Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.08.2018 року у справі №647/689/17

Постанова

Іменем України

04 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 647/689/17

провадження № 61-38545св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Бериславська міська рада Херсонської області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бериславського районного суду Херсонської області, у складі судді Миргород В. М., від 15 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області, у складі колегії суддів: Пузанової Л. В., Бугрика В. В., Склярської І. В., від 08 травня 2018 року.

Короткий зміст позовної заяви

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Бериславської міської ради Херсонської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, про скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення Бериславської міської ради Херсонської області від 17 вересня 2015 року № 684 ОСОБА_2 приватизувала земельну ділянку, яка межує із земельною ділянкою, яка знаходиться у її користуванні по АДРЕСА_1. Вказувала, що приватизацію здійснено на підставі технічної документації, виготовленої з порушенням Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 16 червня 2010 року № 376 (далі - Інструкція про встановлення меж земельних ділянок), та їх закріплення межовими знаками, без погодження із нею меж земельної ділянки, що є обов'язковою умовою для виготовлення кадастрової зйомки земельної ділянки, яка є невід'ємною частиною технічної документації зі складення державного акту на право власності на земельну ділянку, за відсутності межових знаків та акту їх прийому-збереження. У зв'язку із зазначеними обставинами вона неодноразово зверталась із заявами до Бериславської міської ради Херсонської області про призупинення приватизації спірної земельної ділянки, які не були прийняті до уваги.

Посилаючись на те, що передача земельної ділянки у власність

ОСОБА_2 відбулася з порушенням визначеного законом порядку, а також її прав як користувача суміжної земельної ділянки, оскільки частина приватизованої ОСОБА_2 земельної ділянки перебуває у її користуванні та на ній розташоване належне їй на праві власності майно, позивач, з урахуванням уточнених в процесі розгляду справи позовних вимог, просила суд скасувати пункти 6.6.1,6.6.2 рішення Бериславської міської ради Херсонської області від 17 вересня 2015 року № 684 про приватизацію ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області

від 15 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що передачі у власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки в порядку приватизації передував розгляд комісією з розгляду земельних спорів Бериславської міської ради Херсонської області земельного спору, який виник між суміжними землекористувачами щодо межі між земельними ділянками по проїзду АДРЕСА_1, та не виявлено як накладки цих суміжних земельних ділянок, так і перешкод ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою та розташованими на ній житловим будинком і надвірними будівлями та спорудами. Крім того, у своїх висновках суд першої інстанції послався на правові висновки Верховного Суду України, відповідно до яких у разі прийняття органом місцевого самоврядування ненормативного акта, позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту. Скасування такого рішення органу місцевого самоврядування не впливає на законність правовстановлюючих документів щодо права власності чи користування земельною ділянкою до розгляду спору про їх оскарження та ухвалення відповідного рішення.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 08 травня 2018 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 15 лютого

2018 року частково змінено, виключено з його мотивувальної частини висновки суду про те, що набуття права власності на земельну ділянку ОСОБА_2 відбулося із дотриманням визначених чинним законодавством процедур, зокрема, статті 118 ЗК України і будь-яких порушень при цьому не встановлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту, а обставини щодо порушення її прав як суміжного землекористувача передачею у власність ОСОБА_2 частини земельної ділянки, яку ОСОБА_1 вважає такою, що законно перебуває у її користуванні, підлягають встановленню при розгляді спору про оскарження отриманих ОСОБА_2 правовстановлюючих документів на землю. Права позивача підлягають захисту шляхом пред'явлення позову, як до органу місцевого самоврядування, так і до власника суміжної земельної ділянки та доведення обставин щодо порушення межі між земельними ділянками, а не порушення процедури її визначення. Суд першої інстанції не розглянув клопотання позивача про заміну третьої особи на співвідповідача та уточнені позовні вимоги, а суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості на заміну відповідача та розгляд тих позовних вимог, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що під час приватизації спірної земельної ділянки ОСОБА_2 не було дотримано вимог Інструкції про встановлення меж земельних ділянок, а виконавець технічної документації не мав відповідного сертифіката. Технічна документація не містить підпису позивача як суміжного землекористувача. Суди попередніх інстанції, вказавши про відсутність накладок між спірними земельними ділянками, не прийняли до уваги те, що межа проходить через сарай, який належить позивачу на праві власності. Суди не перевірили розмір земельної ділянки попереднього землекористувача, не врахували, що при приватизації земельної ділянки ОСОБА_2 її розмір було збільшено, проте доказів виділення останній додаткової площі земельної ділянки не надано.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

21 серпня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці площею 500 кв. м.

ОСОБА_2 згідно із договором купівлі-продажу є власником житлового будинку АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 390 кв. м, яка надавалась первісному власнику будинку на підставі рішення виконавчого комітету Бериславської міської ради депутатів трудящих Херсонської області від 30 листопада 1953 року № 20.

Рішенням Бериславської міської ради Херсонської області від 17 вересня 2015 року № 684 ОСОБА_2 затверджено розроблений відповідно до рішення Бериславської міської ради Херсонської області від 30 січня

2015 року № 609 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1, площею 0,0584 га (кадастровий номер 6520610100:01:001:0410).

Пунктами 6.1 та 6.2 цього рішення Бериславська міська рада Херсонської області передала у власність ОСОБА_2 земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 0,0584 га, кадастровий номер undefined, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибну ділянку) і зобов'язала її оформити документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку й зареєструвати його в установленому законом порядку.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 17 лютого 2016 року право приватної власності на зазначену в рішенні Бериславської міської ради Херсонської області земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини 2 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 3 статті 400 ЦПК України).

Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до частиною 1 статті 13 ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених частиною 1 статті 13 ЦПК України випадках.

Тобто, звертаючись до суду з позовом про захист порушених прав, позивач сам визначає особу відповідача, яка, на його думку, порушила його права.

За змістом частини 1 , 2 статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Згідно з пунктами 3, 4 частини 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених пунктами 3, 4 частини 5 статті 12 ЦПК України.

В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 24 травня 2017 року, в якій позивач вказала відповідачем і ОСОБА_2 та просила викликати її в судове засідання як відповідача (а. с. 23-37), а також заява ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог

від 21 червня 2017 року, відповідно до якої позивач також просить визнати незаконною приватизацію спірної земельної ділянки (а. с. 73-76).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, у порушення вимог статей 12, 13, 51 ЦПК України не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, не розглянув заяву позивача, в якій ОСОБА_2 зазначено в якості відповідача і заявлені вимоги до неї, отже не вирішив питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, не врахував, що позивачем оспорюється законність набуття ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку. Задоволення заявлених позовних вимог спрямоване на втручання у право власності особи, отже така особа, до якої пред'явлено позов, має виступати відповідачем у справі.

З урахуванням наведеного, висновок судів про те, що обраний позивачем спосіб захисту права не забезпечує їх реального захисту, не може вважатись обґрунтованим.

Згідно зі статтею 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а відтак, позбавлений можливості вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.

Частиною 3 статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

При новому розгляді справи суду необхідно надати оцінку доводам та поданим сторонами доказам в обґрунтування своїх вимог та заперечень, як в цілому, так і кожному доказу окремо, вирішити позовні вимоги, заявлені позивачем до належних відповідачів.

Керуючись статями 402, 409, 411, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 15 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 08 травня 2018 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович