Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.03.2020 року у справі №523/6070/19

Постанова

Іменем України

27 травня 2020 року

м. Київ

справа № 523/6070/19

провадження № 61-5186св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року у складі колегії суддів Комлевої О. С., Сегеди С. М., Гірняк Л. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 24 лютого 2017 року між позивачем та ОСОБА_2 укладений договір позики, відповідно до умов якого він надав відповідачу у борг грошові кошти у розмірі 15 000 дол. США, строком на два роки.

Відповідач умови укладеної угоди не виконав, кошти у встановлений строк не повернув.

На підставі викладеного позивач просив стягнути солідарно з відповідачів грошові кошти у розмірі 15 466 дол. США.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2019 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, справа призначена до розгляду.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що позов підсудний Суворовському районному суду м. Одеси, підстави для залишення позовної заяви без руху відповідно до статті 185 ЦПК України відсутні, як і відсутні передбачені статтею 186 ЦПК України підстави для відмови у відкритті провадження у справі.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції та посилаючись на порушення судом правил підсудності при її постановленні, відповідач ОСОБА_2 30 травня 2019 року звернувся з апеляційною скаргою на неї.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2019 року про відкриття провадження у цивільній справі.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року апеляційне провадження за апеляційною ОСОБА_2 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2019 року закрито.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості повернуто до Суворовського районного суду м. Одеси для виконання вимог, передбачених пунктом 15.11 частини 1 Розділу 13 (Перехідні положення) ЦПК України.

Повертаючи цивільну справу, суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у цивільній справі не підлягає оскарженню в апеляційному порядкудо ухвалення рішення суду щодо суті спору й окремо від цього рішення.

При цьому суд послався на те, що 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким були внесені зміни до частини першої статті 353 ЦПК України, а саме - виключено положення пункту 8 щодо можливості оскарження окремо від рішення суду ухвал про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у березні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та передати справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу 30 травня 2019 року. В цей час діяла редакція статті 353 ЦПК України, пункт 8 частини першої якої передбачав, що окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності. Відповідно до частини четвертої статті 3 ЦПК України, закон, який скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, не має зворотної сили.

Відтак, Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ в частині виключення пункту 8 частини першої статті 353 ЦПК зворотної сили не має.

Отже, висновок апеляційного суду про повернення цивільної справи до суду першої інстанції є помилковим.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.

17 квітня 2020 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Встановлено, що ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2019 року провадження у справі було відкрито.

30 травня 2019 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на цю ухвалу з питань порушення правил підсудності.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2019 року про відкриття провадження у цивільній справі.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року апеляційне провадження за апеляційною ОСОБА_2 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2019 року закрито. Цивільну справу повернуто до Суворовського районного суду м. Одеси для виконання вимог, передбачених пунктом 15.11 частини 1 Розділу 13 (Перехідні положення) ЦПК України, - повернення заявнику апеляційної скарги на ухвалу, яка не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а у відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Згідно частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень в контексті положень статті 129 Конституції України, статті 17 ЦПК України є складовою права кожного на звернення до суду.

Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті другій Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція).

За правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункт 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Отже, з вищевикладеного вбачається, що судові процедури повинні бути справедливими, а тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи.

Статтею 352 ЦПК України в редакції, чинній на час постановлення ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2019 року, встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

У частині першій статті 353 ЦПК України в редакції, вказаній вище, наведено перелік ухвал місцевого суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Зокрема, пунктом 8 частини першої статті 353 ЦПК України було передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.

Встановлено, що ОСОБА_2 30 травня 2019 року подав апеляційну скаргу на ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі, вважаючи, що вказане судове рішення було ухвалено з порушенням правил підсудності.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

При таких обставинах, Одеський апеляційний суд своєю ухвалою від 23 вересня 2019 року, приймаючи до уваги положення пункту 8 частини першої статті 353 ЦПК України, правомірно відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2019 року про відкриття провадження у цивільній справі.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Даним Законом було виключено пункт 8 частини першої статті 353 ЦПК України, яким було передбачено право на апеляційне оскарження ухвали суду про відкриття провадження у справі з порушення правил підсудності.

Частина перша статті 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Зокрема, у Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів наголошується на тому, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Також, частиною четвертою статті 3 ЦПК України встановлено, що закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

При таких обставинах, апеляційний суд, закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , виходячи з того, що можливість оскарження ухвали суду про відкриття провадження у справі виключена Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ, порушив приписи статті 58 Конституції України та статті 3 ЦПК України, застосувавши ретроспективну (зворотну) дію закону - законодавчого акта, що скасовує право, належне учаснику судового процесу.

Отже, у заявника право на апеляційне оскарження ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2019 року виникло до 08 лютого 2020 року, а тому після відкриття апеляційного провадження апеляційна скарга ОСОБА_2 повинна бути розглянута Одеським апеляційним судом по суті, якщо відсутні інші процесуальні підстави, що перешкоджають провадженню у справі.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає доводи касаційної скарги обґрунтованими та достатніми для скасування ухвали апеляційного суду, яка перешкоджає провадженню у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною четвертою статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до частин четвертої та шостої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

За таких обставин Верховний Суд зробив висновок, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини четвертої статті 406, частин четвертої та шостої статті 411 ЦПК України є підставою для її скасування з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 400, 406, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун