Постанова

Іменем України

25 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 175/4075/18

провадження № 61-5401св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Новоолександрівська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_4 , на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2021 року у складі судді Новік Л. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2022 року у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. М.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування рішення, державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, державної реєстрації речового права на нерухоме майно.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 0,3754 га на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 099260, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2672 від 15 листопада 1999 року, що був виданий на підставі рішення виконкому Волоської сільської ради народних депутатів № 35 від 18 червня 1997 року. У справі по передачі земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 міститься інформація про загальну площу земельної ділянки, що співпадає з площею визначеною у державному акті на право приватної власності на землю серії ІІІ-П № 099260, місцезнаходження земельної ділянки, а також підписи представників відділу земельних ресурсів, представника ради, землевласника та суміжних землекористувачів Черняк М., Кухар Н., ОСОБА_5 15 листопада 2017 року державним кадастровим реєстратором відділу у Дніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області прийнято рішення № РВ-1200660342017 про відмову у внесенні відомостей до державного земельного кадастру, в якому підставою для відмови зазначено перетин ділянок з ділянкою 1221481500:02:001:0071, площа співпадає на 45,7717 %. Тобто, частина земельної ділянки, що належить позивачу на праві приватної власності відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 099260 від 15 листопада 1999 року, перебуває у власності іншої особи на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 138799 від 11 лютого 2009 року, виданого на підставі рішення 12 сесії 5 скликання Волоської сільської ради від 29 жовтня 2007 року. Вважала, що рішення Волоської сільської ради 12 сесії 5 скликання від 29 жовтня 2007 року, прийняте всупереч рішенню виконкому Волоської сільської ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області за № 35 «Про передачу земельної ділянки у приватну власність» та позбавляє позивача права приватної власності. Крім того, спірне рішення потягло за собою певні юридичні наслідки, а саме: отримання ОСОБА_6 державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯЖ №138799 від 11 лютого 2009 року, та отримання в спадок після його смерті земельної ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

З урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просила:

скасувати рішення 12 сесії 5 скликання Волоської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 29 жовтня 2007 року про погодження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,1323 га, кадастровий номер: 1221481500:02:001:0071 та передачу її у власність ОСОБА_6 ;

скасувати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 138799 від 11 лютого 2009 року, виданий ОСОБА_6 на підставі рішення Волоської сільської ради від 29 жовтня 2007 року;

скасувати державну реєстрацію речового права на нерухоме майно 18137764, здійсненої 15 грудня 2016 року 18:13:01 приватним нотаріусом Швецовою Н. В. Дніпропетровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровської області на об`єкт нерухомого майна 1123745712214, земельна ділянка кадастровий номер: 1221481500:02:001:0071, розміром 3/8 площі 0,1323 га за ОСОБА_2 ;

скасувати державну реєстрацію речового права на нерухоме майно 18137736, здійсненої 15 грудня 2016 року 18:13:01 приватним нотаріусом Швецовою Н. В., Дніпропетровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровської області на об`єкт нерухомого майна 1123745712214, земельна ділянка кадастровий номер: 1221481500:02:001:0071, розміром 5/8 площі 0,1323 га за ОСОБА_3 ;

стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмір 2 114,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2021 року, яке залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2022 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про скасування державної реєстрації земельної ділянки та скасування державної реєстрації речового права на нерухоме майно відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підстави для скасування рішення Волоської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 29 жовтня 2007 року відсутні, оскільки при постановленні зазначеного рішення не було порушено процедуру передачі у власність спірної земельної ділянки і позивачем не надано доказів на спростування вказаного факту. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами неправомірність набуття права власності на земельну ділянку відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2022 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_4 , у якій просить рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2022 року скасувати; ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити; вирішити питання про стягнення понесених судових витрат.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20), постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18), а також в постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц не можуть бути застосовані судом апеляційної інстанції в зазначеній справі, оскільки у цих справах різними є підстави позову. Вказує про залишення судами поза увагою того, що ОСОБА_6 звернувся з заявою про розробку технічної документації та не зазначив інформацію щодо позивача, як суміжного землекористувача. Оскаржені судові рішення не містять мотивів, з яких суд вважав встановленими наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення сторін, а також чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, за захистом яких вона звернулася до суду. Зазначає, що суд апеляційної інстанції проігнорував клопотання представника позивача від 17 травня 2022 року про відкладення розгляду справи через сімейні обставини представника позивача (смерть батька), в якому було зазначено про надання доказів поважності неявки в наступне судове засідання. Суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11 листопада 2020 року у справі № 319/1584/18 (провадження № 61-22926св19), від 28 жовтня 2020 року у справі № 635/7079/18 (провадження № 61- 7877св20), від 10 серпня 2020 року в справі № 362/1487/15-ц (провадження № 61- 4547св19), відповідно до яких, зокрема, земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Позиція інших учасників справи

У вересні 2022 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали відзив на касаційну скаргу, підписаний представником ОСОБА_7 , в якому просили оскаржені судові рішення залишити без змін; касаційну скаргу залишити без задоволення.

В обґрунтування відзиву зазначили, що ні діючим законодавством, ні рішенням органу місцевого самоврядування, на батька відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не було покладено обов`язок погодження меж земельної ділянки. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2018 року встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 здійснена правильно, а позивач не довела наявність порушення ними свого права та передчасно пред`явила позов. Жодним доказом не підтверджено, що права та законні інтереси позивача порушені батьком відповідачів та відповідачами. Позивачу 15 листопада 2017 року рішенням відділу у Дніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відмовлено у внесені відомостей про її земельну ділянку до Державного земельного кадастру, з яким вона погодилась, оскільки не оскаржила його.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження, витребувано з суду першої інстанціїсправу № 175/4075/18.

У серпні 2022 року матеріали цивільної справи № 175/4075/18 надійшли до Верховного Суду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 01 серпня 2022 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 319/1584/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 635/7079/18, від 10 серпня 2020 року у справі № 362/1487/15 та судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини

Суди встановили, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ-ДП №099260, виданого 15 листопада 1999 року на підставі рішення виконкому Волоської сільської Ради народних депутатів № 35 від 18 червня 1997 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2672, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,3754 га, за адресою: АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд - 0,25 га, ведення підсобного господарства - 0,1254 га.

Відповідно до рішення № РВ - 1200660342017 від 15 листопада 2017 року державним кадастровим реєстратором відділу у Дніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відмовлено позивачу у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру від 09 жовтня 2017 року (реєстраційний номер ЗВ -1206321232017) з підстави невідповідності електронного документу установленим вимогам, а саме XSD схема наявні зауваження щодо валідності електронного документу, наявний перетин ділянок з ділянкою 1221481500:02:001:0071, площа співпадає на 45,7717 %; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Земельна ділянка кадастровий номер: 1221481500:02:001:0071, площею 0,1323 га в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить - 3/8 частин ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер 1-2097, виданого 22 червня 2012 року державним нотаріусом Дніпропетровської державної нотаріальної контори Кобрусєвою Л. В.; 5/8 частин - ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер:1-2097, виданого 22 червня 2012 року державним нотаріусом Дніпропетровської державної нотаріальної контори Кобрусєвою Л. В.

З копії рішення 12 сесії 5 скликання Волоської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 29 жовтня 2007 року про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_6 вбачається, що вказаним рішенням було передано ОСОБА_6 безкоштовно у власність земельну ділянку загальною площею 0,3704 га, зокрема, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,2381 га за адресою: АДРЕСА_1 , дорізок для ведення особистого селянського господарства - 0,1323 га за адресою: АДРЕСА_1 .

З копії рішення 9 сесії 5 скликання Волоської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 18 квітня 2007 року про надання дозволу на складання проекту передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_6 вбачається, що вказаним рішенням надано дозвіл на складання проекту передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_6 , загальною площею 0,34 га, зокрема, для обслуговування жилого будинку та господарських будівель і споруд - 0,25 га; для ведення особистого селянського господарства - 0,09 га в межах населеного пункту АДРЕСА_1 на території Волоської сільської ради.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною четвертою статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Отже, рішення суб`єктів владних повноважень (зокрема, органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин) можуть бути підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статями 76 77 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують, і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2022 року у справі № 520/15132/19 (провадження № 61-14687св20) зазначено, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Отже, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. Тому на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту». […] У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року в справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20) зазначено, що «порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову». У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях».

У справі, що переглядається, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не довела порушення її прав рішенням Волоської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 29 жовтня 2007 року.

Колегія суддів відхиляє посилання в касаційній скарзі на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених Верховним Судом в постановах від 11 листопада 2020 року у справі № 319/1584/18 (провадження № 61-22926св19), від 28 жовтня 2020 року у справі № 635/7079/18 (провадження № 61-7877св20), від 10 серпня 2020 року в справі № 362/1487/15-ц (провадження № 61-4547св19), оскільки висновки у цих справах і у справі, що переглядається, а такожвстановлені судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Доводи касаційної скарги про те, що правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20), у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18), а також правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, не можуть бути застосовані судом апеляційної інстанції, оскільки у цих справах різними є підстави позову, не спростовують висновків судів про відмову у задоволенні позовних вимог через не доведення порушення прав позивача рішенням Волоської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 29 жовтня 2007 року.

Щодо тверджень касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції проігнорував клопотання представника позивача від 17 травня 2022 року про відкладення розгляду справи через сімейні обставини представника позивача (смерть батька), в якому було зазначено про надання доказів поважності неявки в наступне судове засідання, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Отже, якщо належним чином повідомлені сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Згідно частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Висновки Верховного Суду

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

З урахуванням висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2022 року у справі № 520/15132/19 (провадження № 61-14687св20), колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення, оскаржені судові рішення залишити без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_4 , залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук