Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 14.07.2019 року у справі №461/6371/17

Постанова

Іменем України

17 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 461/6371/17

провадження № 61-12024св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Головне управління Національної поліції у Львівській області,

треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 24 травня 2019 року у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.

у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання права власності та витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив визнати за ним право власності на квадроцикл марки "Bombardier Outlander" Can-Am 800 серійний № НОМЕР_1, червоного кольору, 2007 року випуску, та витребувати його від Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУ НП у Львівській області), зобов'язавши ГУ НП у Львівській області повернути йому цей квадроцикл.

Зазначений позов мотивований тим, що 09 жовтня 2009 року в межах кримінальної справи на підставі постанови старшого слідчого в ОВС СУ ГУМВС України у Львівській області Довгуня С. З. було проведено обшук у господарстві ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, під час якого вилучено квадроцикл марки "Bombardier Outlander" Can-Am 800 серійний № НОМЕР_1, червоного кольору, 2007 року випуску, придбаний ним 04 березня 2008 року у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, що підтверджується накладною від 04 березня 2008 року № 18 та товарним чеком від 04 березня 2008 року № 14.

За наслідками розгляду кримінальної справи № 463/1182/14-к, вироком Личаківського районного суду міста Львова від 07 листопада 2016 року, який набрав законної сили 25 травня 2017 року, вилучений квадроцикл, було вирішено повернути законному володільцеві.

Позивач вважає себе законним власником квадроцикла, однак ГУ НП у Львівській області у його поверненні відмовило, роз'яснивши право на звернення до суду з позовом.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 24 листопада 2017 року у складі судді Стрельбицького В. В. позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на квадроцикл марки "Bombardier Outlander" Can-Am 800 серійний № НОМЕР_1, червоного кольору, 2007 року випуску.

Витребувано від ГУ НП у Львівській області та зобов'язано ГУ НП у Львівській області повернути ОСОБА_1 квадроцикл марки "Bombardier Outlander" Can-Am 800 серійний № НОМЕР_1, червоного кольору, 2007 року випуску.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позивачем надано достатні докази належності йому на праві власності спірного квадроцикла, який незаконно перебуває та утримується ГУ НП у Львівській області.

Постановою Львівського апеляційного суду від 24 травня 2019 року апеляційну скаргу ГУ НП у Львівській області задоволено.

Рішення Галицького районного суду міста Львова від 24 листопада 2017 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що законом визначений порядок набуття права власності на транспортні засоби, якого позивач не дотримався, оскільки у нього відсутні реєстраційні документи на спірний квадроцикл, а тому його вимога про визнання права власності на квадроцикл в судовому порядку є безпідставною.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 24 травня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Висновки апеляційного суду суперечать матеріалам справи, суд неправильно тлумачить та застосовує норми матеріального права, безпідставно відхиляє доводи позивача.

Квадроцикл не підлягав обов'язковій чи безумовній державній реєстрації, оскільки не є транспортним засобом, призначеним для використання на вулично-дорожній мережі загального користування.

Зважаючи на вилучення з його володіння під час обшуку та наявність на час вилучення лише документів, які підтверджують законність набуття права володіння та користування, припиняло будь-яку можливість спроб щодо сертифікації квадроцикла, єдиним власником якого він є.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 08 серпня 2019 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали Галицького районного суду міста Львова.

30 серпня 2019 року справа № 461/6371/17 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2021 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Вироком Личаківського районного суду міста Львова від 07 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 25 травня 2017 року, у справі № 463/1182/14-к (провадження № 1/463/7/16), зокрема вирішено: "Квадроцикл марки "Bombardier Outlander" Can-Аm 800 серійний № НОМЕР_1, червоного кольору, 2007 року повернути законному володільцеві".

04 березня 2008 року ОСОБА_1 придбав квадроцикл марки "Bombardier Outlander" Can-Аm 800 серійний № НОМЕР_1, червоного кольору, 2007 року у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, що підтверджується накладною від 04 березня 2008 року № 18 та товарним чеком від 04 березня 2008 року № 14.

Місцевим судом встановлено, що лише у ОСОБА_1 наявний єдиний екземпляр оригіналів ключів від квадроцикла.

Із нотаріально завірених заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_2 місцевим судом встановлено, що квадроцикл марки "Bombardier Outlander" Can-Аm 800 серійний № НОМЕР_1, червоного кольору, 2007 року випуску був залишений у них на подвір'ї ОСОБА_1.

Жодних майнових та інших претензій на вказаний квадроцикл у них немає та останній належить на праві власності виключно ОСОБА_1

07 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до керівників ГУ НП у Львівській області та автогосподарства при ГУ НП у Львівській області із заявою про повернення вищезгаданого квадроцикла, долучивши до заяви копії вироку Личаківського районного суду міста Львова від 07 листопада 2016 року, ухвали Апеляційного суду Львівської області від 25 травня 2017 року, накладної від 04 березня 2008 року № 18, товарного чеку від 04 березня 2008 року № 14, нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Однак, відповідями слідчого управління ГУ НП у Львівській області від 03 серпня 2017 року № К-257/16/02-17 і управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУ НП у Львівській області від 09 серпня 2017 року № 818/18/02-2017 ОСОБА_1 відмовлено у повернені квадроцикла, у зв'язку із тим, що в ході проведення досудового слідства у кримінальній справі, встановити законного власника квадроцикла не виявилось можливим та роз'яснено право на звернення до суду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Частиною 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 263 ЦПК України).

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному статті 263 ЦПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 367, частини 1 статті 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції у повній мірі не відповідає, з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частини 1 статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту даної правової норми, право на звернення до суду з позовом про захист речових прав на майно встановлюється за позивачем, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, та створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності у зв'язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів на майно. Тобто у позивача є право власності на певне майно, і має місце факт оспорювання належного позивачу права.

Отже, на підтвердження наявності у позивача суб'єктивного права, на захист якого подано позов, останній повинен надати суду відповідні докази, що підтверджують його право на вказане майно, тобто право власності.

Правове регулювання відносин, пов'язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Закону України "Про дорожній рух" та Правилах державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин ( (дата придбання спірного майна - 04 березня 2008 року) далі - Правила).

Відповідно до частин 1 , 2 , 4 статті 34 Закону України "Про дорожній рух" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілів, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи та мотоколяски.

Державна реєстрація і облік здійснюються органами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, а їх порядок установлюється Кабінетом Міністрів України.

Власники транспортних засобів зобов'язані зареєструвати належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після їх придбання, одержання або виникнення обставин, що потребують внесення змін у реєстраційні документи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Враховуючи викладене, законодавцем визначений спеціальний порядок відчуження та набуття права власності на транспортні засоби, який невід'ємно пов'язаний з обов'язковою реєстрацією власником придбаного транспортного засобу у відповідних органах. Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Скасовуючи рішення місцевого суду та приймаючи нову постанову про відмову в задоволенні позову апеляційний суд залишив поза увагою те, що видане за результатами проведення реєстраційних дій свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу лише підтверджує проведення реєстраційної процедури та внесення до Єдиного державного реєстру МВС відомостей про транспортний засіб і його власника, проте як самостійний документ право власності у особи не породжує.

Наслідком порушення Правил є покладення та порушників відповідальності, встановленої законом (пункт 5), а не позбавлення права власності на придбаний особою транспортний засіб.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 910/11266/17, від 04 вересня 2019 року у справі № 761/24050/17 (провадження № 61-12864св18) та від 16 грудня 2020 року у справі № 278/3640/18 (провадження № 61-11481св20).

Враховуючи викладене, апеляційному під час нового розгляду справи слід надати належну оцінку накладній від 04 березня 2008 року № 18, виданій підприємцем ОСОБА_4, та товарному чеку від 04 березня 2008 року і визначити чи можуть ці документи підтверджувати право власності ОСОБА_1 на спірний квадроцикл.

На стадії касаційного розгляду справи суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, та переоцінювати докази у справі з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 3 та частини 4 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки апеляційним судом порушено вищенаведені норми процесуального права, що призвело до неможливості встановити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, ухвалене цим судом рішення не може вважатися законними і обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного суду від 24 травня 2019 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання права власності та витребування майна направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. С. Висоцька Судді:А. І. Грушицький А. А. Калараш І. В. Литвиненко Є. В. Петров