Історія справи
Постанова ВАСУ від 06.04.2015 року у справі №820/4566/13-а
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"06" квітня 2015 р. м. Київ К/800/60824/13
Вищий адміністративний суд України у складі суддів:
головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач) Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2013 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 року
у справі № 820/4566/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрполіс компані»
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
про визнання неправомірними дій,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрполіс компані» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 року, позов задоволено. Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Юрполіс Компані», за результатами якої було складено акт від 15.11.2012 року №722/22-4/33901201 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Юрполіс Компані» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень - серпень 2012 року.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 03.01.2014 року замінено Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби правонаступником - Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.
У зв'язку із неприбуттям в судове засідання належним чином повідомлених осіб, які беруть участь у справі, дана справа розглядалася у порядку письмового провадження згідно зі статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Юрполіс компані» зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Харківської міської ради 18.01.2006 року, перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова та зареєстровано платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.
15.11.2012 року фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова складено акт №722/22-4/33901201 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Юрполіс компані» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень - серпень 2012 року».
Підставою неможливості проведення зустрічної звірки позивача слугували доводи податкового органу про неможливість співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами Державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і кількості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Висновками вказаного акту встановлено, що викладені обставини, не дають можливості підтвердити факт реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Юрполіс компані» за червень-серпень 2012 року.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем порушено законодавчо встановлений порядок та спосіб проведення зустрічної звірки.
Однак колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними з огляду на таке.
Підпунктом 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
З метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін (п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України).
Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначається Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232.
Поряд із цим, наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 року № 236 було затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.
Пунктом 4.4 названих Методичних рекомендацій визначено, що в разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.
Форма акту про неможливість проведення зустрічної звірки затверджена Додатком № 3 до згаданих Методичних рекомендацій. Відповідна форма, серед іншого, передбачає внесення до акту про неможливість окремих відомостей, що стосуються суб'єкта проведення звірки.
Зі змісту статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України та визначення понять «позивач» та «адміністративний позов», наведених у статті 3 цього Кодексу, випливає, що судовому захисту підлягають лише порушене право або інтерес особи, при чому такі порушення мають полягати у відповідних правових наслідках у вигляді зміни стану прав та обов'язків позивача або створення об'єктивних перешкод у реалізації законного інтересу відповідної особи.
В даному випадку дії податкового органу з метою проведенню зустрічної звірки та складанню відповідного акта є лише способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, що не порушує права платника, а сам акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України і є лише носієм інформації, встановленої під час проведення перевірки.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом зустрічної звірки позивача не проведено та відповідної довідки не складено, про що свідчить і сам акт про неможливість проведення зустрічної звірки.
Отже, відповідні дії не призводять до виникнення будь-якого правового результату, оскільки звірка як юридичний факт у цьому разі не проведена. Тож жодних правових наслідків, які могли би порушувати права платника податків - позивача у справі та бути предметом оскарження, у даному випадку не виникло.
За таких обставин, підстав для визнання неправомірними дій, спрямованих на проведення зустрічної звірки, за результатами якої складено акт про неможливість її проведення, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не вбачає.
Наведеним спростовується позиція судів попередніх інстанцій про задоволення позову.
Згідно із статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвели до ухвалення незаконного судового рішення.
Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити.
Скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 року у справі № 820/4566/13-а.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ю.І.Цвіркун
Судді Л.В.Ланченко
Н.Г.Пилипчук