Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" червня 2016 р. м. Київ К/800/65838/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)СуддівГоляшкіна О.В. Шведа Е.Ю. секретар судового засідання Носенко Л.О.,

за участі: представника Комунального підприємства (далі - КП) "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради Марченко Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційному порядку у залі суду справу за позовом Комунального підприємства (далі - КП) "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради до Дніпродзержинської об'єднаної державної фінансової інспекції Дніпропетровської області про скасування вимоги за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції (далі - ДФІ) в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2013 року

в с т а н о в и л а :

У серпні 2012 року КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради в Дніпропетровському окружному адміністративному суді пред'явило позов до Дніпродзержинської об'єднаної державної фінансової інспекції Дніпропетровської області про скасування вимоги.

Просило:

- визнати безпідставним та скасувати пункт 6 акту ревізії Дніпродзержинської об'єднаної ДФІ від 26 червня 2012 року № 830-22/35 в частині недоотримання доходів підприємством КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради в сумі 1 013 220,50 грн. внаслідок не проведення нарахування плати ДП "Аграрний цех "Жовторічанський" за використаний обсяг води в п'ятикратному розмірі;

- визнати безпідставним та скасувати пункт 2 вимог від 01 серпня 2012 року № 17/1869 в частині відображення в обліку дебіторської заборгованості в сумі

1 013 220,50 грн., проведення претензійно-позовної роботи або в разі необхідності, шляхом пред'явлення позову в межах цивільного судочинства до ДП "Аграрний цех "Жовторічанський" щодо відшкодування плати за використаний обсяг води понад встановлений ліміт в п'ятикратному розмірі відповідно до діючого тарифу, при відображенні в обліку доходів дотримуватись вимог вищенаведених законодавчих актів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2013 року апеляційну скаргу КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради задоволено.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року скасовано та прийнято нову постанову.

Адміністративний позов КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради задоволено.

Скасовано пункт 6 акту ревізії Дніпродзержинської об'єднаної ДФІ від 26 червня 2012 року № 830-22/35 в частині недоотримання доходів КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради в сумі 1 013 220,50 грн. та пункт 2 вимог від 01 серпня 2012 року № 17/1869 в частині відображення в обліку дебіторської заборгованості в сумі 1 013 220,50 грн.

У касаційній скарзі ДФІ в Дніпропетровській області вказує на те, що рішення судом апеляційної інстанції прийняте з порушенням вимог матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року.

За приписами частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що актом ревізії фінансово-господарської діяльності КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради за період з 01 липня 2009 року по 31 грудня 2011 року встановлено, що протягом 2011 року підприємство недоотримало доходів в сумі 1 013 220,50 грн. внаслідок не проведення нарахування плати ДП "Аграрний цех "Жовторічанський" за використаний обсяг води понад встановлений ліміт в п'яти кратному розмірі відповідно до діючого тарифу згідно з договором від 01 січня 2011 року № 10-1/463.

Дніпродзержинською об'єднаною ДФІ висунуто вимоги про усунення виявлених ревізією порушень від 01 серпня 2012 року № 17/1869, зокрема пунктом 2 вищевказаних вимог зазначено, що ревізією достовірності виконання умов договорів за послуги водопостачання та водовідведення встановлено, що протягом 2011 року підприємство недоотримало доходів в сумі 1 013 220,50 грн. внаслідок не проведення нарахування плати ДП "Аграрний цех "Жовторічанський" за використаний обсяг води понад встановлений ліміт в п'ятикратному розмірі відповідно до діючого тарифу, чим порушено статтю 629 Цивільного кодексу України в частині обов'язкового виконання умов договору, пункт 3.7. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року

№ 190, пункт 5 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в частині своєчасності відображення господарських операцій, пункт 5.10 П(С)БО15 "дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів Україні від 29 листопада 1999 року № 290, пункт5 П(С)БО № 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року № 237 в частині повноти визначення доходів та визнання дебіторської заборгованості активом, в зв'язку з чим необхідно: відобразити в обліку дебіторську заборгованість; провести претензійно-позовну роботу або в разі необхідності, шляхом пред'явлення позову в межах цивільного судочинства до ДП "Аграрний цех "Жовторічанський" щодо відшкодування плати за використаний обсяг води понад встановлений ліміт в п'яти кратному розмірі відповідно до діючого тарифу; при відображення в обліку доходів дотримуватись вимог вищенаведених законодавчих актів.

Частково не погоджуючись з актом ревізії та вимогами відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

В частині оскарження пункту 6 акту ревізії Дніпродзержинської об'єднаної ДФІ від 26 червня 2012 року № 830-22/35 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Також згідно зі статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Відтак, акт ревізії фінансово-господарської діяльності КП "Жовтоводський водоканал" не може бути розглянуто як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені фінансовою інспекцією під час проведення перевірки порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених суб'єктом господарювання порушень.

Таким чином, даний спір в зазначеній частині не є публічно-правовим і не може бути вирішений відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, ухвалені у справі рішення в частині оскарження пункту 6 акту ревізії Дніпродзержинської об'єднаної ДФІ від 26 червня 2012 року

№ 830-22/35 підлягають скасуванню із закриттям провадження в адміністративній справі.

Крім того, колегія суддів не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо позовних вимог позивача в частині визнання безпідставним та скасування пункту 2 вимог відповідача від 01 серпня 2012 року № 17/1869 та зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Згідно з пунктом 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Пунктом 10 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах також надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Отже, органу державного фінансового контролю надана можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

В органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

З матеріалів справи вбачається, що Дніпродзержинською об'єднаною ДФІ Дніпропетровської області пред'явлені вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та необхідність їх стягнення.

Оскільки збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення та можливість повернення майна перевіряє суд, який розглядає такий позов, а не за позовом органу державного фінансового контролю про зобов'язання виконати вимогу або позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постанові від 28 жовтня 2014 року № 21-462а14, який згідно зі статтею 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Суди при розгляді зазначеної справи не врахували наведених вимог матеріального права.

За приписами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи, що у справі обставини встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального і процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, а тому, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні зазначеної частини позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2013 року в адміністративній справі за позовом Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради до Дніпродзержинської об'єднаної державної фінансової інспекції Дніпропетровської області про скасування вимоги, скасувати та ухвалити нову постанову.

Провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради про скасування пункту 6 акту ревізії Дніпродзержинської об'єднаної державної фінансової інспекції Дніпропетровської області від 26 червня 2012 року № 830-22/35 закрити.

У задоволенні позову Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради про визнання безпідставним та скасування пункту 2 вимог Дніпродзержинської об'єднаної державної фінансової інспекції Дніпропетровської області від 01 серпня 2012 року № 17/1869 відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Горбатюк С.А.

Голяшкін О.В.

Швед Е.Ю.