Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" червня 2015 р. м. Київ К/800/14453/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: Маслія В.І. (суддя-доповідач)

Суддів: Розваляєвої Т.С., Черпіцькї Л.Т.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26 січня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року, позовні вимоги задоволено: визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області щодо призначення та виплати пенсії ОСОБА_1, в розмірі, меншому, ніж встановлено статтями 33, 37 Закону України «Про державну службу», статтею 2 Закону України «Про оплату праці», частиною 1 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області провести ОСОБА_1, перерахунок та виплату пенсії з врахуванням всіх, незалежно від назви і методу обчислення грошових виплат, відомості про виплату яких зазначено у «Довідці про складові заробітної плати» (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за № 1984 від 26.12.2014 року, в розмірі 18976,34 грн., на підставі норм законодавства України, чинного на дату призначення пенсії в розмірі 89% від суми заробітної плати та інших виплат, з врахуванням фактично здійснених виплат з 14.04.2011 року. Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись з ухваленими судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В запереченнях на касаційну скаргу, що надійшли на адресу Вищого адміністративного суду України, ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення залишити без змін.

У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційних скарг проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судами, 13.04.2011 року ОСОБА_1 звільнилась з останнього місця роботи на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України (за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи). На дату звільнення її стаж становив 19 років 7 місяців 26 днів.

14.04.2011 року відповідачем ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про державну службу», з урахуванням норм законодавства, чинного на дату призначення пенсії і стажу державної служби в розмірі 89% від суми заробітної плати.

Для призначення пенсії позивачем було надано до Пенсійного фонду всі визначені законодавством документи, зокрема довідку про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або будь-які 60 календарних місяців роботи перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до ЗУ «Про державну службу».

Проте, при обчисленні розміру пенсії не були враховані виплати за останні 24 календарні місці роботи в сумі 18976,34 грн., зазначені у колонці «Інші виплати», а саме: індексація заробітної плати, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога на оздоровлення,на які в повному обсязі нараховувались та сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування).

Враховуючи зазначене, ОСОБА_1, звернулась до відповідача з письмовою заявою про перерахунок розміру пенсії з врахуванням всіх видів грошових виплат, надавши при цьому довідку про складові заробітної плати № 1984 від 26.12.2014 року, на яку отримала відмову відповідача.

Не погоджуючись з відмовою Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області щодо перерахунку розміру пенсії, позивач звернулась до суду з зазначеним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з доводами якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення та суми індексації заробітної плати, на які нараховувався збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Колегія суддів частково погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Враховуючи зазначені обставини, рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області щодо неврахування позивачу у заробіток для призначення пенсії державного службовця середньомісячної суми матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, судами попередніх інстанцій визнано незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ та встановленій практиці Верховного Суду України (№ 21-91а13 від 28.05.2013 року), такий висновок судів попередніх інстанцій відповідає обставинам справи та положенням ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в якій передбачено, що до виплат (доходів), які враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії належать, зокрема: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

З наведеного вбачається, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески за збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того чи входять вони до структури заробітної плати.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з доводами судів щодо задоволення позовних вимог з 14.04.2011 року.

Відповідно до ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється коли особа дізналась, або повинна була дізнатись про порушене своє право.

За правилами ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення адміністративного позову без розгляду за умови, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Колегія суддів вважає, що вимоги позивача про перерахунок пенсії з урахуванням виплат за період з 14.04.2011 року по 29.06.2014 року необхідно залишити без розгляду, оскільки позивачка звернулась з адміністративним позовом до суду лише 30.12.2014 року.

Отже, у зв'язку з необхідністю застосування до спірних правовідносин положення ст. 99 КАС України щодо шестимісячного строку звернення до суду, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з 30 червня 2014 року.

Згідно статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області задовольнити частково.

Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26 січня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року - скасувати, та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково: визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області щодо призначення та виплати пенсії ОСОБА_1, в розмірі, меншому, ніж встановлено статтями 33, 37 Закону України «Про державну службу», статтею 2 Закону України «Про оплату праці», частиною 1 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області провести ОСОБА_1, перерахунок та виплату пенсії з врахуванням всіх, незалежно від назви і методу обчислення грошових виплат, відомості про виплату яких зазначено у «Довідці про складові заробітної плати» (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за № 1984 від 26.12.2014 року, в розмірі 18976,34 грн., на підставі норм законодавства України, чинного на дату призначення пенсії в розмірі 89% від суми заробітної плати та інших виплат, з врахуванням фактично здійснених виплат з 30.06.2014 року.

Позовні вимоги за період з 14.04.2011 року по 29.06.2014 року залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, що встановлені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: