Історія справи

Постанова КЦС ВП від 19.11.2025 року у справі №296/5511/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2025 року

м. Київ

справа № 296/5511/23

провадження № 61-16191св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1 ,

відповідачі: Корольовський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державне підприємство «СЕТАМ», ОСОБА_2 ,

третя особа --Акціонерне товариство «Укрексімбанк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 22 липня 2024 року у складі судді Петровської М. В. та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 листопада 2024 року у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Галацевич О. М., Шевчук А. М.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство(далі - AT) «Укрексімбанк», про визнання недійсним правочину щодо реалізації майна на електронних торгах.

Позовна заява мотивована тим, що 21 серпня 2012 року Корольовським відділом державної виконавчої служби в м.Житомирі Головного територіального управління юстиції у Житомирській області було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа від 23 грудня 2011 року№ 2-3066/11, виданого Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з нього на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» грошових коштів у загальній сумі 691 789,14 грн.

26 вересня 2019 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_1, йому стало відомо про виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа від 31 липня 2015 року № 755/29831/14, виданого Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з нього на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» грошових коштів у загальній сумі 33 392,62 доларів США та 378 719,11 грн.

23 вересня 2019 року ним було отримано повідомлення ДП «СЕТАМ» від 09 вересня 2019 року № 9740/17-18-19, з якого стало відомо про реалізацію вказаним підприємством шляхом проведення електронних торгів належної йому двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .

07 жовтня 2019 року визначено переможця електронних торгів - ОСОБА_2 , який зареєстрував за собою право власності на квартиру на підставі правочину від 07 жовтня 2019 року.

Вказував, що правила проведення торгів, визначені Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок № 2831/5), було порушено, що є підставою для визнання недійсним укладеного за результатами електронних торгів правочину.

Так, 03 жовтня 2019 року у справі № 755/15872/19 Дніпровським районним судом міста Києва було зупинено стягнення на підставі виконавчих документів від 31 липня 2015 року№ 755/29831/14 та від 23 грудня 2011 року № 2-3066/11, про що негайно доведено листом від 04 жовтня 2019 року до відома Корольовського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі та ДП «СЕТАМ».

Натомість, відповідачі, проігнорувавши ухвалу суду, всупереч пункту 2 розділу XI Порядку № 2831/5 та частини п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якими підставою для зупинення електронних торгів у цілому або за окремим лотом є рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна, торги не зупинили.

Крім того, дізнавшись лише 26 вересня 2019 року про виконавче провадження № НОМЕР_2, він був позбавлений можливості брати участь у ньому. Всупереч приписам Закону України «Про виконавче провадження» він не отримував та, відповідно, був позбавлений права на ознайомлення, оскарження: постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2, постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № НОМЕР_4, постанови про арешт майна боржника від 02 травня 2019 року, постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_3 , постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника.

Також порушено вимоги частини п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ДП «СЕТАМ» не повідомило його про результати визначення вартості чи оцінки арештованого майна, він не отримував звіт про оцінку квартири.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним правочин щодо реалізації на електронних торгах згідно з протоколом від 07 жовтня 2019 року № 435898 про проведення електронних торгів нерухомого майна з продажу двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 22 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду

від 11 листопада 2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, AT «Укрексімбанк», про визнання недійсним правочину щодо реалізації майна на електронних торгах від 07 жовтня 2019 року відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що позивач не довів наявність порушень, що є підставою для визнання недійсним правочину щодо реалізації майна на електронних торгах від 07 жовтня 2019 року.

Позивач вже оскаржував допущені державним виконавцем порушення при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення електронних торгів (у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, винесення постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене, накладення арешту на майно, визначення вартості майна боржника, звернення стягнення на заробітну плату боржника) у справах № 755/15872/19, № 755/1831/20, які одночасно заявлені у цій справі, як підстава для визнання правочину щодо реалізації спірної квартири на електронних торгах недійсним, тому такі порушення, вчинені до призначення електронних торгів, не можуть бути підставою для визнання недійсним правочину щодо реалізації на електронних торгах нерухомого майна.

Державним виконавцем було зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчих листів після отримання відповідної ухвали суду та лише 10 серпня 2020 року складено акт про реалізацію предмета іпотеки, який став підставою для видачі свідоцтва про право власності на спірну квартиру, придбану на електронних торгах 07 жовтня 2019 року, вже після скасування ухвали суду, якою було зупинено виконавчі дії.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2024 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не надали належної правової оцінки тому, що на час проведення прилюдних торгів існувала судова заборона на вчинення відповідних виконавчих дій, а саме 03 жовтня 2019 року у справі № 755/15872/19 Дніпровським районним судом міста Києва було зупинено стягнення на підставі виконавчих документів від 31 липня 2015 року № 755/29831/14 та від 23 грудня 2011 року № 2-3066/11, про що негайно доведено листом від 04 жовтня 2019 року до відома Корольовського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі та ДП «СЕТАМ». Проте, вказана обставина була проігнорована та незаконно проведені прилюдні торги 07 жовтня 2019 року.

Посилається на правові висновки Верховного Суду щодо продажу арештованого майна.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2025 року AT «Укрексімбанк» подало до Верховного Суду пояснення, які за своїм змістом є відзивом на касаційну скаргу, в якому вказує, що викладені в ній доводи не спростовують правильність ухвалених судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, а доводи позивача є безпідставними, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення та постанову судів - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2025 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

18 квітня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2025 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

28 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 52108С61, згідно з яким позичальнику було надано кредит у сумі 64 000 доларів США зі строком погашення до 15 липня 2033 року.

Для забезпечення умов виконання вказаного кредитного договору, у той самий день, між ними також укладено іпотечний договір № 52108Z61, предметом якого визначено квартиру АДРЕСА_1 .

Постановою державного виконавця Корольовським відділом державної виконавчої служби в м. Житомирі від 21 серпня 2012 відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3066/11, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 23 грудня 2011 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованості у сумі 691 789,14 грн.

Постановою державного виконавця Корольовським відділом державної виконавчої служби в м. Житомирі від 13 серпня 2015 року відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 755/29831/14ц, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 31 липня 2015 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованості у сумі 33 392,62 доларів США та 378 719,11 грн.

02 травня 2019 року постановою старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Журавель О. В. об`єднано вищезазначені виконавчі провадження № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 у зведене виконавче провадження № НОМЕР_4.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2019 року у справі № 755/15872/19 прийнято до провадження скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Корольовський відділ державної виконавчої служби м. Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Житомир, на дії державного виконавця, а також зупинено стягнення на підставі виконавчих документів № 755/29831/14 та № 2-3066/11 до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.

04 жовтня 2019 року Корольовським відділом державної виконавчої служби м. Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області зареєстровано заяву ОСОБА_1 , до якої додано ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2019 року у справі № 755/15872/19, в якій останній просив зняти з реалізації шляхом електронних торгів спірної квартири до закінчення розгляду справи судом.

07 жовтня 2019 року ДП «СЕТАМ» складено протокол проведення електронних торгів № 435898, згідно з яким предмет іпотеки - двокімнатну квартиру, загальною площею 51,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , продано переможцю торгів - ОСОБА_2 за ціною 411 810 грн, сума сплаченого гарантійного внеску 20 590,5 грн.

Постановами державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 2-3066/11 (ВП № НОМЕР_1) та № 755/29831/14ц (ВП № НОМЕР_2) 18 жовтня 2019 року, у зв`язку з надходженням ухвали суду від 03 жовтня 2019 року та на підставі пункту 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».

У зв`язку із наведеним, начальником Корольовського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі листом від 29 жовтня 2019 року повідомлено переможця торгів ОСОБА_2 про неможливість видачі йому акту про реалізацію предмета іпотеки (квартири).

Згідно з інформаційною довідкою № 218997633, станом на 04 серпня 2020 року квартира АДРЕСА_3 , належала на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28 липня 2008 року № 3871 та на вказану квартиру 28 липня 2008 року накладено обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно згідно з договором іпотеки, іпотекодержатель ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

10 серпня 2020 року старшим державним виконавцем Журавель О. В. складено акт про реалізацію предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1 .

20 серпня 2020 року відповідно до статті 62 Закону України «Про виконавче провадження», статті 41 Закону України «Про іпотеку», та на підставі акту про реалізацію предмета іпотеки від 10 серпня 2020 року (ВП № НОМЕР_2) приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В. Я. видано ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , придбану на електронних торгах.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судами норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного

у постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 404/6619/17, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду ухвалені з додержанням норм матеріального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Частиною першою статті 203, частиною першою статті 215 ЦК України визначено, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог є підставою недійсності відповідного правочину.

Згідно із частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша статті 61 Закону України «Про виконавче провадження»).

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення торгів, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (стаття 650 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба (приватний виконавець) та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до правочинів купівлі-продажу, тому такий правочин може визнаватись недійсним в судовому порядку з підстав недодержання в момент його вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Проведення прилюдних торгів з порушенням закону є підставою для визнання цих торгів недійсними за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює (постанова Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15).

Для визнання судом торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання торгів недійсними (порушення правил проведення торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулась до суду.

Подібний правовий висновок міститься й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши, що при проведенні оспорюваних прилюдних торгів не було порушень, як прав ОСОБА_1 , так і правил проведення торгів, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні його позову про визнання недійсним правочину щодо реалізації майна на електронних торгах.

При цьому, суди правильно вказали, що порушення, вчинені державним виконавцем у межах виконавчого провадження до призначення електронних торгів, не можуть бути підставою для визнання недійсним правочину щодо реалізації на електронних торгах нерухомого майна, а заявник вже оскаржував відповідні дії державного виконавця у межах інших справ: № 755/15872/19, № 755/1831/20, тому суд не в праві давати їм правову оцінку.

Доводи касаційної скарги про те, що прилюдні торги були проведені під час дії судової заборони, що є підставою для визнання недійсним правочину з реалізації майна на електронних торгах, є безпідставними та були предметом розгляду судами попередніх інстанцій, які надали таким доводам належну правову оцінку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, у тому числі, у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову (частина друга статті 34 Закону України «Про виконавче провадження»).

Сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа, також про зміну місця роботи (частина четверта статті 19 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, -- до розгляду питання по суті.

Згідно з пункту 2 розділу XІ Порядок № 2831/5 (у редакції, чинній на час вчинення виконавчих дій) підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є: рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна; зупинення вчинення виконавчих дій у випадках, визначених Законом України «Про виконавче провадження»; відкладення проведення виконавчих дій; зупинення виконавчого провадження у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду, відкладення проведення виконавчих дій; наявність технічних підстав, що унеможливлюють роботу Системи, виключно на період відновлення її працездатності.

У разі надходження постанови державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій або постанови про відкладення проведення виконавчих дій організатор електронних торгів зобов`язаний негайно зупинити електронні торги (торги за фіксованою ціною) та поновити їх при одержанні постанови виконавця про продовження примусового виконання рішення чи закінчення строку відкладення виконавчих дій. У постанові виконавця в обов`язковому порядку зазначається номер лота, електронні торги щодо реалізації якого підлягають зупиненню або відновленню.

За наявності підстав, визначених у пункті 2 цього розділу, організатор негайно зупиняє електронні торги (торги за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом, про що складає акт про зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) з фіксацією підстави та рішення про їх зупинення. З моменту зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом строки електронних торгів автоматично зупиняються (абзац 1 пункт 3 цього розділу Порядку № 2831/5).

У разі усунення підстав для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною), визначених у пункті 2 цього розділу (в тому числі набрання судовим рішенням законної сили про відмову в задоволенні позову, про закриття провадження у справі або залишення позовної заяви без розгляду), Організатор з дотриманням вимог цього Порядку засобами Системи здійснює заходи щодо відновлення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) у цілому або за окремим лотом із збереженням попередніх умов їх проведення та без уцінки майна (абзац 2 пункту 3 цього розділу Порядку № 2831/5).

Так, судами попередніх інстанцій було встановлено, що державним виконавцем зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчих листів № 2-3066/11 (ВП № НОМЕР_1) та № 755/29831/14ц (ВП № НОМЕР_2) 18 жовтня 2019 року після отримання ухвали суду від 03 жовтня 2019 року.

Заява ОСОБА_1 була подана до відділу виконавчої служби 04 жовтня 2019 року у п`ятницю, 05 та 06 жовтня 2019 року були вихідними днями, а тому обґрунтованим є висновки судів про недоведеність факту об`єктивної можливості державним виконавцем виконати ухвалу суду до початку електронних торгів - 07 жовтня 2019 року о 09:00 з врахуванням внутрішнього документообігу.

28 вересня 2020 року постановою Київського апеляційного суду ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2019 року у частині зупинення стягнення скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення стягнення на підставі виконавчих документів № 755/29831/14 та № 2-3066/11 до набрання судовим рішення у справі № 755/15872/19 законної сили відмовлено.

При цьому, лише 10 серпня 2020 року державним виконавцем складено акт про реалізацію предмета іпотеки, який став підставою для видачі свідоцтва про право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , придбану на електронних торгах 07 жовтня 2019 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що хоча у діях державного виконавця й вбачається формальне порушення, враховуючи, що копію ухвали про зупинення виконавчих дій було отримано виконавчою службою 04 жовтня 2019 року, проте вказана обставина не може бути підставою для визнання недійсним правочину щодо реалізації майна на електронних торгах, оскільки такий не порушує прав ОСОБА_1 , так як державним виконавцем не було завершено процедуру продажу арештованого майна під час чинності ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2019 року, виконавчі дії були зупинені вже після проведення торгів, майно залишалося у власності ОСОБА_1 , а переможець торгів не міг реалізувати своє право переможця торгів. Лише 10 серпня 2020 року державним виконавцем складено акт про реалізацію предмета іпотеки.

Посилання заявника на неврахування судами попередніх інстанцій постанови Верховного Суду, не заслуговує на увагу, оскільки в наведеній справі були встановлені інші фактичні обставини.

Отже, наведені у касаційній скарзі доводи, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального права, були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення,

а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 402 409 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 22 липня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк