Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 01.11.2018 року у справі №2-230/11

Постанова

Іменем України

30 січня 2019року

м. Київ

справа № 2-230/11

провадження № 61-46230св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), ФаловськоїІ.М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 07 травня 2018 року у складі судді Єфтеньєва О. Г. та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 19 вересня 2018 року в складі колегії суддів: Одинака О. О., Лисака І. Н.,Кулянди М. І.,

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи»,

боржник - ОСОБА_2,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні Ініціативи») звернулося до суду із заявою про заміну кредитора, а саме змінити стягувача ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на правонаступника ТОВ «Кредитні Ініціативи» у виконавчому листі, який виданий Хотинським районним судом Чернівецької області 11 грудня 2017 року, щодо примусового виконання рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 31 травня 2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» боргу за кредитним договором у сумі 937 115 грн 79 коп.

В обґрунтування заяви посилається на те, що заочним рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 31 травня 2011 року (справа № 2-230/2011) задоволено позов ПАТ «Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у сумі 937 115 грн 79 коп.

Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 15 лютого 2017 року заочне рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», правонаступником якого є ТОВ «Кредитні Ініціативи», до ОСОБА_3 Заочне рішення в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 залишено без змін.

31 травня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, заочне рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 31 травня 2011 року в не скасованій частині та рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 15 лютого 2017 року залишено без змін .

11 грудня 2017 року Хотинським районним судом Чернівецької області видано виконавчий лист про стягнення на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором.

Заявник зазначав, що 17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні Ініціативи» було укладено договір про відступлення права вимоги, пунктами 2.1, 2.2 якого визначено, що останнє набуло право вимагати виконання зобов'язань, в тому числі за іпотечним і кредитним договором від 28 грудня 2006 року та договором поруки від 28 грудня 2006 року.

У зв'язку з чим просив замінити ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на належного кредитора ТОВ «Кредитні ініціативи».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

7 травня 2018 року Хотинський районний суд Чернівецької області постановив ухвалу, якою заяву ТОВ «Кредитні Ініціативи» задоволено, замінено ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на належного кредитора ТОВ «Кредитні Ініціативи» у цивільній справі № 2-230/11 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованості за кредитним договором.

Постановляючи ухвалу про заміну, суд першої інстанції виходив з того, що уклавши договір від 17 грудня 2012 року, ТОВ «Кредитні Ініціативи» набуло право вимоги за кредитним договором, а тому наявні підстави для заміни кредитора.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд Чернівецької області від 19 вересня 2018 року прийняв постанову, якою ухвалу суду першої інстанції змінено.

Викладено другий абзац резолютивної частини ухвали Хотинського районного суду Чернівецької області від 07 травня 2018 року в наступній редакції. Замінити стягувача ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на правонаступника ТОВ «Кредитні Ініціативи» у виконавчому листі, який виданий Хотинським районним судом Чернівецької області 11 грудня 2017 року щодо примусового виконання рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 31 травня 2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» боргу за кредитним договором у сумі 937115, 79 грн.

В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ТОВ «Кредитні Ініціативи» набуло право вимоги за кредитним договором на підставі договору про відступлення права вимоги від 17 грудня 2012 року. Згідно з частиною п'ятої статті 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Судом встановлено, що виконавче провадження з примусового виконання рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 31 травня 2011 року не відкривалося, а тому ухвалу суду першої інстанції необхідно змінити, виклавши другий абзац резолютивної частини ухвали суду у новій редакції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Касаційна скарга мотивована тим, що у суді першої інстанції відповідач не брав участі при розгляді заяви ТОВ «Кредитні Ініціативи» про заміну кредитора, оскільки не був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Заявнику було відомо, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 Однак на адресу фактичного місця проживання відповідача не було направлено повідомлення про те, що Хотинський районний суд Чернівецької області розглядає заяву про заміну кредитора. Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на зазначені обставини та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну кредитора.

Крім того, ухвала Хотинського районного суду Чернівецької області у справі № 2-230/11 від 07 травня 2018 року не є ухвалою про залучення правонаступника (у розумінні статті 55 ЦПК України), ні ухвалою про заміну сторони виконавчого провадження, стягувача у виконавчому листі (у розумінні статі 442 ЦПК України), а є ухвалою про заміну кредитора, яка нормами ЦПК України не передбачена.

Апеляційний суд постановив ухвалу замінити стягувача у виконавчому листі. Однак така ухвала є незаконною. Оскільки ТОВ «Кредитні Ініціативи» не зверталося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі. Тому судові рішення ухвалені з порушенням частин першої та третьої статті 13 ЦПК України без відповідного звернення особи та поза межами заявлених нею вимог.

Також, наявна у матеріалах справи копія договору про відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року є недопустимим доказом, оскільки належним чином не завірена, на ній відсутні відмітки про назву посади, особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвище, дата засвідчення копії.

Відповідно до пункту 1 Договору про відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року датою передання прав вимоги є дата фактичного підписання сторонами Реєстру позичальників. Однак наявний у матеріалах справи витяг з реєстру позивальників є неналежним та недопустимим доказом, оскільки не підписаний сторонами договору.

Крім того, скаржник зазначав, що апеляційний суд в ухвалі посилався на мотивувальну частину рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 15 лютого 2017 року, яким встановлені обставини, які мають преюдиціальне значення, зокрема, що ТОВ «Кредитні Ініціативи» набуло право вимоги за кредитним договором. Однак апеляційний суд не звернув увагу на резолютивну частину ухвали Апеляційного суду Чернівецької області від 19 вересня 2018 року, якою у частині визнано право вимоги ТОВ «Кредитні Ініціативи», а не у повному обсязі заявлених ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» вимог. Тому саме ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було видано виконавчий лист, а не ТОВ «Кредитні Ініціативи».

Факти встановлені судами

Судами встановлено, що заочним рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 31 травня 2011 року позов ПАТ «Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку» заборгованість за кредитним договором у сумі 937 115,79 грн (а.с. 81 - 84 т. 1).

Як встановлено судами, 17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні Ініціативи» укладений договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі й за іпотечним кредитним договором від 28 грудня 2006 року № 3202 (а.с. 108 - 111 т.1).

Не погоджуючись з заочним рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 31 травня 2011 року, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 19 грудня 2016 року залучено ТОВ «Кредитні Ініціативи» у даній справі як правонаступника позивача - ПАТ «Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку».

Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 15 лютого 2017 року, заочне рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 31 травня 2011 року в частині стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 Заочне рішення в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 залишено без зміни. (а. с.253 - 255 т. 1).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 травня 2017 року заочне рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 31 травня 2011 року в нескасованій частині та рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 15 лютого 2017 року залишено без зміни. (а. с. 35 - 36 т. 2).

11 грудня 2017 року Хотинським районним судом Чернівецької області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованості за кредитним договором на загальну суму 937 115 гривень 79 копійок (а. с. 49 т. 2).

У виконавчому листі зазначено, що рішення суду набрало чинності 15 лютого 2017 року та строк пред'явлення до виконання - 15 лютого 2020 року.

Виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого Хотинським районним судом Чернівецької області 11 грудня 2017 року щодо примусового виконання судового рішення не відкривалося.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що ТОВ «Кредитні Ініціативи» подало заяву про заміну стягувача у виконавчому листі, який виданий Хотинським районним судом Чернівецької області 11 грудня 2017 року, оскільки така заміна необхідна для звернення вищевказаного виконавчого листа до виконання.

Аналіз норм матеріального права та доводів сторін

Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки у ній прямо визначено правило поведінки, а саме право замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Так, частиною п'ятою статті 442 ЦПК України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (Ноrnsbу V. Gгеесе) від 19 березня 1997 року, зазначено, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.

Статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Задовольняючи заяву, апеляційний суд встановив, що ТОВ «Кредитні Ініціативи» просить заміни стягувача у виконавчому листі, виданому Хотинським районним судом Чернівецької області 11 грудня 2017 року, що відповідає вимогам частини п'ятої статті 442 ЦПК України. А тому доводи ОСОБА_2 у касаційній скарзі про те, що суди не вирішували питання про заміну сторони виконавчого провадження згідно з вимогами статті 442 ЦПК України, а ТОВ «Кредитні Ініціативи» не зверталось саме із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, є безпідставними.

При цьому суд апеляційної інстанції встановив, що рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 15 лютого 2017 року, яке набрало законної сили, встановлено, що 17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні Ініціативи» укладений договір про відступлення права вимоги, пунктами 2.1, 2.2 якого визначено, що останнє набуло право вимоги за зобов'язаннями, у тому числі за іпотечним кредитним договором від 28 грудня 2006 року та договором поруки від 28 грудня 2006 року. А тому доводи касаційної скарги щодо неналежності доказів на підтвердження укладеного договору про відступлення права вимоги від 17 грудня 2012 року не заслуговують на увагу.

Щодо касаційної скарги

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшли висновку, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду у вказаній частині не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 07 травня 2018 року у незміненій частині та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 19 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: А. О. Лесько

С. Ю. Мартєв

В. М.Сімоненко

І. М.Фаловська