Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.07.2019 року у справі №753/22893/17

Постанова

Іменем України

26 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 753/22893/17

провадження № 61-13468св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В.

П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Кредитна спілка "Альянс Україна",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 жовтня 2018 року у складі судді Колесника О. М., постанову Київського апеляційного суду від 22 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Сержанюка А.

С., Сліпченка О. І., Сушко Л. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Кредитної спілки "Альянс Україна" (далі - КС "Альянс Україна") про захист прав споживача, стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання з повернення вкладу та процентів за вкладом.

Позовна заява мотивована тим, що 15 грудня 2008 року між Львівським відділенням КС "Альянс Україна" та членом КС "Альянс Україна" ОСОБА_2 укладено договір № 0184-08 д ЛВ 23с про залучення внеску члена кредитної спілки на депозитний рахунок. Термін внеску складає 13 місяців із дня внесення. Перший внесок складає 66 170,00 грн.

Позивачка зазначила, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 13 серпня 2009 року вона є спадкоємцем ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на грошовий вклад з відповідними відсотками та усіма видами нарахувань, що знаходиться у Львівському відділенні КС "Альянс Україна" на депозитному рахунку НОМЕР_1, який належав спадкодавцю.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 10 червня 2011 року у справі № 2-3853/11 з КС "Альянс Україна" на користьОСОБА_1 стягнуто внесок на депозитному рахунку у розмірі 58 570 грн та нараховані, але не сплачені проценти у розмірі 5 100 грн.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 04 вересня 2013 року у цивільній справі №753/7699/13-ц стягнуто з КС "Альянс Україна" на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати в сумі 5 579,75 грн та 3 % річних у сумі 4 572,79 грн, а всього - 10 152,54 грн.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 05 листопада 2015 року у цивільній справі №753/13407/15-ц стягнуто з КС "Альянс Україна" на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати в сумі 32 365,52 грн, 3% річних у сумі 4 596,67 грн та проценти за користування грошовими коштами у сумі 27 519,89 грн, а всього - 64
482,08 грн.

Позивачка зазначає, що відповідачем не виконано зобов'язання, яке виникло на підставі рішень Дарницького районного суду м. Києва від 04 вересня 2013 року та від 05 листопада 2015 року про відшкодування інфляційних втрат та 3 % річних, а тому КС "Альянс Україна" зобов'язаний сплатити їй пеню.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просила стягнути з КС "Альянс Україна" на її користь: пеню за прострочення виконання зобов'язання з повернення вкладу за прострочення виконання грошового зобов'язання, згідно із рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04 вересня 2013 року у цивільній справі №753/7699/13-ц за період з 16 січня 2010 року до 31 грудня 2012 року в розмірі 22 872,54 грн;

інфляційні втрати внаслідок несвоєчасного виконання грошового зобов'язання, згідно із рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04 вересня 2013 року у цивільній справі №753/7699/13-ц за період з 01 жовтня 2013 року до 30 травня 2017 року в розмірі 8 011,23 грн;

три процента річних внаслідок несвоєчасного виконання грошового зобов'язання, згідно із рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04 вересня 2013 року у цивільній справі №753/7699/13-ц за період з 04 вересня 2013 року до 30 травня 2017 року в розмірі 1 216,17 грн;

інфляційні втрати внаслідок несвоєчасного виконання грошового зобов'язання, згідно із рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 листопада 2015 року у цивільній справі №753/13407/15-ц за період з 05 листопада 2015 року до 30 травня 2017 року в розмірі 13 006,84 грн;

три процента річних внаслідок несвоєчасного виконання грошового зобов'язання, згідно із рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 листопада 2015 року у цивільній справі №753/13407/15-ц за період з 05 листопада 2015 року до 30 травня 2017 року в розмірі 2 993,68 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 жовтня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спадкування права на стягнення неустойки (штрафу, пені у зв'язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов'язків, можливе лише за умови, що сплата неустойки (штрафу, пені) була присуджена судом спадкодавцеві за його життя.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_2 за життя до закінчення терміну дії договору про банківський вклад щодо виконання цього договору до суду не звертався та таке рішення судом ухвалено не було, тому до ОСОБА_1 не перейшло право на стягнення неустойки у зв'язку з невиконанням зобов'язання.

Постановою Київського апеляційного суду від 22 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, що пов'язані з несвоєчасним виконання рішення суду від 05 листопада 2015 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення цих позовних вимог.

Стягнуто з КС "Альянс Україна" на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати в розмірі 6
224,99 грн, 3 % річних - 1 293,81 грн.

В решті рішення суду залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що норма частини 2 статті 1230 ЦК України встановлює умови виникнення у спадкоємця права на стягнення неустойки (штрафу, пені). Таке право у спадкоємця виникає лише у тому випадку, якщо неустойка була присуджена спадкодавцю за життя. Однак такого права позивач, як спадкоємець, не успадкувала, оскільки ОСОБА_2 за життя не було присуджено до стягнення неустойку за неналежне виконання кредитною спілкою умов договору № 0184-08 д ЛВ 23с від 15 грудня 2008 року щодо повернення вкладнику грошових коштів, внесених на депозитний рахунок.

При цьому зазначив, що у даному випадку відповідальність передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України. Тому апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з приводу стягнення інфляційних втрати в розмірі 6 224,99 грн та 3% річних в розмірі 1 293,81 грн.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У липні 2019 року від ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції ухвалені рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне виконання цих послуг, передбачену вказаною нормою Закону України "Про захист прав споживачів". Верховний Суд у постанові від 06 вересня 2018 року у справі № 753/4351/17 дійшов висновку, що на правовідносини, які виникли між сторонами спору, поширюються положення Закону України "Про захист прав споживачів".

Верховний Суд зауважує, що касаційна скарга не містить доводів стосовно незаконності та необґрунтованості постанови суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, судове рішення апеляційного суду у вказаній частині у касаційному порядку фактично не оскаржено, у зв'язку із чим справа у суді касаційної інстанції переглядається в частині відмовлених позовних вимог, а в іншій частині не переглядається відповідно до вимог статті 400 ЦПК України.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргуКС "Альянс Україна" зазначає, що позивач не є вкладником, а спадкоємцем вкладника. Відповідно до частини 2 статті 1230 ЦК України до спадкоємця переходить право на стягнення неустойки у зв'язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов'язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві. За життя ОСОБА_2 та до закінчення терміну дії договору про внесок (вклад) таке рішення судом ухвалене не було. При таких обставинах КС "Альянс Україна" просила залишити касаційну скаргу без задоволення.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.

13 серпня 2019 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Курило В. П.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин 1 та 2 статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 15 грудня 2008 року між КС "Альянс Україна" та членом КС "Альянс Україна" ОСОБА_2 було укладено договір № 0184-08д ЛВ 23с про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок.

Пунктами 1.1,1.2 договору передбачено, що член КС "Альянс Україна" вносить внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок спілки, а спілка приймає внесок на умовах строковості, зворотності та платності в сумі, що не перевищує 400 000,00 грн на строк, початком якого є дата внесення внеску, а закінченням - 15 січня 2010 року. Термін внеску складає 13 місяців із дня внесення. Перший внесок складає 66 170,00 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яке видане 13 серпня 2009 року Першою Львівською державною нотаріальною конторою та зареєстроване в реєстрі за № 5-1627, позивачка є спадкоємцем грошового вкладу з відповідними відсотками та усіма видами нарахувань, що знаходиться у Львівському відділенні КС "Альянс Україна" на депозитному рахунку НОМЕР_1, що належав спадкодавцю.

15 січня 2010 року позивачка звернулася із заявою до Львівського відділення КС "Альянс Україна", в якій просила виплатити їй вклад по депозитному рахунку та нараховані, але не виплачені проценти шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок в публічному акціонерному товаристві "Брокбізнесбанк".

Заочним рішення Дарницького районного суд міста Києва від 10 червня 2011 року у справі № 2-3853/11 стягнуто з КС "Альянс Україна" на користь ОСОБА_3 внесок по депозитному рахунку у розмірі 58 570 грн, а також нараховані, але несплачені проценти у розмірі 5 100 грн за договором № 0184-08д ЛВ 23с від 15 грудня 2008 року.

Зазначеним судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_1 не є вкладником, а є спадкоємцем грошового вкладу з відповідними відсотками та усіма видами нарахувань, що знаходяться на депозитному рахунку спадкоємця.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 04 вересня 2013 року у справі №753/7699/13-ц за позовом ОСОБА_3 до КС "Альянс Україна" про відшкодування збитків, інфляційних втрат та трьох процентів річних, стягнуто з КС "Альянс Україна" на користь ОСОБА_3 інфляційні втрати в сумі 5 579,75 грн та 3 % річних у сумі 4 572,79 грн, а всього 10 152,54 грн.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 05 листопада 2015 року стягнуто з КС "Альянс Україна" на користь ОСОБА_1 проценти за користування вкладом за період з 01 січня 2013 року до 30 червня 2015 року в розмірі 64
482,08 грн.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 05 листопада 2015 року, у справі №753/13407/15-ц за позовом ОСОБА_1 до КС "Альянс Україна" про стягнення коштів, стягнуто з КС "Альянс Україна" на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати в сумі 32 365,52 грн, 3 % річних у сумі 4 596,67 грн та проценти за користування грошовими коштами у сумі 27 519,89 грн, а всього 64 482,08 грн.

Згідно із постановами державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про закінчення виконавчих проваджень від 06 червня 2017 року рішення судів виконані у повному обсязі.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" установлено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно із частиною 1 статті 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Частиною 2 статті 1230 ЦК України визначено, що до спадкоємця переходить право на стягнення неустойки (штрафу, пені) у зв'язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов'язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя.

Положення статті 1218 та статті 1230 ЦК України співвідноситься між собою як загальне та спеціальне положення.

Таким чином, оскільки частина 2 статті 1230 ЦК України є спеціальною нормою, яка встановлює виникнення права на стягнення неустойки на користь спадкоємця - якщо вона присуджена спадкодавцю за його життя.

Відповідно до частини 5 статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Установлено, що 15 грудня 2008 року між КС "Альянс Україна" та ОСОБА_2 укладено договір про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, згідно з умовами якого строк його дії закінчується 15 січня 2010 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

За правилами частини 2 статті 608 ЦК України зобов'язання не припиняється смертю кредитора, якщо воно не є нерозривно пов'язаним з особою останнього. У такому разі права та обов'язки (спадщина) фізичної особи (вкладника), яка померла, переходять до інших осіб - спадкоємців. Отже, зобов'язання банку виплачувати проценти за договором вкладу не припиняється зі смертю вкладника, входить до складу спадщини та триває до дня повернення коштів спадкоємцям.

Викладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-129цс13.

ОСОБА_1 успадкувала грошовий вклад, що знаходиться у КС "Альянс Україна" на депозитному рахунку НОМЕР_1, з правом на отримання вкладу та відповідних відсотків по вкладу.

Строк дії зазначено договору закінчився, відповідач не виплатив ОСОБА_1 як спадкоємцю вклад та нараховані проценти, у зв'язку з чим вона була змушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Отже, позивач скористалася правами первісного кредитора у кредитному зобов'язанні та пред'явила вимоги до боржника.

Заочним рішенням Дарницького районного суд м. Києва від 10 червня 2011 року у справі № 2-3853/11 встановлено, що ОСОБА_1 не є вкладником, а є спадкоємцем грошового вкладу з відповідними відсотками та усіма видами нарахувань, що знаходяться на депозитному рахунку спадкоємця.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 81 ЦПК України.

На підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, обґрунтовано виходив із того, що умови виникнення у спадкоємця права на стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлює частина 2 статті 1230 ЦК України. Таке право у спадкоємця виникає лише у тому випадку, якщо неустойка була присуджена спадкодавцю за життя. Однак такого права позивач, як спадкоємець, не успадкувала, оскільки ОСОБА_2 за життя не було присуджено до стягнення неустойку за неналежне виконання кредитною спілкою умов договору № 0184-08 д ЛВ 23с від 15 грудня 2008 року щодо повернення вкладнику грошових коштів, внесених на депозитний рахунок.

Виходячи зі змісту положень частини 2 статті 1230 ЦК України, враховуючи встановлені обставини цієї справи, суди попередніх інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку про те, що до спірних правовідносин не підлягають до застосування положення частини 5 статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки вкладником кредитної спілки був спадкодавець ОСОБА_2, а не ОСОБА_1. Остання не успадкувала права на стягнення штрафних санкцій (пені), оскільки такого права за життя не набув спадкодавець.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18 вересня 2019 року у справі № 753/4351/17 (провадження № 61-45486св18).

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позову, оскільки судами правильно застосовано до правовідносин сторін норми матеріального права, які регулюють ці спірні правовідносини, об'єктивно встановивши обставини справи, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов цілком обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову з вищенаведених підстав.

Посилання у касаційній скарзі на взаємний зв'язок факту невиконання відповідачем судових рішень та вимог про стягнення пені, не спростовують правильного висновку судів у вказаній частині позову, оскільки у зазначених правовідносинах позивачка не є вкладником (споживачем фінансових послуг), а є стягувачем за рішенням суду, а тому положення Закону України "Про захист прав споживачів" на неї не розповсюджуються.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Верховний Суд встановив, що оскаржені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, в частині відмови у задоволенні позову, ухвалені з додержанням норм матеріального права та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 жовтня 2018 року, у нескасованій частині, постанову Київського апеляційного суду від 22 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

В. П. Курило