Історія справи

Постанова ВАСУ від 11.03.2026 року у справі №520/5295/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року

м. Київ

справа № 520/5295/25

адміністративне провадження № К/990/357/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Бевзенка В.М., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу №520/5295/25

за позовом ОСОБА_1 до Державної установи (далі - ДУ) «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області», Головного сервісного центру МВС, Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) (далі - РСЦ МВС) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2025, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді Ральченка І.М., суддів: Подобайло З.Г., Катунова В.В.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. В березні 2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» щодо невнесення відомостей про відсоткові розміри надбавки за особливості проходження служби - 50 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та щомісячної премії - 530 відсотків у довідку від 22.01.2024 №33/41-9346 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023;

зобов`язати ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (далі - ГУ ПФУ) оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ), постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова №704), з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 у справі №520/33089/23 та розпорядження Головного управління Національної гвардії України (далі - ГУ НГУ) від 10.02.2023 № Р-16 «Про грошове забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України» (далі - розпорядження №Р-16) щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з обов`язковим зазначенням відомостей про розмір посадового окладу - 4570,00 грн, окладу за військовим званням (старшина) - 1340,00 грн, надбавки за вислугу років 40% - 2364,00 грн, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, а саме: відомостей щодо відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби - 50% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, щомісячної премії - 530%.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 у справі №520/33089/23 ДУ »Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» виготовила довідку від 22.01.2024 №33/41-9346 про складові грошового забезпечення станом на 01.01.2023, однак розміри окремих складових грошового забезпечення, що зазначені у вказаних довідках, не відповідають вимогам статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ та постанови №704.

На думку позивача, ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» протиправно зменшило розмір відсоткового значення надбавки за особливості проходження служби (0%) та премії (0%), оскільки відсотковий розмір зазначених складових грошового забезпечення не відповідає розмірам, визначеним на 2023 рік розпорядженням №Р-16.

2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 позов задоволено частково:

визнано протиправною бездіяльність ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» щодо невнесення у довідку від 22.01.2024 №33/41-9346 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відомостей щодо відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби - 50% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та щомісячної премії - 530%;

зобов`язано РСЦ МВС виготовити та направити до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-ХІІ, постанови № 704, з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 у справі №520/33089/23, із зазначенням відомостей про розмір посадового окладу - 4570,00 грн, окладу за військовим званням (старшина) - 1340,00 грн, надбавки за вислугу років 40% - 2364,00 грн, з обов`язковим зазначенням відомостей про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, а саме: відомостей щодо відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби - 50% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; щомісячної премії - 530%, з урахуванням тарифного розряду за займаною (прирівняною) посадою, яку займав позивач на час звільнення, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1 ;

в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2025 апеляційну скаргу РСЦ МВС задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволені позовних вимог.

4. 06.02.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, позивач просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2025 та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025.

5. Верховний Суд ухвалою від 28.01.2026 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

6. 09.02.2026 від Головного сервісного центру МВС та РСЦ МВС до суду касаційної інстанції надійшли відзиви на зазначену вище касаційну скаргу, у яких відповідачі просять залишити її без задоволення, а оскаржувану позивачем постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. У справі, яка розглядається суди встановили, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону №2262-XII.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 у справі №520/33089/23 ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» для перерахунку пенсії позивача підготувало довідку від 22.01.2024 №33/41-9346 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 із зазначенням таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 4570,00 грн, оклад за військовим званням (старшина) - 1340,00 грн, надбавка за вислугу років 40% - 2364,00 грн, надбавка за особливості проходження служби 0% - 0 грн, премія 0% - 0 грн.

Вважаючи протиправними дії ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» щодо визначення відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби та премії, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» при визначенні розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема надбавки за особливості проходження служби та премії, протиправно зменшила їх відсоткові значення, оскільки не врахувала розміри зазначених складових грошового забезпечення, визначені розпорядженням № Р-16.

При цьому, суд першої інстанції вказав на те, що в силу приписів пункту 2 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22.04.2024 №259 «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій» (далі - наказ №259) (в редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21.06.2024 №432 «Про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22.04.2024 №259») уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до ГУ ПФУ документів для призначення (перерахунку) пенсій є РСЦ МВС, у зв`язку з чим дії щодо видачі відповідної довідки має вчинити саме цей суб`єкт владних повноважень.

9. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції вказав на те, що збільшення відсоткового розміру окремих видів грошового забезпечення військовослужбовців за посадою аналогічною тій, яку займав позивач на час звільнення зі служби, зокрема, надбавки за особливості проходження служби та премії, на підставі розпорядчих документів Національної гвардії України, не є тотожним підвищенню грошового забезпечення на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Суд апеляційної інстанції зазначив, що розпорядження Р-16 є відомчим, внутрішнім документом, носить тимчасовий характер, не містить нормативно-правових приписів та не породжує будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсій, у зв`язку з чим відсутні правові підстави включати в довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відомості щодо надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії в розмірах, визначених розпорядженням Р-16.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

10. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ, постанови №704 та Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - порядок №45), оскільки суд не врахував того, що відсоткове значення надбавки за особливості проходження служби та премії у довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 мають бути вказані в середніх розмірах, в яких такі складові були виплачені в січні 2023 року за його останньою (або прирівняною до неї) займаною посадою і такі розміри, на думку позивача, визначені розпорядженням р-16.

11. У своїх відзивах на касаційну скаргу Головний сервісний центр МВС та РСЦ МВС вказують на те, що суд апеляційної інстанції прийняв законне та вмотивоване судове рішення та наголошують на тому, що касаційна скарга позивача є необґрунтованою, у зв`язку з чим просять залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.

13. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

14. Згідно із частиною п`ятою статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

15. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі, зокрема, в Національній гвардії України, визначає Закон №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

16. За змістом частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

17. Таким чином, перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення осіб, які мають право на такий перерахунок відповідно до Закону № 2262-ХІІ або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

18. Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, визначений Порядком №45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

19. Пунктом 3 Порядку № 45, зокрема, передбачено, що на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

20. Постановою № 704 Кабінет Міністрів України збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

21. На підставі пункту 2 Постанови № 704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

22. Пунктом 5 постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати, зокрема надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а також здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

23. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 № 200 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам (далі - Інструкція №200).

24. Пунктами 1-3 Розділу VIІІ Інструкції №200 визначено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

Військовослужбовцям, зазначеним у пункті 1 цього розділу, залежно від якості, складності, інтенсивності, обсягу, важливості та умов військової служби розмір надбавки за особливості проходження служби може збільшуватися до 100 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

Розмір надбавки за особливості проходження служби кожному військовослужбовцю встановлюється наказом командира військової частини, командирам військових частин - наказами вищих командирів (начальників).

25. Згідно з пунктами 1, 2 Розділу XVII Інструкції №200 командири (начальники) військових частин Національної гвардії України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби.

Розміри премії встановлюються за рішенням командувача Національної гвардії України з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Національної гвардії України, та особливостей проходження служби.

26. Отже, положеннями постанови № 704 та Інструкції № 200 передбачено виплату військовослужбовцям Національної гвардії України надбавки за особливості проходження служби та премії, розмір яких для конкретного військовослужбовця Національної гвардії України не є фіксованим і визначається індивідуально залежно від умов проходження служби, особистого внеску військовослужбовця у результати службової діяльності, а також наявного фонду грошового забезпечення і встановлюються такі виплати на підставі відповідного рішення уповноваженого командира (начальника).

27. У цій справі спір виник у зв`язку з незгодою позивача з діями ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» щодо визначення у виданій на виконання рішення суду довідці про складові грошового забезпечення станом на 01.01.2023 розмірів надбавки за особливості проходження служби (0%) та премії (0%).

28. Питання визначення відсоткового розміру, зокрема, надбавки за особливості проходження служби та премії, які мають бути відображені у довідці про складові грошового забезпечення, виданій для перерахунку пенсії, вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

29. Так, у рішенні від 05.03.2024, ухваленому за результатом розгляду зразкової справи №380/19324/23 (Пз/990/6/23), Верховний Суд сформував правову позицію відповідно до якої підхід щодо зазначення у довідках про розмір грошового забезпечення різних відсоткових показників надбавки за особливості проходження служби та премії особам, які проходять службу (кадровим військовим), у розмірі фактично виплачених сум та пенсіонерам із числа військовослужбовців, яким довідки видаються на виконання рішень судів, у гарантовано мінімальних розмірах є протиправним і таким, що не ґрунтується на нормі закону, у зв`язку з чим такі щомісячні виплати як надбавка за особливості проходження служби та премія мають бути зазначені у відповідних довідках про розмір грошового забезпечення у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

30. Колегія суддів вважає застосовним наведений вище правовий висновок Верховного Суду до спірних правовідносин, які виникли у справі, яка переглядається, у зв`язку з чим зазначає, що позивачеві як особі, яка проходила службу в Національній гвардії України, відсоткові розміри складових грошового забезпечення, зокрема, надбавки за особливості проходження служби та премії у відповідній довідці мають зазначатись у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою.

31. При цьому, колегія суддів зауважує, що вирішуючи спір у справі №380/19324/23 (Пз/990/6/23), Верховний Суд керувався конкретними даними, наведеними в листі Міністерства оборони України від 23.02.2024 №220/74/358, щодо відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби та премії, які було виплачено в січні 2020-2022 років за посадою позивача в зазначеній справі.

32. Натомість розпорядження № Р-16 (на яке посилався позивач як на доказ для визначення відсоткового значення надбавки за особливості проходження служби і премії) за своєю правовою природою є відомчим, внутрішнім документом, який має тимчасовий характер та визначає лише граничні розміри надбавки за особливості проходження служби і премії, що можуть встановлюватися військовослужбовцям Національної гвардії України уповноваженими посадовими особами цього військового формування. Водночас зазначене розпорядження не містить відомостей про фактичні середні розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, виплачені за посадою, яку обіймав позивач, або посадою, прирівняною до неї, за місяць, у якому виникло право на перерахунок його пенсії, а відтак його положення не можуть бути використані при визначенні відповідних показників у довідці про розмір грошового забезпечення.

33. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки не врахував що в довідці про розмір грошового забезпечення мають зазначатися середні розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, що фактично виплачувалися за відповідною посадою у місяці виникнення права на перерахунок пенсії.

34. Водночас суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимог, також припустився помилки, оскільки, обґрунтовуючи протиправність дій відповідача, послався виключно на положення розпорядження № Р-16, не дослідивши на підставі належних та допустимих доказів питання щодо фактичних середніх розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, які виплачувалися у січні 2023 року за останньою займаною позивачем посадою або посадою, прирівняною до неї, у державному органі, з якого позивач був звільнений зі служби.

35. Верховний Суд зауважує, що за змістом частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

36. Виходячи з наведеного, можна зробити висновок, що суд, керуючись принципом «ex-officio», демонструє активність у провадженні, оскільки процесуальним законом його уповноважено самостійно, без отримання на те згоди заінтересованих осіб вчиняти такі дії, які гарантуватимуть, що ухвалені ним рішення повністю відповідатимуть вимогам принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі.

37. Отже, Верховний Суд вважає, що судами попередніх інстанцій не було дотримано норм процесуального права в частині належного з`ясування всіх обставин справи, зокрема, шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

38. Встановлені частиною другою статті 341 КАС України межі касаційного перегляду справи позбавляють суд касаційної інстанції права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

39. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

40. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

41. Зважаючи на те, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

42. Оскільки колегія суддів повертає справу на новий розгляд до суду першої інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2025 у справі №520/5295/25 скасувати.

Справу №520/5295/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області», Головного сервісного центру МВС, Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.І. Рибачук

судді В.М. Бевзенко

С.Г. Стеценко