Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.08.2019 року у справі №686/21403/18

Постанова

Іменем України

25 березня 2020 року

м. Київ

справа № 686/21403/18

провадження № 61-15682св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - виконувач обов`язків керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Хмельницької міської ради,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 березня 2019 року у складі судді Мазурок О. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 липня 2019 року у складі колегії суддів: Купельського А. В., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року виконувач обов`язків керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Хмельницької міської ради, звернувся до суду позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків.

Позов обґрунтовано тим, щоХмельницькою місцевою прокуратурою встановлено, що ОСОБА_1 у 2015 році здійснила реконструкцію нежитлового приміщення під магазин по АДРЕСА_1 .

Об`єкт прийнято в експлуатацію відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області 03 грудня 2015 року за № ХМ 143153362936.

Згідно з декларацією про готовність об`єкта до експлуатації від 03 грудня 2015 року за № ХМ 143153362936 ОСОБА_1 задекларувала 591,5 кв. м загальної площі введеного в експлуатацію об`єкта будівництва.

Відповідач із заявою про укладення договору до Хмельницької міської ради не звернулась, документів, необхідних для визначення розміру пайової участі та укладення договору не надіслала, коштів пайової участі на створення і розвиток зазначеної інфраструктури м. Хмельницького до місцевого бюджету не сплатила.

Пайова участь для зазначеного об`єкта складає 7,0 % від загальної вартості будівництва об`єкта. Згідно з проведеним розрахунком розмір пайової участі склав 572 796 грн. Хмельницькою міською радою 23 листопада 2017 року за № 01-16-930 відповідачу надіслано лист про необхідність укладення договору та сплати пайової участі. Зазначений лист відповідачем залишено без відповіді.

Ураховуючи викладене, позивач просив стягнути на користь Хмельницької міської ради з ОСОБА_1 572 796 грн збитків, завданих невиконанням зобов`язання щодо сплати пайової участі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 березня 2019 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Хмельницької міської ради 118 432 грн 87 коп. збитків, завданих невиконанням зобов`язання щодо сплати пайової участі. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не уклала договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, що свідчить про її бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов`язкових дій щодо такого звернення та укладення договору. Неправомірна бездіяльність відповідача щодо її обов`язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Хмельницька міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 25 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 березня 2019 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що укладення договору про пайову участь є обов`язковим для відповідача згідно з вимогами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідач пропозиції міської ради про укладення договору залишила без відповіді. Враховуючи те, що відповідачем здійснено реконструкцію приміщення, внаслідок чого загальна площа приміщення була збільшена з 469,2 до 591,5 кв. м, то суд вважав, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню 118 432 грн 87 коп. збитків, завданих невиконанням зобов`язання щодо сплати пайової участі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 28 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У вересні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду у складі колегіїз п`яти суддів.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. У зазначеній справі не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Хмельницькою міською радою, яка є самостійною юридичною особою, функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади. Крім того, суди не звернули уваги, що зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва реконструкції становить 140 000 грн.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшли заперечення на касаційну скаргу від першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури, в яких він просив залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини другої розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

17 червня 2014 року за договором купівлі-продажу, що був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Новіковою Л. В., ОСОБА_1 придбала приміщення площею 469,2 кв. м., що розташоване по АДРЕСА_1 .

Надалі відповідач здійснила реконструкцію приміщення, у результаті чого загальна площа приміщення була збільшена з 469,2 до 591,5 кв. м (а. с. 86 -90).

03 грудня 2015 року ОСОБА_1 подала декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, яка була прийнята Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області, об`єкт прийнято в експлуатацію, зареєстровано за № ХМ 143153362936 (а. с. 13-15).

Рішенням Хмельницької міської ради від 17 грудня 2008 року № 23, яким затверджено Порядок пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького (далі - Порядок).

Цей Порядок регулює організаційні та економічні відносини, пов`язані із залученням, розрахунком розміру, використанням коштів пайової участі замовників будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького та укладання договорів про пайову участь.

31 серпня 2018 року Хмельницька місцева прокуратура звернулась до Хмельницької міської ради з повідомленням про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді (а. с. 16).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», статтею 40 якого встановлено обов`язок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту та визначено механізм його реалізації.

Частиною першою статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що порядок залучення, розрахунок розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з частинами другою, третьою та дев`ятою статті 40 зазначеного Закону обов`язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку договір на пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста укладається між Хмельницькою міською радою в особі департаменту та замовником будівництва, який скріплюється печатками двох сторін. Договір укладається не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладання.

Пайова участь забудовників є внеском, який забудовник має сплатити до бюджету міста.

Залучені кошти спрямовуються на фінансування об`єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.

Судами попередніх інстанцій установлено, що з доданої прокурором редакції договору про пайову участь на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького вбачається, що Хмельницька міська рада пропонувала ОСОБА_1 укласти цей договір, керуючись Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності» та рішенням Хмельницької міської ради від 17 грудня 2008 року № 23 «Про порядок пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького».

Укладення договору про пайову участь є обов`язковим для відповідача згідно з вимогами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вказаного Порядку.

Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 339/388/16-ц (провадження № 14-261цс18).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач пропозиції міської ради про укладення договору залишила без відповіді.

Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

За змістом статті 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем здійснено реконструкцію приміщення, внаслідок чого загальна площа приміщення була збільшена з 469,2 до 591,5 кв. м, тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню 118 432 грн 87 коп. збитків, завданих невиконанням зобов`язання щодо сплати пайової участі.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру»).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший-третій частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia(«суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади, зокрема повноважень органів прокуратури, здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, провадження № 14-104/цс19.

Виконувач обов`язків керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Хмельницької міської ради, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків і на виконання частини четвертої статті 56 ЦПК України, абзацу першого частини третьої, абзацу першого частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» у тексті позовної заяви обґрунтував, що неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов`язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту позбавляє Хмельницьку міську раду отримати на розвиток інфраструктури відповідну суму коштів.

Таким чином, доводи касаційної скарги про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом, і що у цій справі не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Хмельницькою міською радою, яка є самостійною юридичною особою, функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади, є безпідставними.

Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів стосовно установлених обставин справи, містять посилання на факти, які були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог вищенаведеної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що усуді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 березня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк