Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.04.2019 року у справі №753/183/18

Постанова

Іменем України

06 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 753/183/18

провадження № 61-4917св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

скаржник - ОСОБА_1, заінтересована особа - Моторне (транспортне) страхове бюро України, суб'єкт оскарження - державний виконавець Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Проц Віктор Степанович, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року у складі судді Коренюк А. М. та ухвалу Київського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року у складі судді Фінагеєва В.

О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог скарги

У січні 2018 року ОСОБА_1, заінтересована особа - Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Проца В.

С. (далі - Дарницький РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві).

Скарга мотивована тим, що з 01 грудня 2017 року на виконанні державного виконавця Дарницького РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-605/11, виданого 24 листопада 2011 року Дарницьким районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь МТСБУ 25 500 грн.

Вказане виконавче провадження відкрито на підставі заяви стягувача в межах строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки відбулось переривання цього строку у 2013,2014,2015 та 2016 роках.

Скаржник вважає, що стягувачем пропущений строк звернення виконавчого листа до виконання, а дії державного виконавця, який вчинив процесуальну дію щодо відкриття виконавчого провадження суперечать пункту 2 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), оскільки пункту 2 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, й виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо, зокрема, пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 просив суд визнати дії виконавця неправомірними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 01 грудня 2017 року.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року

у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що скаржником не доведено належними та допустимими доказами, що дії/бездіяльність державного виконавця не відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Встановлена правомірність дій державного виконавця не може бути визнана протиправною лише з формальних міркувань скаржника.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року відмовлено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що вимоги ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху не виконані в частині подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року і передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що дата складання повного тексту ухвали суду першої інстанції ОСОБА_1 була невідома. Повний текст ухвали суду першої інстанції канцелярія суду видала скаржнику під розпис лише

27 грудня 2018 року, про що свідчить відмітка на ухвалі суду першої інстанції.

Таким чином, датою складання повного тексту ухвали суду першої інстанції слід вважати 27 грудня 2018 року. Отже, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення. Тому ухвала апеляційного суду є незаконною та такою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, що у січні 2018 року ОСОБА_1, заінтересована особа - МТСБУ, звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Дарницького

РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Проца В. С.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року

у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, у січні

2019 року ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 січня 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху. Запропоновано скаржнику надати квитанцію про сплату судового збору та заяву про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду. Роз'яснено, що у випадку невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Належно завірена копія ухвали Київського апеляційного суду від 17 січня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху була направлена рекомендованим листом про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 на адресу, вказану в апеляційній скарзі.

На виконання вимог ухвали апеляційного суду від 17 січня 2019 року,

у лютому 2019 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року відмовлено на підставі пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

У частині 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною 1 статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням Частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду.

Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Щодо ухвали суду першої інстанції

Відповідно до частини 2 статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених частини 2 статті 352 ЦПК України.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктом 2 частини 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Однак, оскаржувана ухвала Дарницького районного суду міста Києва

від 19 грудня 2018 року апеляційним судом по суті не переглядалась.

З урахуванням вказаних норм процесуального права ухвала Дарницького районного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 не підлягає оскарженню у касаційному порядку, а касаційне провадження, відкрите за касаційною скаргою

ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Щодо ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження

Відповідно до частин 1 , 2 статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених частин 1 , 2 статті 352 ЦПК України.

Згідно зі статтею 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною 3 , 4 статті 357 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених Частиною 3 , 4 статті 357 ЦПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому Частиною 3 , 4 статті 357 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу на ухвалу

від 19 грудня 2018 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду 08 січня

2019 року з пропуском строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

19 грудня 2018 року ОСОБА_1 був присутнім у судовому засіданні суду першої інстанції при оголошенні вступної та резолютивної частин ухвали суду.

У резолютивній частині ухвали суду першої інстанції зазначено, що з повним текстом ухвали скаржник, заінтересовані особи можуть ознайомитися на наступний день з дня проголошення її вступної та резолютивної частини в канцелярії суду.

Відповідно до розписки, яка наявна в матеріалах справи, копію вступної та резолютивної частин ухвали суду Дарницького районного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року ОСОБА_1 отримав 19 грудня 2018 року.

Відповідно до заяви про видачу копії рішення повний текст ухвали суду першої інстанції від 19 грудня 2018 року ОСОБА_1 отримав 27 грудня

2018 року.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) вступна та резолютивна частини, а також повний текст ухвали суду першої інстанції надіслано судом: 26 грудня 2018 року; зареєстровано:

29 грудня 2018 року; оприлюднено: 02 січня 2019 року.

Відповідно до пункту 6 частини 7 статті 265 ЦПК України уразі необхідності в резолютивній частині також вказується про дату складення повного судового рішення.

Проте, з повного тексту ухвали суду першої інстанції не вбачається інформації про дату складання повного тексту вказаної ухвали суду, тому висновок апеляційного суду про те, що повний текст складено 19 грудня 2018 року без зазначення про це в резолютивній частині ухвали суду першої інстанції, є необґрунтованим.

З урахуванням вказаного, відсутні підстави вважати, що строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції ОСОБА_1 пропустив, оскільки з апеляційною скаргою останній звернувся 08 січня 2019 року,

а до ЄДРСР повний текст судового рішення суду першої інстанції відправлено 26 грудня 2018 року. Інші докази, що підтверджують дату складання повного тексту ухвали суду першої інстанції 19 грудня 2018 року в матеріалах справи відсутні.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини у справі "Воловік проти України" (рішення від 06 грудня 2007 року) зазначає, що якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду.

Таким чином, висновок апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження є помилковим.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 4 статті 406 ЦПК України, у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції для продовження розгляду справи, а саме для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Згідно з частиною 6 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

За викладених обставин ухвала Київського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року не може вважатись законною і обґрунтованою, тому підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційне провадження в частині оскарження ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року слід закрити.

Керуючись статтями 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_1, заінтересована особа - Моторне (транспортне) страхове бюро України,

на дії державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Проца Віктора Степановича, закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська