Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.10.2019 року у справі №1915/9059/2012

Постанова

Іменем України

13 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 1915/9059/2012

провадження № 61-41940св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивачі (за первісними позовами): ОСОБА_1, ОСОБА_2,відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_1, позивач (за зустрічним позовом) - ОСОБА_1, відповідачі (за зустрічним позовом): ОСОБА_2, Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області, третя особа - відділ Держземагенства в Тернопільському районі Тернопільської області, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 02 липня 2018 року у складі колегії суддів: Міщія О.

Я., Ткача З. Є., Шевчук Г. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_1, третя особа - відділ Держземагенства в Тернопільському районі Тернопільської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання недійсним рішення сесії селищної ради та державного акта.

ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання недійсним державного акта, зобов'язання скасувати реєстраційний запис.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 31 травня 2017 року позов ОСОБА_2 до Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_1, третя особа - відділ Держземагенства в Тернопільському районі Тернопільської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання недійсним рішення сесії селищної ради та державного акта залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у судове засідання позивач ОСОБА_2 повторно не з'явився, від отримання судової повістки про виклик до суду як на 15 травня 2017 року, так і на 31 травня 2017 року, повторно відмовився, про що свідчать відмітки на поштових конвертах, у яких ОСОБА_2 надсилались судові повістки. Враховуючи, що ОСОБА_2 не подавав до суду заяви про відкладення розгляду справи та про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 207 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення вказаної ухвали).

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 02 липня 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 травня 2017 року відмовлено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. ОСОБА_2 не зазначив доводів та не подав доказів того, що він не був повідомлений про розгляд справи, а також про те, що пропуск строку на апеляційне оскарження зумовлений обставинами непереборної сили. За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідно до вимог частини 2 статті 358 ЦПК України правові підстави для відкриття апеляційного провадження відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 02 липня 2018 рокуі передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження з порушенням норм процесуального права, оскільки не витребував матеріали справи з суду першої інстанції для перевірки доказів того, що ОСОБА_2 повідомляв місцевий суд про причини своєї неявки в судове засідання.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 02 липня 2018 року витребувано цивільну справу.

Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2018 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 травня 2017 рокувідмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п'яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 травня 2017 року позов ОСОБА_2 до Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_1, третя особа - відділ Держземагенства в Тернопільському районі Тернопільської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання недійсним рішення сесії селищної ради та державного акта залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 26 червня 2018 року оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 02 липня 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 31 травня 2017 року відмовлено.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

У частині 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною 1 статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням Частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з пунктом 13 Розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Крім того, у пункті 9 Розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_2 була подана 26 червня 2018 року, то апеляційний суд обґрунтовано керувався нормами ЦПК України у редакції, що діяла з 15 грудня 2017 року.

Зазначене відповідає загальновизнаному положенню про дію цивільних процесуальних норм у часі, згідно з яким незалежно від часу відкриття провадження у справі, при здійсненні процесуальних дій застосовуються той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій (частина 3 стаття 3 ЦПК України).

Відповідно до частини 2 статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Відповідно до частини 1 статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частини 1 статті 127 ЦПК України встановлено неможливість такого поновлення.

ЦПК України не містить вичерпного переліку підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпроголошено право на справедливий судовий розгляд. Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

При цьому безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність та відповідає прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини, наведеній, зокрема в його рішенні "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року та інших.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Дія 97" проти України від 21 жовтня 2010 року).

В матеріалах справи відсутня інформація про дату складення повного тексту ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 травня 2017 року. Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 знав про існування ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 травня 2017 року, копію якої йому було доставлено в поштовому відправленні № Р4600306932944 08 червня 2017 року (том 9, а. с. 81), при цьому на поштовому конверті ОСОБА_2 власноручно написав, що лист повертається без ознайомлення. На вказаному поштовому відправленні міститься довідка пошти про причину повернення - за відмовою адресата від одержання.

З апеляційною скаргою ОСОБА_2 звернувся 26 червня 2018 року.

Виникнення обставин непереборної сили судом апеляційної інстанції не встановлено.

У зв'язку з викладеним колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження більше ніж один рік є достатньо мотивованою та такою, що відповідає нормам закону.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Отже, доводи наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому його необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Керуючись статтями 400 409 410 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 02 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська