Історія справи

Постанова

Іменем України

22 травня 2020 року

м. Київ

справа № 289/2361/17

провадження № 61-35317св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа: Радомишльська районна державна адміністрація Житомирської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 січня 2018 року у складі судді Сіренко Н. С. та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 21 березня 2018 року у складі колегії суддів: Галацевич О. М., Борисюка Р. М., Микитюк О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою та просив встановити «юридичний факт того, що загальні збори учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Райдуга» (далі - СТОВ з іноземними інвестиціями «Райдуга») від 12 травня 2006 року не є повноважними, тому що проведені без його повідомлення та участі, а рішення по 1, 2, 3-му питаннях, які викладені у протоколі від 12 травня 2006 року № 4, справжність підписів на якому засвідчено приватним нотаріусом, прийнято з порушенням підпунктів «б», «в», «г», «к», «л», і о» абзацу першого статті 7.2; абзацу третього (одностайність прийняття рішень) статті 7.2. та абзацу першого (повноважність зборів) статті 7.3 Статуту СТОВ з іноземними інвестиціями «Райдуга» від 12 травня 2005 року та з порушенням частин першої, другої та п`ятої статті 61 Закону України «Про господарські товариства».

Посилався на те, що статутом СТОВ з іноземними інвестиціями «Райдуга» та договором про його діяльність від 12 травня 2005 року визначено його частку у загальному статутному фонді СТОВ з іноземними інвестиціями «Райдуга» - 33% (330 000,00 грн) від загального фонду товариства - 1 000 000,00 грн. Проте 12 травня 2006 року було підроблено протокол зборів учасників СТОВ з іноземними інвестиціями «Райдуга», незаконно зменшено статутний капітал СТОВ з іноземними інвестиціями «Райдуга», затверджено зміни до установчих документів, якими зменшений статутний фонд товариства, він виключений зі складу товариства і статутний фонд останнього розділений між двома учасниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Такі збори проведені з порушенням порядку їх скликання, без його повідомлення, в графі «підписи» біля його прізвища невідомими особами зазначено «відмовився», тобто до протоколу внесені неправдиві відомості про його участь у їх проведенні. Радомишльська райдержадміністрація зазначеного не дослідила і помилково, у той же день, провела реєстрацію підробленого протоколу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 січня 2018 року у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що юридичні наслідки фактів, про встановлення яких просить заявник, пов`язані із наявністю спору про право, а подана ним заява підлягає розгляду в порядку позовного провадження та господарського судочинства.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 21 березня 2018 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 на момент прийняття рішення зборів від 12 травня 2006 року був учасником господарського товариства, між позивачем та відповідачем виник спір про право, який ґрунтується на участі ОСОБА_1 в управлінні товариством (корпоративне право), а тому зазначений спір підлягає розгляду у позовному провадженні у порядку господарського судочинства. Обставини про встановлення яких, як юридичного факту, просить ОСОБА_1 , підлягають перевірці у процесі вирішення зазначеного спору і не можуть бути встановлені як окремі юридичні факти у порядку окремого провадження. А тому висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для відкриття провадження за поданою заявою у зв`язку з неправильно обраним способом захисту порушених справ є обґрунтованим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з касаційною скаргою, у якійпосилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 21 березня 2018 року та передати справу на новий розгляд.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.

У грудні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не спрямували судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного і об`єктивного з`ясування обставин справи; вказана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства України.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою та просив встановити «юридичний факт того, що загальні збори учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Райдуга» (далі - СТОВ з іноземними інвестиціями «Райдуга») від 12 травня 2006 року не є повноважними, тому що проведені без його повідомлення та участі, а рішення по 1, 2, 3-му питаннях, які викладені у протоколі від 12 травня 2006 року № 4, справжність підписів на якому засвідчено приватним нотаріусом, прийнято з порушенням підпунктів «б», «в», «г», «к», «л», і о» абзацу першого статті 7.2; абзацу третього (одностайність прийняття рішень) статті 7.2. та абзацу першого (повноважність зборів) статті 7.3 Статуту СТОВ з іноземними інвестиціями «Райдуга» від 12 травня 2005 року та з порушенням частин першої, другої та п`ятої статті 61 Закону України «Про господарські товариства».

Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 січня 2018 року у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 21 березня 2018 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II «;Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Згідно з частиною першою та пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження визначено частиною першою статті 315 ЦПК України.

Відповідно частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За змістом пунктів 1,2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. У тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду.

Окреме провадження є безспірним, оскільки в ньому не розглядається матеріально-правовий спір, а можуть встановлюватися тільки факти та стани, які мають юридичне значення, а також підтверджуватися наявність чи відсутність неоспорюваних прав.

За змістом пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13, вирішуючи питання про те, чи є корпоративним спір, пов`язаний із визнанням недійсними рішень загальних зборів товариства, судам необхідно враховувати суб`єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується відповідна вимога. Справи у спорах про визнання недійсними рішень органів управління господарського товариства за позовом особи, яка не є акціонером або учасником товариства, у тому числі таким, що вибув, не належить до спорів, що виникають з корпоративних відносин.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, який має юридичне значення, ОСОБА_1 посилався на те, що загальні збори учасників СТОВ з іноземними інвестиціями «Райдуга» від 12 травня 2006 року не є повноважними, оскільки ці збори проведені без його участі, як учасника товариства, та з порушенням встановленої статутом СТОВ з іноземними інвестиціями «Райдуга» процедури.

Оскільки ОСОБА_1 на момент прийняття рішення зборів від 12 травня 2006 року був учасником господарського товариства, між позивачем та відповідачем виник спір про право, який ґрунтується на участі ОСОБА_1 в управлінні товариством (корпоративне право), суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що цей спір підлягає розгляду у позовному провадженні у порядку господарського судочинства.

Обставини про встановлення яких як юридичного факту просить ОСОБА_1 , підлягають перевірці у процесі вирішення зазначеного спору і не можуть бути встановлені як окремі юридичні факти у порядку окремого провадження.

Таким чином, висновок суду першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, про відсутність підстав для відкриття провадження за заявою у зв`язку з неправильно обраним способом захисту порушених справ є обґрунтованим.

Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не спрямували судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного і об`єктивного з`ясування обставин справи; вказана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства України, не знайшли свого підтвердження та не свідчать про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до викладених в заяві обставин.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 21 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

В. М. Сімоненко