Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 06.02.2018 року у справі №712/13291/16

Постанова

Іменем України

18 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 712/13291/16-ц

провадження № 61-3787св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

відповідачі: Черкаська міська рада, виконавчий комітет Черкаської міської ради, Департамент архітектури, містобудування та інспектування, Управління земельних ресурсів м. Черкаси та Черкаського району, ОСОБА_6,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 10 жовтня 2017 року у складі судді Троян Т. Є. та постанову апеляційного суду Черкаської області від 20 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Василенко Л. І., Карпенко О. В., Фетісової Т. Л.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до Черкаської міської ради, виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту архітектури, містобудування та інспектування, Управління земельних ресурсів м. Черкаси та Черкаського району, ОСОБА_6 про скасування рішення міської ради та визнання недійсним державного акту.

Свої вимоги обґрунтовували тим, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - співвласниками квартири АДРЕСА_2. ОСОБА_6 є співвласником будинку АДРЕСА_2

Вважають, що при прийнятті рішення Черкаської міської ради від 05 липня 2005 року № 8-235, яким передано ОСОБА_6 у власність земельну ділянку та в подальшому видано державний акт про право власності на землю, порушені їх права, оскільки станом на 01 січня 2005 року було відсутнє рішення про надання ОСОБА_6 у користування земельної ділянки, в той час як рішенням Черкаської міської ради від 17 серпня 1999 року визнано право на володіння земельною ділянкою, на якій знаходиться їх (позивачів) квартира, проте межі обслуговування прибудинкової території Черкаською міською радою не встановлено, не вирішено питання самозахоплених земель площею 117 кв. м, які позивачі просять після скасування державного акту відповідача перерозподілити між ними. Внаслідок помилкових даних в рішенні від 18 січня 2000 року № 53, зокрема, у додатку невірно вказаний номер квартири ОСОБА_4, створюється неможливість узаконити самочинне будівництво та у зв'язку із чим ОСОБА_6 змістив межу земельної ділянки.

Крім того, зазначали, що оскільки на момент виділення земельної ділянки ОСОБА_6 тривав спір, що підтверджується рішеннями Соснівського районного суду міста Черкаси від 19 лютого 2004 року та від 16 червня 2005 року, тому передача земельної ділянки відповідачу призвела до порушень їх прав.

Також вважають, що державна землевпорядна експертиза від 07 квітня 2005 року № 1441 не відповідає вимогам Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", тому необхідно призначити комплексну експертизу з цього питання.

ОСОБА_1 зазначала, що в 1996 року почала будувати прибудову, а в 2003 року вказана прибудова була прийнята в експлуатацію, закріплено за її квартирою земельну ділянку 0,0167 га. З 1997 року вона сплачує КП "ВЖ РЕУ - 5" кошти за комунальні послуги.

З огляду на те, що для обслуговування вказаної прибудови їй необхідно 13-15 кв. м, тобто 1 метр від її частини прибудови для її обслуговування (облаштування відмостки) від тих 26 кв. м на які збільшилась ділянка суміжних користувачів на АДРЕСА_2 з 2004 року внаслідок приватизації, тому необхідно призначити будівельно-технічну експертизу.

Також позивачі просили суд виділити для обслуговування земельну ділянку із самозахоплених земель площею 117 кв. м та перерозподілити їх між ОСОБА_4 і ОСОБА_1, призначити комплексну земельну та будівельно-технічну експертизу землевпорядної документації відповідача; скасувати кадастрові номери на земельну ділянку по АДРЕСА_2, як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства та зобов'язати Держгеокадастр внести зміни в документацію.

Крім того, просили скасувати державний акт про право власності на земельну ділянку, який виданий ОСОБА_4, оскільки в цьому акті помилково вказаний номер квартири, а також у зв'язку із тим, що вона має право на земельну ділянку ОСОБА_6.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 10 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Черкаської області від 20 грудня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовлено.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із відсутності передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог, позивачі не надали суду доказів того, що передачею у власність відповідачу земельної ділянки порушені їхні права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення, справу передати на новий апеляційний розгляд.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 аргументована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги, що державна землевпорядна експертиза від 07 квітня 2005 року № 1441 не відповідає вимогам Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" та незаконно відмовили у проведенні нової комплексної державної землевпорядної та будівельно-технічної експертизи.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу

ОСОБА_6 подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, які ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Черкаської міської ради, виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту архітектури, містобудування та інспектування, Управління земельних ресурсів м.

Черкаси та Черкаського району, ОСОБА_6 про скасування рішення міської ради та визнання недійсним державного акту.

Витребувано з Соснівського районного суду міста Черкаси зазначену справу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - співвласниками квартири АДРЕСА_2.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 17 серпня 1999 року № 696 передано у спільне користування державному КП "ВЖ РЕУ-5" та ОСОБА_1, ОСОБА_9 та ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 1430 кв. м на АДРЕСА_1, а саме: 1000 кв. м - у постійне користування для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і (присадибна ділянка), 430 кв. м - у тимчасове короткострокове користування строком на 1 рік під город без права забудови.

ОСОБА_6 є співвласником 81/100 частини будинку АДРЕСА_2, іншим співвласником цього будинку 19/100 частин є ОСОБА_4.

Рішенням Черкаської міської ради від 05 липня 2005 року передано ОСОБА_6 у власність земельну ділянку площею 758 кв. м та 13 кв. м у спільну сумісну власність з ОСОБА_4 на АДРЕСА_2.

На підставі вищезазначеного рішення 31 жовтня 2005 року ОСОБА_6 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії 707874, згідно з яким він є власником земельної ділянки площею 758 кв. м, розташованої на АДРЕСА_2, та співвласником земельної ділянки площею 13 кв. м з ОСОБА_4 за цією ж адресою.

Згідно з нотаріально посвідченою заявою від 14 вересня 2004 року ОСОБА_6 та ОСОБА_4, як суміжні землекористувачі, визначили та узгодили розміри земельної ділянки, що знаходиться на АДРЕСА_2, відповідно до плану розподілу земельної ділянки, виконаного ТОВ "Геоземпроект". За цим планом розподілу площа земельної ділянки ОСОБА_6 становить 758 кв. м, ОСОБА_4. - 174 кв. м, у спільній власності - 13 кв. м, загальна площа земельної ділянки - 945 кв. м.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Предметом спору є частина земельної ділянки, що надана у власність співвласнику багатоквартирного будинку.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників.

Згідно частиною 3 статті 42 ЗК України порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

У заявлених позовних вимогах позивачі, як співвласники багатоквартирних будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, звернулися до Черкаської міської ради, виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту архітектури, містобудування та інспектування, Управління земельних ресурсів м. Черкаси та Черкаського району, ОСОБА_6, як співвласника будинку АДРЕСА_2, про скасування рішення Черкаської міської ради від 05 липня 2005 року № 8-325 та визнання недійсним державного акту від 31 жовтня 2005 року виданого ОСОБА_6 внаслідок помилки, обману, порушення прав інших власників. Також посилались на те, що передачею у приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки порушені їхні права, зокрема, позивачі, які є співвласниками будинку АДРЕСА_2, не мають підходів до стіни прибудови для її обслуговування, так як межа земельної ділянки ОСОБА_6 проходить по стіні прибудови.

Вказані обставини були предметом розгляду судами.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 грудня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 січня 2014 року та ухвалою Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року, якою у допуску до провадження Верховного Суду України справи № 2а-279-2007 за позовом ОСОБА_7 до Черкаської міської ради, виконавчого комітету Черкаської міської ради, треті особи: Черкаське міське управління земельних ресурсів, ОСОБА_6, КП ВЖ РЕУ-5 про визнання недійсним рішення Черкаської міської ради, скасування державного акту на право власності на земельну ділянку відмовлено. Порушень прав ОСОБА_7, як співвласника квартири в багатоквартирному будинку, внаслідок передачі у власність ОСОБА_6 земельної ділянки по АДРЕСА_1, судами не встановлено.

Судами також вирішувались вимоги і щодо виділення ОСОБА_7 земельної ділянки площею 26 кв. м, на які збільшилась земельна ділянка ОСОБА_6 на АДРЕСА_2 після обмірів у 2004 році, у порівнянні з обмірами від 1990 року, для обслуговування частини будинку, та виділення 117 кв. м самозахоплених земель за вказаною адресою, які незаконно були надані ОСОБА_6, незважаючи на те, що вона неодноразово просила Черкаську міськраду розглянути це питання на сесії міськради. Проте належних та допустимих доказів того, що мав місце факт самозахоплення ОСОБА_6 земель площею 26 кв. м та 117 кв. м земель, суду надано не було, також під час розгляду справи такого факту не встановлено.

У даній справі обставин, які б свідчли про порушення прав позивачів внаслідок передачі ОСОБА_6 у власність земельної ділянки на АДРЕСА_1, судами також не встановлено.

Враховуючи зміст позовних вимог, наявність правових підстав для звернення до суду з даним позовом, судові рішення, які набрали законної сили, встановлені обставини, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Аргументи касаційної скарги про невідповідність землевпорядної експертизи від 07 квітня 2005 року № 1441 вимогам Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" та відмову у проведенні нової комплексної державної землевпорядної та будівельно-технічної експертизи, колегія суддів відхиляє, оскільки висновок експерта є одним із доказів, який для суду не має заздалегідь встановленої сили, а оцінюється судом разом з іншими доказами у їх сукупності.

Відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про призначення комплексної земельно-будівельно-технічної експертизи, суди мотивували тим, що аналогічне клопотання вже вирішувалось судами у справі за її позовом до Черкаської міської ради, виконавчого комітету Черкаської міської ради, треті особи: Черкаське міське управління земельних ресурсів, ОСОБА_6, КП ВЖ РЕУ-5 про визнання недійсним рішення Черкаської міської ради, скасування державного акту на право власності на земельну ділянку.

Суди попередніх інстанцій дослідили всі докази у сукупності відповідно з вимогами процесуального закону. Верховний Судне наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та переоцінювати докази згідно з положеннями статті 400 ЦПК України.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судових рішень, а зводяться до оцінки доказівта незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, а також містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх спростували.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін рішення Соснівського районного суду м.

Черкаси від 10 жовтня 2017 року та постанови апеляційного суду Черкаської області від 20 грудня 2017 року, оскільки судові рішення є законними та обґрунтованими.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 жовтня 2017 року та постанову апеляційного суду Черкаської області від 20 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук