Історія справи

Постанова КЦС ВП від 04.07.2018 року у справі №461/2018/17

Постанова

Іменем України

18 червня 2018 року

м. Київ

справа №461/2018/17

провадження № 61-28166св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крат В. І.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

представник позивачів - адвокат ОСОБА_8,

відповідачі: ОСОБА_9, публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника позивачів адвоката ОСОБА_8 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 червня 2017 року та в складі судді Стрельбицького В. В. та на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 18 липня 2017 року в складі колегії суддів Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, звернулись до суду з позовом до ОСОБА_9, публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - ПАТ «НАСК «Оранта») про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної смертю особи, та шкоди, завданої смертю годувальника.

В обґрунтування позовних вимог указували, що 04 жовтня 2015 року о 14-40 год. ОСОБА_10, керуючи легкомоторним двомісним літаком в стані алкогольного сп'яніння, виконував політ з пасажиром ОСОБА_11, здійснив заборонену для цього літака фігуру вищого пілотажу, що призвело до падіння літака. Пілот та пасажир від отриманих травм загинули на місці пригоди.

Зазначали, що постановою Городоцької місцевої прокуратури Львівської області від 31 березня 2016 року провадження у кримінальній справі закрито у зв'язку зі смертю особи, з вини якої трапилася дана катастрофа.

Посилаючись на те, що літак належить на праві власності ОСОБА_9, а на момент катастрофи діяв договір обов'язкового страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за шкоду, завдану третім особам, просили стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 250 тис. спеціальних прав запозичення, за курсом на день ухвалення рішення; стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 по 100 тис. грн моральної шкоди кожному; стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_3 2 625 грн витрат, понесених на проведення поминального обіду; стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 шкоду, завдану смертю ОСОБА_11, в сумі 326 538,37 грн за період з 04 жовтня 2015 року до 02 лютого 2017 року на кожного, 20 394, 69 грн з 03 лютого 2017 року до досягнення ними повноліття та 20 394 грн у разі їхнього навчання щомісячно до досягнення ними 23 років; стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_4 шкоду завдану смертю ОСОБА_11 в сумі 326 538, 37 грн на кожного та по 20 394, 69 грн щомісячно - довічно.

Рішенням Галицького районного суду від 01 червня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив із того, що загиблий ОСОБА_11 знаходився у літаку на підставі подарункового сертифіката, строк дії якого закінчився; ОСОБА_10 керував літаком без укладення договору страхування та на підставі договору, укладеного з ОСОБА_9 про спільне використання літака, а отже несе відповідальність за шкоду, завдану внаслідок падіння літака, тому підстави для виплати страхового відшкодування та відшкодування шкоди, завданої смертю ОСОБА_11, відсутні.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 18 липня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів та встановлених обставин ухвалив законне й обґрунтоване рішення.

У серпні 2017 року адвокат ОСОБА_8 в інтересах позивачів подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не встановили обставини, які мають значення для справи, не дослідили зібрані у справі докази, не врахували, що на подарунковому сертифікаті міститься відмітка «04.10.2017 р.», що є свідченням того, що ОСОБА_11 на законних підставах перебував в кабіні літака, а тому на нього розповсюджується дія договору страхування, укладеного власником літака та страховою компанією; не врахували, що позивачі, користуючись своїм абсолютним правом на відшкодування шкоди, мають право звернутись не до страхової компанії, якщо відповідальність заподіювача шкоди застрахована, а до власника джерела підвищеної небезпеки, яким заподіяно шкоду.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

10 серпня 2017 року та 11 вересня 2017 року від ПАТ «НАСК «Оранта» та ОСОБА_9 до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення на касаційну скаргу, які мотивовані тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому касаційна скарга підлягає відхиленню.

Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Підпунктом 4 пункту першого Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, щокасаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

21 травня 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Суди встановили, що згідно з подарунковим сертифікатом від 02 липня 2015 року ОСОБА_11 надано право на політ тривалістю 20 хвилин на висоті 300 м, з аеродрому «Цунів» Городоцького району Львівської області на літаку «Zenair Zodiak CH 601 XL».Термін дії сертифікату 90 днів.

Власником повітряного судна аматорська конструкція літак «Zenair Zodiak CH 601 XL» бортовий номер НОМЕР_1 був ОСОБА_9 (реєстраційне посвідчення НОМЕР_2 від 30 травня 2013 року), який 17 квітня 2015 року уклав з ПАТ «НАСК «Оранта» договір обов'язкового страхування повітряного судна перед третіми особами за шкоду, завдану внаслідок страхового випадку, передбаченого умовами договору, строком на 12 місяців.

Відповідно до пункту 1.3 цього договору, якщо повітряне судно передається іншому експлуатанту згідно з договором лізингу чи іншим укладеним між ними договором, цей договір зберігає свою дію впродовж строку дії договору за умови попереднього узгодження зі страховиком (не пізніше ніж за два робочих дні до такої передачі). При цьому сторони зобов'язані внести відповідні зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди до договору.

01 серпня 2015 року ОСОБА_9 та ОСОБА_10 уклали договір спільного використання літака строком до 21 травня 2016 року, відповідно до якого власник літака ОСОБА_9 надає його в безоплатне користування користувачу ОСОБА_12, а користувач використовує літак згідно з його призначенням.

04 жовтня 2015 року о 14-40 год. ОСОБА_10, керуючи двомісним літаком «Zenair Zodiak CH 601 XL» бортовий номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, виконував політ з пасажиром ОСОБА_11, здійснив заборонену для цього літака фігуру вищого пілотажу, що призвело до падіння літака та загибелі на місці пілота й пасажира літака.

Постановою від 31 березня 2016 року про закриття кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_10 в порушення п. 6 дозволу на виконання польотів виконав на літаку «Zenair Zodiak CH 601 ХL», бортовий номер НОМЕР_1, фігуру вищого пілотажу, що призвело до падіння літака, пілот та пасажир загинули на місці.

Предметом спору є стягнення страхового відшкодування та відшкодування шкоди власником джерела підвищеної небезпеки.

Оскільки в порушення пункту 1.3 договору страхування питання про передачу літака іншому експлуатанту зі страховиком не узгоджувалось та відповідні зміни до договору страхування не вносились, підстави для стягнення страхового відшкодування відсутні.

В цій частині рішення судів попередніх судових інстанцій не оскаржуються.

Відповідно до статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є зокрема діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Встановивши, що ОСОБА_10 керував літаком на відповідній правовій підставі - договору спільного використання літака, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для стягнення шкоди з власника літака ОСОБА_9

Суди розглянули дану справу в межах заявлених позивачем вимог, на підставі наданих сторонами доказів та з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги про те, що відмітка на сертифікаті «04.10.2017 р.» є свідченням перебування ОСОБА_11 у кабіні літака на законних підставах та розповсюдження на нього дії договору страхування, укладеного власником літака та страховою компанією, не заслуговують на увагу, оскільки строк дії подарункового сертифіката закінчився 29 вересня 2015 року, а сама по собі відмітка на сертифікаті «04.10.2017 р.» не дає підстав уважати, що дія договору страхування була в установленому законом порядку продовжена до вказаної дати. З огляду на недотримання пункту 1.3 договору страхування, укладеного ОСОБА_9 та ПАТ «НАСК «Оранта», зазначені обставини не мають правового значення при вирішенні спору.

Доводи касаційної скарги про наявність у позивачів абсолютного права звернутися з вимогою про відшкодування шкоди не до страхової компанії, якщо відповідальність заподіювача шкоди застрахована, а до власника джерела підвищеної небезпеки, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків суду про відсутність підстав для відшкодування шкоди ОСОБА_9 як власником джерела підвищеної небезпеки.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді даної справи неправильно застосовані норми матеріального права чи порушені норми процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401 409 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника позивачів ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 18 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В.І. Журавель

В.І. Крат