Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.11.2018 року у справі №532/1380/17

Постанова

Іменем України

28 травня 2020 року

м. Київ

справа № 532/1380/17

провадження № 61-45663св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Калараша А. А. (суддя-доповідач), Сімоненко В.М., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - відділ у Кобеляцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області,

відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області,

відповідач - Васильківська сільська рада Кобеляцького району Полтавської області,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 25 квітня 2018 року, ухвалене у складі судді Омельченко І. І. та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 31 липня 2018 року, ухвалену у складі колегії суддів: Карпушина Г. Л., Хіль Л. М., Абрамова П. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділу у Кобеляцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та Васильківської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області про визнання дійсним державного акта на земельну ділянку та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , після смерті якої залишилося спадкове майно. До складу спадкового майна входить земельна ділянка, що належала останній на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 093160, виданого 29 липня 2004 року Кобеляцькою районною державною адміністрацією, кадастровий номер 5321880900:00:010:0045.

Позивач зазначав, що в установлений законом строк він звернувся до Кобеляцької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а у травні 2013 року - із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Відповідно до відповіді відділу у Кобеляцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 07 червня 2017 року земельна ділянка за кадастровим номером 5321880900:00:010:0045 в Державному земельному кадастрі відсутня, а також відсутні обмінний файл та технічна документація, у зв`язку з чим неможливо сформувати заяву в Національній кадастровій системі та здійснити перенесення земельної ділянки з державного реєстру земель до Державного земельного кадастру.

Враховуючи те, що у досудовому порядку вирішити вказане питання неможливо, що робить неможливим успадкування вказаної земельної ділянки ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , позивач просив суд:

- визнати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ 093160, виданий 29 липня 2004 року Кобеляцькою районною державною адміністрацією, кадастровий номер 5321880900:00:010:0045 дійсним;

- зобов`язати відділ у Кобеляцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надати державному нотаріусу документи, які необхідні для оформлення спадщини.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 25 квітня 2018 року, залишеного без змін постановою Апеляційного суду Полтавської області від 31 липня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди виходили з того, що відповідачами право власності позивача не оспорюється, правовстановлюючий документ на земельну ділянку, яку він отримав у спадщину є дійсним, ніким не оспорений та не скасований, права позивача відповідачами не порушено, перешкодою у оформленні спадщини є технічна помилка, яка може бути усунена у спосіб передбачений законом, а обраний позивачем спосіб захисту свого права на оформлення спадщини є невірним.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції та рух справи у суді касаційної інстанції

У жовтні 2018 року від ОСОБА_1 надійшла до суду касаційна скарга на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 25 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 31 липня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано з Кобеляцького районного суду Полтавської області цивільну справу № 532/1380/17.

У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ОСОБА_1 у касаційній скарзі посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не взяли до уваги пояснення позивача про те, що у відповідачів є технічна документація на земельну ділянку, однак вони її не надали, чим перешкодили позивачу у реалізації права на отримання спадщини.

Позивач під час розгляду справи був позбавлений можливості повністю висловити свою думку в судовому засіданні. Окрім того, тривалий розгляд справи призвів до порушення права позивача на справедливий розгляд справи.

Аргументи інших учасників справи

Відзив Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на касаційну скаргу мотивовано тим, що судові рішення є о обґрунтованими та законними.

Інші учасники справи не скористались своїм правом на відзив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина (а. с. 8).

Відповідно до державного акта серії ПЛ 093160, виданого 29 липня 2004 року Кобеляцькою районною державною адміністрацією ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 4,24 га, яка розташована на території Василівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5321880900:00:010:0045 (а. с. 10).

Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ 093160 є чинним, та на час розгляду справи ніким не скасований і не оспорений, і зареєстрований у встановленому законом порядку в Книзі записів державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 39 (а. с. 10).

Земельна ділянка розташована на території Васильківської сільської ради, на момент розгляду справи віднесена до категорії невитребуваних земельних паїв та перебуває у користуванні товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Добробут».

Позивач в установлений законом строк звернувся до Кобеляцької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а у травні 2013 року - із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Для оформлення спадщини позивач в 2013 році неодноразово звертався до відділу Держземагенства у Кобеляцькому районі Полтавської області із запитом державного нотаріуса Кобеляцької державної нотаріальної контори про надання витягу із Державного земельного кадастру або Поземельної книги та витягу з технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Проте, відповідних документів не отримав.

У травні 2017 року ОСОБА_1 повторно звернувся до відділу у Кобеляцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з заявою про надання Витягу з Державного земельного кадастру та витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель на земельну ділянку, розташовану на території Василівської сільської ради Кобеляцького району, що належала ОСОБА_2

07 червня 2017 року відділ у Кобеляцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надав ОСОБА_1 відповідь про те, що земельна ділянка за кадастровим номером 5321880900:00:010:0045 в Державному земельному кадастрі відсутня, а також відсутні обмінний файл та технічна документація, у зв`язку з чим неможливо сформувати заяву в Національній кадастровій системі та здійснити перенесення земельної ділянки з державного реєстру земель до Державного земельного кадастру.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди виходили з того, що відповідачами право власності позивача не оспорюється, правовстановлюючий документ на земельну ділянку, яку він отримав у спадщину є дійсним, ніким не оспорений та не скасований, права позивача відповідачами не порушено, перешкодою у оформленні спадщини є технічна помилка, яка може бути усунена у спосіб передбачений законом, а обраний позивачем спосіб захисту свого права на оформлення спадщини є невірним.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення, що передбачено частиною 1статті 1225 ЦК України.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» площа земельної ділянки, її межі та цільове призначення вносяться до державного земельного кадастру з відповідної документації із землеустрою.

Статтею 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності). Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Відповідно до статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Підставою звернення до суду стало те, що у позивача виникли труднощі у наданні нотаріусу для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 витягу з Державного земельного кадастру у Полтавській області з технічної документації з нормативно грошової оцінки земель на земельну ділянку, оскільки земельна ділянка за кадастровим номером 5321880900 :00:010:0045 в Державному земельному кадастрі відсутня.

Причиною відсутності земельної ділянки за кадастровим номером 5321880900 :00: 010 : 0045 в Державному земельному кадастрі стало те, що вказана земельна ділянка не була перенесена з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру, оскільки обмінний файл та технічна документація на вказану земельну ділянку відсутня.

Відділ у Кобеляцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області рекомендував ОСОБА_1 звернутись до проектної організації ( розробника документації із землеустрою) для отримання (виготовлення за відсутності) електронного документу для подальшого внесення земельної ділянки до Державного земельного кадастру.

Суди встановили, що позивач не надав доказів того, що за життя його мати ОСОБА_2 виготовляла технічну документацію на земельну ділянку, та що саме внаслідок дій відповідачів відбулася втрата даної технічної документації на належну йому земельну ділянку та відповідно не було проведено перенесення земельної ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру, що унеможливлює на час звернення до суду з даним позовом можливість останнім отримати необхідні витяги для оформлення спадщини.

Окрім того, позовна вимога про визнання дійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ 093160 є необгрунтованою, оскільки вказаний Державний акт є чинним, та на час розгляду справи ніким не скасований і не оспорений, і зареєстрований у встановленому законом порядку в Книзі записів державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 39.

Таким чином, суди дійшли правильних висновків відносно того, що права позивача відповідачами не порушено, перешкодою у оформленні спадщини є технічна помилка, яка може бути усунена у спосіб передбачений законом, обраний позивачем спосіб захисту свого права на оформлення спадщини є невірним.

Окрім того, обраний спосіб захисту є передчасним, оскільки позивачем не було використано всі способи позасудового врегулювання спірного питання.

Доводи касаційної скарги про те, що суди не взяли до уваги пояснення позивача про те, що у відповідачів є технічна документація на земельну ділянку, однак вони її не надали, чим перешкодили позивачу у реалізації права на отримання спадщини, висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги відносно того, що позивач під час розгляду справи був позбавлений можливості повністю висловити свою думку в судовому засіданні. Окрім того, тривалий розгляд справи призвів до порушення права позивача на справедливий розгляд справи є необґрунтованим та не знайшли свого підтвердження.

При вирішенні справи суди правильно визначили характер правовідносин між сторонами, вірно застосували закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи та надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 25 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 31 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: А. А. Калараш

В. М. Сімоненко

С. П. Штелик