Історія справи

Постанова

Іменем України

27 березня 2019 року

м. Київ

справа № 465/7102/17

провадження № 61-41643св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Курило В. П., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Укрнафта»,

представники відповідача: Глинка Руслан Ярославович, Шах Тетяна Михайлівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 16 березня 2018 року в складі судді Теслюка Д. Ю. та постанову Апеляційного суду Львівської області від 02 липня 2018 року в складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шандри М. М.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (далі - ПАТ «Укрнафта») про скасування наказу Голови правління ПАТ «Укрнафта» від 13 жовтня 2017 року № 919-к в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Позовна заява мотивована тим, що з 2006 року він працює на посаді начальника будівельного відділу відділення реалізації нафтопродуктів по Львівській області ПАТ «Укрнафта». З 11 вересня 2017 року по 04 жовтня 2017 року, одночасно виконуючи свої безпосередні обов'язки, виконував обов'язки начальника відділення реалізації нафтопродуктів по Львівській області ПАТ «Укрнафта»

(далі - ВРНП по Львівській області) на час відпустки Хомишина З. Г. згідно з наказом від 30 серпня 2017 року № 725-к.

Наказом Голови правління ПАТ «Укрнафта» від 13 жовтня 2017 року № 919-к до нього як до виконуючого обов'язків начальника ВРНП по Львівській області ПАТ «Укрнафта», було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за нібито неналежне виконання ним посадових обов'язків та грубе порушення Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктів, Інструкції про порядок приймання, транспортування зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, зокрема, порушення вимог пункту 2.20 посадової інструкції та нездійснення контролю за виконання підлеглими вимог пункту 16 вищевказаних правил.

Позивач вважав оскаржуваний наказ в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани необґрунтованим, незаконними та винесеним з порушенням вимог статей 140, 141, 149 КЗпП України, оскільки, виконуючи обов'язки начальника ВРНП по Львівській області ПАТ «Укрнафта», жодних дисциплінарних проступків не вчиняв, не порушував трудової дисципліни, належним чином виконував усі посадові обов'язки та не допускав порушення Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктів, Інструкції про порядок приймання, транспортування зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, робочої інструкції № 34-р про порядок приймання, відпуску та вимірювання нафтопродуктів на АЗС, затвердженої начальником ЛВРНП ПАТ «Укрнафта» 11 лютого 2015 за № 2-ОП.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_4 просив суд скасувати наказ

від 13 жовтня 2017 року № 919-к в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 16 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Львівської області

від 02 липня 2018 року, позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ Голови правління ПАТ «Укрнафта»

від 13 жовтня 2017 року № 919-к в частині накладення стягнення на

ОСОБА_4 у вигляді догани.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що позивача безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання посадових обов'язків.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2018 року ПАТ «Укрнафта» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Аргументи учасників справ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме статей 139, 140, 147-1, 148, 149 КЗпП України та порушенням норм процесуального права - статті 263 ЦПК України.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2018 року ОСОБА_4 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для їх скасування немає.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що ОСОБА_4 працює на посаді начальника будівельного відділу ВРНП по Львівській області ПАТ «Укрнафта» з 2006 року по даний час.

Відповідно до наказу від 30 серпня 2017 року № 725-к на час відпустки начальника ВРНП по Львівській області ПАТ «Укрнафта» Хомишина З. Г. з

11 вересня 2017 року по 04 жовтня 2017 року, виконання обов'язків останнього покладено на начальника будівельного відділу ВРНП по Львівській області

ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_4

Наказом від 13 жовтня 2017 року № 919-к за неналежне виконання своїх посадових обов'язків та грубе порушення Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктів, Інструкції про порядок приймання, транспортування зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, до начальника будівельного відділу ОСОБА_4, майстра АЗС ОСОБА_8, оператора заправних станцій 3 розряду ОСОБА_9 та ОСОБА_10 застосовано на основі статті 147 КЗпП України захід стягнення догану.

Встановлено, що передумовою винесення оскаржуваного наказу, у відповідності до службової записки начальника відділу роздрібної торгівлі ОСОБА_11

від 05 жовтня 2017 року слугувало те, що 15 вересня 2017 року на АЗС № 13/018 клієнт самостійно наповнив каністру паливом А-95 та висловив претензію щодо точності доз відпуску паливно-роздавальної колонки (далі - ПРК), після чого попросив мірник для перевірки кількості налитого палива та самостійно перелив у нього паливо з каністри, порушуючи вимоги абзацу 3 пункту 37 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами. Про даний інцидент оператор 2 розряду ОСОБА_12 повідомив оператора 3 розряду ОСОБА_9, яка в свою чергу, вчасно не повідомила про вказаний випадок майстра ОСОБА_8, відповідального за проведення перевірки точності роботи ПРК.

21 вересня 2017 року, клієнт, придбавши паливо на тій же АЗС, знову висловив недовіру щодо доз відпуску ПРК та попросив мірник, на що оператор 3 розряду ОСОБА_10, не дочекавшись прибуття майстра ОСОБА_8, віддав вказівку оператору 2 розряду принести мірник до ПРК, де клієнт самостійно здійснив перелив палива з каністри в мірник. Дані події свідчать про неналежний контроль майстром АЗС ОСОБА_8 за дотриманням правил експлуатації АЗС та виконанням функціональних обов'язків підлеглими йому працівниками, недостатню організацію заходів з належної реалізації пального на АЗС.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За правилами частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до вимог трудового законодавства порушення трудової дисципліни визначається як невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків. Наявність вини є обов'язковою умовою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Згідно зі статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Отже, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 81, 89 ЦПК України, встановивши, що позивача було безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за невиконання обов'язків, а також врахувавши відсутність неналежного виконання ОСОБА_4 трудових обов'язків, дійшов правильного висновку про те, що оскаржуваний наказ підлягає скасуванню в частині накладення стягнення на ОСОБА_4 у вигляді догани.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Щодо зупинення виконання рішення

Відповідно до частини 3 статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи те, що ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2018 року зупинено виконання рішення Сихівського районного суду м. Львова від 16 березня 2018 року до закінчення касаційного провадження, тому виконання рішення на підставі частини 3 статті 436 ЦПК України підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрнафта»залишити без задоволення.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 16 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 02 липня 2018 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Сихівського районного суду м. Львова

від 16 березня 2018 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

В. П. Курило

М. Є. Червинська