Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.01.2019 року у справі №639/112/17

Постанова

Іменем України

20 березня 2019 року

м. Київ

справа № 639/112/17-ц

провадження № 61-16813св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Карпенко С. О., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідач - Акціонерна компанія «Харківобленерго»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 06 лютого 2017 рокуу складі судді Гаврилюк С. М. та ухвалу Апеляційного суду м. Харкова від 20 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Пономаренко Ю. А., Хорошевського О. М., Шаповал Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Акціонерної компанії «Харківобленерго» (далі - АТ «Харківобленерго») про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Позов обгрунтовано тим, що позивач є учасником бойових дій, проживає разом із дружиною ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_4 є членом його сім'ї, яка за законом має 75 % знижку плати за користування комунальними послугами, у тому числі за спожиту електроенергію, тому його дружина також має право на вказану пільгу. Однак АК «Харківобленерго» при розрахунках за спожиту електроенергію відмовляється враховувати пільгу на дружину позивача, що приводить до виникнення боргу перед відповідачем.

Вказані дії АК «Харківобленерго» є незаконними, дискримінаційними щодо учасника бойових дій та членів його сім'ї, зокрема щодо його дружини, тому просив задовольнити позов.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 06 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 20 квітня 2017 року, в позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що підстав для визнання незаконними дій відповідача та покладення на нього обов'язку надання пільг з оплати за комунальні послуги, зокрема, за спожиту електроенергію, передбачених статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ОСОБА_4 як члену сім'ї учасника бойових дій немає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

18 травня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, з касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення АК «Харківобленерго» на касаційну скаргу ОСОБА_3

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

22 травня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3

У квітні 2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

14 січня 2019 року ухвалою Верховного Суду призначено справу до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи касаційної скарги

Касаційну скаргу мотивовано тим, що згідно з чинним законодавством України до членів сім'ї пільговика ОСОБА_5 належить його дружина ОСОБА_6, яка за сімейним станом має 100 % знижки з оплати за користування комунальними послугами, а до членів іншої сім'ї іншого пільговика ОСОБА_3 належить його дружина ОСОБА_4, яка має 75 % знижки зі сплати за користуванням комунальними послугами.

ОСОБА_3 не є членом сім'ї пільговика ОСОБА_5

Суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши, що ОСОБА_5 є членом сім'ї пільговика ОСОБА_5, не навели відповідних мотивів на обґрунтування вказаної обставини.

Суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги розрахунків, наданих позивачем, не перевірили та не дали належної оцінки обставинам, на які він посилався у позовній заяві, та не виклали мотиви.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли неправильного висновку, що рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 листопада 2015 року у справі № 639/3522/15-ц встановлені обставини, які мають значення для вирішення вказаної справи, оскільки в іншій справі предметом дослідження був інший період часу, а саме нарахування сплати за комунальні послуги з 2008 року по 2015 рік, а у вказаній справі предметом дослідження є сплата за комунальні послуги з 2012 року по 2017 рік.

Суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши, що згідно з частиною другою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ОСОБА_4 має пільги щодо сплати за житло, комунальні послуги і пільги ветеранів, безпідставно застосували постанови Кабінету Міністрів України, які можуть скасувати такі пільги.

Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

Заперечення на касаційну скаргу мотивовано тим, що на сьогоднішній день пільга встановлена ОСОБА_5, який звертався до компанії. Пільга надається дружині ОСОБА_6 та ОСОБА_3, як учаснику бойових дій.

Дружина позивача додатково отримувала б пільгу, якби ОСОБА_3 оформив пільгу на себе як на основного пільговика.

Однак позивачем не вчинено таких дій, а його батько не відмовляється від пільги.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 14 березня 2006 року між ОСОБА_5 та АК «Харківобленерго» укладено договір про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_2, за особовим рахунком № 764316.

Згідно з свідоцтвом про право власності на житло від 25 серпня 1999 року № 6-99-190028 вказана квартира належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 та членам його сім'ї: ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7

Відповідно до довідки з місця проживання про склад сім'ї, виданої дільницею № 65 Комунального підприємства «Жилкомсервіс» 24 листопада 2016 року № 2457 АДРЕСА_3 зареєстровані та проживають власник квартири ОСОБА_5, його дружина ОСОБА_6, син ОСОБА_3, невістка ОСОБА_4 та онук ОСОБА_7

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_1, виданого 29 липня 2004 року Управлінням праці та соціального захисту населення Жовтневої районної ради м. Харкова, ОСОБА_5 є інвалідом першої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 ОСОБА_6 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників війни.

На сьогодні пільга встановлена саме ОСОБА_5, який звертався до відповідача про надання пільги у розмірі 130 кВт год. Крім того, пільга надається членам його сім'ї: дружині ОСОБА_6 у розмірі 130 кВт год та сину ОСОБА_3 у розмірі 30 кВт та становить 190 кВт на місяць.

Позивач не звертався до відповідача з відповідною заявою для надання йому пільги на оплаті за спожиту електричну енергію, а отже, його дружина ОСОБА_4 не має пільги з оплати за комунальні послуги як дружина учасника бойових дій.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги частково з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першоїстатті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України 2004 року кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статі 10 ЦПК України 2004 року кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Верховний Суд виходить з предмета та підстав позову, спірних правовідносин, які виникли щодо пільги ОСОБА_4 за спожиту електричну електроенергію.

Згідно із пунктом 5 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон) учасникам бойових дій надаються такі пільги: 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, надаються учасникам бойових дій та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.

Частиною другою статті 13 Закону встановлено, що пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, надаються інвалідам війни та членам їх сімей, які проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону площа житла, на яку нараховується 100-процентна знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, визначається у максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, не залежно від наявності в складі сім'ї осіб, які не мають права на знижку плати. Якщо в складі сім'ї є особи, які мають право на знижку плати у розмірі, меншому ніж 100 процентів, спочатку обчислюється в максимально можливому розмірі 100 процентна відповідна знижка плати.

Статтею 9 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів плати за житло і житлово-комунальні послуги, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло. До їх числа належать, зокрема, нормативи користування житлово-комунальними послугами щодо яких держава надає пільги.

Згідно з підпунктом 6 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» для користування послугами з електропостачання (до 31 грудня 2017 року) в житлових приміщеннях (будинках): обладнаних стаціонарними електроплитами, за наявності централізованого постачання гарячої води - 130 кВтт на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВтт на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства), але не більш як 250 кВтт на місяць.

Відповідно до пункту 31 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, (у редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин), побутовий споживач, який має право на встановлені законодавством пільги з оплати спожитої електричної енергії, повідомляє у письмовій заяві енергопостачальника про своє право на пільгу з посиланням на відповідний законодавчий акт. Пільгова оплата електричної енергії здійснюється з дня подання побутовим споживачем заяви. У разі коли декілька членів однієї сім'ї, які проживають разом, мають право на пільги з оплати спожитої електричної енергії, пільга надається тільки одному з членів сім'ї.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_5, який є батьком позивача, як інваліду війни першої групи, надана пільга на оплату за використану електричну енергію. Ця пільга втановлена на підставі пункту 5 частини першої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги: 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Пільгу встановлено ОСОБА_5, який звертався до відповідача для надання пільги, у розмірі 130 кВт год та надається членам його сім'ї. Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що членами сім'ї ОСОБА_5 є його дружина ОСОБА_6 та син ОСОБА_3 Водночас щодо дружини ОСОБА_3 - ОСОБА_4 суд апеляційної інстанції зазначив, що вона не є членом сім'ї ОСОБА_5 на якого оформлена 100% знижка за користування комунальними послугами, а тому вона не має права на пільги.

Згідно з частиною п'ятою статті 51 Бюджетного кодексу України, яку суди застосували до спірних правовідносин, при наданні пільг та здійсненні видатків з бюджету щодо їх виплати до членів сім'ї пільговика належать: дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства І та II групи або інвалідами І групи; особа, яка проживає разом з інвалідом війни І групи та доглядає за ним, за умови що інвалід війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним.

Дійшовши висновку про те, що чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_3 є членом сім'ї ОСОБА_5 (батько), а дружина ОСОБА_3 (син) -ОСОБА_4 не є членом сім'ї батька, поза увагою судів залишилися положення статті 51 Бюджетного кодексу України, згідно із якими до членів сім'ї пільговика належать: зокрема, їхні неодружені повнолітні діти.

Водночас суди дійшли висновку, що ОСОБА_3 не звертався до відповідача із заявою для надання йому пільги за користування електричною енергію.

Верховний Суд зауважує, що лише належність квартири на праві спільної сумісної власності та спільне проживання в одній квартирі не є підставою для віднесення осіб до членів сім'ї. Відповідно до статей 10, 60 ЦПК України 2004 року позивач мав довести суду, що він не є членом сім'ї свого батька ОСОБА_5, а він і його дружина ОСОБА_4 є членами однієї сім'ї, а відповідно до встановленого чинним законодавством порядку він звертався до відповідача про надання йому та його дружині пільги за комунальні послуги.

Просилаючись на те, що рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 листопада 2015 року у цивільній справі № 639/3522/15-ц за позовом АК «Харківобленерго» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за використану електричну енергію, яке набрало законної сили, встановлено, що АК «Харківобленерго» застосовує пільги зі сплати за спожиту електричну енергію при здійсненні розрахунків за електроенергією з відповідачами, виключно відповідно до вимог, порядку та у розмірі передбаченими нормативними актами, що регулюють вказані питання, а саме відповідно до законодавства України (а. с. 23 - 26), суди не взяли до уваги, що пред'явивши позов, позивач як на підставу позову посилається на те, що ОСОБА_4 є членом його сім'ї, а тому він як учасник бойових дій та його дружина мають право на пільги щодо плати за комунальні послуги, та не зазначили, чи вказаними судовими рішеннями встановлено такі обставини.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Не встановлюючи обставини справи, не надаючи оцінку доказам у справі, а з урахуванням встановлених обставин судами першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд дійшов висновку про скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового судового рішення про відмову в позові з інших підстав, а саме: позивач не довів позов із заявлених ним підстав.

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основопложних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України», (CASE OF SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) рішення від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладені вище мотиви та висновки відсутні підстави надавати детальну відповідь на кожен довід касаційної скарги.

Керуючись 400, 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 06 лютого 2017 рокута ухвалу Апеляційного суду м. Харкова від 20 квітня 2017 року скасуватита ухвалити нове рішення.

У позові ОСОБА_3 до Акціонерної компанії «Харківобленерго» про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді: С. О. Карпенко

А.С. Олійник

С. О.Погрібний

Г.І. Усик