціями - 9605,20 грн.; №40, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість за ВМД за період з травня 2009 року по червень 2010 року на загальну суму 9605,20 грн. (за основним платежем - 7684,16 грн. та за штрафними санкціями - 1921,04 грн.)

Підставою для визначення суми податкового зобов'язання з ввізного мита та податку на додану вартість за ВМД слугував висновок Сумської митниці про невідповідність заявленого коду товару Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі по тексту -УКТЗЕД) при декларуванні товарів ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе», чим порушено вимоги Основних Правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України «Про митний тариф України», у зв'язку з чим позивачем занижено суму податкових зобов'язань по сплаті ввізного мита на суму 38420,79 грн., також порушено вимоги п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» у частині визначення бази оподаткування товарів, які ввозяться на митну територію України, внаслідок чого позивачем занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість у сумі 7684,16 грн. При цьому, відповідач послався на висновок експерта Харківської служби з експертного забезпечення митних органів, складеного 09.09.2010 №15-1285, на підставі якого Сумською митницею від 17.09.2010 винесено рішення про визнання коду товару №КТ-805-0195-10 та зазначено, що класифікація товару, задекларованого у ВМД за період з травня 2009 року по червень 2010 року на підставі рішення Сумської митниці про визначення коду товару від 20.09.2007 №КТ-805-156-07 у товарній підкатегорії УКТЗЕД 3208909190 здійснена невірно.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у зв'язку з виявленням помилки у класифікації раніше оформленого позивачем товару Сумська митниця правомірно донарахувала позивачу податкове зобов'язання із ввізного мита та ПДВ.

Проте, колегія суддів з таким висновком судів не погоджується з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, при ввезенні товарів на митну територію України, відповідач здійснив перевірку митної вартості товарів, що ввозилися, і прийняв без зауважень подані декларації.

Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (п. 35 ст. 1 Митного кодексу України).

У пункті 19 зазначеної статті Митного кодексу України міститься визначення терміна «митні процедури» - це операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно зі ст. 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також необхідних для здійснення митного контролю і оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Відповідно до ст. 78 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

За п. 10.3 ст. 10 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення спірних відносин) платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Відповідно до п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України (який кореспондується з пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у редакції, чинній до 01.01.2011) якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

За змістом ст. 313 Митного кодексу України (яка діяла до 01.06.2012) класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, визначених УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (ст. 69 Митного кодексу України).

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України. Таких обставин у цій справі не встановлено і в судових рішеннях не наведено.

З матеріалів справи вбачається, що під час здійснення митного оформлення та контролю за розмитненням товару у відповідача були відсутні будь-які зауваження щодо порушення позивачем законодавства України, а також і щодо невірного визначення коду товару. Проставлянням відбитка печатки у відповідній графі вантажних митних декларацій, відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених ВМД, що є завершальною стадією митного оформлення.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили його на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару, зокрема з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення ст. 54 Податкового кодексу України.

Згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, законним вважається рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, порушення судами норм матеріального права є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе» задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 31.10.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2013 скасувати. Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.05.2012 №39 та №40.

Стягнути з Державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе» судові витрати у сумі 723,78 грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров