Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2025 року

м. Київ

справа № 564/2932/24

провадження № 61-1958св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

боржник - Костопільська міська рада,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського апеляційного суду в складі колегії суддів: Боймиструка С. В., Гордійчук С. О., Хилевича С. В. від 30 грудня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Костопільської міської ради на його користь компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 в сумі 10 932 грн та допустити негайне виконання судового наказу.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 30 липня 2024 року відмовлено у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про стягнення з Костопільської міської ради заборгованості з виплати компенсації за надання соціальних послуг.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 30 грудня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 30 липня 2024 року.

Апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою, виходив із того, що ОСОБА_1 пропущено строк апеляційного оскарження судового рішення, а поважних причин пропуску такого строку не наведено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13 лютого 2025 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 30 липня 2024 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 30 грудня 2024 року, та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 30 липня 2024 року, порушив його право на апеляцію та справедливий суд. Заявник не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги, а допущене пропущення такого строку є незначним.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу № 564/2932/24 з Костопільського районного суду Рівненської області.

Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2025 року зазначену справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 30 липня 2024 року відмовлено у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про стягнення з Костопільської міської ради заборгованості з виплати компенсації за надання соціальних послуг.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 25 жовтня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки апеляційна скарга подана з пропуском строків передбачених статтею 354 ЦПК України, а заявник не порушує питання про поновлення строків на апеляційне оскарження.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 22 листопада 2024 року розглянуто заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та визнано наведені заявником підстави для поновлення процесуального строку неповажними. Продовжено строк для усунення недоліків.

Ухвала надіслана на адресу, яка вказана в апеляційній скарзі та за якою раніше заявником була отримана ухвала Рівненського апеляційного суду від 25 жовтня 2024 року.

До Рівненського апеляційного суду повернуто поштове відправлення разом із ухвалою Рівненського апеляційного суду від 22 листопада 2024 року з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Про зміну адреси або ж наявність додаткової заявник не повідомляв.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У частині другій статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У статті 400 ЦПК України зазначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (частина перша, пункт 2 частини другої, частина третя статті 354 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухали особо має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З матеріалів справи вбачається, що до Рівненського апеляційного суду повернуто поштове відправлення разом із ухвалою Рівненського апеляційного суду від 22 листопада 2024 року про продовження заявнику строку для усунення недоліків його апеляційної скарги з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

Пунктом 4 частини шостої статті 272 ЦПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23) у пунктах 66-70 висловила правовий висновок, що надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення судом першої інстанції рішення). У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим.

Ураховуючи те, що ухвала про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги направлялась позивачу за адресою, вказаною ним в апеляційній скарзі та повернулася до апеляційного суду з відміткою про відсутність адресата за такою адресою, про зміну своєї адреси заявник суд не повідомляв, Верховний Суд вважає, що апеляційний суд виконав свій обов`язок щодо повідомлення ОСОБА_1 про вчинення відповідної процесуальної дій, а саме: залишення його апеляційної скарги без руху.

Верховним Судом враховано, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі № 3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.

У цій справі ОСОБА_1 звертався до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 30 липня 2024 року. Тобто ініціатором апеляційного перегляду був саме ОСОБА_1 .

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) ухвала Рівненського апеляційного суду від 22 листопада 2024 року, якою продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків його апеляційної скарги, зареєстрована в ЄДРСР - 22 листопада 2024 року, оприлюднена - 25 листопада 2024 року.

Тож, із 25 листопада 2024 року ОСОБА_1 мав можливість ознайомитися із ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 листопада 2024 року про продовження строку для усунення недоліків його апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 272 ЦПК України судове рішення (ухвала апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху) вважається врученим, оскільки днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК, оскільки ОСОБА_1 у межах встановленого судом строку не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Доводи касаційної скарги про обмеження права на суд не заслуговують на увагу, оскільки прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема, для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення апеляційної інстанції - без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Щодо клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

Відповідно до частини четвертої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

Колегія суддів не вбачає правових підстав, передбачених статтею 403 ЦПК України, для передачі справи № 520/19173/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду Верховного Суду, тому клопотання заявника не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 400 та 410 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського апеляційного суду від 30 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов