Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.04.2019 року у справі №753/14305/17

Постанова

Іменем України

22 січня 2020 року

м. Київ

справа № 753/14305/17

провадження № 61-5378св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Петрова Є. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідач - ОСОБА_4 ,

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «КК Пріоритет», Комунальне підприємство Київської обласної ради «Готово», Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло сервіс», Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Анди», ОСОБА_5 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В., Левенця Б. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «КК Пріоритет» (далі - ТОВ «КК Пріоритет»), Комунальне підприємство Київської обласної ради «Готово» (далі - КП Київської обласної ради «Готово»), Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло сервіс» (далі - КП з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло сервіс»), Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - ДАБІ України), Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Анди» (далі - ОСББ «Анди»), ОСОБА_5 , про знесення об`єкту самовільного будівництва, визнання недійсним технічного паспорту на квартиру та визнання недійсним реєстрації права власності.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3

є співвласниками нежитлових приміщень № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на

АДРЕСА_1 .

У 2002 році між ОСОБА_1 та Кооперативом «Схід-3» укладено договір на виконання робіт з облаштування покрівлі вищевказаних нежилих приміщень. На підставі цього договору він за власні кошти здійснив облаштування покрівлі на загальну суму 126 900 грн. Крім того, у 2014 році між Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду Департаменту будівництва та житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Житло-сервіс» (далі - КП «Житло-сервіс») та ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та

ОСОБА_5 укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. За надані послуги вони щомісячно сплачують на користь комунального підприємства грошові кошти. У зв`язку з чим вважають, що облаштування та утримання, крім іншого, покриття даху над нежитловими приміщеннями

№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 на АДРЕСА_1 належить позивачам на праві приватної власності та виконується за власні кошти.

У 2004 році ОСОБА_4 набула право приватної власності на квартиру

№ НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 , яка розташована на другому поверсі житлового будинку. З моменту набуття права власності на квартиру відповідач, без належно виданих дозвільних документів, на даху житлового будинку на АДРЕСА_1 , який облаштований за особисті кошти порзивачів, збудувала металеву конструкцію у вигляді тераси. Таке будівництво призвело до руйнації покриття даху в приміщеннях належних позивачам на праві власності, так як там накопичується волога. Дах відремонтувати неможливо, оскільки через самочинне будівництво відповідача вони не мають доступу до нього.

На неодноразові звернення позивачів до відповідача щодо усунення порушень та знесення самочинно побудованої конструкції, остання не реагує. Крім того, вони неодноразово звертались до державних контролюючих органів, органів місцевого самоврядування з повідомленнями щодо наявності порушень у діях власника квартири № НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 . За результатами вказаних звернень контролюючими органами на адресу ОСОБА_4 направлялися приписи про усунення порушень прав позивачів та знесення самочинно збудованої конструкції. Проте, відповідачем відповідні приписи залишалися поза увагою.

Вказували, що всупереч вимогам чинного законодавства України під час здійснення самочинного будівництва відповідачем здійснено розширення вже існуючих віконних прорізів, влаштовано нові балкони, здійснено скління та добудовано дві стіни. Так, встановлення грат призвело до пошкодження покрівлі даху, а подальше встановлення відповідачем склопакетів створило додаткові перешкоди для відводу води, що призвело до руйнування покрівлі (рубероїду). Будівництво здійснено з втручанням в конструкцію даху нежитлових приміщень № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 на АДРЕСА_1 , які належать на праві власності позивачам. Жодних дозволів на будівництво та на введення в експлуатацію самочинного будівництва відповідач не отримувала.

На підставі викладеного ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 з урахуванням уточнених позовних вимог просили:визнати недійсним технічний паспорт, виданий ОСОБА_4 05 липня 2017 року на квартиру № НОМЕР_3 в частині внесених змін (збільшення на 14,9 кв. м загальної площі); скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_4 на квартиру

№ НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 та зобов`язати реєстратора внести відповідні зміни до Державного реєстру; зобов`язати ОСОБА_4 здійснити знесення збудованого нерухомого майна - терас загальною площею 14,9 кв. м на АДРЕСА_1, кв. НОМЕР_3 у м. Києві .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 17 липня 2018 року (в складі судді Леонтюк Л. К.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позовні вимоги є необґрунтовані. ОСОБА_4 у спірній квартирі було проведено перепланування, яке не передбачає втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, тому у відповідача не було потреби на отримання дозвільних документів, як наслідок, позовні вимоги є безпідставними.

Відповідач вчиняла тільки ті дії, які не суперечать законодавству України, відповідають чинним Державним будівельним нормам, і не можуть завдавати шкоду правам та інтересам інших осіб, оскільки лоджії квартири № НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 засклені у межах фасаду будинку та згідно з планом другого поверху будинку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову з інших підстав.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідач є власником спірної квартири. У 2017 році проведено інвентаризацію квартири та складено новий технічний паспорт, відповідно до яких площа квартири змінилася за рахунок включення площ лоджій та за рахунок перепланування, пов`язаного зі збільшенням підсобної площі за рахунок демонтажу перегородок без порушення капітальних несучих стін, влаштування шаф, антресолей комор, та не належить до самочинного будівництва. На підставі вказаної технічної інвентаризації здійснено реєстрацію права власності на зазначене майно, тому відсутні підстави для визнання вказаних у технічному паспорті лоджій самочинним будівництвом та покладення на власника квартири обов`язку по їх знесенню.

Доводи позивачів про пошкодження належного їм нерухомого майна внаслідок самочинного будівництва відповідачем є безпідставними та недоведеними. Відповідачка є власником квартири

№ НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 , її право власності зареєстроване у встановленому законом порядку, така реєстрація не визнана недійсною, а тому підстав для визнання будівництва вказаного майна самочинним та його знесення немає. У разі заподіяння шкоди майну позивачів внаслідок залиття належних їм на праві власності нежитлових приміщень № НОМЕР_1, НОМЕР_2 на АДРЕСА_1 , вони мають визначене законом право звернутись до винної у вказаному залитті особи з позовом про відшкодування завданої шкоди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року до Верховного Суду,

ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Доводи осіб, які подали касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач не мала жодного права здійснювати демонтаж частини даху нежитлових приміщень, встановлювати додаткові стінки, віконні рами над площею даної покрівлі, двері, тощо. Позивачі неодноразово зверталися до компетентних органів із заявами з приводу неправомірних дій відповідача, за результатом розгляду яких було встановлено численні порушення під час самочинного будівництва спірного об`єкту нерухомості та зазначено, що безпечна експлуатація об`єкту можлива тільки після усунення всіх наведених порушень.

Технічна інвентаризація квартири відповідача була проведена з порушенням норм законодавства. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд встановив обставини самочинного будівництва, проте безпідставно відмовив у задоволенні позову. Власність позивачів була використана без їхньої згоди, що вказує на втручання у право останніх на мирне володіння майном. Крім того, апеляційний суд безпідставно відмовив у долученні до матеріалів справи судової будівельно-технічної експертизи на підтвердження заявлених у справі вимог.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, встановив всі обставини справи, проте міг обрати інший спосіб захисту порушеного права позивачів, однак відмовив у цьому, пославшись на допущені останніми процесуальні порушення.

Доводи інших учасників справи

У травні 2019 року ОСОБА_4 подала до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що в її квартирі не було здійснено самочинне будівництво, а здійснено перепланування окремих елементів цього нерухомого майна, а за результатом інвентаризації підтверджено, що у квартирі відсутні будь-які ознаки самочинного будівництва. Наявність лоджій у квартирі № НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 підтверджується технічним паспортом. Разом з тим, спірні лоджії знаходяться не на даху належних позивачам приміщень, а в межах фасаду багатоквартирного будинку.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу.

15 травня 2019 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2020 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що у 1999 році будинок на

АДРЕСА_1 введено в експлуатацію.

Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 02 жовтня 2001 року видано ОСОБА_3 ,

ОСОБА_2 та ОСОБА_5 свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_1 на АДРЕСА_1 , площею 937,9 кв. м. Вказане приміщення розташоване на першому поверсі та належить на праві власності ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у рівних частинах.

Також головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 23 липня 2003 року видано ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 та ОСОБА_5 свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_2 на АДРЕСА_1 , площею 632,7 кв. м. Вказане приміщення належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 у рівних частинах.

Між ОСОБА_1 та Кооперативом «Схід-3» 26 червня 2002 року укладено договір на виконання робіт з облаштування покрівлі нежилих приміщень

№ НОМЕР_2, НОМЕР_1 на АДРЕСА_1 , а саме: забетонувати міжпанельні стики покрівлі - 68 кв. м, заасфальтувати покрівлю і зробити уклони для відводу води у зливову каналізацію, покрити покрівлю площею 1 350 кв. м єврорубіроїдом у два шари. Загальна вартість робіт 126 900 грн.

Між ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_5 та КП «Житло-сервіс»

01 листопада 2014 року укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на

АДРЕСА_1 . Цей договір розірвано 01 серпня 2017 року.

Суди також встановили, що 09 листопада 2004 року державним нотаріусом 22 Київської державної нотаріальної контори Гуєцькою І. В. на ім`я ОСОБА_4 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Спадкове майно складається з квартири

№ НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 , загальною площею 51,7 кв. м.

03 липня 2017 року ТОВ «КК Пріоритет» було складено технічний паспорт на квартиру № НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 , загальною площею

62,2 кв. м, житловою площею 28,5 кв. м.

ТОВ «КК Пріоритет» 05 липня 2017 року провело інвентаризацію квартири

№ НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 , яка має наступні характеристики: загальна площа 62,2 кв. м, житлова площа 28,5 кв. м. Площа приміщень змінилася за рахунок включення лоджій, за рахунок «перепланування, пов`язаного зі збільшенням житлової або підсобної площі за рахунок демонтажу перегородок без порушення капітальних несучих стін», «влаштування шаф, антресолей комор», та не належить до самочинного будівництва.

Державним реєстратором КП Київської обласної ради «Готово» міста Києва Петришином В. М. 10 липня 2017 року здійснено реєстрацію права приватної власності ОСОБА_4 на квартиру № НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 , яка має наступні показники: загальна площа 62,2 кв. м, житлова площа 28,5 кв. м, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено відповідний запис.

У травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_6 , треті особи: КП «Житло-Сервіс», Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності та знесення незаконної забудови.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07 квітня 2015 року у справі № 753/8458/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 09 червня 2015 року, в задоволенні вищевказаного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову у справі № 753/8458/14-ц, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з необґрунтованості позовних вимог, а також з тієї обставини, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, оскільки ОСОБА_6 не є власником квартири № НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 .

КП «Житло сервіс» 19 грудня 2014 року склало акт про обстеження покрівлі нежитлового приміщення № НОМЕР_2 на АДРЕСА_1 . При обстеженні встановлено, що на покрівлі нежитлового приміщення № НОМЕР_2 на АДРЕСА_1 встановлено дві металеві загорожі, розмір яких становить: довжина - 2 530 мм, висота - 2 110 мм, глибина - 1 400 мм; довжина - 7 940 мм, висота - 2 110 мм, глибина - 1 400 мм (дана загорожа має хвіртку шириною 730 мм, висотою 2 110 мм). Вищезазначені загорожі належать власникам квартири № НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 . За загорожею власники квартири № НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 зберігають будівельне та побутове сміття. Відповідно до поверхового плану зазначена квартира не облаштована лоджіями, балконами та виходом на покрівлю нежитлового приміщення № НОМЕР_2. Всередині встановлених загорож накопичується вода від опадів та пошкоджується покрівля нежитлового приміщення, що призводить до потрапляння вологи у середину приміщення, внаслідок чого пошкоджена гіпсокартонна стеля.

КП «Житло сервіс» винесено власнику квартири № НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 припис від 20 грудня 2014 року про надання у термін

до 06 січня 2015 року до відділення № 2 КП «Житло-сервіс» проектно-дозвільної документації на влаштування загорожі біля вікон квартири на покрівлі прибудованого нежитлового приміщення, розташованого на першому поверсі на АДРЕСА_1 .

КП «Житло сервіс» 14 квітня 2015 року складено акт про обстеження за заявою власника покрівлі нежитлового приміщення

№ НОМЕР_2 на АДРЕСА_1 . При обстеженні встановлено, що власниками квартир № 304 та № НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 змонтовано металеві загорожі на м`якій рулонній покрівлі вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення № НОМЕР_2 на АДРЕСА_1 , а саме: металева решітка: довжина - 12 000 мм, висота - 2 100 мм; глибина загорожі - 3 800 мм, загорожа має накриття з металевої черепиці; металева решітка: довжина - 2 530 мм, висота - 2 110 мм; глибина

загорожі - 1 400 мм; металева решітка: довжина - 7 940 мм, висота -

2 110 мм (решітка має хвіртку шириною 730 мм, висотою 2 110 мм); глибина загорожі - 1 400 мм. За загорожею власники квартири

№ НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 зберігають будівельне та побутове сміття. Всередині встановлених загорож накопичується вода від опадів та пошкоджується покрівля нежитлового приміщення, що призводить до потрапляння вологи у середину приміщення, у результаті чого пошкоджена гіпсокартонна стеля та утворився грибок. Згідно з проектом вказані квартири не обладнані лоджіями, балконами та виходами на покрівлю нежитлового приміщення № НОМЕР_2 на АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 27 квітня 2015 року звернувся до КП «Житло сервіс» з листом про надання інформації щодо надання дозволу на проведення перепланування чи переобладнання житлового приміщення, а також щодо погодження проектно-кошторисної документації власнику квартири № НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 ОСОБА_4 .

За результатами розгляду зазначеного звернення КП «Житло сервіс» листом від 05 травня 2015 року повідомило ОСОБА_1 про те, що проектно-кошторисна документація на перепланування чи переобладнання квартири № НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 власнику квартири не погоджувалась, інформація щодо отримання дозволів на перепланування чи переобладнання приміщення відсутня.

КП «Житло сервіс» винесло ОСОБА_4 припис від 06 травня 2015 року про надання у термін до 15 травня 2015 року до відділення № 2 КП «Житло-сервіс» дозволу на влаштування тераси на покрівлі прибудованого нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 . Зобов`язано відремонтувати покриття покрівлі, яке ушкоджене під час влаштування та експлуатації тераси. Зазначено, що у даний час через ушкодження покриття покрівлі відбувається затоплення нежитлового приміщення, чим завдається шкода.

КП «Житло сервіс» 23 липня 2015 року склало акт про обстеження за заявою власника покрівлі нежитлового приміщення № НОМЕР_1 на АДРЕСА_1 . При обстеженні встановлено, що на покрівлі нежитлового приміщення № НОМЕР_1 на АДРЕСА_1 встановлено дві металеві загорожі, розмір яких становить: довжина - 2 530 мм, висота -2 110 мм, глибина - 1 400 мм; довжина - 7 940 мм, висота - 2 110 мм, глибина - 1 400 мм (дана загорожа має хвіртку шириною 730 мм, висотою 2110 мм). Вищезазначені загорожі належать власникам квартири № НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 . За загорожею власники зазначеної квартири № НОМЕР_3 зберігають будівельне та побутове сміття. Відповідно до поверхового плану вищевказана квартира не облаштована лоджіями, балконами та виходом на покрівлю нежитлового приміщення № НОМЕР_1. У місцях кріплення і всередині встановлених загорож накопичується вода від опадів та руйнується покрівля нежитлового приміщення, що призводить до потрапляння вологи у середину приміщення, в результаті чого пошкоджено стелю з гіпсокартону.

25 вересня 2015 року працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотест Інжиніринг» (далі - ТОВ «Технотест Інжиніринг») на замовлення ОСОБА_3 проведено обстеження частини покриття над нежитловими приміщеннями № НОМЕР_1, НОМЕР_2 прибудови збудованого будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями на АДРЕСА_1 , про що складено відповідний акт.

На підставі вказаного акта працівниками ТОВ «Технотест Інжиніринг» складено експертний висновок, яким встановлено невідповідність стану об`єкту (частини покриття над нежитловими приміщеннями № НОМЕР_1, НОМЕР_2, 309 прибудови збудованого будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями на АДРЕСА_1 , біля вікон квартири

№ НОМЕР_3 ) основним вимогам до будівель та споруд: безпеці експлуатації

ДБН В. 1.2-2009, механічному опору та стійкості ДБН В. 1.6-2008. Безпечна експлуатація об`єкту можлива тільки після усунення всіх наведених порушень. Відповідно до наведених норм ДБН В. 2. 6-14-97 «Конструкції будинків і споруд. Покриття будівель і споруд» том 1, 2, 3 необхідно негайно демонтувати самовільно встановлені металеві огорожі (металеві решітки 7 940 x 2 110 мм, з хвірткою 730 x 2 110 мм і 2 530 x 2 110 мм, виготовлені з гарячекатаного металевого профілю (фото 1, 2) та припинити несанкціоновану експлуатацію даху, прибрати всі сторонні предмети, сміття, пил, рослинність з покриття даху, що забезпечить роботу експлуатаційній службі власників по виявленню дефектів та встановленню і виконанню правил експлуатації даху. Розробити технічний паспорт даху та забезпечити виконання технічної безпеки експлуатації та заходів безпеки людей, що знаходяться в прибудованому приміщенні. Як результат порушень наявне регулярне потрапляння води в нежитлові приміщення прибудови № 309, НОМЕР_1, НОМЕР_2 (на межі з НОМЕР_1 незначне враження) після кожних значних опадів чи в період танення снігу, що шкодить конструкції її довговічності, санітарним, та естетичним властивостям.

ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 29 червня 2017 року звернулися в Інспекцію Дарницького району з архітектури зі зверненням про припинення незаконних дій власника квартири

№ НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 щодо влаштування у капітальній стіні будинку отвору з метою утворити вихід із своєї квартири на дах нежилого приміщення, яке прибудоване до будинку.

У липні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 звернулися у Департаменту державної архітектури і будівельного контролю у м. Києві з листом, яким повідомили, що 07 липня 2017 року вони найняли робітників для ремонту покрівлі, при спробі демонтувати грати, невідома особа, яка знаходилася у той момент у квартирі, почала кидатися цеглою та погрожувати. Щодо неправомірних дій було повідомлено працівників поліції, які за вказаним фактом склали протокол. Незаконні дії власника квартири № НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 можуть привести до негативних наслідків: до обвалу панелей перекриття та замикання електропроводки. У зв`язку з чим, просили забезпечити схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролювати додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і прибудинкової території.

КП «Житло сервіс» 19 липня 2017 року на адресу ОСОБА_3 направило лист, яким повідомило, що станом на 06 липня 2017 року направлено комісію для обстеження квартири № НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 щодо проведення робіт по переплануванню квартири. Доступ до квартири був обмежений власником, про що складено акт.

Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на адресу ОСОБА_1 надіслано лист

від 23 серпня 2017 року, в якому зазначено, що звернення позивача

від 26 липня 2017 року та від 28 липня 2017 року розглянуто та опрацьовано. Департамент станом на час відповіді не видавав та не реєстрував документів дозвільного та декларативного характеру, які б надавали право на виконання підготовчих і будівельних робіт, та не приймав в експлуатацію об`єктів будівництва щодо квартири

№ НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 . Під час виїзду посадової особи департаменту доступ до зазначеної квартири був обмежений, відповідальні особи відсутні, що унеможливило проведення перевірки. Зазначено, що ОСОБА_4 було надіслано лист щодо прибуття з необхідними для проведення перевірки документами та надання доступу до квартири, проте остання до Департаменту не прибула, документи не надала, тому було надіслано лист до Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо сприяння у проведенні перевірки.

У подальшому листи з аналогічним змістом Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було надіслано на адресу ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_5 .

З приводу неправомірних дій відповідача позивачі неодноразово зверталися до правоохоронних органів з відповідними заявами, за результатом розгляду яких було повідомлено про наявність між сторонами цивільно-правових відносин та рекомендовано звернутися до суду у порядку, встановленому ЦПК України.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду повністю не відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 13 Конституції України власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі (частини перша - п`ята

статті 319 ЦК України).

Звертаючись до суду з позовом про захист свого порушеного права, позивачі посилалися на те, що відповідач без дозвільної документації здійснила реконструкцію балконної частини своєї квартири, а саме: розширення віконних отворів до розміру дверей, розширення площі власної квартири шляхом будівництва на даху належних позивачам приміщень перегородок та металевих конструкцій, встановлення на покрівлю нежилих приміщень, які належать позивачам, бетонних блоків та стяжки, що здійснює додаткове навантаження на дах нежитлових приміщень, які належать позивачам. Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_4 збільшилася загальна площа її квартири, з`явилися дві нові лоджії (балкони), змінились техніко-економічні показники окремих елементів квартири (віконні отвори розширено до дверних), добудовано дві стіни.

Відповідно до частини третьої статті 10 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічна норма закріплена у частині першій статті 81 ЦПК України

(в редакції, чинній на час вирішення справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій).

На підтвердження заявлених у справі вимог, позивач надав до суду: свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення; лист КП «Житло-сервіс» від 05 травня 2015 року щодо непогодження документації на перепланування та переобладнання квартири № НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 ; акти КП «Житло-сервіс» від 19 грудня 2014 року, 14 квітня 2015 року, від 23 липня 2015 року, яким підтверджено встановлення на покрівлі належних позивачам приміщень металевих загорож, які належать відповідачу, що призвело до руйнування покрівлі нежитлових приміщень та потрапляння вологи у середину цих приміщень, пошкодження стелі з гіпсокартону, а також зазначено, що спірна квартира згідно з проектом не обладнана лоджіями, балконами та виходами на покрівлю нежитлового приміщення № НОМЕР_2.

Також позивачі додали до матеріалів справи лист КП «Житло-сервіс»

від 05 травня 2015 року, відповідно до якого ОСОБА_4 було надіслано припис про знесення незаконної забудови на покрівлі нежитлового приміщення № НОМЕР_2 на АДРЕСА_1 ; заяви та листи позивачів на адресу правоохоронних органів, органів архітектури, місцевого самоврядування та відповідні відповіді; акт КП «Житло-сервіс» від 06 липня 2017 року про неможливість обстеження квартири

№ НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 у зв`язку з обмеженням доступу до цієї квартири її власниками; приписи КП «Житло-сервіс» від 20 грудня 2014 року та від 06 травня 2015 року на адресу відповідача про надання проектно-дозвільної документації на влаштування загорожі, тераси на покрівлі належних відповідачам приміщень, зобов`язано відремонтувати покриття зазначеної покрівлі; експертний висновок ТОВ «Технотест Інжиніринг»; довідку про показники об`єкта нерухомого майна тощо.

Відповідно частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Наведені докази суди вважали неналежними на підтвердження заявлених у справі позовних вимог.

При цьому, при наявності з боку відповідача правопорушень у сфері містобудівної діяльності, суд не надав належної оцінки наявним у справі доказам в їх сукупності, не перевірив доводи позивачів, не з`ясував, чи спростовуються доводи відповідача.

Разом з тим, в матеріалах справи містяться документи про підтвердження розширення віконних отворів до розміру дверей в квартирі № НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 , розширення площі власної квартири шляхом будівництва на даху належних позивачам приміщень перегородок та металевих конструкцій, встановлення на покрівлю нежилих приміщень, які належать позивачам, бетонних блоків та стяжки, що здійснює додаткове навантаження. Крім того, підлога квартири відповідача та дах нежилих приміщень № НОМЕР_1, НОМЕР_2 на АДРЕСА_1 розташовані на різних рівнях, тому ОСОБА_4 додатково здійснила втручання у конструкцію даху прибудованих нежитлових приміщень.

Також на підтвердження заявлених у справі вимог позивачі надали до матеріалів справи експертний висновок, яким встановлено невідповідність стану об`єкту (частини покриття над нежитловими приміщеннями № НОМЕР_1, НОМЕР_2, 309 прибудови збудованого будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями на АДРЕСА_1 , біля вікон квартири № НОМЕР_3 ) основним вимогам до будівель та споруд: безпеці експлуатації ДБН В. 1.2-2009, механічному опору та стійкості ДБН В. 1.6-2008.

Крім того, відповідно до актів, складених КП «Житло сервіс», на покрівлі належаного позивачам нежитлового приміщення встановлено дві металеві загорожі, які належать відповідачу. Всередині встановлених загорож накопичується вода від опадів та пошкоджується покрівля нежитлового приміщення, що призводить до потрапляння вологи у середину приміщення, внаслідок чого пошкоджена гіпсокартонна стеля. Згідно з проектом квартира № НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 не обладнана лоджіями, балконами та виходами на покрівлю нежитлового приміщення № НОМЕР_2 за вказаною адресою.

Відповідно до вимог процесуального закону відповідач зобов`язаний спростувати належними та допустимими доказами доводи відповідача.

Заперечуючи проти вказаних вимог, відповідач вказувала, що вона не порушувала Державні будівельні норми, а в її квартирі не було здійснено самочинне будівництво, а здійснено перепланування окремих елементів цього нерухомого майна, а за результатом інвентаризації підтверджено, що у квартирі відсутні будь-які ознаки самочинного будівництва. Наявність лоджій у квартирі № НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 підтверджується технічним паспортом. Разом з тим, спірні лоджії знаходяться не на даху належних позивачам приміщень, а в межах фасаду багатоквартирного будинку.

Умови і порядок переобладнання, перебудови, перепланування будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень визначено пунктом 1.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 № 76 (далі - Правила № 76).

Відповідно до пункту 1.4 Правил № 76 переобладнання та перепланування жилих будинків, жилих і нежилих в будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів відповідно до законодавства. До елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і лаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків. Власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого в жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов`язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану. У разі, якщо самовільне перепланування або переобладнання приводить до погіршення технічного стану жилого будинку в цілому та порушуються права інших споживачів, зазначені роботи виконуються виконавцем послуг, питання відшкодування вартості цих робіт власником, наймачем (орендарем) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення вирішується у судовому порядку.

При цьому зібраними у справі доказами підтверджено будівництво, зокрема на належному позивачам даху нежитлового приміщення лоджій до квартири

№ НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 , які не передбачені планом будинку. Проте суди не звернули уваги на відсутність у матеріалах справи доказів, які підтверджують відсутність порушення вимог Державних будівельних норм під час експлуатації та використання цих лоджій, не перешкоджанню використанню власності іншими особами, зокрема позивачам.

Апеляційний суд зосередився на неможливості задоволення позовних вимог про визнання недійсної реєстрації права власності на квартиру у зв`язку з незалученням до участі у справі належного відповідача. Проте суди не розглянули позов в частині вимог про захист права власності відповідно до статті 319 ЦК України та усунення перешкод у користуванні власністю, не дали оцінки належним у справі доказам компетентних органів про порушення відповідачем вимог Державних будівельних норм.

При цьому апеляційний суд дійшов правильного висновку, що положення статті 376 ЦК України про знесення до спірних правовідносин не застосовуються.

Разом з тим, усунення перешкод у користуванні власністю здійснюється у способи, що є ефективними, зокрема: шляхом знесення самочинно збудованого нерухомого майна; зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, провести відповідну перебудову; стягнення витрат, пов`язаних із приведенням майна до попереднього стану; відшкодування шкоди, заподіяної майну, або збитків, завданих порушенням права власника.

Відповідно до статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Тому суди не були позбавлені права, у разі встановлення наявності підстав для задоволення позовних вимог, обрати ефективний спосіб захисту порушеного права позивачів.

Суди дійшли висновку, що облаштування балконів відбулося у відповідності з вимогами законодавства. Доказів небезпечності або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку матеріали справи не містять.

Разом з тим, судами зроблено висновки, які відносяться до вирішення питань, що потребують спеціальних знань, зокрема шляхом проведення експертизи.

Відповідно до статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Передбачене статтями 12, 13, 49 ЦПК України право сторін на подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості щодо обставин, які мають значення для вирішення справи, кореспондується з обов`язком суду сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, суди не взяли до уваги наданий позивачами експертний висновок, однак, не роз`яснили право сторін на подання заяви про призначення експертизи для підтвердження (спростування) заявлених у справі вимог, зокрема щодо порушення відповідачем Державних будівельних норм і правил при будівництві лоджій та спричинення цим перешкод у користуванні власністю позивачам.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

З огляду на викладене, суди не виконали вимоги процесуального права щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи, а судові рішення в частині вирішення позовних вимог про знесення об`єкту самочинного будівництва не відповідають вимогам законності та обґрунтованості відповідно до статті 263 ЦПК України.

Щодо вирішення позовних вимог про визнання недійсним технічного паспорту на квартиру та визнання недійсним реєстрації права власності, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Захисту підлягають не теоретичні або примарні права,

а права практичні та ефективні. Відповідно до статті 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту.

Разом з тим, апеляційний суд правильно відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним технічного паспорту на квартиру та визнання недійсним реєстрації права власності, оскільки як і не пред`явлення позову в цій частині до належних відповідачів, так і задоволення зазначених позовних вимог не є належним та ефективним способом захисту, оскільки не призведе до відновлення порушених прав позивачів.

Крім того, права позивачів не порушені набуттям відповідачем права власності на спірне житло. Позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном не можуть бути задоволені шляхом скасування реєстрації права власності відповідача на майно, яке вона набула у порядку спадкування, а також визнання недійсним технічного паспорту на квартиру.

Право власності ОСОБА_4 відповідно до статті 328 ЦК України та статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є непорушним та не може бути скасоване з метою усунення позивачам перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями, тобто позовні вимоги в цій частині не є пропорційними порушеному праву позивача.

На підставі викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що відповідач

у визначений законом спосіб у порядку спадкування набула право власності на квартиру № НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 , підстави для визнання недійсним реєстрації права власності та визнання недійсним технічного паспорту на її квартиру відсутні. Отже, апеляційний суд правильно вирішив спір у цій частині позовних вимог.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржувана постанова апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним технічного паспорта, виданого

ОСОБА_4 05 липня 2017 року на квартиру № НОМЕР_3 в частині внесених змін (збільшення на 14,9 кв. м загальної площі); скасування реєстрації права власності ОСОБА_4 на квартиру

№ НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 та зобов`язання реєстратора внести відповідні зміни до Державного реєстру, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому це судове рішення в зазначеній частині необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_4 здійснити знесення збудованого нерухомого майна - терас загальною площею 14,9 кв. м на АДРЕСА_1, кв. НОМЕР_3 у м. Києві підлягають скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог статті 411 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року в частині вирішення позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_4 здійснити знесення збудованого нерухомого майна - терас загальною площею 14,9 кв. м на АДРЕСА_1, кв. НОМЕР_3 у м. Києві , скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанову Київського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним технічного паспорта, виданого ОСОБА_4 05 липня 2017 року на квартиру № НОМЕР_3

в частині внесених змін (збільшення на 14,9 кв. м загальної площі); скасування реєстрації права власності ОСОБА_4 на квартиру № НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 та зобов`язання реєстратора внести відповідні зміни до Державного реєстру, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

Є. В. Петров

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська