Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 08.04.2019 року у справі №552/5580/18

Постанова

Іменем України

18 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 552/5580/18-ц

провадження № 61-6037св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка,

третя особа - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави у складі судді Миронець О. К. від 03 грудня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду в складі колегії суддів: Лобова О. А., Пікуль В. П., Триголова В. М., від 20 лютого 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка (далі - Полтавський НТУ імені Юрія Кондратюка), третя особа - ОСОБА_2, про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що 29 серпня 2014 року між ним та відповідачем було укладено контракт, за умовами якого він працював на посаді доцента кафедри видобування нафти і газу та геотехніки Полтавського НТУ імені Юрія Кондратюка в період з 01 вересня 2014 року до 31 серпня 2017 року. Після закінчення дії зазначеного вище контракту, наказом першого проректора Полтавського НТУ імені Юрія Кондратюка від 31 серпня 2017 року № 521-04 його було прийнято на посаду доцента кафедри видобування нафти і газу та геотехніки за строковим трудовим договором з 01 вересня 2017 року до проведення конкурсу на заміщення посади у 2017/2018 навчальному році по 31 серпня 2018 року.

Звертав увагу на те, що за результатами проведеного конкурсу на заміщення посади доцента кафедри видобування нафти і газу та геотехніки, рішенням Вченої Ради Полтавського НТУ імені Юрія Кондратюка від 06 листопада 2017 року його визнано обраним за конкурсом на посаду, яку він обіймав, проте всупереч Закону України "Про освіту", з ним не був укладений контракт.

Наказом першого проректора Полтавського НТУ імені Юрія Кондратюка

від 28 серпня 2018 року № 607-04 позивача було звільнено з посади на підставі пункту 2 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), у зв'язку із закінченням строку трудового договору.

Посилаючись на наведене та на те, що його звільнення відбулось з порушенням вимог трудового законодавства, позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив визнати незаконним і скасувати наказ від 28 серпня 2018 року № 607-04 про звільнення ОСОБА_1 з посади доцента кафедри видобування нафти і газу та геотехніки Полтавського НТУ імені Юрія Кондратюка у зв'язку із закінченням строку трудового договору; поновити його на роботі; зобов'язати Полтавський НТУ імені Юрія Кондратюка укласти з ОСОБА_1 контракт за результатами конкурсу, призначеного наказом від 06 вересня 2017 року № 212; стягнути з Полтавського НТУ імені Юрія Кондратюка на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 01 вересня 2018 року до 01 листопада 2018 року в розмірі 21
604,84 грн, а також судові витрати.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 03 грудня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в наказі Полтавського НТУ імені Юрія Кондратюка від 31 серпня 2017 року № 521-04 про прийняття позивача на посаду доцента кафедри видобування нафти і газу та геотехніки за строковим трудовим договором чітко визначено про проведення конкурсного заміщення посади у 2017/2018 навчальному році. Відповідні умови були реалізовані, позивач працював на посаді доцента кафедри видобування нафти і газута геотехнікиу 2017/2018 навчальному році. Позивач був прийнятий на роботу відповідно до положень частини 12 статті 55 Закону України "Про вищу освіту", а проведення конкурсу лише підтвердило право позивача перебування на посаді до 31 серпня 2018 року.

Посилаючись на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання незаконним та скасування наказу від 28 серпня 2018 року № 607-04 про звільнення ОСОБА_1 з посади доцента кафедри видобування нафти і газу та геотехніки Полтавського НТУ імені Юрія Кондратюка.

Суд першої інстанції також зазначив про безпідставність вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача укласти з ним контракт, оскільки пунктом 9 Положення про порядок обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів, що затверджене на засіданні Вченої ради Полтавського НТУ імені Юрія Кондратюка визначено, що рішення Вченої ради університету є підставою для укладення трудового договору з обраною особою і видання наказу про прийняття на роботу. З огляду на наявність чинного наказу № 521-94 від 31 серпня 2017 року про прийняття на роботу позивача, необхідності у видачі ще одного наказу не було. При цьому, без проведення конкурсу на заміщення посад на наступний навчальний рік немає законних підстав для укладення контракту.

Оскільки судом першої інстанції відмовлено позивачу у задоволенні вимоги про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, суд першої інстанції залишив без задоволення також вимогу позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як похідну від зазначених вище вимог.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Київського районного суду м.

Полтави від 03 грудня 2018 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що між сторонами у встановленому порядку укладений строковий трудовий договір, а успішне проходження позивачем конкурсу на заміщення посади лише підтвердило його право працювати на займаній посаді у межах строку, визначеного трудовим договором, тобто до 31 серпня 2018 року. Посилаючись на наведене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки доводами апеляційної скарги позивач не спростував правильність його висновків.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи інших учасників справи

У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року до Верховного Суду,

ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не була надана належна правова оцінка наказу відповідача від 31 серпня 2017 року № 521-04 в якому зазначено, що ОСОБА_1 приймається на посаду до проведення конкурсу, а отже за результатами конкуру відповідач був зобов'язаний укласти з позивачем контракт або видати відповідний наказ про його призначення на посаду.

Вважає висновки судів про те, що успішне проходження конкурсу на заміщення посади лише підтвердило його право продовжувати працювати у межах строку, встановленого строковим трудовим договором, тобто до 31 серпня 2018 року, помилковими та такими, що суперечать положенням частин 11 , 12 статті 55 Закону України "Про вищу освіту" та іншим нормативно-правовим актам, якими врегульовано порядок проведення конкурсу, обрання та призначення на посади наукових працівників вищих навчальних закладів.

Також зазначає, що судами безпідставно прийнято як належний доказ витяг з протоколу засідання Вченої Ради Полтавського НТУ імені Юрія Кондратюка від 06 листопада 2017 року, оскільки він був особисто присутнім на цьому засіданні і переконаний, що рішення про його роботу на займаній посаді у межах строку дії раніше укладеного трудового договору не приймалося.

У червні 2019 року Полтавський НТУ імені Юрія Кондратюка подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому зазначає про необґрунтованість її доводів та правильність висновків судів попередніх інстанцій про те, що звільнення позивача відбулось з дотриманням вимог турового законодавства.

Вважає безпідставними доводи касаційної скарги про те, що Вченою Радою Полтавського НТУ імені Юрія Кондратюка рішення про його роботу на займаній посаді у межах строку дії раніше укладеного трудового договору не приймалося, оскільки зазначене спростовуються протоколом від 06 листопада 2017 року, який є дійсним та не оскаржувався позивачем.

У червні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відповідь на відзив Полтавського НТУ імені Юрія Кондратюка, доводи якого зводяться до непогодження з процедурою проведення конкурсу на посаду доцента кафедри видобування нафти і газу та геотехніки та змістом протоколу Вченої Ради Полтавського НТУ імені Юрія Кондратюка від 06 листопада 2017 року.

Вважає безпідставними посилання відповідача у відзиві на його касаційну скаргу щодо законного звільнення позивача та правильність висновків судів попередніх інстанції про відсутність підстав для його поновлення на посаді, оскільки такі висновки зроблені судами без надання належної оцінки всім доказам, які наявні в матеріалах справи.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано цивільну справу та надано строк на подачу відзивів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

29 серпня 2014 року між Полтавським НТУ імені Юрія Кондратюка та ОСОБА_1 було укладено контракт, згідно з умовами якого останній призначений на посаду доцента кафедри видобування нафти і газу та геотехніки з 01 вересня 2014 року по 31 серпня 2017 року.

Наказом першого проректора Полтавського НТУ імені Юрія Кондратюка

від 31 серпня 2017 року № 521-04 ОСОБА_1 прийнято на посаду доцента кафедри видобування нафти і газу та геотехніки за строковим трудовим договором з 01 вересня 2017 року до проведення конкурсного заміщення посади у 2017/2018 навчальному році по 31 серпня 2018 року.

Наказом виконуючого обов'язки ректора Полтавського НТУ імені Юрія Кондратюка від 06 вересня 2017 року № 212 оголошено конкурс на заміщення посад науково-педагогічних працівників, у тому числі, доцента кафедри видобування нафти і газу та геотехніки.

Останнім абзацом додатку № 1 вказаного вище наказу встановлено, що за результатами конкурсу з науково-педагогічним працівниками, обраними за конкурсом, укладається контракт.

На засіданні кафедри видобування нафти і газу та геотехніки Полтавського НТУ імені Юрія Кондратюка від 10 жовтня 2017 року ухвалено рекомендувати Вченій Раді факультету нафти і газу та природокористування ОСОБА_1 для участі у конкурсі на заміщення посади доцента цієї кафедри.

На розширеному засіданні Вченої Ради факультету нафти і газу та природокористування від 11 жовтня 2017 року прийнято рішення рекомендувати Вченій Раді Полтавського НТУ імені Юрія Кондратюка обрати ОСОБА_1 на посаду доцента кафедри видобування нафти і газу та геотехніки.

На засіданні Вченої Ради Полтавського НТУ імені Юрія Кондратюка

від 06 листопада 2017 року ухвалено вважати доцента ОСОБА_1 обраним за конкурсом на посаду доцента кафедри видобування нафти і газу та геотехніки і продовжити роботу на умовах існуючого трудового договору.

Наказом першого проректора Полтавського НТУ імені Юрія Кондратюка

від 28 серпня 2018 року №607-04 ОСОБА_1 звільнено з роботи з 31 серпня 2018 року на підставі пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України у зв'язку із закінченням строку трудового договору.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

За положеннями статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зі статтею 23 КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Підставою для укладення строкового трудового договору на вимогу працівника є його заява про прийняття на роботу, в якій вказуються обставини або причини, що спонукають працівника найматися на роботу за строковим трудовим договором, а також строк, протягом якого він працюватиме.

При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється за погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності, родах і догляду за дитиною; особи, яка звільнилась з роботи в зв'язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду (або виконанням певного обсягу робіт).

Строк, на який працівник наймається на роботу, обов'язково має бути вказаний у наказі про прийняття на роботу, інакше буде вважатися, що працівник прийнятий на роботу за безстроковим трудовим договором. У трудовій книжці робиться запис без посилання на строковий характер трудових відносин.

Таким чином, порядок оформлення трудових відносин за строковим трудовим договором такий же, як і за безстроковим. Але при цьому факт укладання трудового договору на певний строк чи на час виконання певної роботи повинен бути відображений як у заяві працівника про прийняття на роботу, так і в наказі чи розпорядженні роботодавця, яким оформлюється цей трудовий договір.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення його строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.

У частині третій статті 54 Закону України "Про освіту" (у редакції, чинній на момент укладання спірного трудового договору) визначено, що педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, у тому числі за контрактом. Прийняття на роботу науково-педагогічних працівників здійснюється на основі конкурсного відбору.

Частиною 11 статті 55 Закону України "Про вищу освіту" передбачено, що під час заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників - завідувачів (начальників) кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів укладенню трудового договору (контракту) передує конкурсний відбір, порядок проведення якого затверджується вченою радою вищого навчального закладу.

Відповідно до частини 12 статті 55 Закону України "Про вищу освіту" в окремих випадках, у разі неможливості забезпечення освітнього процесу наявними штатними працівниками, вакантні посади науково-педагогічних працівників можуть заміщуватися за трудовим договором до проведення конкурсного заміщення цих посад у поточному навчальному році.

Врахувавши вищенаведені норми трудового законодавства, встановивши фактичні обставини справи та надавши належну праву оцінку доказам, поданим сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що сторонами (працівником і роботодавцем) погоджено строк дії трудового договору із зазначенням конкретної дати завершення цього строку, після настання якого позивача було правомірно звільнено на підставі пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідач був зобов'язаний укласти з позивачем трудовий договір після проходження ним конкурсного відбору є безпідставними, оскільки на виконання вимог частини дванадцятої

статті 55 Закону України "Про вищу освіту", позивач та відповідач уклали трудовий договір, оформлений наказом проректора Полтавського НТУ імені Юрія Кондратюка від 31 серпня 2017 року № 521-04, у якому визначили дату закінчення його строку - 31 серпня 2018 року.

Виконавши приписи частини 11 статті 55 Закону України "Про вищу освіту", виконуючий обов'язки ректора Полтавського НТУ імені Юрія Кондратюка видав наказ від 06 вересня 2017 року № 212, яким було оголошено конкурс на заміщення посад науково-педагогічних працівників, у тому числі, доцента кафедри видобування нафти і газу та геотехніки, переможцем якого було оголошено позивача.

Таким чином, позивач був прийнятий на роботу відповідно до положень частини 12 статті 55 Закону України "Про вищу освіту", а проведення конкурсу лише підтвердило його право на перебування на посаді до 31 серпня 2018 року.

Посилання позивача у касаційній скарзі та відповіді на відзив відповідача, свідчать про те, що ОСОБА_1 не погоджується з процедурою проведення конкурсного відбору та рішенням Вченої Ради Полтавського НТУ імені Юрія Кондратюка від 06 листопада 2017 року, зокрема, щодо зазначення в ньому про продовження роботи позивачем на умов попередньо укладеного трудового договору. Разом з тим, правом на оскарження результатів конкурсу, рішення Вченої Ради Полтавського НТУ імені Юрія Кондратюка чи наказу проректора Полтавського НТУ імені Юрія Кондратюка від 31 серпня 2017 року № 521-04, в якому було чітко визначено дату припинення трудового договору, позивач не скористався, а суди попередніх інстанцій правильно обмежили судовий розгляд лише заявленими позивачем вимогами.

Доводи заявників щодо допущення судами порушень норм процесуального права, які полягали в однобічності розгляду справи, не знайшли свого підтвердження, оскільки судами надана належна правова оцінка всім доводам учасників справи, а судові рішення ухвалені на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судових засіданнях.

Інші аргументи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі позивача, які належним чином перевірені в процесі апеляційного розгляду справи та не спростовують висновків апеляційного суду.

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах, які безпосередньо стосуються правильності застосування судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду - без змін із підстав, передбачених статтею 401 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 грудня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 лютого 2019 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара