Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.12.2018 року у справі №1505/3691/2012
Ухвала КЦС ВП від 26.08.2018 року у справі №1505/3691/2012

Постанова

Іменем України

24 червня 2020 року

м. Київ

справа № 1505/3691/2012

провадження № 61-47235св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.

учасники справи:

позивач - Приватне підприємство «Юридичний департамент «Дікон Юг»,

відповідачі:ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

треті особи: Відкрите акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Одеса Банк», ОСОБА_3 ,

особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги - ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 02 листопада 2018 року в складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Сєвєрової Є.С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2010 року Відкрите акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Одеса Банк» (далі - ВАТ АКБ «Одеса Банк») правонаступником якого є Приватне підприємство «Юридичний департамент» «Дікон Юг» (далі - ПП «ЮД «Дікон Юг»), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якому просило стягнути з відповідачів солідарно заборгованість по договору від 21 грудня 2007 року про надання дострокового кредиту у вигляді відновлюваної кредитної лінії в сумі 12 422 317, 50 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 21 грудня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Одеса-Банк», правонаступником якого є ВАТ «АКБ «Одеса-Банк», та ОСОБА_1 укладений договір про надання довгострокового кредиту у вигляді відновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 1 000 000,00 доларів США на умовах, визначених договором, зі сплатою 17 % річних, строком на 36 місяців.

Виконання умов кредитного договору забезпечено договором поруки від 21 грудня 2007 року, укладеним між кредитором та ОСОБА_4 .

У період дії кредитного договору між кредитором та позичальником неодноразово укладались додаткові договори, за умовами яких було змінено рахунки та збільшено розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами до 19 % річних.

30 квітня 2013 року відбувся аукціон з продажу майна ВАТ АКБ «Одеса-Банк», за результатами якого майнові права за договором від 21 грудня 2007 року про надання довгострокового кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії придбані ПП «ЮД «Дікон Юг».

15 травня 2013 року між ВАТ АКБ «Одеса-Банк» та ПП «ЮД «Дікон Юг» укладено договір про відступлення права вимоги.

Таким чином, відбулася заміна кредитора в зобов`язані за договором від 21 грудня 2007 року про надання дострокового кредиту.

На момент переходу майнових прав за кредитним договором від 21 грудня 2007року від первісного кредитора до нового, 15 травня 2013 року, за відповідачем по укладеному договору виникла заборгованість на загальну суму 705 404,91 доларів США. Вказана сума не заперечувалася відповідачами.

06 листопада 2015 року між ПП «ЮД «Дікон Юг» та ОСОБА_3 укладені нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу дачного будинку АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,1814, що розташована у Дачному товаристві «Перлина» в смт Затока м. Білгород-Дністровського. Обидва об`єкти були предметом іпотечного договору, який забезпечував виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 21 грудня 2007 року. Загальна вартість продажу становила - 5 076 787,00 грн.

На неодноразові звернення позивача, відповідач залишок суми заборгованості не повернув, а оскільки боржник і поручитель відповідають як солідарні боржники, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду до відповідачів про стягнення з них заборгованості за договором про надання дострокового кредиту солідарно.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 травня 2012 року до участі в справі в якості третьої особи залучено ОСОБА_4

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 липня 2014 року стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 5 647 148,38 грн, у зверненні стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 28 січня 2015 року рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 липня 2014 року в частині вирішення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27 травня 2015 року залишено без змін рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 липня 2014 року в нескасованій частині та рішення Апеляційного суду Одеської області від 28 січня 2015 року.

Ухвалою Верховного Суду України від 30 березня 2016 року в справі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 липня 2014 року, рішення Апеляційного суду Одеської області від 28 січня 2015 року, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 травня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 серпня 2016 року, ухваленим у порядку заочного розгляду справи, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2017 року, позов ПП «ЮД «Дікон Юг» задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПП «ЮД «Дікон Юг» заборгованість за договором від 21 грудня 2007 року № 183/07-Ф про надання довгострокового кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії у сумі 12 422 317,50 грн.

Постановою Верховного Суду від 05 вересня 2018 року задоволено касаційну скаргу ОСОБА_2 , ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2017 року в частині вимог до поручителя ОСОБА_2 скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У серпні 2018 року ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 серпня 2016 року.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 17 жовтня 2018 року апеляційна скарга ОСОБА_4 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 серпня 2016 року залишена без руху; вказано, що заява про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням підстав для поновлення строку підлягає поданню до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 02 листопада 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 серпня 2016 року відмовлено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що при новому розгляді справи в суді першої інстанції позивачем ПП «ЮД «Дікон Юг» 19 липня 2016 року подано уточнену позовну заяву, за змістом якої заявлено лише позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, які звернуті до відповідачів: позичальника ОСОБА_1 і поручителя ОСОБА_2 із залученням до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ВАТ «Акціонерний комерційний банк «Одеса-Банк».

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 серпня 2016 року до участі в справі залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 серпня 2016 року вирішено уточнені 19 липня 2016 року позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ВАТ «Акціонерний комерційний банк «Одеса-Банк» і ОСОБА_3 .

Таким чином, після скасування Верховним Судом України ухвалених у справі судових рішень судів першої, апеляційної, касаційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції мало місце уточнення позивачем позовних вимог, за змістом яких ОСОБА_4 , не є ні відповідачем, ні третьою особою, тобто за змістом уточнених 19 липня 2016 року позовних вимог він не є учасником справи.

Крім того, після скасування Верховним Судом України ухвалених у справі судових рішень судів першої, апеляційної, касаційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції ні учасниками справи, ні безпосередньо ОСОБА_4 заяв про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, рівно як і особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, до суду першої інстанції не надходило та, відповідно, при новому розгляді справи суд першої інстанції питання щодо ОСОБА_4 як третьої особи не вирішував.

ОСОБА_4 не брав участі в справі як учасник справи при новому розгляді справи судом першої інстанції, судові рішення судів першої, апеляційної і касаційної інстанції, прийняті після скасування Верховним Судом України ухвалених у справі рішень, не містять зазначення ОСОБА_4 як учасника справи.

При новому розгляді справи уточнені позовні вимоги стосувалися лише стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника ОСОБА_1 і поручителя ОСОБА_2 . ОСОБА_4 не є стороною спірних кредитних відносин.

За таких обставин, посилання ОСОБА_4 на подання ним апеляційної скарги як учасником справи, посилання на пункт 1 частини 2 статті 358 ЦПК України є безпідставними.

Право на апеляційне оскарження рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 8 серпня 2016 року для ОСОБА_4 може розглядатися не як учасника справи, а як особи, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Отже, ОСОБА_4 мав подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення; вказати підстави для поновлення йому, як особі, яка не брала участі у справі, строку на апеляційне оскарження; вказати, які його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки суд вирішив оскаржуваним рішенням.

ОСОБА_4 заяву на поновлення строку на апеляційне оскарження не подано, що має наслідком відмову у відкритті апеляційного провадження за поданою ним 18 вересня 2018 року апеляційною скаргою на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 серпня 2016 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2018 року ОСОБА_4 надіслав до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 02 листопада 2018 року, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу, справу повернути до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за його апеляційною скаргою.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2018 року відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 .

Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2020 року справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_4 має процесуальний статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ухвали про зміну його процесуального статусу та виключення зі складу учасників суд не приймав, а подання позивачем уточненої позовної заяви не може бути підставою для зміни процесуального статусу учасника справи.

ОСОБА_4 подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, як було зазначено апеляційним судом в ухвалі про залишення його апеляційної скарги без руху, в якій мотивував наявність поважної причини пропуску строку на апеляційне оскарження тим, що судом рішення, яке оскаржується, йому не направлялася, що перешкоджало йому подати апеляційну скаргу в межах строку на апеляційне оскарження з незалежних від нього причин.

Відповідна заява подана ним 24 жовтня 2018 року, про що, зокрема, свідчить дата на відповідній заяві і штемпель апеляційного суду, однак апеляційний суд, відмовляючи йому в відкритті апеляційного провадження, зазначив, що така заява ним не була подана. Проте відповідна заява наявна у матеріалах справи, а апеляційний суд не надав їй правової оцінки.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною першою статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги і матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції постановив ухвалу про відмову в відкритті апеляційного без оцінки заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, є обґрунтованими.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає в повній мірі.

Частинами другою та третьою статті 354 ЦПК України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Оскаржувана ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_4 не має статусу третьої особи в справі, оскільки після уточнення позовних вимог у суді першої інстанції суд виключив його з кола учасників справи, після чого він не згадується у процесуальних документах судами різних інстанцій. Тому право апеляційного оскарження рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 серпня 2016 року для ОСОБА_4 може розглядатися не як учасника справи, а як особи, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Отже, ОСОБА_4 мав подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення; вказати підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження; вказати, які його ОСОБА_4 права, свободи, інтереси та (або) обов`язки суд вирішив оскаржуваним рішенням. Проте ОСОБА_4 заяву на поновлення строку на апеляційне оскарження не подано, що має наслідком відмову у відкритті апеляційного провадження.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність у ОСОБА_4 процесуального статусу учасника справи, що відповідає матеріалам справи.

До такого висновку також дійшов Верховний Суд в ухвалі від 29 листопада 2018 року в справі № 1505/3691/2012, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2017 року в справі за позовом ПП «ЮД «Дікон Юг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ВАТ «Акціонерний комерційний банк «Одеса Банк», ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості. Зазначена ухвала мотивована тим, що ОСОБА_4 не брав участі в справі про стягнен-ня заборгованості за кредитним договором, тому він має право подати касаційну скаргу лише після перегляду апеляційним судом заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 серпня 2016 року за його апеляційною скаргою.

Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Стаття 17 ЦПК України передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України право на апеляційне оскарження мають не лише учасники справи, але й особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження визначені в статті 358 ЦПК України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню; є ухвала про закриття провадження у зв`язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення; є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення; скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Тлумачення наведених норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу на рішення суду. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Тобто апеляційному суду в разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, необхідно відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою, а у разі з`ясування, що судовим рішенням питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Наведений висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14 серпня 2019 року в справі № 62/112 та від 16 січня 2020 року в справі № 925/1600/16, постанові Об`єднаної палати Касаційногоцивільного суду у складі Верховного Суду від 17 лютого 2020 року в справі 668/17285/13-ц.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд наведеного не врахував, неправильно застосувавши статтю 358 ЦПК України.

Крім того, доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_4 24 жовтня 2018 року подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду з мотивів його пропуску з поважних причин, підтверджуються матеріалами справи.

Проте в оскаржуваній ухвалі апеляційний суд як один з мотивів відмови у відкритті апеляційного провадження наводить неподання ОСОБА_4 заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, що свідчить про те, що зазначена заява судом апеляційної інстанції не розглядалася та оцінка доводам, викладеним у ній, апеляційним судом не надавалася.

Проте у пункті 4 частини першої статті 358 ЦПК України серед підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі зазначено як неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, так і визнання наведених підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними.

Отже, у разі подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі визнання наведених у заяві підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними.

Проте, зазначених норм процесуального права апеляційний суд не виконав, тому оскаржувана ухвала не може вважатися законною та обґрунтованою.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною четвертою статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвали суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає провадженню у справі, справа передається на розгляд суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З огляду на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає необхідним скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції з передачею справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 141, 400, 406, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 02 листопада 2018 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. О. Кузнєцов Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. А. Стрільчук