Історія справи

Постанова КЦС ВП від 19.03.2025 року у справі №2602/5125/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 року

м. Київ

справа № 2602/5125/12

провадження № 61-10476св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Мазнєва Світлана Григорівна, на постанову Київського апеляційного суду від 11 липня 2024 року у складі колегії суддів: Кафідової О. В., Оніщука М. І., Шебуєвої В. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2012 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»), правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позов обґрунтований тим, що ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 26 жовтня 2006 року уклали кредитний договір № K3HDGK00005121 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору ПАТ КБ «Приватбанк» зобов?язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 450 000,00 дол. США на термін до 26 жовтня 2026 року, а ОСОБА_1 - повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором.

ОСОБА_1 свої зобов?язання за даним договором не виконав, у зв`язку із чим станом на 04 грудня 2012 року у нього виникла заборгованість у розмірі 168 477,96 дол. США, що складається з: 119 830,77 дол. США - заборгованість за кредитом; 43 126,29 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 840,00 дол. США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 1 680,90 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов?язань за договором.

Водночас, в забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором № K3HDGK00005121 від 26 жовтня 2006 року, ПАТ КБ «ПриватБанк» з ОСОБА_3 було укладено договір поруки № K3HDGK00005121 від 26 жовтня 2006 року, а з ОСОБА_2 - договір поруки № K5OSGK00005121 від 24 червня 2009 року.

Приймаючи до уваги, що відповідачі у кредитних правовідносинах діють як солідарні боржники, ПАТ КБ «ПриватБанк» просило суд стягнути з них солідарно на користь позивача заборгованість за кредитним договором № K3HDGK00005121 від 26 жовтня 2006 року в розмірі 168 477,96 дол. США, що за курсом НБУ станом на 04 грудня 2012 року складає 1 346 138,90 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27 березня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 168 477,96 дол. США, що за курсом Національного банку України складає 1 346 138 грн, заборгованості солідарно.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із його доведеності та обґрунтованості.

27 лютого 2024 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Мазнєва С. Г., звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із заявою про перегляд заочного рішення, у якій, зокрема, просив поновити строк на звернення з даною заявою та скасувати заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 березня 2013 року.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12 березня 2024 року відмовлено ОСОБА_2 у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 березня 2013 року залишено без задоволення.

Суд першої інстанції вважав, що відсутні правові підстави для поновлення відповідачу строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, що є підставою для залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду першої інстанції, 26 березня 2024 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Мазнєва С. Г. подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 березня 2013 рокув частині, що стосується покладення солідарної відповідальності та стягнення з відповідача ОСОБА_2 168 477,96 дол. США, що за курсом НБУ складає 1 346 138 грн, судового збору в сумі 1 213,00 грн, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Мазнєвої С. Г. на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 березня 2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 квітня 2024 року справу призначено до розгляду з повідомленням учасників справи.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 11 липня 2024 року апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Мазнєвої С. Г. задоволено частково.

Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 березня 2013 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 168 477,96 дол. США.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 120 000,00 дол. США.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 404,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 404,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 404,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що, стягуючи солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість у розмірі 168 477,96 дол. США, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідно до договору поруки від 24 червня 2009 року № К50SGK00005121, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 , сторони погодили особливі умови договору: предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_1 (далі - боржник) зобов?язань за кредитним договором від 26 жовтня 2006 року № K3HDGK00005121 у частці 120 000,00 дол. США.

Таким чином, на думку апеляційного суду, відповідач ОСОБА_2 відповідає перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов?язань за кредитним договором від 26 жовтня 2006 року № K3HDGK00005121лише у частці 120000,00 дол. США, а не у повному обсязі.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

22 липня 2024 року ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Мазнєвої С. Г.в системі «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 11 липня 2024 року,в якій просить скасувати вказане судове рішення в частині задоволеної позовної вимоги про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 120 000,00 доларів США та стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судового збору у розмірі 404,00 грні передати справу в цій частині на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що ОСОБА_2 та його представник не були належним чином повідомлені про розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Крім того, заявник зазначив про недотримання права на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що призвело до порушення права на справедливий суд і ухвалення незаконного судового рішення.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу від 15 серпня 2024 року АТ КБ «ПриватБанк» просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

06 серпня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

26 жовтня 2006 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ЗАТ КБ ПриватБанк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № K3HDGK00005121, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти на строк по 26 жовтня 2026 року включно, у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 553250,00 дол. США на наступні цілі: 450 000,00 дол. США - на купівлю нерухомості, а також 83 250,00 дол. США - на сплату страхових платежів у умовах та порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,00 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20% місяця від суми виданого кредиту в період сплати. Періодом сплати вважається період з 20 по 25 число кожного місяця.

Відповідно до розділу 4 зазначеного договору сторони погодили, що при порушенні позичальником будь- якого зобов`язання, передбачених п.п. 2.2.2, 2.2.3 даного договору, банк має право нараховувати, а позичальник зобов`язується сплатити банку пеню в розмірі 3,00 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки. Сплати пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.

У випадку невиконання банком зобов`язань по видачі кредиту згідно п. 2.1.1 даного договору за умови виконання позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.7 даного договору, банк сплачує позичальникові пеню в розмірі 0,1% від виданої суми кредиту за кожний день прострочення виконання даного зобов`язання. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.

26 жовтня 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № K3HDGK00005121, відповідно до умов якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_4 зобов`язань за кредитним договором від 26 жовтня 2006 року № K3HDGK00005121.

Відповідно до п. 4 зазначеного договору сторони погодили, що у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

24 червня 2009 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № К50SGK00005121, відповідно до умов якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання позичальником зобов?язань за кредитним договором, укладеним між банком та позичальником. Строк, розмір кредиту, цілі, відсотки, розмір кредиту на сплату страхових платежів, винагороду за надання фінансового інструменту, розмір щомісячного платежу, період сплати, порядок погашення заборгованості за цим Договором, зазначені у п. 16 цього Договору.

Відповідно до п. 16 договору сторонами визначено особливі умови договору: предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_1 (далі - боржник) зобов?язань за кредитним договором від 26.10.2006 № K3HDGK00005121 у частці 120 000,00 (сто двадцять тисяч) доларів США, а боржник повинен виконати зобов?язання з: повернення кредиту, наданого у вигляді невідновлюваної лінії, в сумі 120 000,00 (сто двадцять тисяч) доларів США у строк з 26 жовтня 2006 року по 26 жовтня 2026 року включно; сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00 % за місяць; сплаті винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20 % від суми частки по кредиту щомісяця в період сплати та винагороди за проведення додаткового моніторингу, відповідно до умов та строків, передбачених кредитним договором.

12 листопада 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до поручителя ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_3 з листами, в яких зазначало, що у зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором №K3HDGK00005121 від 26 жовтня 2006 року банк вимагає погасити зазначену вище заборгованість у термін не пізніше 5 календарних днів з дати одержання цього повідомлення.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № K3HDGK00005121 від 26 жовтня 2006 року, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , станом на 04 грудня 2012 року заборгованість за кредитним договором становить 168 477,96 дол. США, що складається з: 119 830,77 дол. США - заборгованість за кредитом; 43 126,29 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 840,00 дол. США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 1 680,90 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов?язань за договором.

Із повідомлення ДП "Інформаційні судові системи" від 22 липня 2024 року вбачається, що в сервісі захищеного відеоконференцзв`язку ЄСІТС, який знаходиться за посиланням https://vkz.court.gov.ua/, (далі - ВКЗ) з внесеним номером справи «2602/5125/12» зафіксовано конференцію № 3112299. Вказану конференцію було розпочато 11.07.2024 о 15:45 та завершено 11.07.2024 о 16:15. Запрошення користувача ВКЗ « ОСОБА_5 » ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до вказаної конференції - не зафіксовано.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Постанова Київського апеляційного суду від 11 липня 2024 року в частині стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 168 477,96 дол. США та стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судового збору у розмірі по 404,00 грн з кожного у касаційному порядку не оскаржена, тому у вказаній частині, в силу приписів статті 400 ЦПК України, вказане судове рішення не є предметом касаційного перегляду.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми прав

Згідно із пунктами 2, 4 та 7 частини третьої статті 2 ЦПК України одними з основних засад (принципів) цивільного судочинства, зокрема є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін, обов`язковість судового рішення. Перше також випливає із положень частини першої статті 24 Конституції України.

Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (частина п`ята статті 4 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України).

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України.

Право учасників справи брати участь у судових засіданнях по цій справі передбачене пунктом 2 частини першої статті 43 ЦПК України.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника (частини перша, друга статті 58 ЦПК України).

Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу (частини перша, третя статті 368 ЦПК України).

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 67 ЦПК України секретар судового засідання перевіряє, хто з учасників судового процесу з`явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, і доповідає про це головуючому.

У відповідності до частин першої-шостої статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п`ята статті 130 ЦПК України).

У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься. Секретар судового засідання доповідає суду хто з учасників судового процесу з`явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чи повідомлено тих учасників судового процесу, хто не з`явився, про дату, час і місце судового засідання у порядку, передбаченому цим Кодексом (згідно із частинами першою та другою статті 217 ЦПК України).

У відповідності до пунктів 1, 3 частини другої статті 223 ЦПК України у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, а також у випадку виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського апеляційного суду від 26 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Мазнєвої С. Г. на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 березня 2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 квітня 2024 року справу призначено до розгляду на 12 червня 2024 року з повідомленням учасників справи.

10 травня 2024 року представником ОСОБА_2 - адвокатом Мазнєвою С. Г. подано до Київського апеляційного суду клопотання, у якому заявниця просила суд постановити ухвалу про участь ОСОБА_2 у даній справі в особі представника Мазнєвої С. Г. у судових засіданнях під час слухання даної справи, в тому числі в судовому засіданні, призначеному на 12 червня 2024 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису адвоката Мазнєвої С. Г. в системі EASYCON згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) з допомогою підсистеми vkz.court.gov.ua.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 червня 2024 року клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Мазнєвої С. Г. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Ухвалено судове засідання у даній справі, що відбудеться в приміщенні Київського апеляційного суду, проводити в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення EASYCON.

11 червня 2024 року представником ОСОБА_2 - адвокатом Мазнєвою С. Г. подано до Київського апеляційного суду клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 12 червня 2024 року, на іншу дату. При цьому заявниця просила апеляційний суд призначити наступне судове засідання в режимі відеоконференції з використанням власних засобів адвоката поза межами приміщення суду, повідомивши її про це в електронному вигляді через Електронний кабінет.

В судовому засіданні, призначеному на 12 червня 2024 року, розгляд справи відкладено на 11 липня 2024 року на підставі клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Мазнєвої С. Г.

Докази направлення судом відповідачу ОСОБА_2 судової повістки про судове засідання, призначене на 11 липня 2024 року, в матеріалах справи відсутні.

Разом із тим, представник ОСОБА_2 - адвокат Мазнєвої С. Г. в касаційній скарзі не заперечує, що в її Електронному кабінеті Київський апеляційний суд розмістив інформацію про задоволення її клопотання від 11 червня 2024 року про відкладення розгляду справи і призначення нового засідання на 11 липня 2024 року о 15.00 год. При цьому зазначає, що оскільки це її клопотання містило в собі підтвердження прохання щодо проведення судових засідань в режимі відеоконференції, то вона виходила з того, що наступне засідання також буде слухатись в режимі відеоконференції, оскільки ухвалою апеляційного суду від 06 червня 2024 року вже вирішене питання проведення всіх засідань в режимі відеоконференції у даній справі, а тому повторне його вирішення не потребується.

11 липня 2024 року з 15.00 і до 17.00 вона очікувала на запрошення від Київського апеляційного суду для участі в судовому засіданні у даній справі в режимі відеоконференції, зареєструвавшись завчасно в програмному забезпеченні «EasyCon». Але такого запрошення від апеляційного суду вона не отримувала, що підтверджується письмовим повідомленням ДП "Інформаційні судові системи" від 22 липня 2024 року.

В судовому засідання 11 липня 2024 року Київський апеляційний суд ухвалив постанову за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Мазнєвої С. Г.При цьому, як вбачається із протоколу судового засідання, відповідач ОСОБА_2 та його представник участі у судовому засіданні 11 липня 2024 року не приймали, заяви про розгляд справи без їх участі до суду не подавали.

Стаття 212 ЦПК України регулює питання участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції та передбачає відповідне право учасників справи.

Так, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою (частина перша статті 212 ЦПК України).

Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом (частина шоста статті 212 ЦПК України).

Ухвали суду є судовими рішеннями відповідно до пункту 2 частини першої статті 258 ЦПК України.

Як зазначалось вище, ухвалою Київського апеляційного суду від 06 червня 2024 року клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Мазнєвої С. Г. від 10 травня 2024 року про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції задоволено. Ухвалено судове засідання у даній справі, що відбудеться в приміщенні Київського апеляційного суду, проводити в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення EASYCON.

Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 2 ЦПК України зазначена ухвала є обов`язковою до виконання, оскільки ухвала суду віднесена до судових рішень згідно із пунктом 2 частини першої статті 258 ЦПК України. Отже, Київський апеляційний суд не міг ігнорувати обов`язковість виконання власного судового рішення. Тому, якщо Київський апеляційний суд задовільнив клопотання учасника справи про його участь у розгляді справи у режимі відеоконференції, то відкладення розгляду справи не означає анулювання задоволення цього клопотання. Якщо відповідний учасник не звернувся з новим клопотанням щодо порядку його участі у розгляді справи, яке відміняє його попереднє клопотання щодо участі у режимі відеоконференції, то призначення знятої з розгляду/відкладеної справи на нову дату передбачає участь відповідного учасника справи у режимі відеоконференції.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у пункті 64 постанови від 16 серпня 2023 року у справі № 753/19205/21 (провадження № 61-7320св22).

Однак, Київський апеляційний суд проігнорував вищезазначене власне судове рішення про участь особи у розгляді справи у режимі відеоконференції, оскільки матеріали справи не містять даних про те, що адвокату Мазнєвій С. Г. надано 11 липня 2024 року можливість участі у розгляді справи у режимі відеоконференції за допомогою сервісу EASYCON або, що вона не здійснила таку участь у режимі відеоконференції із власної ініціативи. Секретар судового засідання у протоколі судового засідання від 11 липня 2024 року зазначив лише про неявку сторони відповідача у судове засідання, а не про відсутність учасника у режимі відеоконференції.

За таких обставин, незважаючи на належне повідомлення представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Мазнєвої С. Г.про дату, час і місце судового засідання, водночас ураховуючи наявність у вказаних осіб об`єктивних і поважних причин, з яких вони не змогли прийняти участь при апеляційному розгляді справи, з огляду на невід`ємне право особи на судовий захист і право бути почутим у суді, застосовувавши відповідні процесуальні норми крізь призму загальних засад цивільного судочинства, дотримання гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, Верховний Суд дійшов висновку, що встановлені обставини обмеження права сторони відповідача ОСОБА_2 на участь у апеляційному перегляді справи № 2602/5125/12 є достатньою підставою для скасування постанови Київського апеляційного суду від 11 липня 2024 року в оскаржуваній частині.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).

З огляду на викладене, наявні підстави для задоволення касаційної скарги, скасування постанови суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині та направлення справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Мазнєва Світлана Григорівна, задовольнити.

Постанову Київського апеляційного суду від 11 липня 2024 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 120 000,00 дол. США та в частині стягнення з ОСОБА_2 , на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судового збору у розмірі 404,00 грн скасувати.

Справу у вказаній частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов