Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2015 року м. Київ К/800/1759/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий); Єрьоміна А.В.; Кравцова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, що переглядається за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року,

у с т а н о в и л а :

У червні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (далі - Управління ПФ) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Зазначав, що у 1995 році почав отримувати пенсію за віком, виплату якої припинено у зв'язку з виїздом позивача за кордон у 1997 році. У 2014 році на виконання рішення суду Управлінням ПФ поновлено виплату цієї пенсії.

Посилаючись на те, що розмір пенсії обчислено неправильно, просив визнати дії Управління ПФ щодо відмови у перерахунку пенсії неправомірними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок, виплату та індексацію пенсії з урахуванням страхового стажу за серпень 1995 року - квітень 1997 року, із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2012 рік, встановивши її в розмірі 3 949,82 грн, з подальшими перерахунком і індексаціями, починаючи з 12 грудня 2013 року. Також просив зобов'язати відповідача встановити та виплачувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 66,43 грн, починаючи з 12 грудня 2013 року, та зобов'язати Управління виплатити відповідну заборгованість з 12 грудня 2013 року.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2014 року позов задоволено частково.

Зобов'язано Управління ПФ здійснити перерахунок пенсії позивача з застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2012 рік, з урахуванням страхового стажу за серпень 1995 року - квітень 1997 року, з подальшим перерахунком та індексаціями, починаючи з 12 грудня 2013 року. Також зобов'язано здійснити виплату позивачу надбавки «дитині війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 12 грудня 2013 року, а дії Управління ПФ щодо відмови у перерахунку пенсії визнано неправомірними. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано, а позов задоволено частково.

Зобов'язано Управління ПФ здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2002 рік, з урахуванням сум індексації, починаючи з 12 грудня 2013 року; з урахуванням страхового стажу за період роботи з серпня 1995 року по квітень 1997 року, згідно довідки про заробіток для обчислення пенсії від 16 травня 2014 року № 01/2257, починаючи з 1 червня 2014 року, з урахуванням вже проведених виплат. Також відповідача зобов'язано здійснити перерахунок та виплату на користь позивача підвищення пенсії «дитині війни» у розмірі 7% прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність, за період з 12 по 31 грудня 2013 року; у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком у період з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року; у розмірі 66,40 грн починаючи з 3 серпня 2014 року до внесення змін в законодавство, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період. Відмову Управління ПФ перерахувати пенсію позивача визнано протиправною. У задоволенні решти вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права, просить змінити оскаржуване рішення в частині дати перерахунку пенсії з врахуванням стажу за 1995-1997 роки (постановивши здійснити такий перерахунок з 12 грудня 2013 року), також в частині середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, яка враховується для обчислення пенсії (змінивши показник на 2012 рік).

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що у 1995 році позивачу призначена пенсія за віком з пільговим зниженням пенсійного віку, виплата якої припинена з 1 березня 1998 року у зв'язку з виїздом позивача на постійне проживання до Ізраїлю.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2014 року, яка набрала законної сили, Управління ПФ зобов'язано поновити позивачу виплату пенсії з 12 грудня 2013 року.

23 травня 2014 року позивач звернувся до Управління ПФ із заявою про перерахунок його пенсії, з посиланням на неправильне її обчислення, та додав розрахунок розміру пенсії в програмі пенсійного калькулятора Пенсійного фонду України. У задоволенні заяви відповідачем відмовлено.

Задовольнивши позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що при обчисленні пенсії позивача має застосовуватися показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за рік, що передує поновленню пенсії - 2012 рік. Також зазначив, що відомості про стаж позивача у 1995-1997 роках підтверджується трудовою книжкою, тому цей стаж має враховуватися при обчисленні пенсії. Оскільки позивач належить до категорії дітей війни, суд задовольнив і вимогу щодо нарахування йому відповідної надбавки. Відмовивши у задоволенні вимог щодо визначення конкретних розмірів пенсійних виплат, суд послався на те, що таке визначення є повноваженням пенсійного органу.

Скасувавши рішення суду першої інстанції та задовольнивши позов частково, апеляційний суд зазначив, що у справі йдеться не про вперше призначену пенсію, а про пенсію, виплату якої поновлено. Тому має застосовуватися показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2002 рік (як це передбачено статтею 43 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», далі - Закон № 1058-IV). Також зазначив, що позивач звернувся до Управління ПФ із документами про заробітну плату, отриману у 1995-1997 роках, лише у травні 2014 року, тому врахувати відповідний стаж можливо лише з моменту такого звернення. В частині вимог про виплату надбавки дітям війни, апеляційний суд виходив з того, що позивач має право на таку надбавку, а її розмір змінювався бюджетними Законами залежно від періодів нарахування.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з висновками апеляційного суду погоджується частково.

Відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України предметом касаційного перегляду у цій справі є правильність висновків апеляційного суду в частині визначення показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та дати, з якої необхідно врахувати новий стаж позивача.

Вирішуючи перше із перелічених питань, колегія суддів виходить з такого.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2014 року вирішено поновити позивачу виплату пенсії. Таке поновлення не може ототожнюватися з призначенням пенсії вперше, тому пенсія має виплачуватися в такому розмірі, який би позивач отримував би за відсутності перерви у здійсненні пенсійних виплат.

Це також означає, що підстав для застосування показника середньої заробітної плати за рік, що передує поновленню (призначенню) пенсії, як цього вимагає позивач - немає.

Колегія суддів зазначає, що у 2012 році відбувся масовий перерахунок пенсій на підставі рішення Уряду, в тому числі з визначенням показника середньої заробітної плати.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року № 327 пенсії, призначені (перераховані) до 2008 року із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2005 - 2006 роки відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей) та із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2003 - 2006 роки відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», перераховуються із застосуванням показників відповідно середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік та середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2007 рік.

Таким чином, при обчисленні пенсії позивача має застосовуватися відповідний показник за 2007 рік. Посилання апеляційного суду на положення статті 43 Закону № 1058-IV є помилковими, оскільки вона врегульовує питання розміру пенсії лише на момент набрання цим Законом чинності, без подальших перерахунків згідно з законодавством.

Вирішуючи питання про дату, з якої потрібно врахувати стаж роботи позивача у 1995-1997 роках, колегія суддів виходить з того, що у цій частині спору не може йтися про врахування заробітної плати, отриманої у відповідний період, а лише про врахування нового стажу.

Зазначений висновок ґрунтується на положеннях частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV, та тому, що позивач після призначення пенсії працював менше 24 місяців.

За правилами згаданої правової норми у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Як встановлено судами, розмір заробітної плати, з якої обчислюється пенсія позивача, врахований за 24 місяці роботи перед призначенням пенсії у 1995 році. Пропрацювавши після призначення пенсії менш як 24 місяці, позивач не набув права на перерахунок пенсії із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV.

Це означає, що для врахування стажу за 1995-1997 роки не потрібна довідка про заробітну плату за відповідний період.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною першою статті 56 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 цього ж Закону встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що стаж позивача за 1995-1997 роки підтверджується трудовою книжкою, тому у пенсійного органу для його врахування не було необхідності очікувати від позивача подання будь-яких інших документів.

Це означає, що відповідний страховий стаж мав бути врахований при поновленні виплати пенсії з 12 грудня 2013 року.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року змінити.

У шостому абаці резолютивної частини цього рішення цифри « 2002» замінити цифрами « 2007». У сьомому абаці резолютивної частини слова та цифри «згідно довідки про заробіток для обчислення пенсії від 16 травня 2014 року № 01/2257, починаючи з 01.06.2014 року» замінити словами та цифрами «починаючи з 12 грудня 2013 року».

В решті рішення апеляційного суду залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, у розмірі 51 (п'ятдесят одна) гривня 16 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

А.В.Єрьомін

О.В.Кравцов