Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 28.02.2018 року у справі №522/7822/16
Ухвала КЦС ВП від 19.02.2018 року у справі №522/7822/16

Постанова

Іменем України

27 травня 2020 року

м. Київ

справа № 522/7822/16-ц

провадження № 61-831св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

відповідачі: ОСОБА_8 , обслуговуючий кооператив «Граніт», реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції Одеської області, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради,

третя особа - Одеська міська рада,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_7 , ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 березня 2017 року у складі судді Домусчі Л. В. та рішення Апеляційного суду Одеської області від 16 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Сєвєрової Є. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_8 , обслуговуючого кооперативу «Граніт» (далі - ОК «Граніт»), реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, усунення перешкод.

Позовна заява мотивована тим, що 19 січня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Берег-Трейд» (далі - ТОВ «Берег-Трейд») та ОК «Граніт» укладено договір, відповідно до якого ОК «Граніт» отримав право на ведення робіт з будівництва житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 .

12 грудня 2012 року комплекс багатоповерхових житлових будинків з підземними гаражами та вбудованими приміщеннями громадського призначення за вказаною вище адресою прийнято в експлуатацію.

На підставі договорів про викуп паю, укладених із ОК «Граніт», були придбані квартири у багатоповерховому житловому будинку на АДРЕСА_1 .

У 2013 році ОК «Граніт» почав облаштовувати на прибудинковій території у комерційних цілях з наданням у платне користування паркувальні місця шляхом встановлення блокуючих пристроїв, що суттєво обмежило права власників квартир на користування прибудинковою територією. За утримання цієї території сплачуються кошти за договорами про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території у житловому комплексі.

Під час розгляду іншої цивільної справи № 522/606/15-ц про усунення перешкод у користуванні майном стало відомо, що ОСОБА_8 є власником машиномісця на підставі свідоцтва про право власності, виданого 17 січня 2014 року реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області за реєстровим № 16296982.

Ураховуючи викладене, позивачі просили суд визнати протиправним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно - машиномісце № НОМЕР_1 , видане реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області 17 січня 2014 року на ім`я ОСОБА_8 ; скасувати державну реєстрацію на нерухоме майно - машиномісце № НОМЕР_1 , індексний номер 16297615, номер запису про право власності 4285149; зобов`язати ОСОБА_8 усунути перешкоди у користуванні належним позивачам майном шляхом демонтажу блокуючого пристрою (блокіратора) на машиномісце АДРЕСА_2 НОМЕР_1 .

У червні 2016 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8 , ОК «Граніт», реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, третя особа - Одеська міська рада, про скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно та усунення перешкод у користуванні.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до договору про порядок викупу паю від 23 серпня 2012 року № 183, укладеного між ОК «Граніт» та ОСОБА_9 , квартира АДРЕСА_3 належить його родині. Згідно з частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частиною першою статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирних будинках» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників і вони не мають права на виділення в натурі його частки.

ОК «Граніт» надає їм послуги з утримання будинку та прибудинкової території, проте з 2013 року почав необґрунтовано встановлювати плату за окремі послуги, зокрема за паркування автомобілів на прибудинковій території, та влаштовувати паркувальні місця із встановленням спеціальних блокуючих пристроїв (блокіраторів) з метою надання парко-місць у користування за окрему плату та укладанням договорів оренди за велику плату.

Крім того, ОК «Граніт» здає в оренду парко-місця мешканцям інших будинків, які не є членами кооперативу.

ОСОБА_7 вважає, що такими діями ОК «Граніт» порушує його права і вимоги законодавства України та створює перешкоди мешканцям будинку. Власники квартир своїми коштами (паєм) інвестували не лише будівництво будинку, але і благоустрій території навколо будинку.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_7 просив суд скасувати свідоцтва про право власності індексні номери: НОМЕР_188, НОМЕР_189, НОМЕР_183, НОМЕР_190, НОМЕР_191, НОМЕР_192, НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_23 , НОМЕР_25 , НОМЕР_26 , НОМЕР_27 , НОМЕР_28 , НОМЕР_29 , НОМЕР_30 , НОМЕР_31 , НОМЕР_32 , НОМЕР_33 , НОМЕР_34 , НОМЕР_35 , НОМЕР_36 , НОМЕР_36 , НОМЕР_37 , НОМЕР_38 , НОМЕР_39 , НОМЕР_40 , НОМЕР_41 , НОМЕР_42 , НОМЕР_43 , НОМЕР_44 , НОМЕР_45 , НОМЕР_46 , НОМЕР_47 , НОМЕР_48 , НОМЕР_49 , НОМЕР_50 , НОМЕР_51 , НОМЕР_52 , НОМЕР_53 , НОМЕР_54 , НОМЕР_55 , НОМЕР_56 , НОМЕР_57 , НОМЕР_58 , НОМЕР_59 , НОМЕР_60 , НОМЕР_61 , НОМЕР_62 , НОМЕР_63 , НОМЕР_64 , НОМЕР_65 , НОМЕР_66 , НОМЕР_67 , НОМЕР_68 , НОМЕР_69 , НОМЕР_70 , НОМЕР_71 , НОМЕР_72 , НОМЕР_73 , НОМЕР_74 , НОМЕР_75 , НОМЕР_76 , НОМЕР_77 , НОМЕР_78 , НОМЕР_79 , НОМЕР_80 , НОМЕР_81 , НОМЕР_82 , НОМЕР_83 , НОМЕР_84 , НОМЕР_85 , НОМЕР_86 , НОМЕР_87 , НОМЕР_88 , НОМЕР_89 , НОМЕР_90 , НОМЕР_91 , НОМЕР_92 , НОМЕР_93 , НОМЕР_94 , НОМЕР_95 , НОМЕР_96 , НОМЕР_97 , НОМЕР_98 , НОМЕР_99 , НОМЕР_100 , НОМЕР_101 , НОМЕР_102 , НОМЕР_103 , НОМЕР_104 , НОМЕР_105 , НОМЕР_106 , НОМЕР_107 , НОМЕР_108 , НОМЕР_109 , НОМЕР_110 , НОМЕР_111 , НОМЕР_112 , НОМЕР_113 , НОМЕР_114 , НОМЕР_115 , НОМЕР_116 , НОМЕР_117 , НОМЕР_118 , НОМЕР_119 , НОМЕР_120 , НОМЕР_121 , НОМЕР_122 , НОМЕР_123 , НОМЕР_124 , НОМЕР_125 , НОМЕР_126 , НОМЕР_127 , НОМЕР_128 , НОМЕР_129 , НОМЕР_130 , НОМЕР_131 , НОМЕР_132 , НОМЕР_133 , НОМЕР_134 , НОМЕР_135 , НОМЕР_136 , НОМЕР_137 , НОМЕР_138 , НОМЕР_139 , НОМЕР_140 , НОМЕР_141 , НОМЕР_142 , НОМЕР_143 , НОМЕР_144 , НОМЕР_145 , НОМЕР_146 , НОМЕР_147 , НОМЕР_148 , НОМЕР_149 , НОМЕР_150 , НОМЕР_151 , НОМЕР_152 , НОМЕР_153 , НОМЕР_154 , НОМЕР_155 , НОМЕР_156 , НОМЕР_157 , НОМЕР_158 , НОМЕР_159 , НОМЕР_160 , НОМЕР_161 , НОМЕР_162 , НОМЕР_163 , НОМЕР_164 , НОМЕР_165 , НОМЕР_166 , НОМЕР_167 , НОМЕР_168 , НОМЕР_169 , НОМЕР_170 , НОМЕР_171 , НОМЕР_172 , НОМЕР_173 , НОМЕР_174 , НОМЕР_175 , НОМЕР_176 , НОМЕР_177 , НОМЕР_178 , НОМЕР_179 , НОМЕР_180 на нерухоме майно - машиномісця № НОМЕР_181 , видані у період з 05 січня 2014 року до 01 липня 2015 року реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області на ім`я ОСОБА_8 ; зобов`язати ОСОБА_8 усунути перешкоди у користуванні належним позивачу майном шляхом демонтажу блокуючих пристроїв (блокіраторів) на машиномісця № НОМЕР_1 - НОМЕР_182 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 березня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 відмовлено.

У задоволенні позову ОСОБА_7 відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що Одеська міська рада надала в оренду ТОВ «Берег-Трейд» земельну ділянку для будівництва житлового комплексу на АДРЕСА_1 . 19 січня 2011 року між ТОВ «Берег-Трейд» та ОК «Граніт» укладено договір, відповідно до якого ОК «Граніт» отримало право на ведення робіт з будівництва житлового комплексу за цією адресою. Таким чином, ОК «Граніт» на законних підставах уклало договір про пайову участь у будівництві із ОСОБА_8 , на підставі якого за нею було зареєстровано право власності на машиномісця. На момент державної реєстрації за ОСОБА_8 машиномісця діяв Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», однак у зазначеному житловому комплексі об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не зареєстровано, всі послуги щодо утримання будинку здійснювало ОК «Граніт».

Фактично спір між сторонами виник з приводу вільного користування прибудинковою територією шляхом можливості вільного паркування автомобілів у дворі житлового комплексу. У порушення вимог статей 10, 60 Цивільного процесуального кодексу України 2004 року (далі - ЦПК України 2004 року) позивачі не надали доказів порушення їхніх прав у користуванні прибудинковою територією у зв`язку з видачою та оформленням на ОСОБА_8 свідоцтва про право власності на машиномісце № НОМЕР_1 .

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 16 листопада 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , від імені якої діє представник ОСОБА_10 , задоволено частково, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 березня 2017 року змінено, у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та позову ОСОБА_7 відмовлено.

Суд апеляційної інстанції постановив, що договір оренди землі від 28 жовтня 2010 року, який було укладено для передачі земельної ділянки у платне строкове користування на п`ять років для будівництва житлового комплексу та благоустрою території, є розірваним. Відведення земельних ділянок, у тому числі і земельної ділянки для експлуатації та обслуговування житлового комплексу в цілому та багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 , знаходиться на стадії вирішення, проект землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки для експлуатації та обслуговування багатоповерхового житлового будинку не виготовлено, рішень Одеською міською радою щодо передачі у власність чи користування ОК «Граніт», іншим юридичним (фізичним) особам земельної ділянки на АДРЕСА_1 не прийнято. На цей час є невизначеною земельна ділянка для експлуатації та обслуговування багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , а отже, є невизначеною в натурі прибудинкова територія цього будинку та право позивачів на земельну ділянку, на якій розташована прибудинкова територія вказаного багатоквартирного житлового будинку.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, визначився зі спірними правовідносинами та нормами матеріального права, що такі регулюють, та дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заявлених вимог. Однак з обґрунтування підстав відмови у позовах підлягає виключенню посилання на прибудинкову територію як таку, що встановлена та знаходиться на балансі ОК «Граніт», твердження про безспірність знаходження спірних машиномісць за межами прибудинкової території, про відповідність вимогам чинного законодавства України договорів про порядок викупу паю на машиномісця та видачі свідоцтв про право власності на машиномісця як на нерухоме майно.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводів

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Верховного Суду, ОСОБА_7 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просив скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 березня 2017 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 16 листопада 2017 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга ОСОБА_7 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи не дослідили реєстраційні справи щодо оформлення права власності на машиномісця та проект будівництва житлового комплексу на АДРЕСА_1 , в якому відсутні машиномісця, на які ОСОБА_8 отримала право власності.

Крім того, ОК «Граніт» не мав права надавати ОСОБА_8 машиномісця, оскільки земельна ділянка, на якій вони розташовані, є власністю Одеської міської ради, а не ОК «Граніт».

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просила скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 березня 2017 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 16 листопада 2017 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги вимоги частини першої статті 182, частини другої статті 331, частини четвертої статті 334, частини першої статті 657 ЦК України та Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703, у зв`язку з чим ухвалили необґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовів.

З моменту отримання права власності на квартиру у багатоквартирному будинку позивачі як співвласники на підставі пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та частини другої статті 382 ЦК України набули право на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок, і право використовувати всю площу цієї земельної ділянки, згоду на зміну розміру і цільового призначення земельної ділянки вони не надавали. Земельна ділянка на АДРЕСА_1 не призначена для будівництва і обслуговування автостоянки, у тому числі платних машиномісць.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

Відзиви на касаційні скарги від інших учасників справи не надходили.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 березня 2017 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 16 листопада 2017 року і витребувано із Приморського районного суду м. Одеси цивільну справу № 522/7822/16-ц.

Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 березня 2017 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 16 листопада 2017 року.

Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи

28 жовтня 2010 року між Територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради та ТОВ «Берег-Груп» укладено договір оренди, на підставі рішення Одеської міської ради від 25 грудня 2008 року № 4077-V, відповідно до якого орендодавець передав орендарю в строкове платне користування земельну ділянку площею 3,8121 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва 18-ти поверхового житлового будинку та благоустрою території, терміном на п`ять років.

19 січня 2011 року між ТОВ «Берег-Груп» та ОК «Граніт» укладено договір, згідно із яким ТОВ «Берег-Груп» передало ОК «Граніт» права на ведення робіт по будівництву житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 .

31 серпня 2012 року між ОК «Граніт» та ОСОБА_11 , який діяв в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 , укладено договір № 132/П про продаж-викуп паю, відповідно до якого кооператив прийняв пайовика у пайову участь з будівництва багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_4 . Предметом договору є виплата пайовиком паю у вигляді грошових коштів, направлених на будівництво будинку, на умовах, встановлених договором, і отримання останнім від кооперативу по закінченню будівництва будинку сертифіката відповідності машиномісця та документів, необхідних для оформлення права власності; кооператив зобов`язався по закінченню будівництва і отримання сертифіката відповідності передати пайовику будинку на АДРЕСА_1 (будівельна адреса) одне машиномісце № НОМЕР_1 і документи, необхідні для оформлення права власності на машиномісце; розташування машиномісця вказано у викопіюванні з плану будинку; сума паю визначена у розмірі 80 000,00 грн, що в еквіваленті 9 756,00 доларів США.

Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 19 грудня 2012 року № ОД14312509418, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, житловий будинок на АДРЕСА_1 передбачав, зокрема, місця для постійного та тимчасового зберігання автотранспортних засобів, загальною площею 2973,6 кв. м, кількістю 118 машиномісць.

Згідно із розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 30 січня 2013 року № 43 «Про присвоєння поштової адреси багатоповерховому житловому будинку з підземними гаражами та вбудованими приміщеннями громадського призначення, який розташований на АДРЕСА_1 будівельний номер)» новозбудованому житловому будинку, який згідно з декларацією про готовність об`єкта до експлуатації від 19 грудня 2012 року № ОД14312509418, зареєстрованою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, відповідає проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та готовий до експлуатації, замовником будівництва якого є ОК «Граніт», присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_5 . АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , м. Одеса.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру про право власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, машиномісця № НОМЕР_1 -414, кожне з яких має загальну площу від 12,5 кв. м до 14,0 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_8 на підставі свідоцтв про право власності, індексні номери: НОМЕР_188, НОМЕР_189, НОМЕР_183 , НОМЕР_190, НОМЕР_191, НОМЕР_192, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_23 , НОМЕР_25 , НОМЕР_26 , НОМЕР_27 , НОМЕР_28 , НОМЕР_29 , НОМЕР_30 , НОМЕР_31 , НОМЕР_32 , НОМЕР_33 , НОМЕР_34 , НОМЕР_35 , НОМЕР_36 , НОМЕР_36 , НОМЕР_37 , НОМЕР_38 , НОМЕР_39 , НОМЕР_40 , НОМЕР_41 , НОМЕР_42 , НОМЕР_43 , НОМЕР_44 , НОМЕР_45 , НОМЕР_46 , НОМЕР_47 , НОМЕР_48 , НОМЕР_49 , НОМЕР_50 , НОМЕР_51 , НОМЕР_52 , НОМЕР_53 , НОМЕР_54 , НОМЕР_55 , НОМЕР_56 , НОМЕР_57 , НОМЕР_58 , НОМЕР_59 , НОМЕР_60 , НОМЕР_61 , НОМЕР_62 , НОМЕР_63 , НОМЕР_64 , НОМЕР_65 , НОМЕР_66 , НОМЕР_67 , НОМЕР_68 , НОМЕР_69 , НОМЕР_70 , НОМЕР_71 , НОМЕР_72 , НОМЕР_73 , НОМЕР_74 , НОМЕР_75 , НОМЕР_76 , НОМЕР_77 , НОМЕР_78 , НОМЕР_79 , НОМЕР_80 , НОМЕР_81 , НОМЕР_82 , НОМЕР_83 , НОМЕР_84 , НОМЕР_85 , НОМЕР_86 , НОМЕР_87 , НОМЕР_88 , НОМЕР_89 , НОМЕР_90 , НОМЕР_91 , НОМЕР_92 , НОМЕР_93 , НОМЕР_94 , НОМЕР_95 , НОМЕР_96 , НОМЕР_97 , НОМЕР_98 , НОМЕР_99 , НОМЕР_100 , НОМЕР_101 , НОМЕР_102 , НОМЕР_103 , НОМЕР_104 , НОМЕР_105 , НОМЕР_106 , НОМЕР_107 , НОМЕР_108 , НОМЕР_109 , НОМЕР_110 , НОМЕР_111 , НОМЕР_112 , НОМЕР_113 , НОМЕР_114 , НОМЕР_115 , НОМЕР_116 , НОМЕР_117 , НОМЕР_118 , НОМЕР_119 , НОМЕР_120 , НОМЕР_121 , НОМЕР_122 , НОМЕР_123 , НОМЕР_124 , НОМЕР_125 , НОМЕР_126 , НОМЕР_127 , НОМЕР_128 , НОМЕР_129 , НОМЕР_130 , НОМЕР_131 , НОМЕР_132 , НОМЕР_133 , НОМЕР_134 , НОМЕР_135 , НОМЕР_136 , НОМЕР_137 , НОМЕР_138 , НОМЕР_139 , НОМЕР_140 , НОМЕР_141 , НОМЕР_142 , НОМЕР_143 , НОМЕР_144 , НОМЕР_145 , НОМЕР_146 , НОМЕР_147 , НОМЕР_148 , НОМЕР_149 , НОМЕР_150 , НОМЕР_151 , НОМЕР_152 , НОМЕР_153 , НОМЕР_154 , НОМЕР_155 , НОМЕР_156 , НОМЕР_157 , НОМЕР_158 , НОМЕР_159 , НОМЕР_160 , НОМЕР_161 , НОМЕР_162 , НОМЕР_163 , НОМЕР_164 , НОМЕР_165 , НОМЕР_166 , НОМЕР_167 , НОМЕР_168 , НОМЕР_169 , НОМЕР_170 , НОМЕР_171 , НОМЕР_172 , НОМЕР_173 , НОМЕР_174 , НОМЕР_175 , НОМЕР_176 , НОМЕР_177 , НОМЕР_178 , НОМЕР_179 , НОМЕР_180 , видані у період з 05 січня 2014 року до 01 липня 2015 року реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області.

На кожне із зазначених машиномісць Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради заведено реєстраційні справи, що містять перелік документів, поданих для реєстрації об`єкта.

Реєстраційна справа № 2691101 51101 на машиномісце АДРЕСА_2 на АДРЕСА_1 в містить, зокрема, договір від 31 серпня 2012 року № 132/П про продаж-викуп паю, свідоцтво про членство в ОК «Граніт», довідку про виплату паю в розмірі 80 000,00 грн за машиномісце № НОМЕР_1 за договором від 31 серпня 2012 року № 132/П, довідку з адресного реєстру м. Одеси про резервування адреси об`єкта, технічний паспорт на машиномісце № НОМЕР_1 , договір оренди землі від 28 жовтня 2010 року, укладений між Територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради та ТОВ «Берег-Груп», розпорядження Приморської районної державної адміністрації від 30 січня 2013 року № 43, декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 16274977, від 17 січня 2014 року на машиномісце № НОМЕР_1 , площею 12,5 кв. м, на АДРЕСА_1 та витяги з реєстрів.

У багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_6 , ОСОБА_2 -

квартири АДРЕСА_7 , ОСОБА_3 - квартири АДРЕСА_2 НОМЕР_185 , ОСОБА_4 - квартири АДРЕСА_8 , ОСОБА_5 - квартири АДРЕСА_2 НОМЕР_186 , ОСОБА_6 - квартири АДРЕСА_2 НОМЕР_187 , ОСОБА_9 - квартири АДРЕСА_9 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати економічну ситуацію і природні якості землі.

За змістом статей 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частиною другою статті 382 ЦК України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно з частинами першою та другою статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Право власності особи може бути захищено у випадку його існування та у разі його порушення, оспорювання чи невизнання.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати усунення будь-яких порушень свого права від будь-яких осіб у спосіб, який власник вважає прийнятним та ефективним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Статтею 81 ЦПК України 2004 року передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Підставою для звернення позивачів із позовом про визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно та усунення перешкод стало те, що ОК «Граніт» облаштовувало на прибудинковій території у комерційних цілях з наданням у платне користування паркувальні місця шляхом встановлення блокуючих пристроїв, що суттєво обмежило права власників квартир на користування прибудинковою територією.

Прибудинкова територія багатоквартирного житлового будинку є особливим об`єктом права власності на землю, оскільки призначена для розміщення й обслуговування житлового будинку та має задовольняти інтереси його мешканців.

Відповідно до статті 38 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Порядок використання земельних ділянок багатоквартирних житлових будинків регулюється статтею 42 ЗК України, відповідно до якої земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Таким чином, як це випливає зі змісту статті 42 ЗК України, єдиним суб`єктом права власності на прибудинкову територію багатоквартирного будинку є об`єднання власників такого будинку.

Згідно з пунктом 2 Методичних рекомендацій щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29 грудня 2011 року № 389 (далі - Методичні рекомендації), прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, що визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації в межах відповідної земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі і споруди, та яка необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку і забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. До складу прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку можуть входити, зокрема спеціальні обладнані майданчики для паркування автомобілів, що належать мешканцям будинку, в`їзди та виїзди підземних гаражів і автостоянок (у разі їх наявності).

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207, визначено, що прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 статті 42 та статті 83 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Статтею 33 цього Закону передбачено, що до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, реєстрація суб`єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів оренди землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 3 Методичних рекомендацій мінімально доступна величина прибудинкової території не може бути меншою за територію технічного обслуговування відповідного багатоквартирного житлового будинку, якщо зазначене можливе в існуючій забудові.

Погодження документації прибудинкової території може здійснюватися у порядку, визначеному органом місцевого самоврядування.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до заяви ТОВ «Берег-Груп» від 16 липня 2015 року останнє відмовилося від подальшої оренди земельної ділянки площею 3,8121 га, за адресою: АДРЕСА_1 , та просило розірвати договір оренди землі від 28 жовтня 2010 року, укладений між Територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради та ТОВ «Берег-Груп».

Відповідно до інформації Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, наданої в листах від 28 квітня 2016 року № 01-26/ко-37-527, від 05 липня 2016 року № 01-26/и-37-963, Департаментом комунальної власності Одеської міської ради було підготовлено проект рішення Одеської міської ради «Про надання дозволу обслуговуючому кооперативу «Граніт»» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,7991 га за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки орієнтовною площею 0,7836 га за адресою: АДРЕСА_1 , для експлуатації та обслуговування багатоповерхового житлового комплексу. Від обслуговуючого кооперативу передбачалась необхідність надання протоколу зборів співвласників багатоквартирних будинків про розгляд питання про оформлення прав на земельну ділянку. Станом на момент надання цієї інформації рішення щодо поділу земельної ділянки площею 3,8121 га, кадастровий номер 5110137500:43:001:0013, та рішення щодо передачі у власність чи користування ОК «Граніт», іншим юридичним (фізичним) особам земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , Одеською міською радою не приймалось.

Договір оренди землі від 28 жовтня 2010 року, який було укладено між Територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради та ТОВ «Берег-Груп» з метою передачі земельної ділянки у платне строкове користування на п`ять років для будівництва житлового комплексу та благоустрою території, є розірваним.

Як встановлено судами і не спростовано матеріалами справи, проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 не виготовлено, рішень щодо передачі у власність чи користування ОК «Граніт», іншим юридичним (фізичним) особам земельної ділянки на АДРЕСА_1 не приймала.

Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що на даний час земельна ділянка для експлуатації та обслуговування багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 є невизначеною.

Невизначеність в натурі прибудинкової території має наслідком недоведеність позивачами порушення права користування/володіння належним їм майном шляхом скасування свідоцтв про право власності на машиномісця та демонтажу блокуючих пристроїв (блокіраторів) на машиномісця № НОМЕР_1 - АДРЕСА_10 що знаходяться на АДРЕСА_1 .

Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, дослідив усі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надав їм належну оцінку, правильно визначив характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, і дійшов обґрунтованого висновку щодо виключення із рішення суду першої інстанції посилання на прибудинкову територію як на таку, що встановлена та знаходиться на балансі ОК «Граніт».

Колегія суддів відхиляє доводи касаційних скарг щодо недотримання судами попередніх інстанцій вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки позивачами не оскаржувалися дії державного реєстратора про реєстрацію права власності на спірні машиномісця.

Оскільки згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, колегія суддів не бере до уваги заяву ОСОБА_4 від 07 травня 2018 року, яка надійшла до Верховного Суду 11 травня 2018 року, про додаткові обставини у цій справі.

Інші доводи, викладені в касаційних скаргах, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, їм надана належна правова оцінка, тому колегія суддів їх відхиляє як необґрунтовані.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційних скарг відсутні.

Щодо розподілу судових витрат

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_7 , ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 березня 2017 року у незміненій частині та рішення Апеляційного суду Одеської області від 16 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк