Історія справи
Постанова КЦС ВП від 22.04.2025 року у справі №299/6206/21
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 299/6206/21
провадження № 61-18422св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - керівник Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Пийтерфолвівської сільської ради,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_1 ,
третя особа - ОСОБА_2 ,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року в складі колегії суддів: Мацунича М. В., Фазикош Г. В., Кондора Р. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року керівник Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Пийтерфолвівської сільської ради звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Закарпатськійобласті), у якому просив визнати недійсним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області № 2305-сг від 22 грудня 2018 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки» тавитребувати у ОСОБА_1 на користь Пийтерфолвівської сільської ради земельну ділянку, кадастровий номер 2121281200:01:001:0106, площею 1 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами контур 464 на території Великопаладської сільської ради Берегівського району Закарпатської області.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області № 2305-сг від 22 грудня 2018 року ОСОБА_2 отримав безоплатно у власність зазначену вище земельну ділянку, яку надалі за договором купівлі-продажу відчужив ОСОБА_1 .
Вказаний наказ підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка витребуванню від ОСОБА_1 на користь держави, оскільки вибула з володіння держави незаконно.
На час отримання у власність спірної земельної ділянки ОСОБА_2 вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок по цьому виду використання, тому при прийнятті ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області оскаржуваного наказупорушені вимоги статей 116 118 121 ЗК України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 06 травня 2022 року в позові відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з недоведеності позову. ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області при прийнятті оскаржуваного наказу діяло відповідно до норм чинного земельного законодавства, оскільки в клопотанні про надання спірної земельної ділянки у власність повідомлено, що ОСОБА_2 правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не скористався.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 06 травня 2022 року скасовано й ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 2305-сг від 22 грудня 2018 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки» визнано незаконним та скасовано.
Витребувано у ОСОБА_1 на користь Пийтерфолвівської сільської ради земельну ділянку (кадастровий номер 2121281200:01:001:0106) площею 1,0000 га для ведення особистого селянського господарства, вартістю 417 300,00 грн, що розташована за межами населеного пункту контур 464 на території Великопаладської сільської ради Берегівського району Закарпатської області.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника - територіальної громади не з її волі, внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_2 права на безоплатне отримання земельних ділянок одного виду використання, що суперечить нормам статей 116 118 121 122 ЗК України.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року й залишити в силі рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 06 травня 2022 року.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року в справі № 806/1000/17, від 20 вересня 2018 року в справі № 924/1237/17, від 05 грудня 2018 року в справі № 522/2202/15-ц, від 15 травня 2019 року в справі № 522/7636/14-ц, від 13 листопада 2019 року в справі № 826/3115/17, від 05 жовтня 2022 року в справі № 922/1830/19.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що прокурор не підтвердив підстави для представництва інтересів держави в цій справі. Не довів право власності Пийтерфолвівської сільської ради на спірну земельну ділянку.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
27 лютого 2024 року матеріали справи надійшла до Верховного Суду.
Керівник Берегівської окружної прокуратури подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить розгляд справи проводити в судовому засіданні за його участі.
Оскільки попередній розгляд справи в суді касаційної інстанції проводиться без повідомлення учасників справи, немає підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом учасників справи.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Рішенням 12 сесії 7 скликання Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області від 03 липня 2017 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства» ОСОБА_2 на підставі статей 118 121 ЗК України було передано у власність земельну ділянку, кадастровий номер 2124855500:11:013:0012, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану в селі Вовково, урочище «Біля Ватерло».
21 вересня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства, у якому повідомив, що земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства безоплатно у власність не отримував.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 12 жовтня 2018 року № 1841-сг «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 21 грудня 2018 року № 2305-сг «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку, кадастровий номер 2121281200:01:001:0106, площею 1,0000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту на території Великопаладської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області.
27 грудня 2018 року за ОСОБА_2 проведено реєстрацію права власності на земельну ділянку.
На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 172 від 02 лютого 2019 року ОСОБА_2 відчужив спірну земельну ділянку на користь ОСОБА_1 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частинами першою, другою статті 4 ЦПК України встановлено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Згідно з частинами другою та третьою статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Однією з підстав набуття громадянами України права власності на земельні ділянки є безоплатна передача із земель державної і комунальної власності (частина перша статті 81 ЗК України).
Частиною першою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення (частина четверта статті 116 ЗК України).
Тобто, право на безоплатне отримання земельної ділянки державної або комунальної власності одного виду громадянин може використати один раз.
Згідно з пунктом «б» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Частиною першою статті 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Суд апеляційної інстанції установив, що ОСОБА_2 у 2017 році вже реалізував своє право на отримання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в розмірі 2,0 гектара, тому обґрунтовано вважав, що повторне надання йому оскаржуваним наказом від 22 грудня 2018 року безоплатно у власність спірної земельної ділянки суперечить закону.
За змістом пункту 24 Розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, що набрав чинності 27 травня 2021 року, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 712-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Закарпатської області» затверджено територію Пийтерфолвівської об`єднаної територіальної громади, до складу якої увійшла, зокрема територія Великопаладської територіальної громади.
Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.
Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.
Установивши, що спірна земельна ділянка вибула з власності Пийтерфолвівської територіальної громади незаконно, тобто поза волею власника, а ОСОБА_2 , не маючи на це права, здійснив відчуження земельної ділянки ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для витребування земельної ділянки у відповідачай доводів, які б спростували цей висновок, касаційна скарга не містить.
Висновки апеляційного суду не суперечать висновкам, викладеним Верховним Судом у наведених у касаційній скарзі постановах.
При цьому, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, витребування майна в цьому випадку є законним та пропорційним заходом, є виправданим, переслідує легітимну мету та є необхідним у демократичному суспільстві.
За обставин цієї справи, ОСОБА_2 незаконно набувши право власності на спірну земельну ділянку, через незначний період часу - фактично один місяць відчужив її ОСОБА_1 за умов, які мали б викликати сумнів в останнього, і який, проявивши розумну обачність, ознайомившись зі змістом документів, що підтверджують право власності відчужувача на цю земельну ділянку, і за необхідності, отримавши правову допомогу, мав б зважити на такі обставини при укладенні правочину купівлі-продажу земельної ділянки, тому не можна вважати, що за таких обставин мало місце порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилання ОСОБА_1 в касаційній скарзі на відсутність у Пийтерфолвівської сільської ради прав на спірну земельну ділянку необґрунтовані та такі, що спростовуються пунктом 24 Розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, згідно з яким спірна земельна ділянка з 27 травня 2021 року мала б перебувати в комунальній власності Пийтерфолвівської територіальної громади.
Доводи касаційної скарги про недоведеність прокурором підстав для представництва в суді інтересів держави колегія суддів відхиляє як безпідставні.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом відповідно до вимог частини четвертої статті 56 ЦПК України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру» обґрунтував наявність підстав для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Пийтерфолвівської сільської ради, яка самоусунулася від виконання покладених на неї обов`язків щодо витребування майна. До позовної заяви додані докази повідомлення прокурором Пийтерфолвівську сільську раду про намір подати цей позов, а також лист Пийтерфолвівської сільської ради, у якому вона надала згоду прокурору на звернення до суду.
Інші аргументи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до власного тлумачення позивачем норм законодавства та необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстав для його скасування немає.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.
Щодо судових витрат
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з викликом учасників справи відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко