Історія справи

Постанова КЦС ВП від 28.06.2023 року у справі №754/7880/22
Постанова КЦС ВП від 28.06.2023 року у справі №754/7880/22

Постанова

Іменем України

28 червня 2023 року

м. Київ

справа № 754/7880/22

провадження № 61-1972св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Лисенко Ірини Костянтинівни на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 січня 2023 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Голуб С. А., Приходька К. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та про часткове звільнення від сплати заборгованості по аліментам.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

05 грудня 2022 року представник ОСОБА_1 - Лисенко І. К. звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2022 року.

В апеляційній скарзі представник позивача Лисенко І. К. порушувала питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2022 року залишено без руху, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

30 грудня 2022 року на електронну адресу Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - Лисенко І. К. надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги.

03 січня 2023 року заява про усунення недоліків апеляційної скарги надійшла на адресу апеляційного суду в паперовому вигляді.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 січня 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2022 року відмовлено.

Враховуючи те, апеляційна скарга надійшла до суду поза межами строку на апеляційне оскарження, апелянт не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції відповідно до положень статті 358 ЦПК України дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У лютому 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - Лисенко І. К .

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - Лисенко І. К. , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає порушенням апеляційним судом норм процесуального права, оскільки суд дійшов помилкового висновку про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не враховано, що оскільки судове рішення місцевого суду отримано на електронну пошту 26 жовтня 2022 року, тому строк на апеляційне оскарження закінчився 25 листопада 2022 року.

Заявник вказує, що судом не враховано поданий представником позивача медичний висновок про тимчасову непрацездатність Лисенко І. К. у зв`язку з вагітністю та пологами. При цьому у зв`язку із операцією, яку не можна було передбачити, вона не змогла розпочати роботу як планувала одразу після народження дитини. Період реабілітації після операції затягнувся, у зв`язку із чим адвокат Лисенко І. К. була вимушена скористатись у листопаді 2022 року медичним висновком про тимчасову непрацездатність у зв`язку із вагітністю та пологами, який був виданий 18 серпня 2022 року та терміном до 21 грудня 2022 року.

Зазначає, що стан здоров`я представника позивача з 22 жовтня 2022 року по 06 листопада 2022 року (тиждень до народження дитини та тиждень після) є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Також заявник посилається на те, що апеляційний суд не надав належної уваги тому, що 23 листопада 2022 рок стались ракетні удари, масові атаки країни-терориста на об`єкти інфраструктури України, внаслідок чого в м. Києві було застосовано екстрені та аварійні відключення електроенергії і тривала відсутність електропостачання (зв`язку, інтернету). Зазначає, що ракетні удари країни-терориста на інфраструктуру позбавляли можливості належним чином здійснити підготовку апеляційної скарги.

Наведені вище обставини позбавляли представника позивача можливості подати апеляційну скаргу у визначений ЦПК України строк, тобто до 25 листопада 2022 року.

При цьому заявник посилається також на те, що Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) через військову агресію російської федерації проти України.

Крім того, м. Київ було виключено з переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, лише 13 січня 2023 року.

Отже, заявник вважає, що обставини, описані вище, пов`язані зі станом здоров`я представника позивача та відсутністю постійного електропостачання через масові ракетні атаки російської федерації, не залежали від представника, були непередбачуваними, а тому у своїй сукупності є поважними для поновлення процесуальних строків на апеляційне оскарження.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У березні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Лисенко І. К. від ОСОБА_2 , у якому вказано, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм процесуального права, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та про часткове звільнення від сплати заборгованості по аліментам.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

05 грудня 2022 року представник ОСОБА_1 - Лисенко І. К. звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2022 року.

В апеляційній скарзі представник позивача Лисенко І. К. порушувала питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2022 року залишено без руху, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

30 грудня 2022 року на електронну адресу Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - Лисенко І. К. надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги.

03 січня 2023 року заява про усунення недоліків апеляційної скарги надійшла на адресу апеляційного суду в паперовому вигляді.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 січня 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2022 року відмовлено.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).

Стаття 2 ЦПК України передбачає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В частині першій, четвертій статті 42 ЦПК України визначений склад учасників у справах позовного провадження. Так, ними є сторони, треті особи, органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, тобто особи, які мають матеріальну та/або процесуальну заінтересованість у результатах розгляду справи. При цьому представники, незважаючи на те, що в силу частини першої статті 64 ЦПК України мають повноваження на ведення справи в суді, здійснюють від імені особи, яку вони представляють, її процесуальні права та обов`язки, такої заінтересованості не мають й, відповідно, не є учасниками справи.

Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

За змістом статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Частина перша статті 127 ЦПК України встановлює, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Вказане судове рішення було направлено на електронну адресу представника ОСОБА_1 - Лисенко І. К. 26 жовтня 2022 року (а. с. 60).

Апеляційна скарга була направлена Лисенко І. К. на електронну адресу Київського апеляційного суду 02 грудня 2022 року та зареєстрована апеляційним судом 05 грудня 2022 року.

Також апеляційна скарга була направлена в паперовому вигляді на адресу Київського апеляційного суду, яка зареєстрована 08 грудня 2022 року.

В апеляційній скарзі, поданій представником ОСОБА_1 - Лисенко І. К. , містилось клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Вказане клопотання мотивовано тим, що в судовому засідання 13 жовтня 2022 року було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення. Повний текст рішення місцевого суду виготовлений 25 жовтня 2022 року та направлений на електронну адресу представника ОСОБА_1 26 жовтня 2022 року.

Апелянт вказувала, що строк на апеляційне оскарження закінчився 25 листопада 2022 року.

Клопотання містить посилання на те, що Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) через військову агресію російської федерації проти України.

Також заявник вказувала на введення воєнного стану в Україні 24 лютого 2022 року.

Посилалась на те, що відповідно до пункту 6 рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року суддям необхідно виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

Крім того, зазначала, що одразу почати роботу над написанням апеляційної скарги вона не мала змоги за станом здоров`я та у зв`язку з народженням дитини 31 жовтня 2022 року. А з 23 листопада 2022 року через ракетні удари, масові атаки країни-терориста на об`єкти інфраструктури України, застосування аварійних відключень електроенергії та тривалу відсутність електропостачання в т. ч. у відділеннях поштового зв`язку, позивач та його представник не мали можливості вчасно відправити апеляційну скаргу та з технічних причин оплатити судовий збір.

На підтвердження обставин, викладених у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, заявником додано: медичний висновок про тимчасову непрацездатність, який дійсний з 18 серпня 2022 року по 21 грудня 2022 року; докази направлення місцевим судом судового рішення 26 жовтня 2022 року; квитанцію про сплату судового збору та документи, які підтверджують повноваження представника.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2022 року залишено без руху, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, апеляційний суд виходив із того, що у клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження представник апелянта зазначала про неможливість почати роботу над написанням апеляційної скарги за станом здоров`я та у зв`язку з народженням дитини, при цьому ні апелянт, ні його представник не зазначили підстав неможливості звернутися за правовою допомогою до іншої особи. Також клопотання не містить посилань на обмеження стану здоров`я самого позивача.

Відхиляючи посилання апелянта на застосування аварійних відключень електроенергії, тривалу відсутність електропостачання, апеляційний суд виходив із того, що військовий стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року і з даного часу відбуваються масовані ракетні обстріли російською федерацією м. Києва та оголошуються повітряні тривоги. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися в установленому Законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи комунальних служб та поштового зв`язку.

Крім того, апеляційний суд зазначив, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже такою підставою можуть бути лише конкретні обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і об`єктивно унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого строку.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про неможливість визнати наведені апелянтом припини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити його.

30 грудня 2022 року на електронну адресу Київського апеляційного суду представником ОСОБА_1 - Лисенко І. К. направлено заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Заява обґрунтована тим, що позивач не має юридичної освіти та не може представляти самостійно свої інтереси, а вона як адвокат надає ОСОБА_1 правову допомогу безоплатно. При цьому, оскільки вона обізнана зі правою, ОСОБА_1 не мав наміру змінювати адвоката. Вважала, з урахуванням обставин, на які посилалась у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, поданого разом із апеляційною скаргою, що її стан здоров`я у листопаді 2022 року є поважною причиною для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження.

Щодо відключення електроенергії зазначала, що у зв`язку з ракетними ударами по критичній інфраструктурі 23 листопада 2022 року в м. Києві було застосовано екстрені аварійні відключення електроенергії і тривала відсутність електропостачання. При цьому будинок, у якому вона проживає, є новобудовою та не підключено за постійною схемою мереж ДТЕК «Київські електромережі», у зв`язку із чим через мінімальне перенавантаження електромереж будинку електропостачання у ньому припиняється автоматично. Зазначала, що у вказаний час відключення електроенергії мало довготривалий характер.

Вважала, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, просила поновити строк.

До вказаної заяви апелянтом додано: договір про надання правової допомоги від 25 серпня 2022 року № 51, укладений між адвокатським бюро «Ірини Лисенко» та ОСОБА_1 ; епікриз після операції кесарева розтину від 31 жовтня 2022 року; довідку ОСББ «Стародарницький» від 28 грудня 2022 року; роздруківки з мережі інтернет щодо застосування у м. Києва аварійних відключень світла.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 січня 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2022 року відмовлено.

Враховуючи те, апеляційна скарга надійшла до суду поза межами строку на апеляційне оскарження, апелянт не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної відповідно до положень статті 358 ЦПК України дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком апеляційного суду з огляду на таке.

У випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами) у учасника справи, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

У статтях 127 357 358 ЦПК України не визначено конкретного переліку підстав, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Разом з тим, з наведених норм випливає, що вони мають стосуватися того учасника справи, який або від імені якого ініціюється відкриття апеляційного провадження. Суд апеляційної інстанції, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, повинен надати оцінку наведеним особою, яка подає апеляційну скаргу, обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним, та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою («Volovik v. Ukraine», № 15123/03, § 53, 55, рішення ЄСПЛ від 06 грудня 2007 року).

Доводи касаційної скарги з посилання на обставини, якими було обґрунтовано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відхиляються колегією суддів, оскільки суд апеляційної інстанції правомірно зазначив, що вказані обставини щодо неможливості вчасно подати апеляційну скаргу стосуються лише Лисенко І. К. , тобто представника позивача й пов`язані із станом її здоров`я та народженням дитини, при цьому доказів, які б перешкоджали позивачу звернутися до апеляційного суду із апеляційною скаргою у визначені ЦПК України строки, матеріали справи не містять.

Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що вона надавала позивачу правову допомогу безкоштовно та те, що вона вже була обізнаною з обставинами справи, не впливають на правильність висновків апеляційного суду, оскільки позивач, враховуючи пологи представника, не був позбавлений можливості звернутися за безоплатною правовою допомогою.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки військовий стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року і з даного часу відбуваються масовані ракетні обстріли російською федерацією м. Києва та оголошуються повітряні тривоги. Разом з цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи комунальних служб та поштового зв`язку. При цьому, жодного доказу з приводу об`єктивної неможливості направлення скарги та сплати судового збору у цих підставах надано не було.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги про порушення апеляційним судом норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновком суду апеляційної інстанції щодо встановлених обставин справи. При цьому згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтею 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 10 січня 2023 року без змін.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Лисенко Ірини Костянтинівни залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 10 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович