Ухвала КЦС ВП від 18.06.2018 року у справі №462/3593/17

Друк

Пошук

182

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

касаційний цивільний суд верховного суду ( КЦС ВП )

Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.06.2018 року у справі №462/3593/17

Державний герб України

Постанова

Іменем України

23 січня 2019 року

м. Київ

справа № 462/3593/17

провадження № 61-27461св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,

позивач - ОСОБА_3,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Українська залізниця»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Львівської області, у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,

від 11 квітня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - ПАТ «Українська залізниця») про виплату середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку при звільненні.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова, у складі судді Ліуша А. Г.,

від 16 листопада 2017 року ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 11 квітня 2018 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 16 листопада 2017 року зупинено до набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим у справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Українська залізниця» про стягнення невиплаченої заробітної плати, зобов'язання нарахувати та виплатити заробітну плату за відпрацьований надурочний час.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що справа не може бути розглянута до розгляду Верховним Судом справи № 462/4505/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Українська залізниця» про стягнення невиплаченої заробітної плати за відпрацьований надурочний час, оскільки від результату розгляду цієї справи залежить правильне вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку при звільненні.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що рішення Апеляційного суду Львівської області від 31 травня 2017 року у справі № 462/4505/16 набрало законної сили, ухвалою суду касаційної інстанції його виконання не було зупинено, а тому у апеляційного суду не було перешкод для розгляду справи. Апеляційний суд порушив приписи частини четвертої статті 82 ЦПК України, оскільки поставив під сумнів обставини, встановлені рішенням апеляційного суду, яке набрало законної сили. Апеляційний суд зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового розгляду та недопущення затягування розгляду справи.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Під час розгляду справи апеляційний суд встановив, що предметом позову у справі, яка переглядається, є стягнення середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку при звільненні.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 31 травня 2017 року у справі № 462/4505/16 позов ОСОБА_3 до ПАТ «Українська залізниця» про стягнення невиплаченої заробітної плати та зобов'язання нарахувати і виплатити заробітну плату за відпрацьований надурочний час задоволено частково. Зобов'язано ПАТ «Українська залізниця» здійснити нарахування та виплатити на користь ОСОБА_3 заробітну плату за відпрацьовані години у надурочний час з розрахунку 30 відпрацьованих годин понаднормово за період жовтень-листопад 2010 року.У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ «Укрзалізниця» на рішення Апеляційного суду Львівської області від 31 травня 2017 року у справі

№ 462/4505/16.

Постановляючи оскаржену ухвалу у справі, яка переглядається, апеляційний суд виходив із того, що між цими справами існує тісний

матеріально-правовий зв'язок, а від результату розгляду Верховним Судом справи № 462/4505/16 залежить правильне вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку при звільненні.

З таким висновком апеляційного суду колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Провадження у справі зупиняється до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (пункт 5 частини першої статті 253 ЦПК України).

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.

Зупинення провадження у справі не повинно призводити до затягування розгляду справи.

За змістом статті 319 ЦПК України, 2004 року, рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Аналіз наведених норм свідчить, що підставою зупинення провадження у справі не може бути касаційне оскарження і перегляд у касаційному порядку раніше ухвалених судових рішень у іншій справі, оскільки ці рішення вже набрали законної сили після їх апеляційного перегляду.

За змістом частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів вважає, що касаційний перегляд судових рішень у справі 462/4505/16 не може бути підставою для зупинення провадження у цій справі, оскільки рішення Апеляційного суду Львівської області від 31 травня 2017 року у справі 462/4505/16 набрало законної сили, а отже є загальнообов'язковим.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд, у порушення статті 251 ЦПК України, необґрунтовано задовольнив клопотання ПАТ «Українська залізниця» про зупинення провадження у справі, неправильно вказавши як підставу зупинення провадження у цій справі наявність іншої справи, судове рішення у якій набрало законної сили. Таким чином, апеляційний суд з порушенням процесуальних норм прийняв судове рішення, яке не відповідає гарантіям здійснення судового розгляду справи протягом розумного строку, без невиправданих затримок.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд апеляційного суду.

У відповідності до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадку скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду