Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/66208/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника прокурора м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12 червня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі за позовом прокурора Залізничного району м. Сімферополя Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Залізничної районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим до виконавчого комітету Залізничної районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, третя особа ОСОБА_4, про визнання незаконним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

18 березня 2013 року прокурор Залізничного району м. Сімферополя Автономної Республіки Крим пред'явив позов в інтересах держави в особі Залізничної районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим до виконавчого комітету Залізничної районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, третя особа ОСОБА_4, про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Залізничної районної ради м. Сімферополя № 629 від 23 грудня 2008 року «Про надання громадянину ОСОБА_4 дозволу на реконструкцію квартири АДРЕСА_1.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі заступник прокурора м. Севастополя, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 12 квітня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим Ширшовою Т.М., ОСОБА_4 на праві власності належить 46/100 часток квартири АДРЕСА_1.

На підставі договору купівлі-продажу від 01 червня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим Ширшовою Т.М., ОСОБА_4 на праві власності належить 54/100 часток квартири АДРЕСА_1.

23 грудня 2008 року виконавчим комітетом Залізничної районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим прийнято рішення № 629 «Про дозвіл громадянину ОСОБА_4 реконструкції квартири АДРЕСА_1.

Згідно з цим рішенням ОСОБА_4 дозволено реконструкцію квартири АДРЕСА_1 згідно з робочим проектом № 0370-2008-РП на реконструкцію квартири АДРЕСА_1, розробленого КАРМ «Укрпроектреставрація»;

зобов'язано отримати дозвіл в Інспекції державного-архітектурно-будівельного контролю в Автономної Республіки Крим відповідно до статті 29 Закону України «Про планування та забудову території» та після закінчення будівництва пред'явити до здачі в експлуатацію;

вести будівельні роботи відповідно до проектної документації.

За наслідками проведеної перевірки прокуратура прийшла до висновку, що рішення про надання дозволу громадянину ОСОБА_4 на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 є незаконним та підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Оскаржуваним рішенням виконавчого комітету дозволено реконструкцію квартири ОСОБА_4 відповідно до наданого робочого проекту № 0370-2008-РП КАРМ «Укрпроектреставрація», згідно з яким загальна площа забудови складає 160 кв.м.

В основу рішення виконавчого комітету про дозвіл реконструкції ОСОБА_4 квартири покладено робочий проект, який за змістом передбачає здійснення реконструкції на земельній ділянці, яка не була відведена ОСОБА_4 для цієї мети.

Проведеною Державною інспекцією сільського господарства в Автономній Республіці Крим перевіркою дотримання вимог земельного законодавства при використанні ОСОБА_4 земельної ділянки, розташованої по вул. Калініна, 6 в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим встановлено, що ОСОБА_4 при реконструкції квартири самовільно зайняв земельну ділянку, яка розташована на землях житлової та громадської забудови орієнтовною площею 0, 0058 га під розміщення 4-х поверхової будівлі та сходового маршу.

28 травня 2012 року прокурором Залізничного району м. Сімферополя винесено та надіслано голові Залізничної районної ради м. Сімферополя протест на оскаржуване рішення виконавчого комітету з вимогою його скасувати.

За наслідками розгляду протесту прокурора, рішенням виконавчого комітету Залізничної районної ради м. Сімферополя від 12 червня 2012 року № 184 протест прокурора задоволено, рішення виконавчого комітету Залізничної районної ради м. Сімферополя від 23 грудня 2008 року № 629 відмінено.

Не погоджуючись із рішенням виконавчого комітету Залізничної районної ради м. Сімферополя від 12 червня 2012 року № 184 про задоволення протесту прокурора від 29 травня 2012 року та скасування рішення виконкому Залізничної районної ради м. Сімферополя від 23 грудня 2008 року, ОСОБА_4 пред'явив позов до виконавчого комітету Залізничної районної ради м. Сімферополя.

Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_4 до виконавчого комітету Залізничної районної ради м. Сімферополя про визнання протиправним та скасування рішення відповідача задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Залізничної районної ради м. Сімферополя від 12 червня 2012 року № 184 «Про скасування рішення виконавчого комітету Залізничної районної ради м. Сімферополя № 629 від 23 грудня 2008 року «Про дозвіл ОСОБА_4 реконструкції квартири АДРЕСА_1.

Судове рішення було обґрунтоване тим, що, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Після ухвалення Залізничним районним судом м. Сімферополя Автономної Республіки Крим рішення від 18 жовтня 2012 року прокурор Залізничного району м. Сімферополя Автономної Республіки Крим звернувся з позовом в інтересах держави в особі Залізничної районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим до виконавчого комітету Залізничної районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, третя особа ОСОБА_4, про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Залізничної районної ради м. Сімферополя № 629 від 23 грудня 2008 року «Про надання громадянину ОСОБА_4 дозволу на реконструкцію квартири АДРЕСА_1.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки докази, які б свідчили про порушення відповідачем законодавства України при прийнятті рішення № 629 від 23 грудня 2008 року «Про надання громадянину ОСОБА_4 дозволу на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 в матеріалах справи відсутні, оскаржуване рішення прийнято виконавчим комітетом Залізничної районної ради Автономної Республіки Крим на підставі, в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції та залишив постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12 червня 2013 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій не погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Пунктом 9 частини 1 статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва належить надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об'єктів містобудування незалежно від форм власності.

Згідно зі статтею 24 Закону України «Про планування і забудову територій» фізичні та юридичні особи, заінтересовані в здійсненні будівництва об'єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради або Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації. До заяви додається документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

В ході прокурорської перевірки та перевірки, проведеної Державною інспекцією сільського господарства в Автономній Республіці Крим, було встановлено, що ОСОБА_4 виконавчим комітетом Залізничної районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим наданий дозвіл на реконструкцію квартири з прибудовою на земельній ділянці, яка йому не належала і не перебувала в його користуванні, тобто в порушення вимог статті 24 Закону України «Про планування і забудову територій».

З наведеного вбачається, що висновки судів першої та апеляційної інстанції про правомірність дій відповідача при прийнятті рішення № 629 від 23 грудня 2008 року «Про надання громадянину ОСОБА_4 дозволу на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 є невірними, а отже ухвалені ними рішення підлягають скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки судами були повно і правильно встановлені обставини справи, однак при ухваленні рішень судами першої та апеляційної інстанцій було допущено порушення норм матеріального права при відмові у задоволенні позовних вимог, ухвалені рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог з зазначених вище підстав.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника прокурора м. Севастополя задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12 червня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов прокурора Залізничного району м. Сімферополя Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Залізничної районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим до виконавчого комітету Залізничної районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, третя особа ОСОБА_4, про визнання незаконним та скасування рішення задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Залізничної районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 грудня 2008 року № 629 «Про дозвіл громадянину ОСОБА_4 реконструкції квартири АДРЕСА_1.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: