Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" листопада 2015 р. м. Київ К/9991/67020/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Кобилянського М.Г.,

суддів: Амєліна С.Є., Іваненко Я.Л.,

секретар судового засідання: Шаманська І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області на постанову Свердловського міського суду Луганської області від 20 серпня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила:

визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області щодо зменшення її пенсії в межах строку звернення до суду;

зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу період роботи гірничим майстром підземним з 15 листопада 1982 року по 19 травня 1983 року та період роботи хронометражистом підземним з 19 травня 1983 року по 1 червня 1991 року з повним робочим днем під землею;

зобов'язати відповідача перерахувати її пенсію в межах строку звернення до суду відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 2 вересня 2008 року № 345-VI (далі - Закон № 345-VI ), встановивши у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність;

стягнути з відповідача на її користь заборгованість з виплати пенсії, яка виникла у зв'язку з протиправним зменшенням пенсії, в межах строку звернення до суду.

Постановою Свердловського міського суду Луганської області від 20 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області щодо зменшенню пенсії ОСОБА_1 з 21 листопада 2011 року. Зобов'язано відповідача зарахувати до пільгового стажу період роботи гірничим майстром з 15 листопада 1982 року по 19 травня 1983 року та період роботи хронометражистом підземним з 19 травня 1983 року по 1 червня 1991 року з повним робочим днем під землею. Зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії позивача з 21 листопада 2011 року з урахуванням статті 8 Закону № 345-VI. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з виплати пенсії, яка виникла при перерахунку з 21 листопада 2011 року з урахуванням статті 8 Закону № 345-VI.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нове - про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено наступне.

ОСОБА_1 з 1 січня 1992 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV при наявності загального стажу 44 роки 8 місяців 29 днів, в тому числі за списком № 1 - 8 років 13 днів хронометражистом підземним та 6 місяців 2 дні гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею.

Листом управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області від 1 грудня 2011 року № 1511/У-14 позивача повідомлено, що період її роботи хронометражистом підземним з 19 травня 1983 року по 1 червня 1991 року не може бути зарахований до пільгового стажу на підземних роботах з видобутку вугілля повний робочий день, тому на неї не поширюється дія Закону № 345-VI.

Суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку про задоволення позову, оскільки в трудовій книжці ОСОБА_1 є всі відомості на підтвердження тієї обставини, що вона працювала повний робочий день під землею, тому дії відповідача щодо відмови у зарахуванні періоду роботи позивача хронометражистом підземним до пільгового стажу на підземних роботах з видобутку вугілля повний робочий день є протиправними.

Проте з таким висновком суддів попередніх інстанцій погодитися не можна.

Відповідно до статті 1 Закону № 345-VI його дія поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно зі статтею 8 цього Закону мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до пункту «а» підрозділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, геологорозвідці, на дренажних шахтах на будівництві шахт, рудників, копалень» (далі - підрозділ 1) розділу 1 «Гірничі роботи» (далі - розділ 1) списку № 1 передбачена зайнятість повний робочий день на підземних роботах.

Пунктом «г» підрозділу 1 розділу 1 списку № 1 передбачено, що посада хронометражиста на підземних роботах передбачає зайнятість на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді).

Таким чином, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345-VI та встановлені цим Законом пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах саме повний робочий день.

Оскільки, посада хронометражиста на підземних роботах відноситься до пункту «г» підрозділу 1 розділу 1 списку № 1, яким передбачено зайнятість на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді), то дія Закону № 345-VI на позивача не поширюється.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією, висловленою, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 28 січня 2014 року та 24 червня 2014 року (справи №№ 21-455а13, 21-236а14), які відповідно до положень статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковими для всіх судів України.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області задовольнити.

Постанову Свердловського міського суду Луганської області від 20 серпня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ Кобилянський М.Г.

СУДДІ Амєлін С.Є.

Іваненко Я.Л.