Історія справи

Постанова

Іменем України

20 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 303/195/17-ц

провадження № 61-79св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5,

відповідач - ОСОБА_6,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, у складі судді Пак М. М., від 24 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області, у складі колегії суддів: Собослоя Г. Г., Фазикош Г. В., Бисаги Т. Ю., від 12 жовтня 2017 року.

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні майном.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 09 грудня 2016 року ОСОБА_4 уклав договір купівлі-продажу із ПАТ «Брокбізнесбанк», згідно якого придбав у власність нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке складається із тарного цеху, пилорами, водокачки та іншої споруди.

ОСОБА_6, як колишнім власником, чиняться перешкоди у здійсненні права власності на нерухоме майно, зокрема у користуванні ним, шляхом відмови у його звільненні, встановлення замків.

Із урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити, зобов'язати ОСОБА_6 не чинити перешкоди ОСОБА_4 у користуванні належним йому майном, шляхом звільнення приміщень за адресою: АДРЕСА_1 (тарного цеху, пилорами, водокачки та іншої споруди), і надання йому вільного доступу до приміщень.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 24 квітня 2017 року позов задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_6 не чинити перешкоди ОСОБА_4 у користуванні майном, шляхом звільнення приміщень за адресою: АДРЕСА_1 (тарного цеху, пилорами, водокачки та іншої споруди), і надання йому вільного доступу до приміщень.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач на підставі договору купівлі-продажу від 09 грудня 2016 року став власником нерухомого майна, а відповідач не звільняє приміщення тарного цеху, пилорами, водокачки та іншої споруди, доступу до них позивачу не надає, а тому права позивача підлягають захисту. Обставин, встановлених судом, відповідач не спростував.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилено, а рішення Мукачівського міськрайонного суду від 24 квітня 2017 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_4 є власником спірного майна на підставі договору купівлі-продажу, а ОСОБА_6, як колишній власник, чинить позивачу перешкоди у реалізації його прав щодо користування та розпорядження майном, зокрема не звільняє спірні приміщення та не надає доступу до них, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов'язання відповідача усунути перешкоди позивачу в користуванні нерухомим майном шляхом звільнення спірних приміщень.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційні скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2017 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами при прийнятті рішень не було взято до уваги заперечення відповідача від 28 березня 2017 року та додані до нього докази, а саме, роздруківку з офіційного сайту УДППЗ «Укрпошта» від 25 березня 2017 року, якою підтверджено те, що вимога ОСОБА_4 від 03 січня 2017 року про звільнення приміщень йому своєчасно вручена не була. З моменту виникнення права власності на нерухоме майно ОСОБА_4 не звертався до нього, а також до органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів з приводу порушення права власності. Вважає, що позивач не довів факту порушення його прав. Судами не враховано, що земельна ділянка, на якій знаходиться нерухоме майно, перебуває в його користуванні.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою у цій справі та витребувано справу із Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області.

У березні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

09 грудня 2016 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кучеравенко Т.Є., та зареєстрований в реєстрі № 618, згідно якого ПАТ «Брокбізнесбанк» передав у власність покупця нерухоме майно: будівлі літера «А-А'» - тарний цех; літера «Б» - пилорама; літера «В» - водокачка; споруда № 1 - сітка металева, загальною площею - 905, 7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5-6). Сторонами 09 грудня 2016 року складено акт приймання-передачі нерухомого майна.

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09 грудня 2016 року за № 75351776 нерухоме майно: тарний цех, літера А-А', пилорама - літера Б, водокачка - літера В, споруда №1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зареєстроване на праві власності за ОСОБА_4 (а.с. 7).

Згідно копії технічного паспорту на тарний цех, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, замовником технічної інвентаризації тарного цеху є ОСОБА_4

12 січня 2017 року позивач надіслав на адресу ОСОБА_6, як колишньому власнику спірного майна, заяву від 03 січня 2017 року, в якій просив ОСОБА_6 протягом трьох днів звільнити приміщення за адресою: АДРЕСА_1, і надати йому вільний доступ до приміщень, що належать йому на праві власності.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки та огляду приміщень виробничого призначення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, від 07 червня 2017 року комісією встановлено факт перешкоджання доступу ОСОБА_4 до земельної ділянки та використання належних йому приміщень з боку колишнього власника ОСОБА_6

Суди встановили, що ОСОБА_6 не звільнив спірні приміщення, не надає ОСОБА_4 повного доступу до них.

Позиція Верховного Суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У разі наявності будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю. Звернення до суду не ставиться під умову попереднього вжиття власником заходів позасудового врегулювання спору (направлення вимоги, претензії тощо).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про зобов'язання відповідача усунути позивачу перешкоди в користуванні нерухомим майном шляхом звільнення спірних приміщень, оскільки ОСОБА_4 є власником спірного майна на підставі договору-купівлі продажу, який відповідачем не оспорюється, а ОСОБА_6 чинить позивачу перешкоди у здійсненні його права щодо користування та розпорядження нерухомим майном.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій. Судами правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, зроблені обґрунтовані висновки про задоволення позовних вимог на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами (стаття 212 ЦПК України, у редакції чинній на момент розгляду справи).

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

РішенняМукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2017 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 квітня 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Синельников О. В. Білоконь С. Ф. Хопта