Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2025 року

м. Київ

справа № 155/18/24

провадження № 61-1808св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - Орган опіки та піклування Горохівської міської ради Луцького району Волинської області,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Горохівського районного суду Волинської області від 23 жовтня 2024 року в складі судді Яремчук С. М. та постанову Волинського апеляційного суду від 09 січня 2025 року в складі колегії суддів: Шевчук Л. Я., Данилюк В. А., Киці С. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, у якій просив визнати ОСОБА_2 недієздатним, встановити над ним опіку та призначити його опікуном над недієздатним ОСОБА_2 .

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що він зареєстрований та проживає разом зі своїм дідом ОСОБА_2 та бабою ОСОБА_3 у будинку АДРЕСА_1 . За цією ж адресою зареєстрований його брат ОСОБА_4 , який тривалий час за місцем реєстрації не проживає, перебуває за кордоном, зв`язок з рідними не підтримує та не цікавиться ними.

Його дід є особою з інвалідності І групи, страждає на психічне захворювання, внаслідок якого не здатний усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними та потребує постійного стороннього догляду і допомоги.

Догляд за дідом здійснює він, оскільки його мати ОСОБА_5 проживає окремо і здійснює догляд за своєю матір`ю - ОСОБА_3 , яка також потребує постійного стороннього догляду. У діда його є ще дочка ОСОБА_6 , однак вона є пенсіонеркою, проживає в іншому населеному пункті та за станом здоров`я не може здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 .

Інших осіб, які могли здійснювати постійний догляд за дідом немає. Водночас він має можливість та бажання виконувати обов`язки опікуна свого діда, дбати про нього, створювати необхідні побутові умови, забезпечувати його доглядом та лікуванням.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 23 жовтня 2024 року заяву задоволено частково.

Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає та зареєстрований на АДРЕСА_1 , недієздатним.

Обов`язки опіки над ОСОБА_2 покладено на Орган опіки та піклування Горохівської міської ради Луцького району Волинської області.

Строк дії рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатним встановлено терміном 2 (два) роки з дня набрання рішенням законної сили.

Суд першої інстанції виходив з того, що висновком судово-психіатричного експерта підтверджено, що ОСОБА_2 страждає на хронічний стійкий психічний розлад - судинну деменцію, внаслідок якого не може усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними, тому наявні підстави для визнання його недієздатним.

Водночас підстав для призначення заявника опікуном діда немає. Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України.

Висновок органу опіки та піклування про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном не містить необхідної інформації про стан здоров`я заявника, його матеріальний стан, відповідність його як опікуна вимогам статей 63 64 ЦК України та не може бути підставою для призначення його опікуном.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Волинського апеляційного суду від 04 березня 2025 року рішення Горохівського районного суду Волинської області від 23 жовтня 2024 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимог заяви про призначення заявника опікуном є правильним і доводи апеляційної скарги цього не спростували.

Зміст постанови суду апеляційної інстанції свідчить про те, що ОСОБА_1 оскаржував рішення суду першої інстанції лише в частині відмови в призначенні його опікуном, в іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось та не переглядалось.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У лютому 2025 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_7 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Горохівського районного суду Волинської області від 23 жовтня 2024 року в частині відмови у встановленні опіки та призначенні його опікуном та постанову Волинського апеляційного суду від 04 березня 2025 року й ухвалити нове рішення про задоволення заяви про встановлення опіки та призначення опікуна.

Як на підставу касаційного оскарження посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:суди не врахували висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі № 736/1508/17, від 07 квітня 2022 року в справі № 712/10043/20 та від 28 лютого 2024 року в справі № 372/3474/21; підстави, передбачені частиною першою статті 411 ЦПК України.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди розглянули справу без участі особи, стосовно якої розглядалося питання про визнання її недієздатною, тобто ОСОБА_2 , чим порушили вимоги статті 299 ЦПК України.

Не врахували, що він відповідає критеріям, визначеним частиною четвертою статті 63, статтею 64 ЦК України, оскільки фізично здоровий, несудимий, перебуває у родинних відносинах з ОСОБА_2 , стосунки між ними налагоджені та довготривалі.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2025 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

21 березня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Горохівська міська рада надіслала до суду заяву, у якій просить задовольнити вимоги касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є онуком ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_1 (з 16 листопада 2023 року) та ОСОБА_2 (з 11 листопада 1980 року) зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . За цією ж адресою зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_2 має інвалідність І групи «Б», що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 345393. Інвалідність встановлена довічно, причина інвалідності - загальне захворювання, черговому переогляду не підлягає. Потребує постійного стороннього догляду.

Висновком судово-психіатричного експерта № 230/24 від 23 серпня 2024 року встановлено, що ОСОБА_2 страждає на стійкий психічний розлад - судинну деменцію (F01), внаслідок якого не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_2 , враховуючи стан психічного здоров`я, не здатний розуміти суть справи та надавати пояснення.

У висновку органу опіки та піклування Горохівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 25 січня 2024 року № 15, орган опіки та піклування просить призначити ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 у разі визнання його недієздатним.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Частиною першою статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника (стаття 62 ЦК України).

Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Відповідно до пункту 3.2 Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину.

Перелік документів, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, визначений у пункті 3.3 Правил опіки та піклування, серед яких, зокрема: акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки.

Отже, обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

При цьому подання органу опіки та піклування повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суди встановили, що заявник є онуком ОСОБА_2 , який визнаний судом недієздатним та потребує опіки.

Звертаючись до суду з цією заявою, ОСОБА_1 , серед іншого, просив призначити його опікуном діда.

Однак матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження можливості саме заявника здійснювати повноваження опікуна. Відповідного подання органу опіки та піклування про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , яке б за формою та змістом відповідало вимогам закону, у матеріалах справи немає.

Наявний у матеріалах справи висновок органу опіки та піклування Горохівської міської ради від 25 січня 2024 року суди обґрунтовано відхили, оскільки до висновку не додано жодних доказів, які б свідчили про те, що орган опіки та піклування належним чином з дотриманням Правил опіки та піклування перевірив можливість заявника бути опікуном і посилань на наявність таких доказів (зокрема, документів про стан здоров`я заявника, відсутності судимості, акта перевірки умов його проживання тощо) у висновку немає. Також у висновку органу опіки і піклування відсутня будь-яка інформація про те, чи відповідатиме таке призначення якнайкращим інтересам ОСОБА_2 та чи сприятиме його нормальному життєзабезпеченню.

З огляду на викладене суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у призначенні його опікуном ОСОБА_2 .

Висновки судів не суперечать висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених у касаційній скарзі постановах.

Посилання в касаційній скарзі на те, що суди розглянули справу без участі особи, стосовно якої розглядалося питання про визнання її недієздатною, чим порушили вимоги статті 299 ЦПК України, колегія суддів відхиляє як безпідставні. У розгляді справи в судах попередніх інстанцій брав участь представник ОСОБА_2 - адвокат Панасюк І. І. Барнащук В. М., враховуючи стан його здоров`я, не мав можливості особисто надати пояснення по суті справи, про що зазначено у висновку судово-психіатричного експерта. Більше того сам ОСОБА_2 з касаційною скаргою на судові рішення не звертався, а ОСОБА_1 , який не є його представником, належним чином не мотивував, яким чином це вплинуло на правильність вирішення справи.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та постанову апеляційного суду без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Горохівського районного суду Волинської області від 23 жовтня 2024 року в частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном та постанову Волинського апеляційного суду від 09 січня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко