Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" червня 2015 р. м. Київ К/800/58726/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді:Вербицької О.В.Суддів: Бухтіярової І.О. Лосєва А.М.за участю: секретаряІванова Д.О.представника позивача - Української Т.О.

представника відповідача - Бойка О.С., Дмитренка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 р.

у справі № 804/16025/13-а

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - позивач, ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач, СДПІ у м. Дніпропетровську) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 р. позов задоволено частково. Визнано протиправними дії СДПІ у м. Дніпропетровську щодо нарахування пені ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» по податку на прибуток в сумі 2 936 582,00 грн. Зобов'язано СДПІ у м. Дніпропетровську поновити в картці особового рахунку ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» кошти, які були зараховані в рахунок погашення незаконно нарахованої пені в сумі 2936582,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 р. постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі СДПІ у м. Дніпропетровську, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, та суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходили з того, що у податкового органу не було правових підстав для здійснення нарахування фінансових санкцій за подання уточнюючої податкової декларації, оскільки чинним законодавством передбачено незастосування фінансових санкцій за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому-четвертому календарних кварталах 2011 року.

Суд касаційної інстанції не може погодитися з такою позицією судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Як встановолено судами попередніх інстанцій, СДПІ у м. Дніпропетровську проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за ІІ-ІV квартали 2011 року ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», за результатами якої складено акт № 5/32.3/00191000 від 16.08.2013 р.

Перевіркою встановлено порушення ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України, що призвело до не нарахування та не сплати пені в зв'язку з самостійним виправленням помилки при наданні уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартал 2011 року.

На підставі акта камеральної перевірки від 16.08.2013р. № 5/32.3/00191000 листом від 02.09.2013 р. № 6494/10/32.3 ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» було повідомлено, що відповідачем буде проведено нарахування суми пені по особовому рахунку по податку на прибуток.

Листом від 25.10.2013 р. №12677 СДПІ у м. Дніпропетровську повідомило ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», що 22.10.2013 р. по податку на прибуток приватних підприємств нарахована пеня у сумі 2 936 582,00 грн., та запропоновано здійснити зарахування зазначеної пені за рахунок переплати по податку на прибуток приватних підприємств.

31.10.2013 р. з метою уникнення виникнення боргу та відмови контролюючим органом в автоматичному відшкодуванні ПДВ з підстав, передбачених п.200.19.7 ст.200 Податкового кодексу України, ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» надало згоду на погашення нарахованої пені з податку на прибуток у розмірі 2936582,00 грн. за рахунок наявної переплати з податку на прибуток приватних підприємств.

Відповідно до пункту 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем було подано до податкового органу уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2-4 квартал 2011 року в зв'язку з самостійним виправленням помилки.

Відповідно до п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 Податкового кодексу України).

Пунктом 6 підрозд. 10 р. XX Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року.

З аналізу вищевказаної норми вбачається, що за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року не застосовуються до платників податків саме фінансові санкції (штрафи).

Разом з цим колегія суддів зазначає, що пеня застосовується до платника податку у разі виникнення податкового боргу після закінчення встановлених Податковим кодексом України строків погашення узгодженого податкового зобов'язання та передбачена главою 12 цього кодексу, а саме ст. 129 Податкового кодексу.

Так, відповідно до п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованості підстав для нарахування податковим органом пені з податку на прибуток приватних підприємств ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», згідно з нормами п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України.

Виходячи з того, що обставини у справі судами першої та апеляційної інстанцій встановлені повно та правильно, але суди порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати останні та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214-215, 220, 221, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 р. скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді І.О. Бухтіярова

А.М. Лосєв