Історія справи

Постанова ВСУ від 04.10.2016 року у справі №800/184/16
Постанова ВАСУ від 01.06.2016 року у справі №800/184/16
Постанова ВАСУ від 06.12.2016 року у справі №800/184/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2016 року м. Київ справа № 800/184/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Ланченко Л.В,

Олендера І.Я.,

Пилипчук Н.Г.,

Цвіркуна Ю.І,

секретар судового засідання Антипенко В.В

за участю позивача та представників Верховної Ради України - Романюка Т.В., Долгова Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України,

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА :

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності Верховної Ради України, яка полягає у тривалому нерозгляді з червня 2015 року до 17 березня 2016 року подання Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про обрання його суддею Господарського суду Миколаївської області безстроково згідно рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 285/бо-15 від 13 березня 2015 року, зобов'язання Верховної Ради України виконати вимоги п. 27 ч. 1 ст. 85, ч. 1 ст. 128 Конституції України і розглянути подання Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про обрання його суддею Господарського суду Миколаївської області безстроково.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що неприйняття Верховною Радою України з червня 2015 року до 17 березня 2016 року рішення про його обрання на посаду судді Господарського суду Миколаївської області безстроково позбавило право працювати йому за обраною професією судді.

На неодноразові звернення до Верховної Ради України щодо розгляду подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Верховна Рада України у порушення п. 27 ч. 1 ст. 85 Конституції України, а також положень Закону України „ Про Регламент Верховної Ради України" № 1861-VI від 10 лютого 2010 року (далі - Закон № 1861-VI) відповідних дій для розгляду цього звернення не здійснила, хоча у зазначений період за однакових обставин Верховною Радою України вибірково було обрано безстроково значну кількість суддів крім нього.

Вважає, що Верховна Рада України штучно утворила умови, за яких він з багаторічним стажем державної служби та досвідом роботи, не будучи притягнутим до дисциплінарної, а також до кримінальної відповідальності, не може здійснювати правосуддя, чим порушено його конституційні права, передбачені також і Міжнародною Конвенцією з прав людини.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечують, обґрунтовуючи тим, що норми права, які регламентують діяльність Верховної Ради України та порядок призначення суддів безстроково, не передбачають строк, протягом якого Верховна Рада України повинна прийняти рішення про обрання судді безстроково.

Оскільки позивач був включений до проектів постанов Верховної Ради України щодо обрання його суддею безстроково, підстав вважати протиправною бездіяльність Верховної Ради України немає.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, перевіривши викладені у заяві доводи, колегія суддів вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наведених нижче підстав.

Указом Президента України № 200/2010 від 20.02.2010 позивач був призначений на посаду судді Господарського суду Миколаївської області строком на п'ять років.

П'ятирічний строк повноважень позивача закінчився 20 лютого 2015 року.

Відповідно до частини четвертої статті 126 Конституції України судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду судді вперше.

Як убачається з матеріалів справи, 13 березня 2015 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішенням № 285/бо-15 з урахуванням показників розгляду справ позивачем,

достатнього рівня його професійної підготовки, а також його особистих та моральних якостей рекомендувала Верховній Раді України обрати ОСОБА_1. на посаду судді Господарського суду Миколаївської області безстроково.

Це рішення 30 березня 2015 надійшло до апарату Верховної Ради України для розгляду Верховною Радою України, однак до даного часу не розглянуте, незважаючи на те, що 24 квітня 2015 року головою комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя та народними депутатами, а також 15 вересня 2015 року Головою Верховної Ради України були внесені для розгляду проекти постанов з обрання безстроково суддів, у тому числі позивача.

2 листопада 2015 року позивач надіслав голові комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя та голові Верховної Ради України заяви про повідомлення його про причини тривалого нерозгляду подання про обрання його суддею безстроково або про відмову у такому обранні.

У листопаді 2015 року голова комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя повідомив позивача про виконання комітетом вимог статті 214 Закону № 1861-VI щодо внесення для розгляду Верховною Радою України проекту постанови про обрання суддів безстроково (у тому числі позивача) і неодноразове звернення до Голови Верховної Ради України та погоджувальної Ради депутатських фракцій (груп) щодо негайного розгляду подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідь на заяву, яка була надіслана позивачем Голові Верховної Ради України про розгляд подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України позивач не отримав.

12 грудня 2015 року позивач повторно звернувся із заявою до Голови Верховної Ради України про причини не внесення на розгляд Верховної Ради України зазначеного подання.

Відповідь на повторну заяву позивача також не була надана.

Відповідно до частин першої та третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З цією метою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) розсудливо; 6) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 7) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 8) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 9) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України № 2453-VI від 7 липня 2010 року „Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI) порядок обрання на посаду судді безстроково встановлюється цим Законом та Законом № 1861-VI.

Як зазначено у частині першій статті 78 Закону № 2453-VI, подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та прийняття нею рішення про рекомендування кандидата для обрання на посаду судді безстроково направляється до Верховної Ради України не пізніше як за місяць до закінчення строку перебування такого кандидата на посаді судді.

Разом з поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до Верховної Ради подаються документи, визначені статтею 77 Закону № 2453-VI (частина третя статті 214 Закону № 1861-VI), а саме: письмова заява про рекомендування кандидата для обрання на посаду судді безстроково; копія паспорта громадянина України; анкета кандидата на посаду судді безстроково, що містить інформацію про нього; копія диплому про вищу юридичну освіту (з додатками), здобуту в Україні; копії документів про вищу юридичну освіту, здобуту за кордоном, разом із копіями документів, що підтверджують їх визнання в Україні, а також копії документів про науковий ступінь, вчене звання (за наявності) та інші.

Комітет, до предмета відання якого належать питання судоустрою та статусу суддів, вносить на розгляд Верховної Ради питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково в тридцятиденний строк з дня надходження до Верховної Ради відповідного подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (частина четверта статті 214 Закону № 1861-VI).

Якщо комітет у строк, визначений частиною четвертою цієї статті, не вніс на розгляд Верховної Ради питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково, то Голова Верховної Ради України вносить на розгляд Верховної Ради таке питання від свого імені (частина п'ята статті 214 Закону №1861-V1).

Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент його звернення до суду.

Положення Конституції України стосовно незалежності суддів, яка є невід'ємним елементом статусу суддів та їх професійної діяльності, пов'язані з принципом поділу державної влади та обумовлені необхідністю забезпечувати основи конституційного ладу, права людини, гарантувати самостійність і незалежність судової влади.

Порядок роботи Верховної Ради України визначений статтями 82, 83, 84 Конституції України.

Відповідно до статті 83 Конституції України порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та Законом № 1861-VI.

Згідно зі статтею 82 Конституції України Верховна Рада України працює сесійно.

Частинами 1,3,5 статті 47 Закону № 1861-VI передбачено, що відповідно до частини 2 статті 84, статті 91 Конституції України Верховна Рада України приймає рішення виключно на пленарних засіданнях після обговорення питань більшістю голосів народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, крім випадків передбачених Конституцією та Регламентом.

Постанови та інші акти (закони, резолюції, декларації, звернення, заяви) Верховної Ради України, визначені статтею 46 Закону № 1861-VI, парламент приймає більшістю голосів народних депутатів України від його конституційного складу, крім випадків, визначених Конституцією України.

Постанови та інші акти Верховної Ради України приймаються з дотриманням процедури, передбаченої для розгляду законопроектів у першому читанні, з прийняттям їх у цілому, якщо Верховною Радою України не прийнято іншого рішення (частини 1,3 статті 138 Закону № 1861-VI).

Згідно з статтею 20 Закону № 1861-VI до порядку денного сесії Верховної Ради включаються позачергово без голосування питання про складення присяги, питання про призначення, обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначення і звільнення з посад, а також питання щодо здійснення парламентського контролю, розгляд яких є виключним правом Верховної Ради у випадках, передбачених Конституцією України та законами України.

Проект постанови щодо обрання позивача на посаду судді Господарського суду Миколаївської області безстроково в установленому Законом № 1861-VI порядку до порядку денного тижневих засідань Верховної Ради України не був внесений.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі аналізу зазначених норм права колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що Верховна Рада України при розгляді подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про обрання безстроково судді Господарського суду Миколаївської області ОСОБА_1. у порушення вимог, передбачених Конституцією України та законами України, якими визначено порядок обрання суддів безстроково, не розглянувши подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протягом розумного строку - з березня 2015 року до даного часу, допустила протиправну бездіяльність.

Вимога ОСОБА_1. про зобов'язання відповідача виконати вимоги пункту 27 частини 1 статті 85, частини 1 статті 128 Конституції України шляхом розгляду за суттю подання Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України згідно рішення комісії №285/бо-15 від 13 березня 2015 року про обрання його суддею Господарського суду Миколаївської області безстроково підлягає частковому задоволенню в частині зобов'язання Верховної Ради України розглянути це подання, оскільки вирішення питання про прийняття конкретного рішення за вказаним поданням належить до виключної компетенції Верховної Ради України.

Керуючись статтями 158 - 163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИЛА :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Верховної Ради України щодо несвоєчасного розгляду подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про обрання ОСОБА_1 суддею Господарського суду Миколаївської області безстроково.

Зобов'язати Верховну Раду України розглянути подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про обрання ОСОБА_1 суддею Господарського суду Миколаївської області безстроково.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про її перегляд Верховним Судом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання заяви про перегляд Верховним Судом України рішення набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Верховного Суду України за наслідками такого перегляду.

Судді: Сірош М.В.

Ланченко Л.В.

Олендер І.Я.

Пилипчук Н.Г.

Цвіркун Ю.І.