Історія справи

Постанова КЦС ВП від 21.12.2023 року у справі №712/1503/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 712/1503/23

провадження № 61-10555св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа -приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Левицька Елеонора Антонівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Яцюка Максима Васильовича на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 квітня 2023 року, ухвалене у складі судді Троян Т. Є., та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 червня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Фетісової Т. Л., Новікова О. М., Гончар Н. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Віва Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним.

Позовна заява ТОВ «ФК «Віва Капітал» мотивована тим, що 05 березня 2019 року між ПП «УКР-ЄВРО БУД» та ТОВ «ФК «Віва Капітал» укладений кредитний договір, відповідно до умов якого ПП «УКР-ЄВРО БУД» отримало на поповнення обігових коштів кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії у розмірі 300 000,00 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % річних від суми кредиту. Кредит надано строком на 24 календарні місяці з 05 березня 2019 року по 04 березня 2021 року.

На забезпечення виконання зобов`язання ПП «УКР-ЄВРО БУД» 05 березня 2019 року між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 05 березня 2019 року укладений договір поруки, згідно з умовами якого ОСОБА_1 поручився за виконання позичальником зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту від 05 березня 2019 року в повному обсязі.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 24 жовтня 2022 року у справі № 925/864/21 позов ТОВ «ФК «Віва Капітал» задоволено та стягнуто солідарно заборгованість з ПП «УКР-ЄВРО БУД», ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Віва Капітал» в розмірі 349 821,68 грн, яка складається із: кредиту 300 000,00 грн, заборгованості за відсотками -49 821,68 грн

Додатковим рішенням суду від 22 листопада 2022 року у справі № 925/984/21 стягнуто солідарно з ПП «УКР-ЄВРО БУД», ОСОБА_3 та ОСОБА_1 витрати на оплату правової допомоги у розмірі 56 700,00 грн.

З реєстру речових прав позивачу стало відомо про те, що ОСОБА_1 з метою зменшення кількості належному йому на праві власності нерухомого майна, що створює перешкоди у виконанні вказаного рішення суду, здійснив відчуження нерухомого майна, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 , шляхом укладення на користь ОСОБА_2 договору дарування від 07 жовтня 2022 року № 5892, що посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Левицькою Е. А.

Позивач вважав, що оспорюваний договір дарування є недійсним з тих підстав, що він направлений на уникнення виконання зобов`язань з погашення заборгованості перед кредитором - позивачем та має ознаки фраудаторного, тобто укладений з метою уникнення сплати боргу

З урахуванням зазначеного, ТОВ «ФК «Віва Капітал» просило судвизнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_2 , укладений 07 жовтня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е. А. 07 жовтня 2022, реєстраційний № 5892, та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказану квартиру, реєстраційний номер об`єкта № 2620635071080.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 14 червня 2023 року, позов ТОВ «ФК «Віва Капітал» задоволено.

Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_2 , укладений 07 жовтня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом ЧМНО Левицькою Е. А. 07 жовтня 2022 року, реєстраційний номер 5892.

Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 40,9 кв. м., житловою - 19,5 кв. м, реєстраційний номер об`єкта № 2620635071080.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Віва Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 857,00 грн, по 4 428,50 грн з кожного.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Віва Капітал» судовий збір по 1 342,00 грн з кожного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оспорюваний договір дарування квартири був укладений ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з метою ухилення від виконання своїх зобов`язань передТОВ «ФК «Віва Капітал» та приховування квартири від звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості в порядку примусового виконання рішення суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У липні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Яцюк М. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що оспорюваний позивачем договір дарування укладений до ухвалення господарським судом рішення у справі № 925/864/21. Також суди залишили поза увагою, що у ОСОБА_1 наявне інше майно, окрім спірної квартири. Доказів неможливості звернути стягнення на майно позивач не надав.

Підставами касаційного оскарження судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) та у постановах Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 405/1820/17 (провадження № 61-2761св19), від 20 травня 2020 року у справі № 922/1903/18, від 28 лютого 2019 року у справі № 646/3972/16-ц (провадження № 61-28761св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 182/2214/16-ц (провадження № 61-40892св18), від 14 липня 2020 року у справі № 754/2450/18 (провадження № 61-18350св19).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2023 року ТОВ «ФК «Віва Капітал», від імені якого дії адвокат Грушевий Ю. В., подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.

У строк, визначений судом, заявник усунув недоліки касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

У серпні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

05 березня 2019 року між ПП «УКР-ЄВРО БУД» та ТОВ «ФК «Віва Капітал» укладено кредитний договір, згідно з умовами якого ПП «УКР-ЄВРО БУД» отримало на поповнення обігових коштів кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії кошти у розмірі 300 000,00 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % річних від суми кредиту. Кредит надано строком на 24 календарні місяці з 05 березня 2019 року по 04 березня 2021 року. ПП «УКР-ЄВРО БУД» зобов`язалось щомісячно здійснювати погашення кредиту відповідно до Графіку, що є додатком до кредитного договору, а також щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі, передбаченому пунктом 2.1 кредитного договору.

На забезпечення виконання зобов`язання між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 05 березня 2019 року укладено договір поруки, згідно з умовами якого він поручився за виконання позичальником зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту від 05 березня 2019 року в повному обсязі.

Згідно з пунктом 2.1. договору поруки кредитодавець має право вимагати від поручителя виконання зобов`язань, передбачених п. 1.1. даного Договору у разі порушення Позичальником строків виконання зобов`язань, передбачених графіком платежів, що є додатком № 1 до основного договору та/або строків дострокового виконання зобов`язань на вимогу кредитодавця згідно Основного договору.

Пунктом 2.2. договору поруки передбачено, що у разі порушення позичальником своїх зобов`язань за основним договором, позичальник і поручитель відповідають перед кредитодавцем як солідарні боржники.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 24 жовтня 2022 року у справі № 925/864/21, яке набрало законної сили 15 листопада 2022 року, стягнуто солідарно з ПП «УКР-ЄВРО БУД», ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Віва Капітал» заборгованість у розмірі 349 821,68 грн, яка складається із: тіла кредиту - 300 000 грн та заборгованості за відсотками - 49 821,68 грн. Стягнуто з ПП «УКР-ЄВРО БУД», ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Віва Капітал» судовий збір у рівних частках по 1 749,11 грн.

Додатковим рішенням господарського суду від 22 листопада 2022 року у справі № 925/984/21 стягнуто солідарно з ПП «УКР-ЄВРО БУД», ОСОБА_3 та ОСОБА_1 витрати на оплату правової допомоги у розмірі 56 700,00 грн.

Відповідно до інформаційної довідки №321093871, дата формування: 25 січня 2023 року, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 на праві приватної власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі технічного паспорту, акту приймання-передачі квартири від 27 липня 2022 року, договору купівлі-продажу цінних паперів від 11 липня 2007 року.

Згідно з договором дарування квартири, зареєстрованого в реєстрі за № 5892 від 07 жовтня 2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Чернігівської області Левицькою Е. А., ОСОБА_1 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдарована) уклали договір, відповідно до якого дарувальник подарував і передав, а обдаровувана прийняла у дар від дарувальника квартиру АДРЕСА_2 .

Відповідно до інформаційної довідки № 321093871, дата формування: 25 січня 2023 року, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування квартири, серія та номер: 5892 від 07 жовтня 2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Чернігівської області Левицькою Е. А.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у статті 203 ЦК України. Підстави недійсності правочину визначені у статті 215 ЦК України.

Відповідно до статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Звертаючись до суду з позовом, позивач як на підставу задоволення позовних вимог, посилався на фіктивність договору дарування (стаття 234 ЦК України), зазначаючи при цьому, що оспорюваний правочин вчинений ОСОБА_1 з метою уникнення стягнення коштів за рішенням суду, на шкоду кредитора.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) зроблено висновок, що «позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) і недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України. Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, вважає, що така протизаконна ціль, як укладення особою договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним».

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-17511св19) зроблено висновок, що «договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника)».

У постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17 (провадження № 61-17966св19) вказано, що «приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) «використовувала / використовували право на зло»; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин)».

У постанові Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 489/5148/18 зазначено, що правочин, учинений боржником у період настання в нього зобов`язання щодо погашення заборгованості перед кредитором, унаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, вчиненого боржником на шкоду кредитору). При цьому та обставина, що правочин з третьою особою якому боржник відчужив майно, реально виконаний, не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та, відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства.

У постановах Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі № 910/7547/17, від 28 листопада 2019 року у справі № 910/8357/18, від 03 березня 2020 року у справі № 904/7905/16, від 26 травня 2020 року у справі № 922/3796/16, від 17 вересня 2020 року у справі № 904/4262/17 зроблений висновок, що з конструкції частини третьої статті 13 ЦК України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26 липня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ТОВ «ФК «Віва Капітал» до ПП «УКР-ЄВРО БУД», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та відкрито провадження у справі № 925/864/21

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17 травня 2022 року у справі № 925/864/21 задоволено клопотання ОСОБА_1 , призначено у справі № 925/864/21 судову почеркознавчу експертизу документів.

Відповідно до висновку Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України СЕ-19/124-22/5489-ПЧ від 27 липня 2022 року, за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у справі № 925/864/21 встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 на першій, другій та третій сторінках в правому нижньому куті в графі: «Поручитель ОСОБА_1 », а також на третій сторінці з правої сторони в графі: «За поручителя» договору поруки № 11-Ч/ЮО П/2 від 05 березня 2019 року виконані ОСОБА_1 . Рукописні записи « ОСОБА_1 » на першій, другій та третій сторінках в правому нижньому куті в графі: «Поручитель» договору поруки № 11-Ч/ЮО П/2 від 05 березня 2019 року виконані ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20 вересня 2022 року підготовче провадження у справі № 925/864/21 закрито, призначено розгляд справи по суті на 06 жовтня 2022 року.

24 жовтня 2022 року у справі № 925/864/21 ухвалено рішення, яким стягнуто солідарно заборгованість з ПП «УКР-ЄВРО БУД», ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Віва Капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 349 821,68 грн.

07 жовтня 2022 року, тобто під час розгляду господарським судом справи № 925/864/21 про стягнення кредитної заборгованості, ОСОБА_1 за договором дарування подарував ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 .

Оспорюваний договір дарування укладено між близькими родичами, цей договір є безоплатним.

Верховний Суд зауважує, що дарувальник, який відчужує майно на підставі безоплатного договору на користь свого близького родича, маючи грошові зобов`язання перед кредитором (позивачем), діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки оспорюваний договір дарування направлений на недопущення звернення стягнення на майно ОСОБА_1 .

Урахувавши наявність судового спору щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Віва Капітал» грошових коштів, а також обставини укладення оспорюваного договору дарування, за яким ОСОБА_1 , будучи обізнаним про наявність судового спору про стягнення з нього кредитної заборгованості, відчужив належне йому нерухоме майно на користь свого близького родича, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, підставно кваліфікував оспорюваний правочин як фраудаторний, тобто вчинений на шкоду кредитору.

Виходячи з того, що оспорюваний договір дарування, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , спрямований на перехід права власності на нерухоме майно з метою приховання майна від виконання в майбутньому рішення суду про стягнення кредитних коштів із поручителя ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, зробив обґрунтований висновок про визнання цього договору недійсним.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовуються, зводяться до незгоди з ними та необхідності здійснення переоцінки встановлених судами фактичних обставин справи, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду (стаття 400 ЦПК України).

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, (провадження № 14-446цс18)).

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судових рішень, Верховний Суд не встановив.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а судові рішення - без змін.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Яцюка Максима Васильовича залишити без задоволення

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 квітня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник