Історія справи

Постанова

Іменем України

19 червня 2023 року

м. Київ

справа № 570/699/21

провадження № 61-9438св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство «Альфа-Банк»,

третя особа - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 11 серпня 2022 року в складі колегії суддів: Боймиструк С. В., Хилевич С. В., Шимків С. С.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог та судових рішень

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 12 травня 2021 року задоволено позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк») про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 21 січня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т. В. за № 166, яким пропонується стягнути з позивача 38 004,72 доларів США заборгованості за кредитним договором та 1 500,00 грн витрат за вчинення виконавчого напису.

15 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн.

Додатковим рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 08 червня 2021 року заяву задоволено.

Стягнено з АТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн.

Суд першої інстанції, проаналізувавши умови укладеного договору про надання правничої допомоги, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, врахувавши відсутність заперечень відповідача, вважав, що заява підлягає задоволенню.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 11 серпня 2022 року додаткове рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 08 червня 2021 року змінено.

Стягнено з АТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що заявлений до стягнення розмір судових витрат на правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн не є співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, та підлягає зменшенню до 5 000,00 грн.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У вересні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного суду від 11 серпня 2022 року та залишити в силі додаткове рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 08 червня 2021 року.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права: застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 07 липня 2021 року в справі № 910/12873/19.

На обґрунтовування вимог касаційної скарги зазначає, що відповідач не подавав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до суду першої інстанції, тому апеляційний суд не мав підстав самостійно вирішувати питання про зменшення цих витрат.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

08 травня 2023 року справа № 570/699/21 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, друга статті 133 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Установлено, що до заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу позивач подав договір про надання правничої допомоги адвокатом від 11 лютого 2021 року та акт про надання правничої допомоги від 23 березня 2021 року, у якому міститься детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) на суму 50 000,00 грн.

Відповідач, заперечуючи в апеляційній скарзі проти такого розміру витрат на оплату послуг адвоката, зазначав, що такий розмір є необґрунтовано завищений та неспівмірним зі складністю цієї справи. Зокрема посилався на те, що позовна заява про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є шаблонним документом, підготовка якої не потребує багато часу та значних зусиль, а інших документів представник позивача не подавав, участі в судових засіданнях не брав.

З огляду на наявність заперечень відповідача проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вважав, що заявлений до стягнення розмір судових витрат на правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн не є співмірним із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, у зв`язку з чим дійшов правильного зменшив його до 5 000,00 грн.

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не мав підстав вирішувати питання про зменшення цих витрат, оскільки відповідач не подавав до суду першої інстанції відповідного клопотання про їх зменшення колегія суддів відхиляє як безпідставні.

Як убачається з матеріалів справи, до заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу позивач не додав належних доказів її надсилання відповідачу (додана ним квитанція від 17 травня 2021 року не містить відомостей про те, який документ та ким надсилається відповідачу, тому не може підтвердити цю обставину). Питання про ухвалення додаткового рішення у справі суд першої інстанції вирішив без виклику сторін. Відповідно відповідач був позбавлений можливості заявити клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката та довести неспівмірність цих витрат у суді першої інстанції.

Інші доводикасаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки зводяться до необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 11 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко