Історія справи

Постанова

Іменем України

21 березня 2019 року

м. Київ

справа №153/679/17

провадження № 61-13718 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач-ОСОБА_4,відповідачі: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів с. Велика Кісниця Ямпільського району Вінницької області, відділ освіти Ямпільської районної державної адміністрації Вінницької області,третя особа-профспілковий комітет відділу освіти Ямпільської районної державної адміністрації Вінницької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4на ухвалу апеляційного суду Вінницької області у складі судді Ковальчук О. В. від 23 січня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_4 до загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Велика Кісниця Ямпільського району Вінницької області, відділу освіти Ямпільської районної державної адміністрації Вінницької області, третя особа - профспілковий комітет відділу освіти Ямпільської районної державної адміністрації Вінницької області, про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Встановив:

В червні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Велика Кісниця Ямпільського району Вінницької області (далі - ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Велика Кісниця Ямпільського району Вінницької області), відділу освіти Ямпільської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В липні 2017 року позивач доповнила свої позовні вимоги та просила визнати днем її звільнення день, коли вона отримала або могла отримати трудову книжку та зобов'язати відповідача внести відповідні записи до трудової книжки.

В жовтні 2017 року позивач звернулася до суду із заявою про збільшення позовних вимог та просила суд також визнати незаконними і скасувати: наказ відділу освіти Ямпільської районної державної адміністрації Вінницької області від 04 жовтня 2011 року № 149-к «Про призначення ОСОБА_4.» та наказ ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Велика Кісниця Ямпільського району Вінницької області від 21 травня 2012 року № 42, визнати запис № 2 у трудовій книжці недійсним.

Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 08 листопада 2017 року у задоволені позову відмовлено.

У листопаді 2017 року ОСОБА_4 оскаржила рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 27 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 08 листопада 2017 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії ухвали, зокрема, ОСОБА_4 необхідно зазначити конкретний розмір стягнення втраченого заробітку та період за який вона просить його стягнути, навести розрахунок такого стягнення з посиланням на відповідні докази.

На виконання вимог вказаної ухвали ОСОБА_4 звернулася до суду із клопотанням, у якому навела розрахунок щомісячної заробітної плати та просила стягнути з відповідача щомісячний втрачений заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 12 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 08 листопада 2017 року повторно залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії ухвали, зокрема, ОСОБА_4 необхідно зазначити конкретний загальний розмір заявленого нею стягнення (втрачений заробіток з 12 червня 2017 року до дня отримання трудової книжки із врахуванням індексації) та конкретизований період за який вона просить його стягнути із наведенням розрахунку та з посиланням на докази, на підстави яких його проведено.

На виконання вимог цієї ухвали ОСОБА_4 звернулася до суду із клопотанням, у якому навела розрахунок та зазначила, що станом на 12 червня 2017 року її заробітна плата складала б 4 097,60 грн.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 02 січня 2018 року апеляційну скаргу позивача на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 08 листопада 2017 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали, зокрема, надано строк для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4 928,00 грн та надання апеляційному суду оригіналу відповідного платіжного документу. Зазначена ухвала мотивована тим, що позивачем в суді першої інстанції заявлено одну вимогу майнового характеру та сім вимог немайнового характеру, які були вирішені оскаржуваним рішенням.

На виконання вимог вказаної ухвали ОСОБА_4 звернулася до суду із клопотанням у якому зазначила, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 23 січня 2018 року апеляційну скаргу на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 08 листопада 2017 року визнано неподаною та повернуто апелянту.

Зазначена ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апелянт отримавши копію ухвали апеляційного суду Вінницької області від 02 січня 2018 року зазначені в ній недоліки у встановлений строк не усунув.

У касаційній скарзі, надісланій в лютому 2018 року засобами поштового зв'язку до Верховного Суду позивач просить скасувати ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 23 січня 2018 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанцій при вирішені питання про відкриття апеляційного провадження порушено норми процесуального права. Судом неправильно застосовні норми Закону України «Про судовий збір» що призвело до порушення її права на судовий захист.

Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали справи з Ямпільського районного суду Вінницької області.

17 травня 2018 року справу передано на розгляд Верховного Суду.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для скасування ухвали суду апеляційної інстанцій, доводи касаційної скарги не підтверджують неправильного застосування судом при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження норм процесуального права, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.

Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення до суду апеляційної інстанції) за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення до суду апеляційної інстанції) за подання заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли у позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення до суду апеляційної інстанції) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення до суду апеляційної інстанції) передбачені пільги щодо сплати судового збору, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно з частиною другою статті 297 ЦПК України (в редакції, чинній на момент звернення до суду апеляційної інстанції) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі позивач посилається на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про повернення її апеляційної скарги у зв'язку з несплатою судового збору, оскільки вона звільнена від сплати судового збору на підставі того, що зверталася до суду із позовом про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що позивач під час розгляду справи, керуючись своїм процесуальним правом, доповнювала та збільшувала позовні вимоги. Зокрема в липні 2017 року позивач доповнила свої позовні вимоги вимогою визнати днем її звільнення день, коли вона отримала або могла отримати трудову книжку та зобов'язати відповідача внести відповідні записи до трудової книжки. В жовтні 2017 року позивач збільшила позовні вимоги та просила суд також визнати незаконними і скасувати: наказ відділу освіти Ямпільської районної державної адміністрації Вінницької області №149-к від 04 жовтня 2011 року «Про призначення ОСОБА_4.» та наказ ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Велика Кісниця Ямпільського району Вінницької області №42 від 21 травня 2012 року, визнати запис № 2 у трудовій книжці недійсним.

Враховуючи те, що позивачем під час розгляду справи судом першої інстанції збільшувалися позовні вимоги та рішенням суду першої інстанції, яке оскаржувалося позивачем в апеляційному порядку, прийнято із урахуванням збільшених позовних вимог, тобто судом першої інстанції було розглянуто загалом вісім позовних вимог (одну вимогу майнового характеру та сім вимог немайнового характеру) суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про необхідність сплати позивачем судового збору за подання апеляційної скарги.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 не сплатила судовий збір за подання апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов обгрунтованого висновку про повернення їй апеляційної скарги у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду щодо сплати судового збору за подання цієї скарги.

Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, що не передбачено положеннями статті 400 ЦПК України, яким судами попередніх інстанції надано належну правову оцінку, на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Підстави для скасування судового рішення відсутні, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанцій без змін.

Враховуючи наведене, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат судами попередніх інстанцій. Учасниками справи не заявлено до відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

В травні 2018 року директор ЗОШІ-ІІІ ступенів с. Велика Кісниця Ямпільського району Вінницької області надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу.

Відповідно до частин першої, третьої статті 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

У Верховного Суду відсутні відомості про ознайомлення всіх учасників справи із вказаним відзивом, тому суд касаційної інстанції повертає його особі, яка його подала, оскільки позбавлений можливості врахувати їх при прийнятті судового рішення.

Керуючись статтями 182, 400, 401, 416, 419 ЦПК України,

Постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 23 січня 2018 року залишите без змін.

Повернути відзив на касаційну скаргу особі, яка його подала.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Пророк

В.С. Висоцька

І.М. Фаловська