Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/16484/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівГончар Л. Я., Черпіцької Л. Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗІФ» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області про визнання дій протиправними, скасування постанови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗІФ» звернулося з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області про визнання протиправними дій та скасування постанови № 625-Ю від 08 жовтня 2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2014 року, позов задоволено частково: скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області від 08 жовтня 2013 року № 652-ю про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 41 292 грн 00 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові.

Заперечень на скаргу не надходило.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що головним державним інспектором інспекційного відділу у західних районах області територіального управління № 2 у вересні 2013 року проведена перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «ЗІФ» на об'єкті будівництва «Реконструкція підсобного приміщення та гаражів під цех по складанню електроізоляторів на вул. Ватутіна, 1а в с. Здовбиця, Дубенського району, Рівненської області».

Перевірка проводилась з метою перевірки відповідних даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт від 23 серпня 2013 року № РВ082132340218.

Перевіркою встановлено порушення абз. 4 п. 9 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13 квітня 2011 року, та п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

09 вересня 2013 року державним інспектором складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Постановою про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності № 652-Ю від 08 жовтня 2013 року встановлено, що виконання будівельних робіт з реконструкції підсобного приміщення та гаражів під цех по складанню електроізоляторів на вул. Ватутіна 1а, в с. Здовбиця, Дубенського р-ну з лютого 2009 року до моменту реєстрації декларації проводилось власними силами ТзОВ «ЗІФ» без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, що є порушенням п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз. 3 п. 2 Порядку виконання будівельних робіт постанови, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13 квітня 2011 року, в зв'язку з чим ТОВ «ЗІФ» притягнуто до відповідальності, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та на нього накладено штраф у розмірі 41 292 грн 00 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до адміністративного суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, щодо достатності підстав для задоволення позову в частині скасовування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області від 08 жовтня 2013 року № 652-ю з огляду на те, що при винесені оскаржуваної постанови відповідач неправомірно застосував до спірних правовідносин норми законодавства з порушенням принципу дії законів в часі.

Колегія суддів вважає такі висновки судів неправильними з огляду на таке.

Статтею 1 Закону України Закону України № 208/94-ВР від 14 жовтня 1994 року «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правами.

На початку виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 2009 рік, Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» діяв у редакції від 14 жовтня 1994 року зі змінами та доповненнями та не передбачав відповідальності за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт.

В подальшому у редакції цього Закону від 22 грудня 2011 року, що набула чинності з 19 січня 2012 року, законодавець встановив відповідальність за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт.

Так, пунктом 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» в редакції від 22 грудня 2011 року встановлено, що суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт відповідно до категорії складності об'єкта.

Із змісту п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року, вбачається, що посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом.

Як вбачається з акта перевірки від 09 вересня 2013 року та оскаржуваної постанови, будівельні роботи з реконструкції підсобного приміщення та гаражів під цех по складанню електроізоляторів на вул. Ватутіна 1а, в с. Здовбиця, Дубенського р-ну розпочато ТОВ «ЗІФ» у лютому 2009 року, які продовжували виконуватись до подання декларації про початок виконання будівельних робіт від 23 серпня 2013 року № РВ082132340218.

Так, триваючими проступками є проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу.

Таким чином, не виконуючи протягом певного періоду обов'язок і в період, коли набрав чинності Закон, який встановив відповідальність за зазначені у спірній постанові відповідача діяння, позивач вчиняв продовжуване порушення, яке за своїм змістом є триваючим.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає з боку відповідача порушень у застосування ст. 58 Конституції України до правовідносин, що виникли між сторонами.

Наведене свідчить про законність оскарженої постанови про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки при її прийнятті відповідач керувався нормами чинного законодавства.

Враховуючи, що висновки судів зроблені за результатом встановлення всіх необхідних обставин справи, однак, без урахування тих норм матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини, внаслідок чого зроблено помилкові висновки про протиправність оскаржуваної постанови, судові рішення підлягають скасуванню, а позов - залишенню без задоволення.

За таких підстав, керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2014 року в частині задоволення позову про скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області від 08 жовтня 2013 року № 652-ю про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 41 292 грн 00 коп. скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗІФ» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області про скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області від 08 жовтня 2013 року № 652-ю про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 41 292 грн 00 грн відмовити.

В іншій частині постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: