Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.05.2019 року у справі №378/949/18

Постанова

Іменем України

30 березня 2020 року

м. Київ

справа № 378/949/18

провадження № 61-9072св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Журавлиське»,

відповідачі: ОСОБА_1 , Головне управління Держгеокадастру у Київській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Журавлиське» - адвоката Пєнязькової Ольги Олександрівни на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 21 листопада 2018 року у складі судді Нуртовенкко Р. В. та постанову Київського апеляційного суду від 20 березня 2019 року у складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Журавлиське» (далі - ТОВ «Журавлиське») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання недійсним та скасування запису в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позовна заява мотивована тим, що колективне сільськогосподарське підприємство «Червона зірка», правонаступником якого є -

ТОВ «Журавлиське» видано державний акт на право колективної власності на землю серії КВ 27000012 № 007 від 10 серпня 1995 року та державний акт на право постійного користування землею серії КВ 19000012 № 010 від 10 серпня 1995 року. На замовлення ТОВ «Журавлиське» ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» виготовлено проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) в межах Журавлиської сільської ради Ставищенського району Київської області. Розпорядженням голови Ставищенської райдержадміністрації № 499

від 02 серпня 2004 року та згідно висновку Журавлиської сільської ради Ставищенського району ради від 30 червня 2004 року № 53 погоджено проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Журавлиської сільської ради Ставищенського району, а також розроблено науково-технічну документацію по паюванню земель, переданих в колективну власність КСП «Червона Зірка» села Журавлиха Ставищенського району. Проектом землеустрою передбачено розподіл земель загальною площею 1672,3 га, в тому числі 1533,4 га ріллі з поділом на 920 земельних часток (паїв) та організацію земельних масивів площею 138,9 га сіножатей (еродованих земель, на яких проведено залуження) на 905 власників земельних часток (паїв) без подрібнення в натурі для їх спільного використання.

Крім проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) в межах Журавлиської сільської ради Ставищенського району Київської області, ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розроблено схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП «Червона зірка» та проект контурно-меліоративної організації території ТОВ «Журавлиське» в межах Журавлиської сільської ради Ставищенського району Київської області.

Відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) в межах Журавлиської сільської ради Ставищенського району Київської області земельні ділянки перебували у колективній власності

ТОВ «Журавлиське», як землі сумісної власності членів ТОВ «Журавлиське» (залуження) без поділу в натурі.

Із відкритих джерел ТОВ «Журавлиське» стало відомо, що на землях, якими користується позивач знаходиться земельна ділянка із кадастровим

№ 3224282800:04:002:0204, площею 2 га, що належить на праві власності ОСОБА_1 , яка виділена їй на підставі наказу № 10-13877/15-14-СГ

від 25 грудня 2014 року, винесеного Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та наказу, яким надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3224282800:04:002:0204.

Позивач не припиняв користуватися залуженим полем, на якому розташована земельна ділянка з кадастровим номером 3224282800:04:002:0204, а тому ТОВ «Журавлиське» є єдиними законним користувачем вищевказаної земельної ділянки і Головне управління Держгеокадастру у Київській області, як орган державної влади, не мав та не має жодного права (повноважень) щодо прийняття наказів (рішень) щодо земель, що є в користуванні позивача.

На підтвердження викладеного надано лист ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 11 жовтня 2017 року № 06-12/1110, в якому зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3224282800:04:002:0204 знаходиться на земельній ділянці, що належить позивачу та є частиною земельної ділянки загальною площею 138,9 га, що відноситься до земель сумісної власності членів ТОВ «Журавлиське» без поділу в натурі.

На вимогу Київського апеляційного господарського суду Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз проведена земельно-технічна експертиза, яка оформлена висновком експерта № 7327/18-41 від 13 червня 2018 року. В ньому зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3224282800:04:002:0204 знаходиться на території земельної ділянки, якою належно користується позивач. ТОВ «Журавлиське» орендує земельні ділянки відповідно до договорів оренди, орендовані товариством земельні ділянки в установленому порядку обліковані в податковій інспекції.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 травня 2016 року по справі № 378/466/15-ц судом встановлено, що позивач є законним користувачем земельних ділянок загальною площею 138,9 га та скасовано аналогічний наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо виділення земель.

ТОВ «Журавлиське» просило визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області, яким надано дозвіл

ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3224282800:04:002:0204; визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-13877/15-14-сг від 25 грудня 2014 року, який призвів до реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224282800:04:002:0204; визнати недійсним та скасувати запис в реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку із кадастровим номером 3224282800:04:002:0204 та стягнути понесені судові витрати.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 21 листопада 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд виходив із того, що спірна земельна ділянка виділена відповідачу із земель запасу (угіддя сіножаті), вона не накладається на інші земельні ділянки та не перетинається з ними, позивач не надав суду достатніх, переконливих доказів того, що він, виходячи з вимог земельного законодавства України набув законних прав на земельну ділянку кадастровий номер 3224282800:04:002:0204, тобто має на неї права, які в разі їх порушення, оспорення чи невизнання повинні бути захищені судом.

Постановою Київського апеляційного суду від 20 березня 2019 року апеляційну скаргу представника ТОВ «Журавлиське» - адвоката

Пєнязькової О. О. залишено без задоволення.

Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 21 листопада 2018 року залишено без змін.

Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу представника

ТОВ «Журавлиське» - адвоката Пєнязькової О. О., апеляційний суд виходив із того, що висновки суду щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог позивача, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

02 травня 2019 року представник ТОВ «Журавлиське» - адвокат

Пєнязькова О. О. через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Ставищенського районного суду Київської області від 21 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 березня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що під час виготовлення технічної документації від 2004 року загальну площу рілля 1672,3 га зменшили на

138,9 га земель на схилах, решту 1533,4 га ріллі було розподілено на 920 земельних часток (паїв). Утворені сіножаті площею 138,9 га орендованих земель на яких проведено залуження) не подрібнювались в натурі, проте за вказаною площею земель закріплено право спільного використання членів КСП.

138,9 га ріллі, що в подальшому стали сіножатями не є суцільною земельною ділянкою, а складаються із 13 окремих ділянок. Земельна ділянка № 1 загальною площею 1958622 га складається із 195,8622 ріллі (за поділом

1996 року), а за поділом від 2004 року - 189,8 га ріллі та трьох ділянок сіножатей площами 2,3 га, 2,8 га та 1,2 га.

Аргументи позивача підтверджуються проведеною на виконання ухвали апеляційного господарського суду Київської області земельно-технічною експертизою, яка долучена до матеріалів справи, відповідно до якої, земельна ділянка з кадастровим номером 3224282800:04:002:0204, що виділена

ОСОБА_1 , знаходиться на території земельної ділянки (загальною площею 195,8622 га - ділянка № 1 , яка складається із 189,8 га ріллі - що розподілені між членам КСП, та трьох ділянок сіножатей площами 2,3 га, 2,8 га та 1,2 га, які перебувають у спільній сумісній власності членів КСП, якими належно користується позивач).

Доводи інших учасників справи

06 червня 2019 рокуОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду заперечення, у якому просить у задоволенні касаційної скарги ТОВ «Журавлиське» відмовити.

06 червня 2019 рокупредставник Головного управління Держгеокадастру у Київській області - Шатило І. П. через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ТОВ «Журавлиське» залишити без задоволення, а рішення Ставищенського районного суду Київської області від 21 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 березня 2019 року залишити без змін.

10 червня 2019 рокуОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду заперечення, у якому просить у задоволенні касаційної скарги ТОВ «Журавлиське» відмовити.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2019 року поновлено

ТОВ «Журавлиське» строк на касаційне оскарження рішення Ставищенського районного суду Київської області від 21 листопада 2018 року та постанови Київського апеляційного суду від 20 березня 2019 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Ставищенського районного суду Київської області.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ТОВ «Журавлиське» - адвоката Пєнязькової О. О. на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 21 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 березня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві та запереченнях на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Короткий зміст фактичних обставин справи

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що відповідно до статуту ТОВ «Журавлиське», товариство є правонаступником КСП «Червона зірка», яке ліквідовано шляхом приєднання до ТОВ «Журавлиське».

На підставі Державного акта на право колективної власності на землю серії КВ № 007 від 10 серпня 995 року КСП «Червона зірка» належить на праві колективної власності земельна ділянка площею 1610,5 га, та на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії КВ № 010

від 10 серпня 1995 року у постійному користуванні перебуває земельна ділянка площею 353,5 га.

Висновком Журавлиської сільської ради Ставищенського району Київської області від 30 червня 2004 року № 53 погоджено проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) в межах даної сільської ради.

Розпорядженням Ставищенської районної державної адміністрації

від 02 серпня 2004 року № 499 позивачу погоджено проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Журавлиської сільської ради, яким передбачено розподіл земель загальною площею

1672,3 га, у тому числі 1533,4 га ріллі з поділом на 920 земельних часток (паїв) та організацією масивів загальною площею 138,9 га сіножатей (еродованих земель, на яких проведено залуження) на 905 власників земельних часток (паїв) без подрібнення в натурі для їх спільного використання.

Наказом Головного управління Держземагенства у Київській області

від 01 жовтня 2014 року № 6250/15-14 надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, розташованої на території Журавлиської сільської ради Ставищенського району Київської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Наказом Головного управління Держземагенства у Київській області

від 25 грудня 2014 року № 10-13877/15-14-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 на території Журавлиської сільської ради Ставищенського району Київської області. Надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2,0000 га (кадастровий номер 3224282800:04:002:0204) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Журавлиської сільської ради Ставищенського району Київської області.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано 13 лютого 2015 року на відповідача

ОСОБА_1 .

В результаті укладення шлюбу відповідач ОСОБА_1 змінила своє прізвище на прізвище - « ОСОБА_1 ».

Відповідно до листа міжрайонного управління у Ставищенському та Таращанському районах Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 07 березня 2018 року № 29-10-0,36-81/118-18 земельна ділянка загальною площею 2,3 га (угіддя сіножаті), з якої 2,0 га (сіножаті), кадастровий номер 3224282800:04:002:0204, що надана ОСОБА_1 , виділена із земель державної власності сільськогосподарського призначення, що підтверджується довідкою з Державної статистичної звітності «Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності» (форма 6-Зем), виданою відділом Держземагентства у Ставищенському районі Київської області від 29 жовтня 2014 року № 03-27/488 відноситься до земель запасу, номер рядка: 12.1, графа 11 (сіножаті). Ця спірна земельна ділянка не відноситься до земель колективної власності та не підлягає розпаюванню (а. с. 66, 71-72). Згідно із листом вказаного міжрайонного управління від 19 листопада 2018 року

№ 20/148-18 (а. с. 136-137), спірна земельна ділянка не накладається (не налягає, не перетинає, не пересікається) із землями колективної власності, земельних часток (паїв), а межує із землями суміжників, а саме: землі загального користування (паї, лісосмуга, дорога).

Згідно із витягом з публічної кадастрової карти України (а. с. 135) спірна земельна ділянка межує із іншими земельними ділянками. Факту її накладення на суміжні земельні ділянки чи перетин з ними не встановлено.

Згідно листа ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 11 жовтня 2017 року № 06-12/1110, спірна земельна ділянка знаходиться на території земель, що передані в колективну власність - ділянка № 1 загальною площею 196,0 га. Ця ділянка № 1 входила до розрахунку вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах. Проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) в межах Журавлиської сільської ради Ставищенського району Київської області, розроблений ДП «Київський інститут землеустрою» на підставі рішення 16 сесії 23 скликання Ставищенської районної ради

від 24 квітня 2001 року № 275 було передано під залуження 138,9 га ріллі із земель ТОВ «Журавлиське» (правонаступник КСП «Червона Зірка»), що підлягали розпаюванню.

Розпорядженням Ставищенської районної державної адміністрації

від 02 серпня 2004 року № 499 погоджено проект землеустрою і передбачено розподіл земель загальною площею 1672, 3 га, в тому числі: 1533,4 га ріллі з поділом на 920 земельних часток (паїв) та організацію земельних масивів загальною площею 138,9 га сіножатей (еродованих земель, на яких проведено залуження) на 905 власників земельних часток (паїв) без подрібнення в натурі для їх спільного використання. Земельна ділянка площею 2,3 га є частиною загальної площі 138,9 га і відноситься до земель сумісної власності членів

ТОВ «Журавлиське» без поділу в натурі.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 13 червня 2018 року № 7327/18-41 спірна земельна ділянка розташована в межах земель колективної власності, а саме в межах земельної ділянки № 1 , площею 195,8622 га, яка використовується

ТОВ «Журавлиське» на підставі державного акта на право колективної власності на землю серії КВ № 007.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

Згідно із частинами другою, третьою статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно із частинами першою, другою статті ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Порядок набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами передбачено вказаною статтею та статями 118, 122 ЗК України. При цьому порядок паювання земель та виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) установлено відповідно Указом Президента України

від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» і Законом України від 05 червня 2003 року № 899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Відповідно до частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства не більше - 2, 0 га.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. В статті 126 вказаного кодексу зазначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного права особи (зокрема, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

пособом захисту цивільного права або інтересу є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункту 10 частина третя стаття 16 ЦК України).

Згідно частини першої статті 21 ЦК України, суд визнає, зокрема, незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Поряд з цим, за змістом пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі

№ 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти; до ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

У зв`язку з прийняттям суб`єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Зокрема, у сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт є підставою для виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб приватного права.

У висновку експерта зазначено, що спірна земельна ділянка розташована в межах земель колективної власності, а саме в межах земельної ділянки № 1 , площею 195,8622 га, яка використовується ТОВ «Журавлиське» на підставі державного акта на право колективної власності на землю серії КВ № 007.

В зазначеному висновку, вказано, що координати поворотних точок меж земельних ділянок, які були визначені при розробленні технічної документації по внесенню змін до державних актів на право колективної власності та постійного користування землею колективного дольового сільськогосподарського підприємства «Червона Зірка» Ставищенського району Київської області на дослідження не надані.

На підставі рішення Журавлиської сільської ради 4 сесії 22 скликання

від 17 червня 1995 року КСП «Червона зірка» видано державний акт на право постійного користування землею серії КВ № 010, яким вказаному підприємству посвідчено право власності на 7-м земельних ділянок загальною площею 353,5 га, а саме: ділянка 5 площею 246,1 га, ділянка 6 площею 11,1 га, ділянка 7 площею 51,2 га, ділянка 8 площею 4,9 га, ділянка 9 площею 22,5 га, ділянка 10 площею 17,7 га, ділянка 11 площею 5,0 га. При цьому, сума площ вказаних ділянок, які відображені на плані зовнішніх меж землекористування державного акта на право постійного користування землею серії КВ № 010 становить 358,5 га, а не 353,5 га. При заповненні бланків державного акта на право колективної власності на землю серії

КВ № 007 від 10 серпня 1995 року та державного акта на право постійного користування землею серії КВ № 010 від 10 серпня 1995 року помилково включено земельну ділянку 11 площею майже 5,0000 га, яка Журавлиською сільською радою надана КСП «Червона Зірка» в постійне користування, а не в колективну власність.

З 1995 року по 2004 рік площа земельних ділянок, які перебували у власності ТОВ «Журавлиське», як правонаступника КСП «Червона Зірка», їх межі та конфігурація неодноразово змінювалися. Межі земель, які перебувають у власності ТОВ «Журавлиське» та відображені на кресленні проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), не в повній мірі співпадають з межами земель ТОВ «Журавлиське», які відображені на плані зовнішніх меж земель переданих у колективну власність по державному акту серії КВ № 007, оскільки з часу видачі вказаного державного акта до погодження та затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) в межах Журавлиської сільської ради в землекористуванні ТОВ «Журавлиське» неодноразово відбувалися зміни.

Із змісту листа ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 11 жовтня 2017 року № 06-12/1110 вбачається, що спірна земельна ділянка виділена відповідачу з - (угіддя сіножаті) земель запасу, що узгоджується з довідкою відділу Держземагенства у Ставищенському районі Київської області та листами міжрайонного управління у Ставищенському та Таращанському районах Головного управління Держгеокадастру у Київській області, вона не накладається (не налягає, не перетинає, не пересікається) із землями іншої власності, земельних часток (паїв), а межує із землями суміжників, а саме: землі загального користування (паї, лісосмуга, дорога).

Згідно із витягом з публічної кадастрової карти України спірна земельна ділянка межує із іншими земельними ділянками. Факту її накладення на суміжні земельні ділянки чи перетин з ними не встановлено.

У висновку експерта зазначено, що спірна земельна ділянка розташована в межах земель колективної власності, а саме в межах земельної ділянки № 1 , площею 195,8622 га, яка використовується ТОВ «Журавлиське» на підставі державного акта на право колективної власності на землю серії КВ № 007. Проте, в зазначеному висновку, вказано, що координати поворотних точок меж земельних ділянок, які були визначені при розробленні технічної документації по внесенню змін до державних актів на право колективної власності та постійного користування землею колективного дольового сільськогосподарського підприємства «Червона Зірка» Ставищенського району Київської області на дослідження не надані, в зв`язку з чим, даний висновок експерта є не в повній мірі об`єктивним.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судами першої та апеляційної інстанції письмових доказів, колегія суддів приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суди вважали встановленими при вирішенні справи, доведені.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів встановив, що спірна земельна ділянка виділена відповідачу із земель запасу (угіддя сіножаті), не накладається на інші земельні ділянки та не перетинається з ними, позивач не надав суду достатніх, переконливих доказів того, що він, виходячи з вимог земельного законодавства України набув законних прав на земельну ділянку кадастровий номер 3224282800:04:002:0204, тобто має на неї права, які в разі їх порушення, оспорення чи невизнання повинні бути захищені судом. Суди дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки висновки судів відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення Ставищенського районного суду Київської області

від 21 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду

від 20 березня 2019 року - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Журавлиське» - адвоката Пєнязькової Ольги Олександрівни залишити без задоволення.

Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 21 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко