Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" жовтня 2015 р. м. Київ К/9991/55279/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17.05.2012

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012

у справі №0670/1851/12

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби

про визнання протиправним рішення про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.05.2012, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012, позов задоволено повністю. Скасовано рішення Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 30.01.2012 № 612/17/10 про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку. Зобов'язано Коростишівську МДПІ Житомирської області ДПС видати фізичній особі-підприємцю свідоцтво платника єдиного податку згідно з подано заявою про застосування спрощеної системи оподаткування.

Коростишівська МДПІ Житомирської області ДПС подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального права: абз. 4 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» від 18.11.1997 № 637/97-ВР, 1.5 Інструкції про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю дорогоцінних металів, вставок дорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що містять дорогоцінні метали та вставки дорогоцінного каміння, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 244.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка 20.01.2012 звернулася до податкової інспекції із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, в якій обрано такі види господарської діяльності КВЕД 52.48.2 «Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами», 52.48.9 «Роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами».

Листом відповідача від 30.01.2012 № 512/17-10 повідомлено позивачку про прийняття рішення щодо відмови у видачі їй свідоцтва платника єдиного податку з підстав, визначених положеннями абз. 4 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України, відповідно до яких не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що визначені позивачкою у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування види діяльності не підпадають під дію обмежень, визначених положеннями п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України.

Суд касаційної інстанції не може визнати законними оскаржувані судові рішення з огляду на таке.

Згідно з п.п. 4 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.

Визначення понять «видобуток, виробництво, реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння» у Податковому кодексі України не наведено.

Згідно з пунктом 5.3 статті 5 Податкового кодексу України терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» від 18.11.1997 № 637/97-ВР:

дорогоцінні метали - золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо);

дорогоцінне каміння - природні та штучні (синтетичні)

мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах) першого-четвертого порядків;

дорогоцінне каміння органогенного утворення - перли і бурштин в сировині, необробленому та обробленому вигляді.

Згідно з пунктом 1.5 Інструкції про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю дорогоцінних металів, вставок дорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що містять дорогоцінні метали та вставки дорогоцінного каміння, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 244, виробом з дорогоцінного металу є будь-який ювелірний (побутовий) виріб, виготовлений із сплавів дорогоцінних металів - золота, срібла, платини, паладію, який використовується як прикраси або предмети побуту.

Системний аналіз вказаних положень дає підстави для висновку, що ювелірні вироби є дорогоцінними металами, торгівлю якими не можуть здійснювати суб'єкти спрощеної системи оподаткування.

Оскільки обставини у справі встановлені повно і правильно, але суди допустили порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, такі судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17.05.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун