Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.02.2019 року у справі №750/7600/18

Постанова

Іменем України

28 травня 2020 року

м. Київ

справа № 750/7600/18-ц

провадження № 61-2338св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Чернігівського апеляційного суду від 21 грудня 2018 року

у складі колегії суддів: Мамонової О. Є., Бобрової І. О., Губар В. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом

до управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що з 2001 року вона працювала вчителем математики у комунальному закладі «Чернігівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради, має повну вищу педагогічну освіту. У 2017-2018 навчальному році вона проходила позачергову атестацію з метою отримання педагогічного звання. Рішенням управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації

їй було підтверджено категорію «спеціаліст вищої категорії» та відмовлено

у присвоєнні звання «учитель-методист».

Вважала дії атестаційної комісії незаконними та такими, що порушують

її права з тих підстав, що у порушення типового положення про атестацію педагогічних працівників вона не була повідомлена про час та місце засідання атестаційної комісії, своєї згоди щодо проведення засідання за її відсутності не надавала, рішення комісії під підпис їй не було повідомлено,

а атестаційний лист вона отримала лише 15 червня 2018 року.

Крім того, вважала, що всі вимоги щодо педагогічного працівника, який претендував на отримання звання «учитель-методист», нею були виконані.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила суд: скасувати рішення атестаційної комісії управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації в частині неприсвоєння їй педагогічного звання «учитель-методист»; зобов`язати атестаційну комісію управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації затвердити подання атестаційної комісії комунального закладу «Чернігівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради щодо присвоєння їй педагогічного звання «учитель-методист».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 жовтня

2018 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано незаконним і скасовано рішення атестаційної комісії управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації від 25 квітня 2018 року у частині відмови в присвоєнні ОСОБА_1 педагогічного звання «учитель-методист».

Зобов`язано управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації ухвалити у місячний строк рішення про присвоєння ОСОБА_1 педагогічного звання «учитель-методист».

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не повідомляв позивачку особисто про день і час розгляду подання комунального закладу «Чернігівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради про присвоєння їй педагогічного звання «учитель-методист», чим грубо порушив процедуру розгляду вказаного питання, оскільки позбавив позивачку права давати усні та письмові пояснення, подавати додаткові матеріали щодо своєї професійної діяльності, яке гарантоване пунктом 3.10 Типового положення про атестацію педагогічних працівників.

Суд першої інстанції вважав, що позивачка повністю відповідає вимогам, встановленим пунктом 5.2 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, за якими педагогічним працівникам присвоюється звання «учитель-методист».

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 21 грудня 2018 року апеляційну скаргу управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації задоволено частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 жовтня 2018 року у частині зобов`язання управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації ухвалити у місячний строк (після набрання рішенням суду законної сили) рішення про присвоєння ОСОБА_1 педагогічного звання «учитель-методист» скасовано.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов`язання атестаційної комісії управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації затвердити подання атестаційної комісії комунального закладу «Чернігівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради щодо присвоєння їй педагогічного звання «учитель-методист».

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції у частині визнання незаконним і скасування рішення атестаційної комісії управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації від 25 квітня 2018 року у частині відмови

у присвоєнні позивачці педагогічного звання «учитель-методист», оскільки, як вважав суд апеляційної інстанції, такий висновок ґрунтується

на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважав неправильним висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача ухвалити рішення про присвоєння позивачці педагогічного звання «учитель-методист», оскільки згідно пункту 3.13 типового положення про атестацію педагогічних працівників за результатами атестації прийняття такого рішення атестаційною комісією не передбачено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у січні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови

у задоволенні її позовних вимог щодо зобов`язання відповідача ухвалити

у місячний строк (після набрання рішенням суду законної сили) рішення про присвоєння їй педагогічного звання «учитель-методист» та залишити в силі рішення суду першої інстанції в цій частині.

Рішення суду апеляційної інстанції в частині залишення в силі рішення суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення атестаційної комісії управління освіти

і науки Чернігівської обласної державної адміністрації від 25 квітня

2018 року щодо відмови у присвоєнні ОСОБА_1 педагогічного звання «учитель-методист» до суду касаційної інстанції не оскаржено

та предметом перегляду не є (статті 400 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2019 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із Деснянського районного суду м. Чернігова.

У травні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи судом апеляційної інстанції та помилкового скасування рішення суду першої інстанції.

Вважала помилковими висновки суду апеляційної інстанції про те,

що зобов`язуючи відповідача присвоїти їй педагогічне звання «учитель-методист», суд замінює собою атестаційну комісію, оскільки зобов`язання відповідача вчинити певні дії не порушує жодних норм права.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У червні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив управління освіти

і науки Чернігівської обласної державної адміністрації на касаційну скаргу,

у якому зазначено, що оскаржуване судове рішення є законним

та обґрунтованим, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову в частині зобов`язання атестаційної комісії управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації затвердити подання атестаційної комісії комунального закладу «Чернігівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради щодо присвоєння їй педагогічного звання «учитель-методист».

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 має повну вищу педагогічну освіту і 17 років загального педагогічного стажу, на час звернення до суду із цим позовом працювала

у комунальному закладі «Чернігівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради вчителем математики (а. с. 70).

09 жовтня 2017 року директором комунального закладу «Чернігівський навчально-реабілітаційний центр» внесено атестаційній комісії І рівня комунального закладу «Чернігівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради подання про позачергову атестацію вчителя математики ОСОБА_1 (а. с. 13).

На засіданні методичного об`єднання вчителів математики, фізики

та інформатики Чернігівського навчально-реабілітаційного центру Чернігівської обласної ради, оформленого протоколом від 29 березня

2018 року № 4, ухвалено, що вчитель математики ОСОБА_1 відповідає посаді, яку займає; порушити клопотання перед шкільною атестаційною комісією про підтвердження кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» та порушити клопотання перед атестаційною комісією про присвоєння вчителю ОСОБА_1 звання «вчитель-методист» (а. с. 15-18).

30 березня 2018 року за результатами атестації педагогічних працівників

у 2017-2018 навчальному році директором комунального закладу «Чернігівський навчально-реабілітаційний центр» видано наказ № 52 про порушення клопотання перед атестаційною комісією вищого рівня управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації про відповідність вчителя математики ОСОБА_1 раніше присвоєній педагогічній категорії «спеціаліст вищої категорії» та присвоєння педагогічного звання «учитель-методист» (а. с. 14).

Згідно атестаційного листа педагогічного працівника ОСОБА_1

21 квітня 2015 року ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію «спеціаліст вищої категорії»; рішенням атестаційної комісії комунального закладу «Чернігівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради від 30 березня 2018 року ОСОБА_1 відповідала займаній посаді та за результатами атестації прийнято рішення щодо порушення клопотання перед атестаційною комісією управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації про відповідність ОСОБА_1 раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» та присвоєння педагогічного звання «учитель-методист» (а. с. 8, 70).

05 квітня 2018 року на ім`я голови атестаційної комісії Управління освіти

і науки Чернігівської обласної державної адміністрації було подано клопотання комунального закладу «Чернігівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради про відповідність вчителя математики ОСОБА_1 раніше присвоєній педагогічній категорії «спеціаліст вищої категорії» та присвоєння педагогічного звання «вчитель-методист» з атестаційною справою ОСОБА_1 (а. с. 69-71).

Рішенням атестаційної комісії управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації від 25 квітня 2018 року ОСОБА_1 визнано такою, що відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» та відмовлено у присвоєнні педагогічного звання «вчитель-методист».

Згідно розписки ОСОБА_1 у атестаційному листі, з рішенням атестаційної комісії від 25 квітня 2018 року остання ознайомилась

15 червня 2018 року (а. с. 70 - зворот).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні

чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи

на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право у порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини другої статті 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Стаття 24 Конституції України гарантує рівність конституційних прав

і свобод та рівність всіх громадян перед законом.

У статті 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною четвертою статті 54 Закону України «Про освіту» педагогічні працівники підлягають атестації. За результатами атестації визначаються відповідність працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюються категорії, педагогічні звання. Порядок атестації педагогічних працівників встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.

Згідно із пунктом 1.1 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України

від 06 жовтня 2010 року № 930 (далі - Положення), це типове положення визначає порядок атестації керівників, їх заступників (далі - керівні кадри), інших педагогічних працівників дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, навчально-методичних (науково-методичних) установ і закладів післядипломної освіти, спеціальних установ для дітей, а також педагогічних працівників закладів охорони здоров`я, культури, соціального захисту, інших закладів та установ, у штаті яких є педагогічні працівники (далі - навчальні та інші заклади).

Відповідно до пунктів 1.2, 1.4 Положення атестація педагогічних

працівників - це система заходів, спрямована на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за якою визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання. Основними принципами атестації є відкритість та колегіальність, гуманне

та доброзичливе ставлення до педагогічного працівника, повнота, об`єктивність та системність оцінювання його педагогічної діяльності.

Основними принципами атестації є відкритість та колегіальність, гуманне

та доброзичливе ставлення до педагогічного працівника, повнота, об`єктивність та системність оцінювання його педагогічної діяльності

(пункт 1.4 Положення).

Згідно пунктів 2.1, 2.7 Положення для організації та проведення атестації педагогічних працівників у навчальних та інших закладах, органах управління освітою щороку до 20 вересня створюються атестаційні

комісії I, II і III рівнів. Атестаційні комісії усіх рівнів формуються

з педагогічних працівників навчальних та інших закладів, працівників відповідних органів управління освітою, представників відповідних профспілкових органів, методичних та психологічних служб. До складу атестаційних комісій також можуть входити представники наукових

та інших установ, організацій, об`єднань громадян (за згодою).

Пунктом 5.2 Положення передбачено, що педагогічні звання «викладач-методист», «учитель-методист», «вихователь-методист», «практичний психолог-методист», «педагог-організатор-методист», «керівник гуртка-методист» можуть присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» (для педагогічного звання «керівник гуртка-методист» - найвищий тарифний розряд та повну вищу освіту), здійснюють науково-методичну і науково-дослідну діяльність, мають власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами або професійними об`єднаннями викладачів професійно-технічних та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти.

Згідно з пунктом 3.30 Положення кваліфікаційна категорія та педагогічне звання, присвоєні педагогічному працівнику за результатами атестації, можуть змінюватися лише за рішенням атестаційної комісії.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку що, атестаційна комісія наділена правом розсуду при вирішенні питання про присвоєння певної кваліфікаційної категорії, тобто наділена дискреційними повноваженнями у вирішенні зазначеного питання.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду

від 30 жовтня 2019 року у справі № 537/1304/18-ц (провадження

№ 61-9447св19).

Отже, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вимог щодо зобов`язання відповідача ухвалити у місячний строк рішення про присвоєння позивачці педагогічного звання «учитель-методист»

та ухвалюючи у цій частині нове рішення, суд апеляційної інстанції, встановивши, що атестаційна комісія наділена правом розсуду при вирішенні питання про присвоєння певної кваліфікаційної категорії, тобто наділена дискреційними повноваженнями у вирішенні зазначеного питання та ураховуючи, що до компетенції суду такі повноваження законодавством не віднесені, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку,

що оскаржуване судове рішення ухвалене без додержання норм матеріального і процесуального права, та зводяться до переоцінки доказів

у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України» та «Рябих проти Російської Федерації», у справі «Нєлюбін проти Російської Федерації») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування

чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського апеляційного суду від 21 грудня 2018 року

у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації про зобов`язання атестаційної комісії управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації затвердити подання атестаційної комісії комунального закладу «Чернігівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради щодо присвоєння їй педагогічного звання «учитель-методист» залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович