Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.06.2019 року у справі №661/3364/17

Постанова

Іменем України

11 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 661/3364/17

провадження № 61-11072св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,

відповідач (позивач за зустрічним позовом)- ОСОБА_2,

третя особа - Орган опіки та піклування Новокаховської міської ради Херсонської області в особі служби у справах дітей виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 14 грудня

2018 року у складі судді Ведяшкіна Ю. В. та постанову Херсонського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Вейтас І. В., Кузнєцової О. А., Приходько Л. А.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

В жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 третя особа - Орган опіки та піклування Новокаховської міської ради Херсонської області в особі служби у справах дітей виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області, про усунення перешкод у спілкуванні з малолітніми дітьми.

Позовна заява мотивована тим, що він із відповідачем перебував у фактичних шлюбних відносинах. Сторони від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 та доньку ОСОБА_4. У 2014 році фактичні шлюбні відносини між ними припинено. З 02 листопада 2015 року по 26 січня 2016 року він брав участь

в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областях.

З 2016 року відповідач чинить йому перешкоди у спілкуванні з дітьми, у зв'язку

з чим він вимушений звернутись до суду із зазначеним позовом.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив усунути перешкоди

у вихованні та вільному спілкуванні з дітьми: сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочкою - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зобов'язавши відповідача не перешкоджати йому спілкуватись та виховувати дітей; визначити порядок та спосіб спілкування з дітьми наступним чином:

дозволити йому систематичні побачення з малолітніми дітьми за місцем проживання дитини без обмежень часу та у період хвороби дитини безперешкодне відвідування дитини по місцю її фактичного перебування;

спілкування з дітьми за місцем його проживання двічі на місяць в першу та третю неділю з 09.00 години суботи до 18.00 години неділі, без присутності матері;

спілкуватись з дітьми без присутності матері, на весняних, осінніх, зимових та літніх канікулах шляхом забирання дітей до місця свого проживання терміном на одну неділю кожного місяця; протягом року брати дітей на оздоровлення, за узгодженням навчального закладу;

відвідувати дітей за місцем їх перебування (проживання) та забирання їх на

4 години в день народження останніх.

04 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1, третя особа - Орган опіки та піклування Новокаховської міської ради Херсонської області в особі служби у справах дітей виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області, про встановлення порядку побачення батька з малолітніми дітьми.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що порядок спілкування з дітьми вже було встановлено рішенням Служби у справах дітей Новокаховської міської ради від 27 липня 2016 року, яке спочатку виконувалось обома сторонам, однак потім ОСОБА_1 пропустив декілька раз зустрічі, а коли вирішив провідати дітей без попередньої домовленості з нею, між ними виникла суперечка.

З урахуванням зазначеного, ОСОБА_2 просила суд відмовити

в задоволенні позову ОСОБА_1, та встановити такий порядок зустрічей позивача ОСОБА_1 з малолітніми дітьми: неділя з 09.00 години до 17.00 години тільки в її присутності в межах міста проживання дітей два рази на місяць.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 14 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від

17 квітня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми: сином - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочкою - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визначено спосіб та порядок спілкування ОСОБА_1 з дітьми наступним чином:

- надано можливість ОСОБА_1 на систематичні побачення з малолітніми дітьми за місцем їх проживання без обмеження часу та у період хвороби дітей безперешкодно відвідувати дітей за місцем їх фактичного перебування;

- надано можливість ОСОБА_1 на спілкування з малолітніми дітьми за місцем його проживання двічі на місяць, в першу та третю неділю, з 9.00 години до 18.00 години, без присутності матері та за бажанням дітей;

- надано можливість ОСОБА_1 протягом літніх канікул брати дітей на оздоровлення по одному тижню кожного місяця, без присутності матері, за попередньою домовленістю із дітьми та їх матір'ю;

- надано можливість ОСОБА_1 забирати сина та дочку на чотири години

в день їх народження за попередньою домовленістю із дітьми та їх матір'ю.

В іншій частині позову відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку побачення батька з малолітніми дітьми відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, установивши характер спірних правовідносин, дослідивши наявні у справі докази, враховуючи рівні права батьків на участь у вихованні дітей та виходячи з інтересів дітей, врахувавши висновок органу опіки та піклування і вимоги статей 157, 158 СК України, дійшов висновку про встановлення способу та порядку участі ОСОБА_1 у вихованні сина та доньки згідно з висновком служби у справах дітей.

Саме такий спосіб участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з ним у повній мірі відповідатиме інтересам як батьків, так і дітей,

а також є достатнім для забезпечення участі батька у процесі вихованні дітей.

Аргументи учасників справи

У травні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Просить скасувати судові рішення частково та ухвалити у справі нове рішення яким встановити такий порядок спілкування з дітьми: неділя з 09.00 годин до 17.00 годин, тільки у її присутності в межах міста проживання дітей два рази на місяць.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не взято до уваги, що визначений спосіб спілкування з дітьми за місцем їх проживання, без будь-яких обмежень, порушує її права і виконати судове рішення фактично є неможливо.

ОСОБА_1 покинув її з дітьми ще у 2014 році, дочка його практично не знає, оскільки їй не було тоді й року і з того часу вони бачились з батьком декілька разів. Крім того, діти не хочуть бачитись з батьком, а тому, ухвалюючи судові рішення в справі, суд захистив права батька, не врахувавши вік дітей, їх психічний стан та попередні стосунки батька з дітьми.

Відзивів іншими учасниками справи на касаційну скаргу не подано.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом не проживають з 2014 року, діти проживають з матір'ю ОСОБА_2.

Згідно з витягом до рішення виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області від 27 липня 2016 року №308 ОСОБА_1. встановлено дні та години для спілкування з малолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 два рази на місяць з 09.00 суботи до 19.00 неділі у присутності матері дітей. За попередньою домовленістю з матір'ю дітей надати батьку можливість для спільного відпочинку та оздоровлення малолітніх щорічно протягом двох тижнів у серпні у присутності матері дітей.

З висновків затверджених начальником Новокаховського ВП ГУНП

в Херсонській області від 15 грудня 2017 року та 19 січня 2018 року, 12 лютого 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 звертався до Новокаховського ВП

з заявами про здійснення перешкод зі сторони ОСОБА_2 у спілкуванні

з дітьми.

23 лютого 2018 року методистом з питань психології та соціальної роботи міського методичного кабінету Новокаховської міської ради Лемешевою Т. Є. складено висновок, відповідно до якого неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відчувають негативні наслідки розлучення батьків і потребують часу для стабілізації родинно-сімейних відносин. У дітей гарний емоційний зв'язок з матір'ю, але і батько є значущою людиною в житті дітей, особливо для ОСОБА_3. Рекомендується створити умови для можливості спілкування дітей

з батьком, вирішувати конфліктні ситуації без присутності дітей.

Згідно з наданої директором загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів характеристики від 14 березня 2018 року № 3 вбачається, що їх учень

ОСОБА_3 виховується матір'ю ОСОБА_2 Батьки проживають окремо. Мати підтримує тісний зв'язок зі школою та класним керівником, регулярно відвідує батьківські збори та шкільні заходи; батько у першому класі батьківські збори та шкільні заходи не відвідував; у другому класі проявляє більшу зацікавленість шкільним життям ОСОБА_3, приймав участь у ремонті класу.

Відповідно до висновку виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області від 20 березня 2018 року № 33/1094 комісія з питань захисту прав дитини, як консультативно-дорадчий орган органу опіки та піклування виконавчого комітету Новокаховської міської ради, з метою забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів дитини, вважала за доцільне, встановити такий порядок участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_3,2010 року народження, ОСОБА_4,2013 року народження: з 09 години суботи до 18.00 години неділі двічі на місяць, за місцем проживання батька, без присутності матері та за бажанням дітей; надати можливість спільного відпочинку батька з дітьми в період осінніх, зимових, весняних канікул порівну та літніх канікул по одному тижню кожного місяця, без присутності матері; відвідувати дітей за місцем їх проживання та забирати сина та доньку на чотири години і їх день народження за попередньою домовленістю із дітьми та їх матір'ю. Зазначив, що зазначене буде відповідати інтересам дитини.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 7 статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною другою статті 1 Європейської конвенції про здійснення прав дітей предметом цієї Конвенції є - у найвищих інтересах дітей - підтримка їхніх прав, надання дітям процесуальних прав та сприяння здійсненню ними цих прав шляхом забезпечення становища, при якому діти особисто або через інших осіб чи органи поінформовані та допущені до участі в розгляді судовим органом справ, що їх стосуються.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ (далі - Конвенція про права дитини), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Конвенцією про права дитини закріплено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною третьою статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що дитина, яка розлучається з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно зі статтею 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (частини 1 , 2 статті 155 СК України).

Частинами 5 статті 157 СК України передбачено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися

з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно з частинами 1 -3 статті 15 Закону України "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

У відповідності до частини 1 статті 159 СК України якщо той із батьків,

з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Тлумачення наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що той з батьків, який проживає окремо від дітей має право на особисте спілкування

з ними, а інший не має права перешкоджати йому спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дітей. При визначенні способів участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковим є врахування найкращих інтересів дитини.

Частинами 4 , 5 статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення

з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитись

з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Матеріали справи містять висновок виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області від 20 березня 2018 року № 33/1094 комісії

з питань захисту прав дитини щодо вирішення спору, що виник між сторонами.

Вирішуючи спір, суди погодились з вказаним висновком, який є обов'язковим при розгляді цієї справи відповідно до вимог статей 19, 159, 263 СК України. Однак ухвалені рішення не відповідають висновку комісії з питань захисту прав дитини в частині визначення способу побачень позивача з дітьми за місцем їх проживання, які і не містять незгоди з ним.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

Згідно частини 9 статті 7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до частини 2 статті 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Тлумачення частини 2 статті 159 СК України з урахуванням інтересів дитини та принципу розумності свідчить що періодичні чи систематичні побачення по своїй суті мають передбачати певні часові рамки.

За таких обставин колегія суддів вважає необхідним змінити рішення суду першої інстанції шляхом виключення відповідного пункту першого абзацу третього резолютивної частини рішення, що суперечить змісту висновку комісії

з питань захисту прав дитини.

Разом з цим, відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, суди дійшли правильного висновку про те, що норми положень частини 1 статті 158 та частини 1 статті 159 СК України встановлюють право того

з батьків, хто проживає окремо від дитини, на звернення до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, шляхом визначення способів його участі у вихованні дитини, в порядку встановленому частиною 2 статті 159 СК України. Задоволення таких вимог за позовом того із батьків, з ким проживає дитина, законодавством не передбачено. Таким чином, рішення судів першої та апеляційної інстанцій в цій частині є законними та обґрунтованими, доводами касаційної скарги не спростовуються.

Доводи касаційної скарги про те, що судами не взято до уваги, що

ОСОБА_1 покинув її з дітьми ще у 2014 році, дочка його практично не знає, оскільки їй не було тоді й року і з того часу вони бачились з батьком декілька разів, не спростовують висновків судів щодо принципу рівності обох батьків

у питаннях виховання дітей.

Посилання на те, що діти не хочуть бачитися з батьком без матері, а дочка фактично не знає батька, не можуть бути підставою для скасування судових рішень в нескасованій судом касаційної інстанції частині, оскільки обставин або належних доказів, які б унеможливлювали право батька на спілкування із дітьми, чи обставин, які б свідчили, що спілкування батька з дітьми перешкоджало б нормальному розвитку дітей або обумовлювало їх побачення

у присутності інших осіб, судами не встановлено.

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати

в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Керуючись статтями 400, 402, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 14 грудня 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року змінити.

Виключити з резолютивної частини рішення пункт перший абзацу третього,

а саме: "- надати можливість ОСОБА_1 на систематичні побачення з малолітніми дітьми за місцем їх проживання без обмеження часу та у період хвороби дітей безперешкодно відвідувати дітей за місцем їх фактичного перебування".

У іншій частині рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 14 грудня 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук