Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 13.11.2018 року у справі №225/1614/18

Постанова

Іменем України

19 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 225/1614/18

провадження № 61-46229св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Державне підприємство "Торецьквугілля",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Торецьквугілля" на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 10 липня 2018 року у складі судді Соляник А. В. та постанову Апеляційного суду Донецької області від 26 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Космачевської Т. В., Санікової О. С., Будулуци М. С.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позову та рішень судів

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Державного підприємства "Торецьквугілля" (далі - ДП "Торецьквугілля") про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи на виробництві.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що її син ОСОБА_2 із 19 серпня 2014 року працював у Відокремленому підрозділі "Шахта Торецька" ДП "Торецьквугілля" підземним електрослюсарем 5 розряду з повним робочим днем на підземній роботі. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 загинув унаслідок нещасного випадку на виробництві під час виконання своїх трудових обов'язків, про що свідчить свідоцтво про смерть, актовий запис від 12 грудня 2017 року № 826. За фактом смерті ОСОБА_2 проведено спеціальне розслідування нещасного випадку за наслідками якого складено акт за формою Н-5 від 16 січня 2018 року та акт за формою Н-1 № 1 про нещасний випадок пов'язаний із виробництвом від 16 січня 2018 року. Відповідно до зазначених актів винною особою в настанні нещасного випадку на виробництві, що стався ІНФОРМАЦІЯ_2, як власника джерела підвищеної небезпеки визнано Відокремлений підрозділ "Шахта Торецька" ДП "Торецьквугілля".

Внаслідок смерті на виробництві сина, їй завдана моральна шкода, яка полягає в глибоких моральних та душевних стражданнях у зв'язку із втратою нею близької людини та дитини. Дізнавшись про смерть свого сина вона зазнала емоційного та психологічного потрясіння, яке відчуває до цього часу і не може відновити свою душевну рівновагу. Її моральні страждання також пов'язані з тим, що зі своїм сином вони підтримували дуже близькі, теплі і добрі відносини, фундаментом яких була любов, взаєморозуміння і чуйне ставлення один до одного. Після загибелі сина нормальні життєві зв'язки знищені, вона постійно відчуває почуття туги та самітності і до цього часу не може оговтатись від осягнутого її лиха та втрати близької людини, яка постійно підтримувала її морально і матеріально. Розмір завданої їйморальної шкоди вона оцінює в 500 000,00 грн.

Із урахуванням наведеного, позивач просила суд стягнути із ДП "Торецьквугілля" на її користь 500 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 10 липня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто із ДП "Торецьквугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта Торецька" на користь ОСОБА_1 250 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що діями відповідача, які полягають у недотриманні вимог із охорони праці, що призвело до нещасного випадку, внаслідок якого загинув ОСОБА_2, завдано позивачеві моральної шкоди, розмір відшкодування якої, із урахуванням глибини та тривалості моральних страждань, яких вона зазнала внаслідок смерті сина, складає 250 000,00
грн.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 26 вересня 2018 року апеляційну скаргу ДП "Торецьквугілля" задоволено частково. Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 10 липня 2018 року в частині стягнення на користь держави суми судового збору змінено. Стягнуто із ДП "Торецьквугілля" на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції неправильно визначив розмір судових витрат, помилково вважаючи, що вимога про відшкодування моральної шкоди має майновий характер. Висновки місцевого суду в частині відшкодування позивачеві моральної шкоди є законними та обґрунтованими.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У жовтні 2018 року ДП "Торецьквугілля" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 10 липня 2018 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 26 вересня 2018 року, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди при визначені розміру відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, не застосували принципи розумності, співмірності та справедливості, а також не врахували судової практики в аналогічних правовідносинах. Визначений судам розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 250 000,00 грн є занадто великим та необґрунтований жодним розрахунком. Відповідач не заперечує проти часткового задоволення позову у розмірі 50 000,00 грн.

У грудні 2018 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу ДП "Торецьквугілля", уяких заявник просить відхилити вказану касаційну скаргу та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано матеріали справи та надано строк на подання відзиву.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 263 ЦПК України).

Частиною 1 статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ДП "Торецьквугілля" не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Із трудової книжки ОСОБА_2 вбачається, що він перебував у трудових відносинах із ДП "Торецьквугілля" у період із 28 лютого 2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до акта проведення спеціального розслідування нещасного випадку, який стався ІНФОРМАЦІЯ_2 о 19 год 09 хв на відокремленому підрозділі "Шахта "Торецька" ДП "Торецьквугілля" причинами настання нещасного випадку є: неякісне розроблення або відсутність технічної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об'єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, обладнання, устаткування тощо, недосконалість технічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки, незадовільний технічний стан виробничих об'єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, території, незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці, порушення пункту 14.1.ІV НПАОП 10.0-1.01-10 "Правил безпеки у вугільних шахтах" та інші.

Згідно з актом № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_2 стався нещасний випадок пов'язаний з виробництвом на Відокремленому підрозділі "Шахта "Торецька" ДП "Торецьквугілля".

Нормативно-правове обґрунтування

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилом частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про охорону праці" роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Згідно з частиною 2 статті 153 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Частинами 1 -3 статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (частина 1 статті 1167 ЦК України).

Частина 2 статті 1168 ЦК України визначає, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають такі обставини: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в заподіянні шкоди.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частково задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій, встановивши, що смерть сина позивача - ОСОБА_2 настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався через незабезпечення Відокремленим підрозділом "Шахта "Торецька" ДП "Торецьквугілля" безпечних і нешкідливих умов праці, дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для відшкодування відповідачем позивачу, як матері загиблого ОСОБА_2, моральної шкоди з урахуванням глибини та тривалості її моральних страждань, яких вона зазнала внаслідок смерті сина. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суди виходили із засад розумності і справедливості.

Доводи касаційної скарги про те, що визначений судами розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 250 000,00 грн є занадто великим, не заслуговують на увагу, оскільки вони по своїй суті зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції в частині стягнення із відповідача судових витрат сторонами не оскаржується, а тому суд касаційної інстанції не переглядає оскаржувану постанову у цій частині.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції в незмінній частині та постанова суду апеляційної інстанції - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Торецьквугілля" залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 10 липня 2018 року у незмінній частині та постанову Апеляційного суду Донецької області від 26 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик