Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.06.2018 року у справі №165/2513/17

Постанова

Іменем України

26 червня 2019 року

м. Київ

справа № 165/2513/17

провадження № 61-35978св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Нововолинське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нововолинського міського суду Волинської області в складі судді Василюк А. В. від 30 січня 2018 року та постанову апеляційного суду Волинської області в складі колегії суддів: Русинчука М. М., Осіпука В. В., Федонюк С. Ю. від 04 квітня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що 09 грудня 1987 року, виконуючи трудові обов`язки на державному підприємстві Шахта № 2 «Нововлинська» (далі - ДП «Шахта № 2 «НВ»), він отримав виробничу травму. Рішенням МСЕК від 10 січня 1995 року його визнано інвалідом ІІ групи та встановлено 80% втрати працездатності. Наказом роботодавця ДП «Шахта № 2 «НВ» № 8 від 20 січня 1995 року звільнений з роботи на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України за станом здоров`я. 01 січня 1996 року ДП «Шахта № 2 «НВ» було перейменовано на ДП Шахта «Бужанська». Після ліквідації ДП «Шахта № 2 «НВ» з 01 серпня 1996 року відшкодування шкоди здійснювалося Західно-Українською дирекцією по ліквідації шахт. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 року № 280 прийнято рішення про ліквідацію ДП Шахта № 2 «НВ», а 23 вересня 1999 року був прийнятий Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадок на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», у відповідності до положень якого особам, зазначеним у статті 8 цього Закону, які потерпіли, та втрата працездатності яким встановлювались до набрання чинності цим Законом, відшкодування шкоди проводиться Фондом соціального страхування України. Зазначає, що відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Нововолинську постановою від 01 липня 2001 року № 619 продовжило сплачувати йому щомісячні страхові виплати в розмірі 313,15 грн, що були визначені із середньомісячної заробітної плати 521,92 грн при 60% втрати ним працездатності на підставі довідки роботодавця. Вищевказані обставини були встановлені рішенням Нововолинського міського суду від 01 липня 2016 року, що набрало законної сили. Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків а виробництві та професійних захворювань України від 01 листопада 2001 року № 43 затверджено Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності у пункті 3 якого зазначено, що потерпілому було призначено щомісячні виплати підприємством, що ліквідовано без правонаступника в 1996 році, то страхові суми, що підлягають виплаті за листопад 2001 року перераховується в даному випадку на коефіцієнт - 1,83. Вважає, що з огляду на вищевказану постанову, відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Нововолинську, правонаступником якої на даний час є відповідач, повинно було перерахувати виплачені йому щомісячні страхові виплати відповідно до коефіцієнту зростання заробітної плати в галузях національної економіки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Нововолинського міського суду від 30 січня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відділення виконавчої дирекції Фонду самостійно не визначало суму страхової виплати, а тільки продовжувало її виплату у відповідності до довідки про розмір та виплати і втрачений заробіток, наданої Шахтою № 2 «НВ», та на протязі всього часу виплати страхового відшкодування проводило його підвищення згідно чинного законодавства.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Волинської області від 04 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Нововолинського міського суду від 30 січня 2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд, погоджуючись з рішенням місцевого суду зазначив про те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи касаційної скарги

У червні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 30 січня 2018 року та постанову апеляційного суду Волинської області від 04 квітня 2018 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачу саме фондом відмовлено у перерахунку, так як фонд вважав, що шахта № 2 «НВ» ліквідована з правонаступником і це стало підставою звернення до суду.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У липні 2018 року управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає про те, що оскаржувані судові рішення прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 червня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 165/2513/17 з Нововолинського міського суду Волинської області.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2019 року вказану справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд встановив, що 09 грудня 1987 року ОСОБА_1 отримав виробничу травму при виконанні трудових обов`язків на ДП «Шахта № 2 «НВ».

Рішенням МСЕК від 10 січня 1995 року його визнано інвалідом ІІ групи та встановлено 80% втрати професійної працездатності. Відповідно роботодавцем було визначено та проводилася щомісячна виплата на відшкодування шкоди.

З 01 січня 1996 року Шахта № 2 «НВ» була перейменована на ДП «Шахта «Бужанська», після ліквідації якої з 01 серпня 1996 року відшкодування шкоди здійснювалось Західно-Українською дирекцією з ліквідації шахт.

Рішенням МСЕК від 18 січня 2001 року позивачу було встановлено 60% втрати професійної працездатності і другу групу інвалідності від трудового каліцтва, а з 15 січня 2004 року - 80% втрати працездатності довічно.

За рішенням Нововолинського міського суду від 25 квітня 2001 року з Української державної компанії по реструктуризації підприємств вугільної промисловості стягнуто на користь ОСОБА_1 599,82 грн недоплачених сум відшкодування шкоди. При розрахунку суд виходив із середнього заробітку 521,93 грн.

Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1996 року № 650-р було передбачено, що після закриття шахт відшкодування працівникові шкоди, заподіяної його здоров`ю на виробництві, здійснюють місцеві органи Фонду соціального страхування за місцем знаходження шахт, що закриваються.

Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Нововолинську Волинської області від 01 липня 2001 року було продовжено виплату позивачу раніше призначену щомісячну грошову суму у зв`язку з частковою втратою працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 313,15 грн з 01 липня 2001 року до 18 січня 2002 року на підставі зазначеного висновку МСЕК від 18 січня 2001 року із заробітної плати 521,92 грн.

Суд також установив, що особова справа ОСОБА_1 була передана до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Нововолинську Волинської області 01 липня 2001 року. Відділення виконавчої дирекції Фонду самостійно не визначало суму страхової виплати, а тільки продовжило її виплату у відповідності до довідки про розмір такої виплати і втрачений заробіток, наданої Шахтою № 2 «НВ», на протязі всього часу виплати страхового відшкодування проводило його підвищення згідно чинного законодавства.

Згідно витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 31 жовтня 2017 року було внесено рішення про припинення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську Волинської області за рішенням засновників і призначено його правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 зазначав про те, що у пункті 3 Положення «Про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 01 листопада 2001 року № 43 зазначено, що у випадку призначення потерпілому щомісячних виплат підприємством, що ліквідовано без правонаступника в 1996 році, страхові суми, що підлягають виплаті за листопад 2001 року, перераховується на коефіцієнт - 1,83. З огляду на цю постанову, відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Нововолинську, правонаступником якої на даний час є відповідач, повинно було перерахувати виплачені йому щомісячні страхові виплати відповідно до коефіцієнту зростання заробітної плати в галузях національної економіки, а саме з 01 листопада 2001 року щомісячна страхова виплата повинна становити 573,06 грн з розрахунку 313,15 грнх1,83, а середньомісячна заробітна плата для подальшого обчислення страхових виплат 955,11 грн з розрахунку 521,92х1,83.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19 КАС України).

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» було викладено у новій редакції Закон України від 23 вересня 1999 року «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», в тому числі було змінено назву вказаного Закону на Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01 січня 2015 року.

Відповідно до пункту 4 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень вищевказаного закону, утворено Фонд соціального страхування України шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності.

Згідно з частиноюпершою статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Фонд соціального страхуванн України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, проводить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує функціонування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції ж наявність публічно-правового спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції та який виник у зв`язку з виконання або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

При цьому колегія суддів суду касаційної інстанції зауважує, що ОСОБА_1 звернувся до суду позовом у звязку з тим, що відповідач неправомірно змінив розмір виплат у звязку з ушкодженням здоровя під час виконання трудових обовязків, які відносяться до виплат за загальнообов`язковим соціальним страхуванням. Фактично позивач не погодився з рішенням субєкта владних повноважень щодо зменшення розміру щомісячних виплат.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безсторонній судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі`Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Ураховуючи функції Фонду соціального страхування України, який є правонаступником Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, та зміст положень вищезазначених норм процесульного права, спірні правовідносини мають ознаки публічно-правових за предметом та субєктним складом, а отже, підлягають розгляду за правилами КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховеного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 280/1539/15-цта та від 28 листопада 2018 року у справі № 405/5366/17.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу з порушенням норм процесуального права, а саме статті 19 ЦПК України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частин першої та другої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обовязковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Згідно з положеннями частини першої статті 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

З огляду на вищевикладене кодегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 255 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 30 січня 2018 року та постанову апеляційного суду Волинської області від 04 квітня 2018 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області про встановлення розміру щомісячних страхових виплат та розміру середньомісячної заробітної плати для подальшого обчислення страхових виплат - закрити.

Повідомити ОСОБА_1 , що розгляд вказаної справи віднесений до юрисдикції адміністративних судів.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев В. М. Коротун В. П. Курило