Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.03.2018 року у справі №742/1139/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2020 року

м. Київ

справа № 742/1139/17

провадження № 61-9991св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ,

відповідачі - ОСОБА_3 , товариство з обмеженою відповідальністю «Антонівський м`ясокомбінат», публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група»,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Антонівський м`ясокомбінат» на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23 серпня 2017 року в складі судді Бездідька В. М. та на постанову апеляційного суду Чернігівської області від 10 січня 2018 року в складі колегії суддів Шарапової О. Л., Бечка Є. М., Страшного М. М.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , звернулася в суд із позовом, в якому просила:

- стягнути з ОСОБА_3 на її користь заподіяну в зв`язку із кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду - франшизу в розмірі 1000 грн;

- стягнути з ТОВ «Антонівський м`ясокомбінат» на її користь заподіяну у зв`язку із кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду за пошкоджений (зруйнований) автомобіль у розмірі 20 000 грн; заподіяну їй у зв`язку з кримінальним правопорушенням моральну шкоду в розмірі 191 300 грн;

- стягнути з ТОВ «Антонівський м`ясокомбінат» на користь неповнолітньої ОСОБА_2 заподіяну в зв`язку із кримінальним правопорушенням моральну шкоду в розмірі 191 300 грн;

- стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь неповнолітньої ОСОБА_2 заподіяну в зв`язку із кримінальним правопорушенням моральну шкоду в розмірі 8700 грн.;

- стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_1 заподіяну в зв`язку з кримінальним правопорушенням моральну шкоду в розмірі 8700 грн;

- стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на її користь матеріальну шкоду: витрати на поховання в розмірі 12 727 грн, витрати на встановлення пам`ятника у розмірі 15000грн., витрати за пошкоджений зруйнований автомобіль «ВАЗ 21102», державний номерний знак НОМЕР_1 , в розмірі 99500 грн; стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь неповнолітньої ОСОБА_2 шкоду, заподіяну смертю потерпілого в сумі 52200 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02 серпня 2016 року ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «DAF СF 85.380», державний номерний знак НОМЕР_2 , зі спеціалізованим причепом марки «TRAILOR S 383», державний номерний знак НОМЕР_3 , порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого не впорався з керуванням транспортним засобом та виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21102», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , який рухався в зустрічному напрямку по зустрічній смузі руху та загинув на місці події. Внаслідок даної ДТП його автомобіль був механічно пошкоджений (зруйнований).

Вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 01 лютого 2017 року, який набрав законної сили, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами йна підставі статті 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим терміном 3 роки.

На час вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Антонівський м`ясокомбінат». Злочинними діями ОСОБА_3 була заподіяна моральна шкода їй, як дружині загиблого, та неповнолітній дитині загиблого ОСОБА_2 , яку вона, позивач, оцінює в 191 300 грн на кожну.

Позивач указує, що понесла витрати на поховання в розмірі 12 727 грн та витрати на придбання пам`ятника в розмірі 15 000 грн. Вартість зруйнованого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіля, яким керував загиблий ОСОБА_4 , становить 120 000 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «DAF СF 85.380», державний номерний знак НОМЕР_2 , та причепа, державний номерний знак НОМЕР_3 , якими керував ОСОБА_3 , була застрахована ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група».

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23 серпня 2017 року позов задоволено частково:

- стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заподіяну в зв`язку з кримінальним правопорушенням майнову шкоду - франшизу в розмірі 1000 грн;

- стягнуто з ТОВ «Антонівський м`ясокомбінат» на користь ОСОБА_1 заподіяну в зв`язку з кримінальним правопорушенням майнову шкоду за пошкоджений (зруйнований) автомобіль у розмірі 20 000 грн, на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 191 300 грні на користь неповнолітньої ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 191 300 грн;

- стягнуто з ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь неповнолітньої ОСОБА_2 заподіяну у зв`язку із кримінальним правопорушенням моральну шкоду в розмірі 8700 грн і на користь ОСОБА_1 - 8700 грн;

- стягнуто з ПАТ «СК Українська страхова група» на користь ОСОБА_1 заподіяну у зв`язку із кримінальним правопорушенням майнову шкоду - витрати на поховання в розмірі 12 727 грн, витрати на встановлення пам`ятника в розмірі 15 000 грн та шкоду за пошкоджений (зруйнований) автомобіль «ВАЗ 21102», державний номерний знак НОМЕР_1 , в розмірі 52 296 грн;

- стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь неповнолітньої ОСОБА_2 шкоду, заподіяну смертю потерпілого, в розмірі 52 200 грн;

- стягнуто в солідарному порядку з ТОВ «Антонівський м`ясокомбінат» та ПрАТ «СК «Українська страхова група» на користь ОСОБА_1 1500 грн у рахунок відшкодування витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи.

Суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини водія ТОВ «Антонівський м`ясокомбінат», загинув чоловік позивача й батько неповнолітньої дитини, що спричинило їм моральні страждання та завдало майнової шкоди, а тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню, при цьому розмір моральної шкоди визначений судом із урахуванням обставин справи, вимог розумності та справедливості.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою апеляційного суду Чернігівської області від 10 січня 2018 року апеляційні скарги відповідачів задоволено частково, заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду від 23 серпня 2017 року в частині стягнення з ТОВ «Антонівський м`ясокомбінат» на користь ОСОБА_1 20 000 грн у рахунок відшкодування шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля, в частині стягнення з ПрАТ «СК «Українська страхова група» на користь ОСОБА_1 у відшкодування шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля, 52 296 грн., у відшкодування витрат на поховання 12 727 грн; в частині стягнення в солідарному порядку з ТОВ «Антонівський м`ясокомбінат» та ПрАТ «СК «Українська страхова група» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи 1500 грн скасовано та в задоволенні цих позовних вимог відмовлено.

Заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду від 23 серпня 2017 року в частині стягнення судового збору змінено та стягнуто з ТОВ «Антонівський м`ясокомбінат» на користь держави 1280 грн судового збору та з ПрАТ «СК «Українська страхова група» на користь держави 1430 грн судового збору.

В іншій частині заочне рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення майнової шкоди, заподіяної пошкодженням автомобля, витрат на проведення почеркознавчої експертизи, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач не довела в установленому законом порядку наявність у неї права на отримання страхового відшкодування, а проведення експертизи здійснене позивачем із власної ініціативи.

Залишаючи рішення суду першої інстнації без змін у частині визначення розміру та стягнення моральної шкоди, апеляційний суд виходив із доведеності факту заподіяння моральної шкоди внаслідок смерті ОСОБА_4 , та дотримання судом першої інстанції вимог розумності, справедливості й пропорційності при визначенні розміру відшкодування завданої моральної шкоди.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

23 січня 2018 року ТОВ «Антонівський м`ясокомбінат» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі відповідач просить оскаржувані судові рішення в частині стягнення з товариства моральної шкоди скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Аналіз вимог касаційної скарги дає підстави для висновку, що судові рішення оскаржуються лише в частині позовної вимоги про стягнення з ТОВ «Антонівський м`ясокомбінат» моральної шкоди, а в іншій частині в касаційному порядку не оскаржуються та Верховним Судом не переглядаються.

У липні 2018 року до Верховного Суду надійшли пояснення відповідача, в якому він підтримав вимоги касаційної скарги та просив скасувати оскаржувані судові рішення.

Відзив на касаційну скаргу

Відзив на дану касаційну скаргу до Верховного Суду від інших учасників справи не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 02 серпня 2016 року ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «DAF СF 85.380», державний номерний знак НОМЕР_2 , зі спеціалізованим причепом марки «TRAILOR S 383», державний номерний знак НОМЕР_3 , порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого не впорався з керуванням транспортного засобу та виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21102», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , який рухався в зустрічному напрямку по зустрічній смузі руху.

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 загинув на місці події.

Вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 01 лютого 2017 року, який набрав законної сили, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами; на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 3 роки не вчинить нового злочину.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Постанова апеляційного суду в оскаржуваній частині відповідає зазначеним вимогам закону.

Згідно статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

У частинах другій, п`ятій статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У частині третій статті 23 ЦК України встановлено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Установивши, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини водія ТОВ «Антонівський м`ясокомбінат», загинув чоловік позивачки, що спричинило їй та її неповнолітній дитині моральні страждання, обґрунтованим є висновок судів про наявність правових підстав для стягнення з ТОВ «Антонівський м`ясокомбінат» моральної шкоди.

Суд першої інстанції визначив розмір відшкодування моральної шкоди, виходячи з обставин справи, верховенства права, вимог розумності та справедливості, а апеляційний суд обґрунтовано погодився з визначеним розміром.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин і незгоди з оскаржуваним судовим рішенням, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У контексті вказаної практики Верховний Суд уважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.

Ураховуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а судові рішення в оскаржуваній частині - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Антонівський м`ясокомбінат» залишити без задоволення.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23 серпня 2017 року та постанову апеляційного суду Чернігівської області від 10 січня 2018 року в частині позовної вимоги ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до товариства з обмеженою відповідальністю «Антонівський м`ясокомбінат» про стягнення моральної шкоди, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

М. М. Русинчук